Рішення

від 25.01.2019 по справі 200/13417/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я Справа № 200/13417/15-ц

Ім`ям України Провадження № 2/200/247/18

25 січня 2019 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Власенко К.С.,

за участю представника позивача Сухової М.П. , представника відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4 , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЛОФТ-3 , треті особи - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Південний 4/6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та приватний нотаріус Скосарєва Вікторія Вікторівна, про визнання незаконним та скасування рішення, витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Дніпропетровська у червні 2015 року звернувся до суду із позовом в інтересах Держави в собі Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області, до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прохаючи суд про наступне: Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 36/60 від 28 січня 2015 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Бабушкінський район ) у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 лютого 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Скосарєвою В.В. та зареєстрований у реєстрі № 331, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; витребувати у ОСОБА_6 на користь Дніпропетровської міської ради земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 0,04 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка якої складає 730810,08 грн. (т. 1, а.с. 1-9). У ході розгляду справи змінив свої позовні вимоги, позиваючись до Дніпропетровської міської ради, ОСОБА_4 та ОСББ ЛОФТ-3 , визначивши третіми особами по справі ОСББ Південний 4/6 , приватного нотаріуса Скосарєву В.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , прохаючи суд про наступне: Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради № 36/60 від 28.01.2015 Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Бабушкінський район ) у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ; витребувати у ОСББ ЛОФТ-3 (код ЄДРОПОУ 40918910), зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 на користь Дніпропетровської міської ради земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 0,04 га, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, нормативна грошова оцінка якої складає 730810,08 грн. (т. 2, а.с. 94-97).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після реорганізації органів прокуратури розгляд справи забезпечується Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 2, якою встановлено, що згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 0,04 га, що розташована по АДРЕСА_1 , є ОСББ ЛОФТ-3 (код ЄДРПО України 40918910. Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради № 360/60 від 28 січня 2015 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Бабушкінський район ) у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у власність ОСОБА_5 безоплатно передано земельну ділянку площею 0,0400 га з кадастровим номером НОМЕР_2 за фактичним розміщенням індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), по АДРЕСА_1 . Це рішення прийнято із порушенням вимог ст.ст. 39, 118, 121, 186-1, 198 ЗК України, суперечить інтересам Держави, через що є незаконним та підлягає скасуванню, а земельна ділянка - поверненню у власність територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Незаконність прийнятого рішення полягає у наступному. Так, при виділенні у власність ОСОБА_5 земельної ділянки порушено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок, який встановлено ст. 118 ЗК України. Згідно з вимогами ч.ч. 6, 7 цієї статті ЗК України, громадяни, що зацікавлені у безоплатному отриманні у власність земельної ділянки із числа земель державної або комунальної власності, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до вимог ст. 122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність згідно з вимогами ст. 122 ЗК України, розглядає клопотання у місячний строк та надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає вмотивовану відмову у його наданні. Відповідно до листа Дніпропетровської міської ради від 22 червня 2015 року за № 7/11-1204, рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відсутнє. Згідно з листом від 18 червня 2015 року за № 07/18-86 Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради, це управління протягом 2014-2015 років не готувало та не видавало будь-яких погоджень та висновків для оформлення правовстановлюючих документів, реконструкції або будівництва об`єктів нерухомості на земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Таким чином, рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 360/60 від 28 січня 2015 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Бабушкінський район ) у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) прийнято із порушенням вимог ч. 2 ст. 186-1 ЗК України, а тому є незаконним.

Крім того, через те, що відповідно до Генерального плану розвитку м. Дніпропетровська, споруда на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована на території багатоквартирної житлової забудови у межах історичного ареалу № 1 Історичний центр міста, 1781-1955 роки , безпосередньо примикає до пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення по вул. Південній, 8 у м. Дніпропетровську, яка має охоронний номер 144, її збудовано у затвердженій зоні охорони зазначеної пам`ятки. Це є ще однією підставою незаконності рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 360/60 від 28 січня 2015 року, яке прийнято із порушенням вимог ст. 39 ЗК України.

Також, згідно з вимогами ч. 3 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою земельної ділянки, що розташована на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, підлягає погодженню із відповідним структурним підрозділом обласної державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини. Однак, згідно з листом Департаменту культури, туризму, національностей та релігії Дніпропетровської обласної адміністрації від 18 червня 2015 року за № 1174/0/161/1, проект землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на погодження до цього органу виконавчої влади не надходив. Це свідчить про порушення при прийнятті сесією Дніпропетровської міської ради № 360/60 від 28 січня 2015 року рішення про передачу у власність вказаної земельної ділянки, ще і вимог ст. 186-1 ЗК України.

При прийнятті оскарженого рішення також було порушено вимоги ст.ст. 50, 198 ЗК України, оскільки проект землеустрою з відведення цієї земельної ділянки не складався, не погоджувався у порядку, встановленому ЗК України, кадастровий план земельної ділянки не складався, процедура погодження його меж із іншими землевласниками та землекористувачами не проводилася. Цими діями Дніпропетровської міської радим порушено також і вимоги ст. 50 Закону України Про землеустрій , ст. 118 ЗК України.

Під час розслідування кримінальної справи № 42014040030000065, яка відкрита за фактом замаху на заволодіння земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ст. 356 КК України, встановлено, що згідно з експертним висновком № 1080-15 від 20 травня 2015 року, будівля літ. А-1 по АДРЕСА_1 , земельна ділянка під якою розташований житловий будинок, яка передана у власність ОСОБА_5 для обслуговування нею індивідуального житлового будинку, насправді житловим будинком не є, оскільки тим нормам ДБН В.2.2-15-2005, яким має відповідати житловий будинок, він не відповідає. Досудовим слідством встановлено, що реконструкції гаражу, який був об`єктом самочинного будівництва, право власності на який за забудовником визнано судом, і після начебто перетворення його на індивідуальний житловий будинок його власниці і виділено у приватну власність земельну ділянку, насправді не здійснювалося. Через те, що будівля літ. А-1 по АДРЕСА_1 не є і не була житловими будинком, права на отримання у власність земельної ділянки ОСОБА_5 не мала. Внаслідок того, що такого права вона не мала, рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 360/60 від 28 січня 2015 року про передачу у власність вказаної земельної ділянки прийнято з порушенням вимог ст. 121 ЗК України.

Після того, як ОСОБА_5 отримала у власність будівлю літ. А-1 по АДРЕСА_1 і земельну ділянку під нею, послідовно відбувся перехід права власності - 06 лютого 2015 року за договором купівлі-продажу від ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ; на підставі договорів позики та іпотеки від 02 лютого 2015 року, що були укладені між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а далі, згідно з договором про задоволення вимог іпотекотримателя від 22 січня 2016 року - від ОСОБА_6 до ОСОБА_4 ; 29 грудня 2016 року на підставі договору дарування - від ОСОБА_4 до ОСББ ЛОФТ-3 , яке наразі є власником збудованого на земельній ділянці нерухомого майна та самої земельної ділянки. Через те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 вибула із комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська незаконно, внаслідок чисельних порушень вимог Земельного Кодексу України та інших нормативно-правових актів з боку Дніпропетровської міської ради при передачі її із комунальної у приватну власність, вважає, що має право на задоволення позовних вимог шляхом визнання незаконним та скасування вищенаведеного рішення Дніпропетровської міської ради; шляхом витребування у об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЛОФТ-3 на користь Дніпропетровської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,04 га, що розташована по АДРЕСА_1 ціною 730810 гривень 08 копійок.

Витребування із власності ОСББ ЛОФТ-3 на користь міської ради обґрунтовує правовими позиціями, що викладені у листі-узагальненні Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року, згідно з якими, якщо майно передане власником за правочином, який є нікчемним або оспорюваним, то позов про визнання правочину недійсним та (або) про застосування наслідків недійсності правочину має пред`являтися тоді, коли майно залишається у набувача. Відповідно до правових позицій, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику з розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним , норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава для позову про повернення майна, що передано на виконання недійсного правочину, яке було відчужено третій особі, а позови власників майна щодо визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, задоволенню не підлягають. Аналогічною є позиція Верховного Суду України і у цивільній справі № 6-52цс 14 від 11 червня 2014 року, яка згідно з нормами ст. 360-7 ЦПК України, є обов`язковою для усіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності правовий акт, який містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

У судовому засіданні прокурор, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 56 ЦПК України набула статусу позивача, позов підтримала, прохала задовольнити у повному обсязі. Пояснення надала аналогічні тексту позовної заяви. Додатково пояснила, що витребування спірної земельної ділянки від ОСББ ЛОФТ-3 , яке є добросовісним набувачем, на користь територіальної громади м. Дніпра, на її думку, виходячи з правових позицій Верховного Суду, не потребує визнання недійсними правочину з купівлі-продажу цієї земельної ділянки, який укладено між її колишньою власницею ОСОБА_4 та ОСББ ЛОФТ-3 .

Представник відповідача - Дніпровської міської ради, у вирішенні позову покладалася на розсуд суду. Пояснень по суті спору протягом усього часу розгляду справи так і не надавала.

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала у повному обсязі. Пояснила, що її довірителька була вже третьою власницею земельної ділянки, яку відчужила ОСББ ЛОФТ-3 . Оскільки вона є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, та через це не могла знати про те, що її набуття у власність відбулося із недотриманням вимог чинного законодавства, підстави для задоволення позову відсутні. Зазначила, що за той час, доки розглядалася справа, на спірній земельній ділянці збудовано житловий будинок, який здано в експлуатацію і квартири у якому розпродано. Через те, що на спірній земельній ділянці вже є нерухоме майно, співвласниками якого є мешканці м. Дніпра, тобто тієї територіальної громади в інтересах якої та для захисту прав якою до суду звернувся прокурор, а при задоволенні позову їх права, як добросовісних набувачів майна будуть порушені, прохала відмовити у задоволенні у позову у повному обсязі.

Відповідач - ОСББ ЛОФТ-3 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак його представник у судове засідання не з`явився, письмових заяв та клопотань суду не надав.

Представник третьої особи - ОСОБА_5 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, письмових заяв та клопотань суду не надав.

Представник третьої особи - ОСОБА_6 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, письмових заяв та клопотань суду не надав.

Представник третьої особи - ОСББ Південний 4/6 також належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання теж не з`явився, письмових заяв та клопотань суду не надав.

Третя особа - приватний нотаріус Скосарєва В.В. зверталася до суду із письмовими заявами про розгляд справи за її відсутності, прохала розглянути справу у відповідності до вимог чинного законодавства .

Жоден з учасників процесу не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників осіб, що не з`явилися у судове засідання. З цих підстав суд, керуючись ст. 223 ЦПК України, розглянув справу по суті та ухвалив рішення.

Заслухавши представників сторін, перевіривши фактичні обставини у межах наданих учасниками справи письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з договором дарування від 05 грудня 2014 року, який посвідчено нотаріально, ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_5 прийняла у дар Ѕ частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , яка складається із житлового будинку літ. А-1, загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., огорожі, вимощення № 1, 1 (а.с. 27-28. Т. 1). Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, що прийнятий за позовом ОСОБА_5 до Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, зобов`язано Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області забезпечити розгляд, погодження та державну реєстрацію земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,400 га, замовником якої є ОСОБА_5 , а розробником якої є ТОВ ГЕОПРО (т. 1, а.с. 42-44). Рішенням сесії VІ скликання Дніпропетровської міської ради № 36/60 від 28 січня 2015 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , ОСОБА_5 безоплатно у власність передано земельну ділянку площею 0,0400 га з кадастровим номером НОМЕР_2 за фактичним розміщенням індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 11, 48-51). Підставою для прийняття такого рішення вказано затвердження сесією технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, які виготовлені ТОВ Геопро , за фактичним розташуванням індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . Згідно з відповіддю першого заступника Дніпропетровського міського голови прокурору м. Дніпропетровська від 22 червня 2015 року, у базі даних Дніпропетровської міської ради відомостей про прийняття рішення щодо надання ОСОБА_5 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не виявлено ( т. 1, а.с. 10). Відповідно до витягу із Державного земельного кадастру від 22 січня 2015 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 0,0400 га, що розташована по АДРЕСА_1 , відноситься до категорії земель житлової і громадської забудови і перебуває у комунальній власності (т. 1, а.с. 44-47). Згідно з листом начальника Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради № 07/18-86 від 18 червня 2015 року прокурору м. Дніпропетровська, це управління протягом 2014-2015 років не готувало та не видавало будь-яких погоджень та висновків для оформлення правовстановлюючих документів, реконструкції або будівництва об`єктів нерухомості на земельну ділянку по АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 53). Відповідно до листа начальника Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради № 07/18-89 від 19 червня 2015 року прокурору м. Дніпропетровська, будівля на земельній ділянці по АДРЕСА_1 розташована на території багатоквартирної житлової забудови у межах історичного ареалу № 1 Історичний центр міста, 1781-1955 роки , безпосередньо примикає до пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення по вул. Південній, 8 у м. Дніпропетровську, яка має охоронний номер 144, її збудовано у затвердженій зоні охорони зазначеної пам`ятки (т. 1, а.с. 54-55). Згідно з листом в.о. начальника Департаменту культури, туризму, національностей та релігії Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як відповіді на лист прокурора м. Дніпропетровська за № 74-2848 вих.-15 від 16 червня 2015 року, станом на 18 червня 2015 року проект землеустрою щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , на розгляд до цього органу виконавчої влади не надходив (т. 1, а.с. 56). Відповідно до висновку проведеної 20 травня 2015 року, у межах кримінального провадження № 42014040030000065, яке відкрито 27 серпня 2014 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15, с. 4 ст. 190 КК України, судової будівельно-технічної експертизи за № 1080-15, технічна документація на житловий будинок АДРЕСА_1 , що виготовлена ФОП ОСОБА_11 , станом на 11 квітня 2014 року, згідно з якою вказана споруда є житловим будинком, не відповідає фактичній будові та даним, що зазначені у технічному паспорті щодо функціонального призначення будівлі (т. 1, а.с. 58-61). Згідно з договором купівлі-продажу від 06 лютого 2015 року, який посвідчено приватним нотаріусом Скосарєвою В.В., ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_6 придбав у власність земельну ділянку площею 0,04 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 63). Відповідно до грошової оцінки земельної ділянки площею 0,04 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером НОМЕР_2 , що виконана управлінням Держземагенства м. Дніпропетровська у Дніпропетровській області, станом на 2015 рік ціна вказаної земельної ділянки становила 730810 гривень 08 копійок (т. 1, а.с. 62).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини. Згідно з вимогами п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, що виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 393 ЦК України, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту; у разі неможливості відновлення попереднього становища власник майна має право на відшкодування майнової та моральної шкоди. Нормами ст. 39 ЗК України встановлено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 118 ЗК України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Згідно з вимогами п. г ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим). Нормами ч. 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 186 ЗК України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; згідно з ч. 10 цієї статті, робочі проекти землеустрою підлягають погодженню територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а робочі проекти землеустрою, що передбачають заходи з будівництва об`єктів та споруд, погоджуються також структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району - виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Нормою ч. 2 ст. 186-1 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об`єкт будівництва або планується розташування такого об`єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури. Відповідно до вимог ч. 3 цієї статті, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

З наведених вимог чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. В порушення вимог ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, ОСОБА_5 , як особа, що зацікавлена у безоплатному отриманні у власність земельної ділянки із числа земель комунальної власності, не подавала клопотання ні до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, ні до Дніпропетровської міської ради, як до органу, що має повноваження на надання земельні ділянки комунальної форми власності у приватну власність, відповідно до вимог ст. 122 ЗК України. Тому таке клопотання Дніпропетровською міською радою, як органом місцевого самоврядування, що надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не розглядалося і відповідного рішення про надання дозволу ОСОБА_5 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , не надавалося. Внаслідок недотримання встановленої чинним законодавством України процедури щодо надання дозволу на розробку проекту з виготовлення проектної документації із землеустрою, відсутності передбачених законодавством погоджень та висновків для оформлення правовстановлюючих документів, реконструкції або будівництва об`єктів нерухомості на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , яка межує із історичним ареалом № 1 Історичний центр міста, 1781-1955 роки та безпосередньо примикає до пам`ятки архітектури та містобудування місцевого значення по вул. Південній, 8 у м. Дніпропетровську, яка має охоронний номер 144, з боку Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а також тому, що реконструкції самочинно збудованого гаража, право власності на який за забудовником визнано судом, шляхом перетворення його на індивідуальний житловий будинок, для обслуговування якого виділено у приватну власність земельну ділянку, насправді не здійснювалося, рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 360/60 від 28 січня 2015 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (Бабушкінський район ) у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) , прийнято із порушенням вимог Земельного Кодексу України, тобто незаконно. Через те, що оскаржене рішення, внаслідок чого спірна земельна ділянка вибула із власності територіальної громади м. Дніпра, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, суд вважає можливим погодитися із запропонованим позивачем способом відновлення порушеного права територіальної громади, яке прямо передбачено нормами п. 10 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 393 ЦК України, та скасувати незаконне рішення органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування у ОСББ ЛОФТ-3 на користь Дніпропетровської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 0,04 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , нормативна грошова оцінка якої складає 730810,08 гривень, оскільки, по перше, ОСББ ЛОФТ-3 є добросовісним набувачем і у даному випадку витребування майна у цього добросовісного набувача не передбачено нормами ст. 388 ЦК України. По друге, відновлення попереднього становища, тобто повернення територіальній громаді м. Дніпра земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 0,04 га, із кадастровим номером НОМЕР_2 , яка набута ОСОБА_5 із порушенням вимог чинного законодавства України, не є можливим, оскільки на ньому розташовано багатоповерховий житловий будинок де мешкають ті ж самі мешканці територіальної громади м. Дніпра, які придбали нерухомість у ньому у вигляді квартир. Через неможливість, на думку суду, відновлення попереднього становища - повернення земельної ділянки із гаражем, без одночасного порушення права власності тих мешканців територіальної громади м. Дніпра, які мають нерухомість у житловому будинку по АДРЕСА_1 , позивач має право звернутися до суду із позовом до відповідачів про відшкодування ними майнової та моральної шкоди, що завдана територіальній громаді м. Дніпра, з підстав, що передбачені нормами ч. 2 ст. 393 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровської міської ради № 36/60 від 28 січня 2015 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - визнати незаконним та скасувати.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 30 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів зо дня його проголошення, або через 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя І.Ю. Литвиненко