Рішення

від 25.07.2019 по справі 120/1731/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 липня 2019 р. Справа № 120/1731/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Лояніча В.О.

представника позивача: Семенчук О.А.

представника відповідача: Савелової М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрактик"

до: Управління Держпраці у Вінницькій області

про: визнання протиправними і скасування наказу та постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрактик" (далі - ТОВ "Термопрактик", позивач) до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними і скасування наказу та постанови.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 21.02.2019 року відповідачем прийнято наказ № 205-о, яким призначено проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Термопрактик з питань додержання законодавства про працю за пунктами: 3.1; 3.9; 4.16; 4.17; 5.10; 6.1; 6.5; 6.6; 6.10; 6.19-6.25; 6.27-6.30; 6.32-6.34; 6.43; 6.38 форми акту, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року №1338.

22.02.2019 року відповідачем проведено інспекційне відвідування Товариства, за результатами якого складено Акт № ВН446/199/АВ від 22.02.2019 року. У вказаному Акті інспектором зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 33 Закону України Про оплату праці , а саме: згідно розрахункової відомості за грудень 2017 року, дев`ятнадцяти працівникам не проведена індексація заробітної плати.

14.03.2019 року, на підставі Акту інспекційного відвідування, відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВН 446/199/АВ/П/МГ- ФС, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю Термопрактик застосовано штраф у розмірі 792870,00 грн.

Вважаючи, що наказ про проведення інспекційного відвідування та постанова про накладення штрафу є протиправними, з метою їх скасування, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

29 травня 2019 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення за оскаржуваною постановою Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС від 14 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП № 59096327 на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу уповноваженими особами № ВН 446/199/АВ/П/МГ- ФС від 14.03.2019 року до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою суду від 31.05.2019 року позовну заяву ТОВ Термопрактик прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання у справі призначено на 27.06.2019 року з викликом учасників справи. Також учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.

21 червня 2019 року до суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що представник позивача перебуває у щорічній основній відпустці (а.с. 57-63).

Ухвалою суду від 27.06.2019 року клопотання позивача задоволено та відкладено розгляд справи на 09.07.2019 року .

27 червня 2019 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 64-66). Обґрунтовуючи відзив відповідач зіслався на те, що підставою для прийняття оскаржуваного Наказу від 21.02.2019 року став лист Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 28.01.2019 № 310/11-32-1/07, у якому повідомлено про те, що позивач відноситься до переліку суб`єктів господарювання у яких протягом року не підвищувалась заробітна плата або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації. Під час інспекційного відвідування встановлено порушення ч. 2 ст. 30 та ст. 33 Закону України Про оплату праці , а саме у табелі обліку робочого часу не обліковують роботу працівників у вихідні дні та 19 працівникам у грудні 2017 року не проведено індексацію заробітної плати. Факт не проведення індексації заробітної плати і став підставою для прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС від 14.03.2019 року на підставі норм абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

У судовому засіданні 09.07.2019 року представником позивача заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою підготовки відповіді на відзив, який отримано представником позивача 08.07.2019 року.

Ухвалою суду від 09.07.2019 року клопотання представника позивача задоволено та оголошено перерву у судовому засіданні до 18.07.2019 року.

15 липня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 82-84). У відповіді на відзив представник позивача зіслалася на те, що відзив відповідача не спростовує доводів позовної заяви. Крім цього, представник позивача звернула увагу на те, що до відзиву не надано жодного доказу неправильного ведення позивачем табелю обліку робочого часу та не наведено жодного аргументу із запереченнями на позовну вимогу про визнання протиправним та скасування наказу про проведення інспекційного відвідування. На думку позивача, відзив також не містить обґрунтування порушення вимог трудового законодавства в частині не проведення Товариством індексації заробітної плати.

18 липня 2019 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2019 у справі № 127/5860/19. Представник позивача надана суду пояснення про неможливість подання постанови від 22.04.2019 у справі № 127/5860/19 раніше, тому судом ухвалено прийняти до розгляду подану копію судового рішення.

