Ухвала

від 07.02.2019 по справі 752/19508/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/19508/17

провадження №: 1-кс/752/112/19

У Х В А Л А

07.02.2019 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017100010007651, відомості щодо якого внесені 19.08.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

До слідчогосудді Голосіївськогорайонного судум.Києва надійшловказане клопотання,в якомузахисник проситьскасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіГолосіївського районногосуду м.Києва від13.10.2017у справі№752/19508/17,а саме:Ноутбук «MacBook» № SO2SHG4GGY25; Ноутбук «MacBook» № SO25Y20XG8WN; Ноутбук «MacBook» № SO2RN8EE4G8WN; Зарядні пристрої до MacBook у кількості 2 шт. та Мобільний телефон «Iphone +», ІМЕІ НОМЕР_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100010007651, відомості щодо якого внесені 19.08.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України.

Необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею не в повній мірі з`ясовано обставини щодо правового режиму майна, правових підстав накладення арешту, а тому було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з цим вважає, що арешт майна підлягає скасуванню.

В судове засідання особа, яка подала клопотання та слідчий і прокурор не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання неодноразово повідомлялись належним чином.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та копії доданих до нього матеріалів, вважає необхідне відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2017 у справі №752/19508/17, накладено арешт на вказане майно, з метою забезпечення речових доказів.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Висновки захисника щодо необґрунтованості слідчим необхідності подальшого арешту майна, є безпідставними з огляду вказане вище.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017100010007651, відомості щодо якого внесені 19.08.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358 КК України, про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1