Рішення

від 15.08.2019 по справі 922/1570/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1570/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ЛТД" (63552, Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8; код 24333539)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопокровка", (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. В.Вішталя, 16/1; код 31869973);

2. Чкаловської селищної ради (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, 1; код 04397738)

про визнання права постійного користування ділянкою

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 В ОСОБА_2 (дов. б/н від 15.05.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1355 від 17.11.2005);

першого відповідача - не з`явився;

другого відповідача - Юрченко В.В. (ордер серії ХВ № 1465 від 08.07.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4451/10 від 16.02.2011)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ЛТД" 27.05.2019 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопокровка" та Чкаловської селищної ради, в якому просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД право володіння та користування земельною ділянкою на праві постійного користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 445,5908 гектарів, (Державний акт на право постійного користування землею, серія та номер ХР НОМЕР_2 , виданого 29.01.1997 року Чугуївською районною державною адміністрацією Чугуївського району Харківської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 28), яка розташована на території Чкаловської селищної ради (в минулому території Іванівської сільської ради) Чугуївського району Харківської області; судові витрати просить покласти на ТОВ "Новопокровка". Обґрунтовуючи свої вимоги позивач наполягає, що йому належить право володіння та користування спірною земельною ділянкою, натомість ці правомочності оскаржуються першим відповідачем, яким виражається намір та вчиняються дії направлені на отримання спірної земельної ділянки в орендне користування, зокрема відповідач 1 звернувся до позивача з листом від 22 березня 2019 року, в якому прямо заявив, що у позивача відсутнє право постійного користування на вказану земельну ділянку, а ТОВ "Новопокровка", як сільськогосподарський товаровиробник, має намір збільшувати обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за рахунок розширення площі земельних ділянок шляхом набуття в оренду вільних земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва на території Чкаловської об`єднаної територіальної громади, і тому вважає, що вищевказана земельна ділянка комунальної власності повинна бути вилучена з постійного користування TOB "АГРОСЕРВІС" ЛТД та виставлена на земельні торги, за результатами проведення яких був би укладений договір оренди землі між переможцем торгів і Чкаловською селищною радою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс ЛТД" було залишено без руху. Надано позивачеві строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; доказів направлення відповідачам копію позовної заяви і доданих до неї документів; зазначити про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви; копії письмових доказів, посвідчені у відповідності до приписів абзацу 2 частини п`ятої статті 91 ГПК України та пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003.

04.06.2019 року позивачем на адресу суду надано уточнену позовну заяву (вх. 13636), разом з якою надано до суду докази усунення недоліків позовної заяви встановлені судом та зазначеній в ухвалі суду від 29.05.2019 р.

Враховуючи усунення позивачем недоліків, які зумовлювали залишення позовної заяви без руху, керуючись приписами ст.ст. 162, 164, ч. 3 ст. 174 ГПК України, суд, на підставі статті 176 ГПК України, прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 922/1570/19, про що було постановлено відповідну ухвалу суду 10.06.2019 р.

Одночасно при дослідженні заяви про уточнення позовних вимог, якою було усунено недоліки первісно поданої позовної заяви, судом встановлено, що позивач при первісній подачі позову просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД право володіння та користування однією земельною ділянкою - кадастровий номер НОМЕР_1 ; а при подачі уточненої позовної заяви позивачем додано ще дві вимоги щодо визнання права володіння та користування земельними ділянками: кадастровий номер НОМЕР_3 та кадастровий номер НОМЕР_4 .

Оскільки процесуальний закон не обмежує право позивача в одній позовній заяві об`єднати декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, судом вирішено за можливе, керуючись ч. 3 ст. 46 ГПК України, прийняти до розгляду заяву позивача, визначити предмет спору з її урахуванням та одночасно зобов`язати позивача надати докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме доплати судового збору у сумі 3842,00 грн.

Ухвалою суду від 10.06.2019 р. розгляд справи № 922/1570/19 призначено за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засідання на "09" липня 2019 р. о 10:00.

У підготовчому засіданні 09.07.2019 р. у справі № 922/1570/19, на якому були присутні представники позивача та другого відповідача, встановлено, що при проведені підготовчого засідання досягнуто мети та завдання підготовчого провадження, зокрема, остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, з`ясовано заперечення відповідачів проти позовних вимог, з`ясовано думку сторін щодо можливості переходу до розгляду справи по суті, та за наслідками проведення підготовчого засідання постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на "24" липня 2019 р. о 12:45 год.

У судовому засіданні 24.07.2019 р. представником другого відповідача оголошено заяву (вх. 17955 від 24.07.2019 р.) подану в порядку ст. 43 ГПК України, в якій заявник просить суд визнати зловживанням процесуальними правами, маніпуляцію автоматичним розподілом справи, дії з боку позивача по справі ТОВ "Агросервіс ЛТД" у вигляді одночасного подання трьох позовів про визнання права користування земельними ділянками та не попередження в уточненому позові про наявність аналогічних заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим заявник просить суд залишити без розгляду позовну заяву ТОВ "Агросервіс" ЛТД по справі № 922/1570/19.

В обґрунтування своїх доводів заявник посилається, що ТОВ "Агросервіс" ЛТД зловживає своїми процесуальними правами подаючи три різні позови (справи № 922/1570/19, 922/1571/19, 922/1572/19) без сплати судового збору, без зазначення доказів, які підтверджують обставини та без направлення позовів відповідачам, що свідчить про формальність намірів позивача при первинному зверненні до суду та про бажання маніпулювати автоматичним розподілом. В подальшому, 04.06.2019 р. позивач подає в поточну справу уточнену позовну заяву, в якій вже просить визнати право користування на всі три земельні ділянки та при цьому в уточненій позовній заяві до судді Шатернікова М.І. позивач зазначив, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Натомість відсутні посилання та повне умовчання того факту, що в рамках справ № 922/1571/19, № 922/1572/19 вже заявлено по одній із вимог, які було заявлено і до судді Шатернікова М.І. в уточненій позовній заяві. При цьому на час подання уточненого позову по іншим справам позови не було повернуто. Такі обставини, за твердженнями заявника, є грубим порушенням п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

У судовому засіданні 24.07.2019 р., керуючись приписами ч. 2 ст. 216 ГПК України та з урахуванням ст. 43 ГПК України, було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 10:30 14.08.2019 з метою вивчення обставин викладених у заяві Чкаловської селищної ради про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "Агросервіс ЛТД" по справі № 922/1570/19.

26.07.2019 на адресу суду від представника другого відповідача надійшла заява про відвід судді Шатернікова М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.07.2019 відвід судді Шатернікова М.І., що був заявлений представником другого відповідача - Чкаловської селищної ради (вх. № 18101 від 26.07.2019) у справі № 922/1570/19, визнано необґрунтованим; заяву представника другого відповідача про відвід судді Шатернікова М.І. передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України; провадження у справі 922/1570/19 зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву Чкаловської селищної ради про відвід судді Шатернікова М.І. передано до розгляду судді Лаврової Л.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2019 (суддя Лаврова Л.С.) в задоволенні заяви представника Чкаловської селищної ради про відвід судді Шатернікова М.І. відмовлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2019 р. провадження у справі № 922/1570/19 було поновлено та повідомлено учасникам справи, що судове засідання з розгляду справи № 922/1570/19 по суті відбудеться "14" серпня 2019 р. о 10:30, про що було постановлено протокольну ухвалу суду, яка була занесена до протоколу судового засідання від 24.07.2019 р.

У судовому засіданні 14.08.2019 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 15.08.2019 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2019 відмовлено у задоволенні заяви Чкаловської селищної ради про визнання факту зловживання позивачем своїми процесуальними правами; відмовлено у задоволенні заяви Чкаловської селищної ради про залишення позовної заяви без розгляду.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 08.07.2019 від ТОВ "Новопокровка", перший відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач незаконно і безпідставно використовує спірні земельні ділянки всупереч приписам ст. 92 Земельного кодексу України, оскільки ТОВ "Агросервіс" ЛТД не переоформило у встановлений строк та у встановленому порядку право власності або право оренди на вищезазначені земельні ділянки і тому обробляє ці земельні ділянки безпідставно. Натомість, ТОВ "Новопокровка" є сільськогосподарським товаровиробником і має намір збільшувати обсяги виробництва сільськогосподарської продукції за рахунок розширення площі земельних ділянок шляхом набуття в оренду вільних земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва на території Чкаловської об`єднаної територіальної громади. А тому, перший відповідач вважає, що спірні земельні ділянки комунальної власності повинні бути вилучені з постійного користування позивача та виставлені на земельні торги, за результатами проведення яких були б укладені договори оренди землі між переможцем торгів і Чкаловською селищною радою, а, перший відповідач має намір докласти всіх зусиль щоб стати їх переможцем, тобто запропонувати найвищу ціну за право оренди вищевказаних земельних ділянок.

Другий відповідач у судовому засіданні та у наданих до матеріалів справи заявах по суті спору, вказує, що позовна заява є необґрунтованою та не спрямована на створення, зміну чи припинення будь-яких правовідносин, окрім підтвердження вже існуючих, оскільки відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , НОМЕР_4 зареєстровані за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто рішення суду не вплине на право володіння та користування зазначеними земельними ділянками. Крім того, другий відповідач наголошує, що наявність відомостей про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свідчить про наявність у тієї чи іншої особи цих прав і не потребує їх додаткового підтвердження. При цьому, другий відповідач зазначає, що лист виконавчого комітету Чкаловської селищної ради від 13.02.2019 р. вих. № 05-16/377 мав рекомендаційний характер та не створив будь-яких правових наслідків для позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.08.2019, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник другого відповідача проти позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД (ідент. код 24333539) проведено 24.04.1996 (дата запису: 30.08.2005, номер запису: 1 472 120 0000 000107) та передбачено наступні види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; розведення свиней; допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво м`яса.

Як зазначає позивач, ним на праві постійного користування обробляються земельні ділянки з кадастровими номерами: № НОМЕР_3 загальною площею 210,9506 га, № НОМЕР_1 загальною площею 445,5908 га та № НОМЕР_4 загальною площею 109,8500 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Чкаловської селищної ради (в минулому території Іванівської сільської ради) Чугуївського району Харківської області.

На підтвердження вказаних обставин позивачем до матеріалів справи надано копію державного акту на право постійного користування землею Серія НОМЕР_5 , зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53 від 08.12.1997.

Згідно вказаного державного акту, виданого відповідно до рішення № 37 від 09.09.1997 року виконавчого комітету Іванівської сільської Ради народних депутатів, Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" ЛТД надано у постійне користування 793,15 гектарів землі згідно з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва.

У подальшому, право постійного користування на вищезазначену земельну ділянку було зареєстроване за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Державного акту на право постійного користування землею Серія НОМЕР_5 , виданого 08.12.1997 року, а саме:

- запис № 14740715 про право постійного користування земельною ділянкою земельні ділянки з кадастровими номерами: № НОМЕР_3 загальною площею 210,9506 га здійснено в державному реєстрі 31.05.2016 р. о 10:45:57;

- запис № 14722035 про право постійного користування земельною ділянкою земельні ділянки з кадастровими номерами: № НОМЕР_1 загальною площею 445,5908 га здійснено в державному реєстрі 30.05.2016 р. об 11:59:48;

- запис № 14719702 про право постійного користування земельною ділянкою земельні ділянки з кадастровими номерами: № НОМЕР_4 загальною площею 109,8500 га здійснено в державному реєстрі 30.05.2016 р. об 11:18:32.

Згідно з відомостями державного реєстру станом на 2016 рік на момент здійснення державної реєстрації права постійного користування позивача спірними земельними ділянками власником зазначеної земельної ділянки вказана Держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України.

Разом з тим, 31.01.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад".

За змістом цього Розпорядження, Уряд доручив Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити:

- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;

- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;

- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

В межах вказаного розпорядження КМУ, як наголошує позивач, у 2018 році у комунальну власність Чкаловської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Чкаловської селищної ради були передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів Чкаловської ОТГ, в тому числі і вищезазначені спірні земельні ділянки, що і призвело, за твердженнями позивача, до порушення права останнього - права постійного користування земельною ділянкою, яке виразилося у не визнанні та оспорюванні цього права відповідачами.

Зокрема, ТОВ "АГРОСЕРВІС" ЛТД отримало від виконавчого комітету Чкаловської селищної ради лист від 13.02.2019 року № 05-16/377, в якому повідомлялося, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31.01.2018р. Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад , наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 8464-СГ від 21.11.2018 р. Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06.12.2018 р., у комунальну власність Чкаловської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Чкаловської селищної ради було прийнято 178 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 3686,8526 га, які розташовані за межами населених пунктів, до складу яких входять і земельні ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні ТОВ "АГРОСЕРВІС" ЛТД. Та запропоновано позивачу у місячний термін з дня отримання даного повідомлення, прибути до Виконавчого комітету Чкаловської селищної ради та надати документи, що посвідчують особу користувача земельних ділянок (паспорт, ідентифікаційний код керівника товариства, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), установчі документи, Державний акт на право постійного користування землею або інші наявні документи, на підставі яких було надано право користування вищевказаною земельною ділянкою.

В свою чергу, перший відповідач - ТОВ Новопокровка" у своєму листі від 22.03.2019 року, оспорює право постійного користування на спірні земельні ділянки та повідомило позивача, що ТОВ "Новопокровка" зверталося до Чкаловської селищної ради із заявою від 24.01.2019 року, в якій прохало Чкаловську селищну раду привести у відповідність до вимог чинного законодавства користування вищевказаними земельними ділянками шляхом продажу права оренди на цю ділянку на конкурентних засадах (на земельних торгах), як то і передбачено чинним законодавством.

Таким чином, дії відповідачів розцінені позивачем, як такі, що не визнають та направлені на порушення його права на постійне користування спірними земельними ділянками, які на праві постійного користування належить позивачу згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_5 від 08.12.1997, тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324, главою 27 ЦК України, земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Приписами ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, в редакції на момент виникнення прав позивача на користування спірними земельними ділянками, було унормовано, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Факт надання ТОВ "АГРОСЕРВІС" ЛТД у постійне користування 793,15 гектарів землі розташованих на території Іванівської сільської Ради згідно з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва підтверджується копію державного акту на право постійного користування землею Серія НОМЕР_5 , виданого відповідно до рішення № 37 від 09.09.1997 року виконавчого комітету Іванівської сільської Ради народних депутатів, та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53 від 08.12.1997.

Дійсність вказаного акту сторонами спору не заперечується.

Разом з тим, з набранням чинності нового Земельного кодексу України 2001р., регулювання правого титулу права постійного користування земельною ділянкою зазнало змін.

Зокрема, частиною 1 ст. 92 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою, це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 25 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001р. встановлено, що "громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них".

З посиланням на вищевикладені приписи Земельного кодексу України 2001 р., перший відповідач наголошуючи, що позивач не переоформив у встановлений строк у встановленому порядку право власності або право оренди на спірні земельні ділянки, втратив право на користування ними та обробляє їх безпідставно. При цьому перший відповідач, як сільськогосподарське підприємство має намір розширення площ земельних ділянок та бажає прийняти участь у земельних торгах з продажу права оренди на спірні земельні ділянки.

В свою чергу, другий відповідач, своїм листом витребував у позивача документи на підтвердження права постійного користування земельними ділянками, що розцінено позивачем як не визнання з боку другого відповідача такого права позивача, оскільки відомості про надані позивачу у постійне користування земельні ділянки другий відповідач отримав безпосередньо від їх попереднього розпорядника - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, тобто другому відповідачу було достеменно відомо, що право постійного користування позивача вказаною земельною ділянкою зареєстроване відповідно до вимог законодавства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказані обставини визнаюсь судом як такі, що підтверджують факт невизнання прав позивача, за захистом яких він звернувся, з боку відповідачів.

Втім, суд враховує, що положення пункту 6 розділу X Земельного кодексу України 2001 р., на які посилається перший відповідач в обґрунтування своєї правової позиції, втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення на підставі Рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005.

У даному рішенні, зокрема, встановлено, що згідно з частиною четвертою статті 13 Основного Закону України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

За Конституцією України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).

Стосовно права постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Орган законодавчої влади має право встановлювати для громадян та юридичних осіб, у котрих є в постійному користуванні земельні ділянки, але які за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, строк, протягом якого ці особи зобов`язані переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. Але при цьому орган законодавчої влади повинен дотримуватися приписів Основного Закону України.

Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.

Використання терміну "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року. Так, поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 Кодексу в аспекті вимоги переоформлення права користування земельною ділянкою не відповідає вимозі ясності і визначеності правової норми: зазначені положення припускають поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, їх дія поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Цей принцип закріплено на конституційному рівні (стаття 58 Конституції України), що є гарантією стабільності суспільних відносин.

Проте пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається "відповідно до закону", що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення.

Отже, порядок переоформлення права користування земельною ділянкою має бути врегульований у чинному Кодексі або інших законах шляхом визначення об`єктів, суб`єктів та основних стадій набуття прав на земельні ділянки.

Приписи пункту 6 Перехідних положень Кодексу є нормами процесуального права і тому не повинні обмежувати норми матеріального права щодо права власності на землю та його набуття громадянами.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:

- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством;

- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;

- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.

На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Таким чином, рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення п. 6 розділу X Земельного кодексу України в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

На сьогодні відсутні обов`язкові підстави для переоформлення права постійного користування на землю.

З огляду на вище викладене суд не приймає до уваги заперечення другого відповідача стосовно того, що подача цього позову є штучною та спрямована на уникнення у подальшому виконання вимоги закону щодо належного оформлення прав на земельні ділянки, оскільки у разі затвердження на законодавчому рівні механізму для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди з дотримання прав землекористувачів, то вказані дії будуть розповсюджуватись на всіх землекористувачів та рішення у даній справі щодо невизнання прав позивача на даний час жодним чином не вплине на реалізацію законного механічну належного оформлення прав на земельні ділянки та приведення документів у відповідність до вимог земельного законодавства .

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає ані можливості втрати землекористувачами раніше наданого їм права користування земельною ділянкою на підставі державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, ані обов`язкових підстав для переоформлення їх права постійного користування на право власності чи право оренди землею.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 від 17.05.2011 право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою містить стаття 141 Земельного кодексу України. Так, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Позивачем рішення про добровільне припинення права постійного користування спірними земельними ділянками не приймалось, а відтак будь-які дії третіх осіб щодо звуження прав позивача як законного користувача земельними ділянками на праві постійного користування є незаконними та порушують його права на мирне володіння своїм майном. Таким чином, твердження першого відповідача про те, що ТОВ "Агросервіс" ЛТД не є суб`єктом права постійного користування спірними земельними ділянками, на орендне користування якими претендує перший відповідач, є необґрунтованим, а отже, свідчить про невизнання законних прав ТОВ "Агросервіс" ЛТД.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України та абз. 2 ч. 2 ст. 20 ГК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання наявності чи відсутності права.

Згідно приписів ст. 396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 152 ЗК передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

На підставі викладеного, враховуючи підтвердження позивачем належними доказами факту законного знаходження у постійному користуванні позивача спірних земельних ділянок, доведення обставин щодо вчинення відповідачами дій спрямованих на не визнання таких прав позивача з боку відповідачів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Агросервіс" ЛТД є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД (63552, Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8; ідент. код 24333539) право володіння та користування земельною ділянкою на праві постійного користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_3 , загальною площею 210,9506 гектарів, (Державний акт на право постійного користування землею, серія та номер ХР НОМЕР_6 , виданий 08.12.1997 року Іванівською сільською радою Чугуївського району Харківської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53), яка розташована на території Чкаловської селищної ради (в минулому території Іванівської сільської ради) Чугуївського району Харківської області.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД (63552, Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8; ідент. код 24333539) право володіння та користування земельною ділянкою на праві постійного користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_1 , загальною площею 445,5908 гектарів, (Державний акт на право постійного користування землею, серія та номер ХР НОМЕР_6 , виданий 08.12.1997 року Іванівською сільською радою Чугуївського району Харківської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53), яка розташована на території Чкаловської селищної ради (в минулому території Іванівської сільської ради) Чугуївського району Харківської області.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД (63552, Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8; ідент. код 24333539) право володіння та користування земельною ділянкою на праві постійного користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_4 , загальною площею 109,8500 гектарів, (Державний акт на право постійного користування землею, серія та номер ХР НОМЕР_6 , виданий 08.12.1997 року Іванівською сільською радою Чугуївського району Харківської області, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53), яка розташована на території Чкаловської селищної ради (в минулому території Іванівської сільської ради) Чугуївського району Харківської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопокровка", (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. В.Вішталя, 16/1; код 31869973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД (63552, Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8; ідент. код 24333539) 2881,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

6. Стягнути з Чкаловської селищної ради (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, 1; код 04397738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" ЛТД (63552, Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Миру, 8; ідент. код 24333539) 2881,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "27" серпня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков