Ухвала

від 19.07.2019 по справі 755/7692/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/7692/19

Провадження №: 1-кс/755/5343/19

"19" липня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київськоїмісцевої прокуратури№ 4 ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального праводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2018 за № 12018100040005466, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України, встановив:

прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з цим клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної, яке умотивував тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , за невстановлених досудовим слідством обставин заволоділи установчими документами ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», код ЄДРПОУ 42675116. З метоюмаскування своєїпротиправної діяльностівказана групаосіб вжиланалежних заходівдля отриманняліцензії напосередництво упрацевлаштуванні закордоном. Так, відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України №1947 від 26.12.2018 ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», код ЄДРПОУ 42675116, отримала безстрокову ліцензію на посередництво у працевлаштуванні громадян, за спеціалізацією «продавець» у Чеській Республіці. Відповідно до абзацу 1 пункту 9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 грудня 2015 р. № 1060, Ліцензіат зобов`язаний провадити господарську діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у межах укладеного між ліцензіатом та іноземним суб`єктом господарювання зовнішньоекономічного договору (контракту) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, який повинен відповідати вимогам законодавства. В подальшому, а саме в середині березня 2019 року вказані особи орендували офісне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому, використовуючи реквізити ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», мали намір продовжити злочинний намір, спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян під виглядом надання посередницьких послуг у працевлаштування за кордоном. В подальшому, вказані вище особи до вищевказаної протиправної діяльності залучили ОСОБА_5 . Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на умисне заволодіння грошовими коштами невизначеного кола громадян, шляхом обману, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, приблизно в березні 2019 року ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 в мережі Інтернет від імені ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок» розмістили оголошення про працевлаштування за кордоном, а саме у країнах Євросоюзу, що суперечило ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, так як ТОВ «МРК «КРОК» отримало ліцензію напосередництво упрацевлаштуванні громадян,за спеціалізацією«продавець» уЧеській Республіці. Після чого, зацікавлені вказаними оголошеннями почали телефонувати на номери телефонів, які були зазначені в оголошенні. Під час спілкування за телефонами, вказаними в оголошенні, вищевказана група осіб, діючи від імені ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», представлялись вигаданими іменами та пропонували потерпілим особисто прибути до офісу для укладення договору, а також для надання копій особистих документів для оформлення договору про співпрацю з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. Одночасно повідомляли, що вартість послуг, що надаються ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», становить орієнтовно 600 ЄВРО в залежності від обраної вакансії, при цьому 50% вказаної суми сплачується клієнтом компанії під час підписання договору, а решта з отриманої першої заробітної плати за кордоном. Під час підписання договорів з ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок» потерпілими сплачувались грошові кошти у визначеному договором розмірі, про що свідчать вилучені прибуткові касові ордери. Разом з тим, група осіб, що діяла з використанням реквізитів ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», повідомляла потерпілим про те, що оформлення документів триватиме до кінця травня 2019 року, після чого працівники компанії особисто зв`яжуться з клієнтами для передачі вже оформлених документів та проведення консультації з приводу виїзду за кордон. Так, в ході досудового розслідування встановлено, що група осіб у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , використовуючи реквізити ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок», в період часу з 22.03.2019 по 20.05.2019 року заволоділи грошовими коштами 75 громадян на загальну суму понад 720 тис. грн. Також досудовим розслідуванням встановлено, що 20.05.2019 року групою осіб у складі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 керуючись єдиним умислом, що спрямований на заволодіння грошовими коштами громадян, під приводом надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, укладено договори про посередництво з працевлаштування за кордоном з використанням реквізитів ТОВ «Міжнародна рекрутингова компанія «Крок»: № 168 з ОСОБА_10 , згідно якого ОСОБА_10 сплатила грошові кошти в сумі 8910 гривень; № 169 з ОСОБА_11 , згідно якого ОСОБА_11 сплатив грошові кошти в сумі 10390 гривень; № 170 з ОСОБА_12 , згідно якого ОСОБА_12 сплатив грошові кошти в сумі 8910 гривень. Таким чином, вказана група осіб заволоділа грошовими коштами на загальну суму 28210 грн.

21.05.2019 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

20.05.2019 року ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.

22.05.2019 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 21:00 год. до 08:00 год. наступного дня до 20.07.2019.

Підставою для повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, стала наявність достатніх доказів, зібраних під час проведення досудового розслідування, а саме: протоколи допиту потерпілих, серед іншого зокрема ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ін.; протоколи допиту свідків; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколи обшуків; матеріали за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протокол огляду веб-сторінки в мережі інтернет, та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочинів середньої тяжкості та особливо тяжкого злочину, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою для продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_5 , покладених на нею процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, на даному етапі досудового розслідування вбачається, що заявлені раніше ризики не зменшились.

Так, ризик того, що ОСОБА_5 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона, усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризик того, що ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що після затримання виявлено ряд обставин, які органу досудового розслідування не були відомі та підлягають додатковому дослідженню, а тому відсутність заборони підозрюваному залишати місце проживання у нічний час може негативно вплинути на збереження речей та документів.

Ризик того, що ОСОБА_5 , може незаконно впливати на потерпілих та свідків підтверджується тим, що підозрювана, маючи в розпорядженні відомості потерпілих, шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризик того, що ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана офіційно не працевлаштована, а для задоволення власних потреб заробляла шляхом вчинення кримінальних правопорушень, які мають системний характер та ідентичні за способом вчинення.

Крім того, підозрювана ОСОБА_5 , може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Так, під час проведення досудового розслідування підозрювана ОСОБА_5 жодним чином не сприяла ходу досудового розслідування, а покази взагалі відмовляється надавати.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним особливо тяжкого злочину, покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, відсутність постійного місця роботи, майновий стан, репутацію, вік та стан здоров`я.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, до підозрюваної ОСОБА_5 , можливе застосування міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки остання підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт.

Разом з тим, ризики, що передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховані при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не зменшились, оскільки стосуються особи підозрюваного та її поведінки.

Крім того, завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не можливо з огляду на особливу складність провадження, та значний обсяг слідчих дій, які необхідно провести для прийняття остаточного рішення.

Так, на даний час призначено ряд експертних досліджень, які не завершені, однак їх результати матимуть важливе значення, для доведення вини підозрюваної в подальшому.

Крім того, на даний час необхідно отримати відповіді на постанови про проведення процесуальних дій на інших територіях, які спрямовані слідчим для виконання до 22 обласних управлінь Національної поліції.

У світлі чого, заявник просить продовжити щодо підозрюваної дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту на 2 місяці та зобов`язати її прибувати за кожною вимогою у рамках даного кримінального провадження до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатись із населеного пункту м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місяці проживання залежно від стадії кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав викладених у його мотивувальній частині, крім того, наголосивши на тому, що на даний час неможливо прийняти обґрунтоване рішення по кримінальному провадженню, оскільки необхідно проведення певних слідчих та процесуальних дій, а строк домашнього арешту підозрюваного спливає, виникає необхідність у продовженні строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Сторона захисту заперечувала проти продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної у розрізі не доведення, на їх переконання обставин регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінальногопровадження,дослідившинадані нимиматеріали тапроаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

В силу ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Також, з положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

З урахуванням того, що відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

У цьому випадку, в ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрювана підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 та ч. 4 ст. 190 КК України за обставин викладених у підозрі.

За цим фактом було унесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате саме розслідування в ході якого 21.05.2019 про підозру у вчинені вказаних злочинів.

22.05.2019 ухвалою слідчого судді цього місцевого суду ОСОБА_1 до підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби та покладенням обов`язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України.

Передумовою застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження, згідно даних відображених у судовому рішенні слідчого судді про застосування цього запобіжного заходу, слугувало те, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя встановив, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2019 строк досудового розслідування указаного кримінального провадження продовжено до 21.09.2019.

Також слідчим суддею, на час порушеного у клопотанні питання про підозрювану встановлено, такі відомості:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, громадянка України, з незакінченою вищою освітою, не працююча, заміжня, маюча на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судима.

Підозрювана, на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи її віку та статусу, прийнятну репутацію.

А тому, слідчий суддя надаючи оцінку доводам заявника про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Та дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинпровадження,керуючись законом,оцінюючи сукупністьзібраних доказів,лише щодопред`явленої підозри, -з точкизору достатностіта взаємозв`язкувважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.

Зокрема, такі висновки слідчого судді обумовлені, у тому числі, але не тільки, тим, що згідно протоколу огляду, допитів свідків у своїй сукупності, у цей час, підтверджуються дані відображені у підозрі в тій мірі, яка дає змогу, саме в цей період часу говорити проте, що такі докази об`єктивно підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати у тому, що підозрюваний зв`язаний з цим злочином.

Аналізуючи питання того, чи є у провадженні наявними ризики регламентовані ст. 177 КПК України слідчий суддя враховує те, що їх дійсну та реальну наявність було встановлено слідчим суддею при обранні запобіжного заходу уперше.

Зокрема, у той період було встановлено наявність ризиків визначених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У цей період, на час розгляду питання про продовження дії запобіжного заходу, на думку слідчого судді, встановлені судом ризики є дійсними, реальними та триваючими, тобто заявлені ризики не зменшилися.

Вказані висновки слідчого судді обумовлені у світліфакторів пов`язанихз характеромособи,її моральністю,місцем проживання,родом занять,майновим станом,сімейними зв`язкамита усімавидами зв`язкуз країною,в якійтака особапіддається кримінальномупереслідуванню,з огляду на, що об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України, які вказані у клопотанні заявника, є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами.

Також,в судовомузасіданні встановлено,що строктримання підвартою підозрюваногозакінчується,однак,на данийчас,в зазначенийстрок неможливо закінчити досудове розслідування, оскільки у кримінальному провадженні необхідно провести ще ряд слідчих дій, зокрема: провести процедуру відкриття матеріалів кримінального провадження (відповідно до ст. 290 КПК України), скласти обвинувальний акт.

Вказані обставини, які, на даний час, унеможливлюють закінчення досудового розслідування, до закінчення строку дії попередньої ухвали, слідчий суддя визнає обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим та підтверджуються наявними матеріалами.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Поряд з цим, слідчий суддяна підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів, оцінившив сукупностівсі обставини,у томучислі визначеніп.п.1-11ч.1ст.178КПК України,уважає,що вониу своїйсукупності,зокрема,вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюванимкримінального правопорушення;тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється;вік тастан здоров`я;міцність соціальнихзв`язків вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців;репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

За таких умов, слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (домашній арешт), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді домашнього арешту відмовити та обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що нестановитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395 КПКУкраїни, слідчий суддя постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Відмовити у продовженні строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати за кожною вимогою, у рамках даного кримінального провадження, до слідчого та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, з покладенням строком до 19.09.2019 наступних обов`язків:

? прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.

Роз`яснити особі, у відношенні якої застосовано даний запобіжний захід, що в разі невиконання покладених обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Будь-які твердження чи заяви особи, зроблені під час розгляду цього клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3 .

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 13:00 год. 24.07.2019.

Слідчий суддя: ОСОБА_1