Наданою постановою суду від 22.04.2019 у справі № 127/5860/19 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (директор ТОВ "Термопрактик") за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Усною ухвалою суду від 18.07.2019 року відповідача на підставі ст. 77 та ч. 5 ст. 159 КАС України за ініціативи суду зобов`язано надати додаткові пояснення щодо питання методики та порядку проведення індексації заробітної плати, про не проведення якої позивачем зазначено у акті інспекційного відвідування. У зв`язку із цим, на підставі ч. 2 ст. 223 КАС України у судовому засіданні оголошено перерву до 25.07.2019 року.

24.07.2019 року відповідачем подано додаткові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2019 року.

За ініціативою суду у судовому засіданні 25.07.2019 року на підставі усної ухвали суду долучено до матеріалів справи додаткові докази - документи із матеріалів інспекційного відвідування ТОВ "Термопрактик".

При вирішенні цього процесуального питання представник позивача висловилася проти долучення до справи нових доказів, оскільки такі, на її думку, могли бути подані відповідачем у встановлені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Однак, суд постановляючи ухвалу про долучення до справи доказів, виходив із наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч. 9 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною 3 ст. 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.

У зазначених нормах процесуального Закону, знаходить свій прояв характерний для адміністративного судочинства принцип офіційного з`ясування обставин у справі змістовний аспект якого полягає у виявленні та дослідженні доказів судом за власною ініціативою.

Дія цього принципу кореспондується із встановленим ст. 242 КАС України обов`язком суду прийняти обґрунтоване судове рішення, яким вважається рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо доводів представника позивача про можливість подання доказів на чітко визначених Кодексом адміністративного судочинства України етапах судового процесу, то суд звертає увагу на таке.

Правила подання доказів встановлені ст. 79 КАС України. За загальною нормою, учасники справи повинні подати докази якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення разом із заявами по суті справи. Однак адресатами вказаних норм є учасники справи, а не суд. Суд реалізуючи завдання адміністративного судочинства та із урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин у справі наділений повноваженнями збирати докази і на інших етапах судового процесу з метою створення умов для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Більше того, норма ч. 2 ст. 227 КАС України надає суду повноваження навіть постановити ухвалу про поновлення судового розгляду, якщо під час ухвалення судового рішення у нарадчій кімнаті виявиться потреба з`ясувати будь-яку обставину через повторний допит свідків або через іншу процесуальну дію.

Враховуючи зазначене, суд на етапі судового процесу пов`язаного із дослідженням письмових доказів у справі, не вбачав перешкод для долучення до матеріалів справи інших доказів за своєю ініціативою.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення у яких звернула увагу, що наказ є протиправним, оскільки прийнятий не у порядку та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Також зазначила, що інспекційне відвідування проведено поверхнево та із порушенням встановлених вимог, а висновки про порушення позивачем норми ст. 33 Закону України Про оплату праці є необґрунтованими.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволені адміністративного позову просила відмовити та зазначила, що підставою для проведення інспекційного відвідування слугував лист Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 28.01.2019 № 310/11-32-1/07. Оскільки під час відвідування встановлено порушення ст. 33 Закону України Про оплату праці , було прийнято рішення про притягнення ТОВ "Термопрактик" до відповідальності на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

21 лютого 2019 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області прийнято наказ № 205-о, яким призначено проведення інспекційного відвідування у ТОВ "Термопрактик" з питань додержання законодавства про працю за пунктами: 3.1; 3.9; 4.16; 4.17; 5.10; 6.1; 6.5; 6.6; 6.10; 6.19-6.25; 6.27-6.30; 6.32-6.34; 6.43; 6.38 форми акту, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 року № 1338. За пунктом 2 Наказу, інспекційне відвідування вирішено провести 21.02.2019 року та 06.03.2019 року (а.с.14).

21 лютого 2019 року за № 841/04-03 Управлінням Держпраці у Вінницькій області оформлено направлення на проведення інспекційного відвідування ТОВ Термопрактик , що знаходиться за адресою пров. Цегельний, 2, м. Вінниця. У направленні, як і у наказі зазначено, що інспекційне відвідування буде проведено головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів ОСОБА_2 . Строк дійсності направлення із 21.06.2019 року по 06.03.2019 року (а.с. 17).

За результатом проведення інспекційного відвідування оформлено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ (а.с.18-25). У Акті зазначено, що перевірка розпочалася 22.02.2019 о 10 год. 00 хв. та тривала до 22.02.2019 15 год. 45 хв.

Під час перевірки виявлено та задокументовано Актом від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ такі порушення:

1) вимоги ч. 2 ст. 30 Закону України Про оплату праці , щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи. У табелі обліку робочого часу не обліковують роботу працівників у вихідні дні. Зокрема у Акті вказано, що згідно табеля обліку робочого часу у листопаді 2018 року, керівник відділу продажу ОСОБА_4 (10.11.2018), комірник ОСОБА_5 (10.11.2018), менеджер ОСОБА_6 (17.11.2018), завідуючий складом ОСОБА_7 (17.11.2018), менеджер ОСОБА_8 (24.11.2018), комірник ОСОБА_9 (24.11.2018) відпрацювали у вказані дати кожний по 8 год., проте загальна кількість фактично зазначених відпрацьованих робочих годин за місяць у табелі не обліковано.

2) триваюче порушення норм ст. 33 Закону України Про оплату праці . Згідно розрахункової відомості за грудень 2017 року, 19 працівникам ТОВ Термопрактик адміністрація підприємства - (6 працівників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), комірники - (2 працівники ОСОБА_7 , ОСОБА_15 ), ІТР - (4 працівники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ), менеджери - (5 працівників ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ), водії - (2 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ) не проведена індексація заробітної плати. (Місяць підвищення липень 2017 року; приріст індексу споживчих цін для індексації - 3.1%). Сума індексації для кожного працівника складає - 54,62 грн. (а.с.23-24).

На підставі акту інспекційного відвідування від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14.03.2019 № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС, якою вирішено накласти на ТОВ Термопрактик штраф у розмірі 19х10х4173=792 870,00 грн (а.с.26-27).

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем наказом від 21 лютого 2019 року № 205-о та постановою про накладення штрафу від 14.03.2019 № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що спеціальним законом, який регулює правовідносини щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон від 05.04.2007 № 877-V). Цей закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону від 05.04.2007 № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

При цьому, суд зауважує, що встановлення законодавцем такої форми перевірки як інспекційне відвідування обумовлено необхідністю реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, статтею 259 КЗпП України унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 7 Закону від 05.04.2007 № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону від 05.04.2007 № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, зокрема, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пункту 7 вказаного положення Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).

Порядок № 295 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, а відповідно до пункту 5 цього ж Порядку підставами для здійсненні інспекційного відвідування є, серед іншого рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Одним із джерел інформації яка може бути фактичною підставою для прийняття рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань є інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації (п.п. 6 п. 2 Порядку № 295).

Судом встановлено, що 31.01.2019 року на адресу відповідача надійшов лист Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 28.01.2019 року № 310/11-32-1/07 Щодо виконання Плану заходів по виявленню фактів використання праці неоформлених працівників (а.с 89). До цього листа у вигляді таблиці долучено, у тому числі, Додаток № 7 Інформація щодо страхувальників, у яких протягом року не підвищувалась заробітна плата, або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації (а.с. 90). У додатку за порядковим номером 22 зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю Термопрактик .

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник (п. 5 Порядку № 295).

Відтак, отримавши лист управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 28.01.2019 року № 310/11-32-1/07 відповідач прийняв оскаржуваний наказ, що повністю узгоджується із нормою п.п. 6 п. 2 Порядку № 295.

Щодо аргументів позивача про те, що начальник управління Держпраці у Вінницькій області до прийняття спірного Наказу повинен був надати оцінку доцільності його прийняття, так як вказаний лист від 28.01.2019 року № 310/11-32-1/07 взагалі не містить інформації про допущені позивачем порушення, то суд оцінює їх критично із таких міркувань.

Згідно п. 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення (п. 19 Порядку № 295).

Тому суд вважає, що виявлення порушень законодавства про працю - це питання яке є предметом інспекційного відвідування. Факт наявності чи відсутності такого порушення перевіряється інспектором у процесі інспекційного відвідування за результатами вжиття передбачених Порядком № 295 заходів (ознайомлення із документами з метою їх перевірки на відповідність вимогам законодавства, отримання пояснень із питань, що стосуються законодавства про працю, тощо). Натомість, начальник управління Держпраці, приймаючи наказ повинен оцінити інформацію на предмет того, чи віднесена така до переліку джерел передбачених у п. 5 Порядку № 295, та чи така за своєю формою може містити відомості про роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації (п.п. 6 п. 5 Порядку № 295).

Отже, отримавши лист від 28.01.2019 року № 310/11-32-1/07 із додатком № 7, відповідач прийнявши оскаржуваний наказ діяв у повній відповідності із вимогами п.п. 6 п. 5 Порядку № 295, оскільки як суб`єкт подання інформації (управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці) так і зміст додатку № 7 ( Інформація щодо страхувальників, у яких протягом року не підвищувалась заробітна плата, або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації ) вказували на достатні підстави для призначення інспекційного відвідування.

Щодо аргументів позивача про розбіжності періодів інспекційного відвідування вказаних у Наказі від 21.02.2019 року № 205-о (зазначено інспекційне відвідування провести 21.02.2019 року та 06.03.2019 року ) та Направлені від 21.02.2019 року № 841/04-03 ( направлення дійсне з 21 лютого по 06 березня 2019 року ), то суд не вважає вказаний недолік достатньою підставою для скасування Наказу від 21.02.2019 року № 205-о виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як передбачено п. 10 Порядку № 295, тривалість інспекційного відвідування для суб`єктів підприємництва до категорії яких належить позивач, не може перевищувати двох робочих днів.

Пунктом 20 Порядку № 295 передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування. Тому, визначальним у спорі який виник, є дотримання (не перевищення) відповідачем максимального строку проведення інспекційного відвідування та складення акту за його результатом в останній день такого строку.

Представник відповідача у судовому засідання пояснила, що в оскаржуваному наказі допущено помилку, а правильним слід вважати період вказаний у направлені.

Тому, враховуючи, що інспекційне відвідування було проведено в один день - 22.02.2019 року (в межах періоду вказаного в направлені), в цей день і було складено Акт від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ, суд вважає неточність у наказі щодо періоду інспекційного відвідування формальним недоліком цього рішення, який не вказує на порушення прав позивача у спосіб проведення інспекційного відвідування протягом періоду тривалістю більше двох робочих дні.

Оцінюючи аргументи позивача про те, що інспекційне відвідування було здійснено поверхнево внаслідок стислих строків його проведення, то на переконання суду такі жодним чином не вказують на порушення процедури проведення перевірки, оскільки Порядок № 295 передбачає максимальні строки для проведення інспекційного відвідування. Порушення таких строків може вказувати на безпідставне втручання у господарську діяльність суб`єкта господарювання. Натомість проведення перевірки у строк який є меншим за максимально допустимий, жодним чином не свідчить про порушення прав позивача. При цьому, визначення достатнього строку для проведення інспекційного відвідування є виключною компетенцією інспектора, який у залежності від обсягу питань які слід з`ясувати, на власний розсуд вправі проводити планування інспекційного заходу.

Щодо аргументів позивача про протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС від 14 березня 2019 року, то суд надаючи їм оцінку виходить із таких міркувань.

Підставою для прийняття постанови, став висновок Акту від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ про допущення позивачем триваючого порушення норм ст. 33 Закону України Про оплату праці . Згідно розрахункової відомості за грудень 2017 року, 19 працівникам ТОВ Термопрактик адміністрація підприємства - (6 працівників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), комірники - (2 працівники ОСОБА_7 , ОСОБА_15 ), ІТР - (4 працівники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ), менеджери - (5 працівників ОСОБА_20 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ), водії - (2 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ) не проведена індексація заробітної плати. (Місяць підвищення липень 2017 року; приріст індексу споживчих цін для індексації - 3.1%). Сума індексації для кожного працівника складає - 54,62 грн. (а.с.23-24).

Як передбачено ст. 33 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначаються Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон від 3 липня 1991 року № 1282-XII)

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII).

Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання (абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII).

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII, індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

За інформацією Державної служби статистики, індекс споживчих цін (інфляції) у серпні - 99.9 %; у вересні - 102.0 %; у жовтні - 101,2 %.

Поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII).

Статтею 2 Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

В силу ч. 1 ст. 4 Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Судом встановлено, що у липні 2017 року працівникам ТОВ Термопрактик підвищено посадові оклади, тому приріст індексу споживчих цін розраховується за місяцем наступним за базовим (липнем).

Згідно ч. 2 ст. 4. Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Тому, індекс споживчих цін для визначення порогу індексації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін починаючи із березня 2003 року (місяця введення в дію Закону від 3 липня 1991 року № 1282-XII)

Відтак, враховуючи індекси споживчих цін у серпні - у жовтні 2017 року, приріст індексу становить 103,1%.

Тому, сума індексації для кожного із 19, зазначених у Акті інспекційного відвідування, працівникам ТОВ Термопрактик становить 54 грн.62 коп. Доказом який підтверджує, як факт порушення позивачем ст. 33 Закону України Про оплату праці так і сума індексації для кожного працівника є, у тому числі, наявна у матеріалах справи розрахункова відомість (а.с. 29).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як передбачено п. 19 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Судом встановлено, що за результатом інспекційного відвідування від 22.02.2019 року окрім Акту від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ відповідачем складено припис про усунення порушень ст. 33 Закону України Про оплату праці .

При цьому, внаслідок огляду у судовому засіданні матеріалів інспекційного відвідування ТОВ Термопрактик , судом встановлено, що Товариство визнало факт порушення ним ст. 33 Закону України Про оплату праці , оскільки на адресу відповідача позивачем скеровано лист вих. № 452 від 11.03.2019 року із додатками, у якому зазначено про усунення виявлених інспекційним заходом порушень та донарахування індексації заробітної плати працівникам (а.с. 99, 104-123).

Тому надання позивачем до суду інших розрахункових відомостей (відмінних від тієї, що надавалася під час інспекційного відвідування) та заперечення факту порушення вимог ст. 33 Закону України Про оплату праці оцінюється судом, як намагання уникнути передбаченої законом відповідальності за виявлені порушення.

Щодо суми штрафу, який накладено на позивача постановою № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС від 14 березня 2019 року, то така визначена у точній відповідності із нормами ст. 265 КЗпП України та становить 19х10х4173=792 870,00 грн.

Відтак, правомірність висновків Акту від 22.02.2019 № ВН 446/199/АВ про допущення позивачем триваючого порушення норм ст. 33 Закону України Про оплату праці знайшли своє підтвердження при розгляді цієї справи у суді, а тому постанова про накладення штрафу № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС від 14 березня 2019 року є законною та не підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку посиланням позивача, як на підставу позовних вимог на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2019 у справі № 127/5860/19, (нею закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення) то суд оцінює їх критично з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яка стала підставою для застосування санкцій у вигляді штрафу до позивача, суб`єктом відповідальності за виявлене порушення є юридична особа (ТОВ Термопрактик ) яка використовує найману працю.

Водночас суб`єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП є посадові особи підприємств, установ і організацій.

Крім цього, суд звертає увагу на відмінність складів порушень передбачених у диспозиціях норм ст. 265 КЗпП України та ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Також суд керується ч. 6 ст. 78 КАС України, в силу якої, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої вона ухвалена лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак враховуючи, що дії або бездіяльність, які є підставою для відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП є відмінними від тих протиправних діянь, які тягнуть відповідальність на підставі ст. 265 КЗпП України, а також враховуючи зазначені вище відмінності у суб`єктах правопорушень, суд доходить висновку, що постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2019 у справі № 127/5860/19 жодним чином не спростовує факту порушення позивачем у цій справі ст. 33 Закону України Про оплату праці та не звільняє його від передбаченої ст. 265 КЗпП України відповідальності.

Отже, оскаржувані позивачем наказ від 21.02.2019 року № 205-о, яким призначено проведення інспекційного відвідування ТОВ Термопрактик та постанова про накладення штрафу від 14.03.2019 року № ВН 446/199/АВ/П/МГ-ФС, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 792870,00 грн. є правомірними та скасуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тому, застосовані судом ухвалою від 31.05.2019 року заходи забезпечення позову, зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.

Враховуючи те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, понесені позивачем судові витрати не підлягають компенсації.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

у задоволенні вимог адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті судом ухвалою від 31 травня 2019 року, зберігають свою дію до набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Термопрактик (пров. Цегельний, 2, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 37536733)

Відповідач Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 39845483).

Суддя Богоніс Михайло Богданович