ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"30" липня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/1570/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
розглянувши заяву представника Чкаловської селищної ради про відвід судді Шатернікова М.І. (вх. № 18101 від 26.07.2019) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ЛТД" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопокровка" 2. Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про визнання права постійного користування земельними ділянками
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Харківської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопокровка" та Чкаловської селищної ради про визнання за ТОВ "Агросервіс ЛТД" права володіння та користування земельними ділянками на праві постійного користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровими номерами 6325483400:01:000:0624 , 6325483400:02:000:0656 ; 6325483400:02:000:0649 .
26.07.2019 р. представником Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області було подано заяву про відвід судді Шатернікова М.І. від розгляду справи №922/1570/19.
29.07.2019 р. суд, після дослідження матеріалів справи та поданої заяви про відвід судді, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та керуючись вимогами процесуального законодавства, постановив ухвалу про передачу вирішення питання по відвід на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу, розгляд справи зупинив.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2019 року, для розгляду заяви визначено суддю Лаврову Л.С.
Суд, розглянувши заяву представником Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про відвід судді Шатернікова М.І. від розгляду справи №922/1570/19, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно ч. 13 ст. 32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Водночас, згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше першого судового засідання (при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження).
В обґрунтування необхідності відводу судді заявник вказував, що суддею Шатерніковим М.І. при розгляді заяви Чкаловської селищної ради про визнання факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами у справі №922/1570/19 було оголошено перерву, що на думку заявника викликає сумніви щодо неупередженості судді Шатернікова М.І., який повинен був розглянути заяву в нарадчій кімнаті в день її оголошення представником відповідача та за результатами чого постановити вмотивоване рішення. На думку заявника, подана заява не потребувала її тривалого розгляду та не було необхідності оголошувати перерву в судовому засіданні.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Визначаючи зміст поняття безсторонності судді, суд керується викладеним у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява N21722/11) від 09.01.2013 р., в якому було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Європейський суд з прав людини в рішенні "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
У відповідності до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, із визначення судом порядку розгляду заяви учасника судового провадження щодо визнання факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами не вбачається виникнення підстав, з якими процесуальний закон пов`язує неможливість розгляду справи суддею та необхідність його відводу.
Також, суд враховує, що в даному випадку суд не переглядає та не перевіряє обґрунтованість процесуальних рішень судді, якому заявлено відвід, а встановлює наявність або відсутність підстав для відводу такого судді та обґрунтованість заяви про відвід. Учасник судової справи не позбавлений можливості оспорювання до суду вищої інстанції як судового рішення по суті, так і окремих процесуальних рішень суду, прийнятих в процесі розгляду справи, в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на наведене вбачається, що заявником у клопотанні про відвід судді не наведено жодної підстави, яка передбачена ст. 35 ГПК України, а усі його аргументи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, якими суд в установленому процесуальним законом порядку визначає порядок здійснення провадження та розгляду заяв учасників справи, що жодним чином не свідчить про упередженість або відсутність об`єктивності судді відносно учасників судової справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що заява про відвід судді не містить посилань на належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів щодо неупередженості судді Шатернікова М.І. при розгляді даної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви представника Чкаловської селищної ради (вх. №18101 від 26.07.2019 р.) про відвід судді Шатернікова М.І. від розгляду справи №922/1570/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.С. Лаврова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.07.2019 |
Оприлюднено | 01.08.2019 |
Номер документу | 83326611 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лаврова Л.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні