Постанова

від 24.07.2019 по справі 504/3303/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 липня 2019 року

м. Київ

справа № 504/3303/16-ц

провадження № 61-40740св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року у складі судді Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та визнання права спільної власності на нежитлове приміщення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року у складі судді Вінської Н. В. у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За нормами частини сьомої статі 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лишу у випадках і в, порядку, встановлених законом. Відмовляючи в задоволенні вимог позивача, суд виходив з того, що відповідно статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання недійсним договору про інвестування будівництва № 790/06-12А, укладеного 07 березня 2009 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Реал-Інвест , тому в задоволенні вимог про визнання договору недійсним та похідних вимог суд відмовив за безпідставністю.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків у відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України, протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Суд вказав на необхідність зазначити поважні підстави для поновлення строку, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду, а в клопотанні не вказані поважні причини пропуску строку, а також сплатити судовий збір у розмірі 1653,60 грн. Копію цієї ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 отримав 05 травня 2018 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, у встановлений строк він недоліки апеляційної скарги не усунув, а саме не надав заяву про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для його поновлення та не сплатив судовий збір.

Короткий зміст касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримав 11 травня 2018 року, а тому саме з цієї дати мав відраховуватися десятиденний строк, наданий судом для усунення недоліків, і цей строк спливає 21 травня 2018 року. Оскільки у поштовому відділенні, за місцем реєстрації ОСОБА_1 , неділя 20 травня 2018 року та понеділок 21 травня 2018 року були вихідними днями, то ОСОБА_1 відправив заяву про усунення недоліків поштовим відправленням у вівторок 22 травня 2018 року. Проте суд апеляційної інстанції, не врахувавши часу отримання поштової кореспонденції, 29 травня 2018 року необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не подали.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Комінтернівського районного суду Одеської області.

Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанції

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у позові.

06 червня 2017 року ОСОБА_1 подав через поштове відділення апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року, яка була зареєстрована судом 13 червня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року було залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків (сплати судового збору та зазначення усіх реквізитів апеляційної скарги).

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвалу суду апеляційної інстанції від 04 липня 2017 року ОСОБА_1 отримав 01 серпня 2017 року.

09 серпня 2017 року ОСОБА_1 подав до Апеляційного суду Одеської області клопотання про звільнення від сплати судового збору.

20 вересня 2017 року Апеляційний суду Одеської області постановив ухвалу про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що останній не усунув недоліки апеляційної скарги та не привів її у відповідність до вимог статті 295 ЦПК України.

11 жовтня 2017 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року, до якої додав клопотання про звільнення від сплати судового збору за її подання та поновлення процесуальних строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою, постановленою цією ж датою, Апеляційний суд Одеської області залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху, у зв'язку несплатою судового збору у розмірі 704,00 грн.

Зазначені ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 отримав 09 грудня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На підставі клопотання ОСОБА_1 , поданого до суду 26 грудня 2017 року, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01 лютого 2018 року виплавлено описку в ухвалі цього ж суду, постановленій 23 листопада 2017 року, та зазначено, що ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 606,32 грн, а не 704,00 грн.

14 лютого 2018 року ОСОБА_1 отримав ухвалу суду про виправлення описки від 01 лютого 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

21 березня 2018 року ОСОБА_1 втретє подав до Апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року, до якої додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначена апеляційна скарга була задана на поштове відділення 16 березня 2018 року.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням у ній поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та сплати судового збору у розмірі 1 653,60 грн.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 05 травня 2018 року.

Оскільки ОСОБА_1 у строки, визначені в ухвалі апеляційного суду від 24 квітня 2018 року, недоліки апеляційної скарги не усунув та не подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та не сплатив судовий збір, то ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 25 травня 2017 року.

Частинами першою та третьою статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Порядок подання апеляційної скарги, її форма та зміст визначені статтями 355, 356 ЦПК України.

Згідно із частинами другою - четвертою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Апеляційний суд, застосувавши правильно положення статей 357, 358 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд обмежив право заявника на судовий захист, є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, відмовляючи у відкритті провадження у справі, діяв відповідно до норм цивільного процесуального законодавства України, в межах наданих йому повноважень.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 отримав ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2018 року 11 травня 2018 року, а тому саме із цього часу має відраховуватися строк на усунення недоліків апеляційної скарги, спростовуються наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 99), у якому зазначено, що ОСОБА_1 отримав поштове відправлення особисто 05 травня 2018 року та воно повернулося відправнику (суду) 10 травня 2018 року, про що зазначено на штампі.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з цим, там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v. Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v. Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

Крім цього, у справах Осман проти Сполученого королівства ( Osman v. The United Kingdom ) та Креуз проти Польщі ( Creus v. Poland ) ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається, що судом при розгляді справи допущено порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Кривцова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк