Рішення

від 26.07.2019 по справі 340/1602/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1602/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: приватна виробнича фірма "Кетмія" (25006, м. Кропивницький, вул. Пашутіна, 54/55, офіс 413, код ЄДРПОУ 20657771)

представник: адвокат Попович П.О.

відповідач: Кропивницький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 34977753)

представник: Макара О.В.

про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника,

В С Т А Н О В И В:

Приватна виробнича фірма "Кетмія" (надалі - ПВФ "Кетмія") звернулася до суду з адміністративним позовом до Кропивницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі - Кропивницький РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 13.06.2019 року про накладення арешту на його кошти як боржника у виконавчому провадженні ВП№59336462.

Позов мотивовано тим, що постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року на ПВФ "Кетмія" накладено штраф за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 1728900 грн. Вказана постанова у червні 2019 року оскаржена позивачем у судовому порядку (адміністративна справа №340/1378/19). Попри це, державним виконавцем Кропивницького РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області 12.06.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59336462 щодо примусового виконання цієї постанови про накладення на позивача штрафу, а 13.06.2019 року винесено постанову про накладення арешту на кошти позивача, як боржника у виконавчому провадженні. Позивач стверджує, що спірною постановою державного виконавця накладено арешт на кошти на електронних рахунках ПВФ "Кетмія" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в Казначействі, та на рахунку в Кіровоградському РУ "ПриватБанк", призначеному для виплати заробітної плати, тоді як накладення арешту та звернення стягнення на такі рахунки заборонено законом. Позивач зазначає, що державний виконавець, відкривши виконавче провадження на підставі виконавчого документу, який оспорюється в судовому порядку, та наклавши арешт і стягнення на кошти на рахунках, порушив вимоги Законів України "Про виконавче провадження", "Про ціни та ціноутворення", "Про захист економічної конкуренції", що призвело до блокування фінансово-господарської діяльності підприємства, порушення соціальних гарантій працівників на отримання заробітної плати. З цих підстав просить суд визнати спірну постанову протиправною та скасувати її.

Ухвалами від 03.07.2019 року, від 10.07.2019 року відмовлено у задоволенні заяв ПВФ "Кетмія" про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 10.07.2019 року відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження ВП №59336462 про стягнення з боржника ПВФ "Кетмія" штрафу на користь держави у розмірі 1728900 грн. за постановою управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року. В межах цього виконавчого провадження накладено арешт на кошти боржника на рахунках, інформація про які надійшла від Державної фіскальної служби України. На момент винесення спірної постанови підстави для зупинення виконавчих дій, передбачені статтями 34, 35 Закону України "Про виконавче провадження", були відсутні. Також у державного виконавця була відсутня інформація про те, що рахунки в Казначействі України, на кошти на яких накладено арешт, відкриті із спеціальним режимом використання. Про такі обставини не повідомляв і боржник. Управлінням Державної казначейської служби України в Кіровоградській області постанову державного виконавця від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника повернуто без виконання з посиланням на те, що ПВФ "Кетмія" ним не обслуговується. Також відповідач стверджує, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить заборони накладати арешт на кошти на рахунку, з якого здійснюється виплата заробітної плати. Доводячи правомірність спірної постанови, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 19.07.2019 року суд витребував додаткові докази, з цих підстав оголосив перерву у судовому засіданні до 26.07.2019 року.

До судового засідання 26.07.2019 року представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

До Кропивницького РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області 11.06.2019 року надійшла заява Державної архітектурно-будівельної інспекції України про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про стягнення з ПВФ "Кетмія" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 1728900 грн. (а.с. 19, 171 - 175)

Постановою заступника начальника Кропивницького РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.06.2019 року відкрито виконавче провадження №59336462 з примусового виконання цього виконавчого документу. Цією постановою з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 172890 грн. (а.с. 18, 176зв.)

На запит державного виконавця від 12.06.2019 року Державною фіскальною службою України надано інформацію про рахунки, відкриті боржником-юридичною особою у банках та інших фінансових установах. (а.с. 177)

Постановою заступника начальника Кропивницького РВ ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на грошові кошти, що містяться на таких рахунках: код фінансової установи 323583, Кіровоградське РУ "ПриватБанк", р/р НОМЕР_1 ; код фінансової установи 323583, Кіровоградське РУ "ПриватБанк", р/р НОМЕР_2 ; код фінансової установи 899998 Казначейство України, р/р 37510000019077; код фінансової установи 899998 Казначейство України, р/р НОМЕР_3 ; код фінансової установи 380805, АТ "Райффайзен Банк Аваль", р/р НОМЕР_4 , та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ПВФ "Кетмія", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 1 902 140 грн. (а.с. 178)

Копії цієї постанови направлені державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, а також для виконання до АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ КБ "ПриватБанк" та до Управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області. (а.с. 138). Згодом до банків надіслані платіжні вимоги на примусове списання коштів.

Листом від 19.06.2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" повідомило державного виконавця про виконання ним постанови про накладення арешту на кошти на поточному рахунку № НОМЕР_4 . (а.с. 195)

Листом від 21.06.2019 року АТ КБ "ПриватБанк" повідомило державного виконавця про виконання ним постанови про накладення арешту на кошти на рахунках ПВФ "Кетмія". (а.с. 196)

Листом від 20.06.2019 року Управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області повернуло постанову державного виконавця від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника без виконання з посиланням на те, що ПВФ "Кетмія" ним не обслуговується. (а.с. 179)

Позивач стверджує, що копію спірної постанови не отримував, про її існування йому стало відомо 19.06.2019 року, коли він дізнався, що банківські рахунки заблоковано. Не погоджуючись з цієї постановою, 01.07.2019 року звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Статтею 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частин 2, 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту: на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з частинами 4, 6 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця.

Відповідно до частин 1, 2, 3 цієї статті виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" унормований арешт і вилучення майна (коштів) боржника.

Відповідно до частини 1, 2, 4 цієї статті арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2, 6.5, 6.6 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам).

Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Державний виконавець, приватний виконавець вирішує питання щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому рахунку, та у семиденний строк з моменту надходження повідомлення інформує банк про прийняте рішення.

Відновлення видаткових операцій на рахунках такого клієнта здійснюється у разі, якщо державний виконавець, приватний виконавець не повідомив про прийняте рішення у встановлений строк, перебіг якого починається з дати, зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем, приватним виконавцем повідомлення.

У статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" наведені види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам.

Так, згідно з підпунктами 7.1.2, 7.1.4 пункту 7.1 цієї статті банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками.

Відповідно до пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" установа - учасник платіжної системи може відкривати рахунки учасникам платіжної системи відповідно до правил цієї платіжної системи, погоджених з Національним банком України.

Пунктом 1.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, передбачено, що банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.

Порядок зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні, врегульований статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до частини 2 цієї статті у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підстави ля зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини наведені у частині 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 1 частини 4 цієї статті такою підставою є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Судом установлено, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження ВП№59336462 в порядку інформаційної взаємодії, передбаченої Порядком надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 року №3639/5/1085, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1652/29782, отримав інформацію про такі рахунки, відкриті ПВФ "Кетмія" у банках та інших фінансових установах:

- НОМЕР_1 (Кіровоградське РУ "ПриватБанк"),

- НОМЕР_2 (Кіровоградське РУ "ПриватБанк"),

- 37510000019077 (Казначейство України),

- 37614100019077 (Казначейство України),

- НОМЕР_4 (АТ "Райффайзен Банк Аваль")

Керуючись статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець наклав арешт на кошти на цих рахунках, про що виніс постанову від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника, та направив її копії до вказаних установ.

Між тим, рахунок № НОМЕР_5 , на кошти на якому накладено арешт спірною постановою, є електронними рахунком, відкритим 24.12.2014 року позивачу Державною казначейською службою України у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. (а.с. 168 - 169)

Відповідно до пункту 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість унормовано статтею 200-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4 1 статті 43 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

Згідно з пунктом 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість..

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" №643-19 від 16.07.2012 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не поширюється дія Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, на кошти, що перебувають на таких рахунках, не може бути накладено арешт та звернено стягнення.

Отже, на кошти, що перебувають на рахунку № НОМЕР_5 , відкритому позивачу в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, заборонено накладати арешт та звертати стягнення згідно з Законом України "Про виконавче провадження".

Також суд установив, що рахунок № НОМЕР_3 відкритий 01.02.2016 року ПВФ "Кетмія" як платнику акцизного податку з реалізації пального у Державній казначейській службі України в системі електронного адміністрування реалізації пального. (а.с. 168 - 169)

Відповідно до пп.1 п.2 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №113, рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику акцизного податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку платник податку має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з пунктом 21 цього Порядку електронний рахунок відкривається платнику податку для перерахування акцизного податку в сумах, необхідних для реєстрації платником податку заявок на поповнення обсягів залишків пального.

Кошти, зараховані платником податку на електронний рахунок, автоматично перераховуються Казначейством на бюджетний рахунок, призначений для сплати акцизного податку з реалізації пального, протягом операційного дня, в який такі кошти зараховані на електронний рахунок.

Відповідно до Інструкції по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженої наказом Державного Казначейства України від 28.11.2000 року №119, рахунки з електронного адміністрування реалізації пального (3761) призначені для обліку руху коштів акцизного податку, які сплачуються платниками податків та обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального. За кредитом рахунку проводиться зарахування сум акцизного податку, сплаченого платниками податків. За дебетом рахунку проводиться перерахування сум акцизного податку до державного бюджету.

Тож, електронний рахунок в системі електронного адміністрування реалізації пального не є банківським рахунком, яким платник може розпоряджатися самостійно. Цей рахунок є рахунком зі спеціальним режимом використання, а кошти, які знаходяться на ньому, спрямовуються на цілі, передбачені виключно приписами Податкового кодексу України.

Тому суд вважає, що в силу абзацу 2 частини 2 статті 48, частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" кошти на рахунку № НОМЕР_3 , що відкритий в системі електронного адміністрування реалізації пального, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом.

Також судом установлено, що державним виконавцем спірною постановою накладено арешт на кошти, що знаходяться на двох поточних рахунках, які відкриті позивачем в Кіровоградському регіональному управління АТ КБ "ПриватБанк" - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , а також на поточному рахунку, який відкритий позивачем в АТ "Райффайзен Банк Аваль" - № НОМЕР_4 .

Відповідно до договору про розрахункове-касове обслуговування підприємства / організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток №17С18000208 від 25.06.2019 року, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" (банк) та ПВФ "Кетмія" (клієнт), банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта в частині відкриття карткових рахунків на користь фізичних осіб для виплати заробітної плати, стипендії та інших видів виплат; розрахункове касове обслуговування під час видачі заробітної плати, стипендії та інших видів виплат, які передбачені чинним законодавством України, працівникам/студентам клієнта з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем. (а.с. 27 - 28)

Згідно з довідкою АТ КБ "ПриватБанк" від 26.06.2019 року ПВФ "Кетмія" має в АТ КБ "ПриватБанк" рахунок № НОМЕР_2 , з якого здійснюється виплата заробітної плати на рахунок № НОМЕР_6 . З рахунку № НОМЕР_2 здійснюються виплати "Сплата ЄСВ з зарплати", "Відрахування прибуткового податку з/п", "Військовий збір від зарплати", (а.с. 31)

Позивач, посилаючись на ці обставини, стверджує, що поточні рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 призначені для виплати заробітної плати та для обліку коштів соціального страхування, тому арешт державним виконавцем на кошти, що перебувають на цих рахунках, не може накладатися.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 68 цієї Інструкції передбачено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.

Суб`єкт господарювання для відкриття рахунків фізичним особам через свого представника (фізична особа - підприємець може подати зазначені нижче документи особисто) подає до банку такі документи: 1) заяву про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (додаток 4); 2) перелік фізичних осіб, на користь яких відкриваються рахунки, із зазначенням ідентифікаційних даних цих осіб.

Суб`єкт господарювання, який має відкритий рахунок у цьому банку, для відкриття поточних рахунків фізичним особам може подавати до банку зазначені в пункті 68 розділу V цієї Інструкції документи в електронній формі засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем, якщо це передбачено договором банківського рахунку.

Банк і суб`єкт господарювання укладають договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.

Видаткові операції за такими рахунками здійснюються після звернення фізичної особи до банку, пред`явлення нею документів, що дають змогу банку верифікувати клієнта, та укладення договору банківського рахунку.

Згідно з Додатком 1 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 року №89, балансові рахунки 2600 "Кошти на вимогу суб`єктів господарювання" групи рахунків 260 "Кошти на вимогу суб`єктів господарювання", призначені для обліку вкладів (депозитів) на вимогу суб`єктів господарювання (крім небанківських фінансових установ), у тому числі поточні рахунки суб`єктів господарювання та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. На цьому рахунку також обліковуються суми, що перераховуються клієнтами для формування статутного капіталу до їх реєстрації як юридичних осіб. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків; суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України; суми, що обумовлені договором між банком та клієнтом - власником рахунку; надані кредити овердрафт. За кредитом рахунку проводяться суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків; суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки з обліку відповідних кредитів.

Отже чинним законодавством не передбачено відкриття окремого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання для виплати заробітної плати чи нарахувань на неї.

Позивачем не доведено, що поточні рахунки, відкриті ним в АТ КБ "ПриватБанк" - № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , а також в АТ "Райффайзен Банк Аваль" - № НОМЕР_4 , є рахунками із спеціальним режимом використання, а на кошти, які знаходяться на цих рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення заборонено законом.

Як установлено судом, зазначені банки після надходження копії постанови державного виконавця від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника, що перебувають на цих рахунках, прийняли їх до виконання і про спеціальне цільове призначення цих рахунків державного виконавця, як це передбачено частиною 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", не повідомляли.

Відтак державним виконавцем правомірно накладений штраф на кошти на цих рахунках боржника у банках.

Посилання позивача на порушення відповідачем Законів України "Про виконавче провадження", "Про ціни та ціноутворення", "Про захист економічної конкуренції" суд не приймає, оскільки вказані нормативні акти не регулюють спірні правовідносини.

Доводи позову щодо незаконності відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на кошти боржника з огляду на те, що на той момент позивач оскаржив до суду постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу, суд відхиляє, оскільки законність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№59336462 від 12.06.2019 року не є предметом спору у даній справі.

Статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" установлено, що постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Згідно з частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Як свідчать матеріали справи, позивач з3.06.2019 року звернувся до суду з позовом про скасування постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №340/1378/19 за цим позовом. (а.с. 20)

Ухвалою суду від 16.07.2019 року в адміністративній справі №340/1378/19 забезпечено позов ПВФ "Кетмія" та зупинено стягнення на підставі виконавчого документу у виконавчому провадженні ВП№59336462. (а.с. 242 - 243)

У зв`язку з цим старшим державним виконавцем 24.07.2019 року прийнято постанову, якою зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області №1011-3/9/805 від 07.05.2019 року про накладення штрафу - до розгляду питання по суті. (а.с. 227)

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.

Отже, суд дійшов до висновку, що на момент винесення спірної постанови від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№59336462 перешкод для її винесення не було. Дотримуючись порядку звернення стягнення на майно боржника, державний виконавець правомірно прийняв рішення про необхідність накладення арешту на кошти боржника на рахунках у банках, в обсязі, необхідному для покриття заборгованості.

Проте, як установлено судом, 2 з 5 рахунків, на кошти на яких спірною постановою накладено арешт, є електронними рахунками у системі електронного адміністрування податків, відритими позивачу Державною казначейською службою України.

Оскільки звернення стягнення та накладення арешту на ці рахунки заборонено Законом України "Про виконавче провадження", тому постанову державного виконавця від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника у цій частині слід визнати протиправною та скасувати її.

У решті спірна постанова винесена державним виконавцем відповідно до наданих повноважень та з дотриманням норм чинного законодавства. Тож у задоволенні позову про її скасування в цілому, слід відмовити.

Згідно з частиною 1, пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при звернення до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн. (а.с. 3) Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог (2/5), що становить 768,40 грн.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватної виробничої фірма "Кетмія" (25006, м. Кропивницький, вул. Пашутіна, 54/55, офіс 413, код ЄДРПОУ 20657771) до Кропивницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 34977753) задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Кропивницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 13.06.2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП№59336462, в частині арешту коштів, що перебувають на рахунках № НОМЕР_5 , № НОМЕР_3 , відкритих приватній виробничій фірмі "Кетмія" в Державній казначейській службі України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь приватної виробничої фірма "Кетмія" за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш