Постанова

від 29.07.2019 по справі 543/545/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 543/545/18 Номер провадження 22-ц/814/1553/19Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Кузнєцової О.Ю.

секретар: Ткаченко Т.І.

за участю: представника позивача - адв. Кулик Р.О.

представника відповідача ОСОБА_1 - адв. Болтік А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Селянського-фермерського господарства Світанок

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2019 року (повний текст виготовлено 05 квітня 2019 року)

по справі за позовом Селянського-фермерського господарства Світанок до ОСОБА_1 , Приватного сільськогосподарського підприємства ПриватАгро про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року позивач звернувся до місцевого суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 та ПСП ПриватАгро , посилаючись на те, що 30.12.2011 року СФГ Світанок та відповідач ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної ділянки площею 3,82 га, кадастровий номер НОМЕР_1 строком на 5 років, з умовою сплати орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який 07.09.2012 року було зареєстровано відділом Держкомзему в Оржицькому районі. Відтак, вважають, що датою закінчення строку дії договору є 07.09.2017 року.

Зазначають про наявність у позивача переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, яким він вирішив скористатися шляхом направлення 04.08.2017 року орендодавцю пакету документів для пролонгації договору оренди, в тому числі додаткову угоду до договору оренди.

Вказують, що ОСОБА_1 отримала відповідний листа від СФГ Світанок , при цьому жодних листів чи заперечень у відповідь не направила. Відтак, після закінчення строку дії договору оренди, з метою реалізації переважного права на його пролонгацію, позивач звернувся до реєстраційної служби Оржицької районної ради, однак, отримав відмову у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 19.09.2017 року зареєструвала новий договір оренди належної їй земельної ділянки з ПСП ПриватАгро .

В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що позивач сумлінно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, укладеним із ОСОБА_1 , продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, при цьому, відповідач в місячний строк після закінчення строку дії договору оренди з заявами про повернення земельної ділянки не зверталась, відтак, на підставі положень ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі вважають, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Окрім того, СФГ Світанок вважає, що, на їх думку, новий договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ПСП ПриватАгро є недійсним, оскільки порушує переважне право СФГ Світанок на укладення договору оренди землі на новий строк.

Відповідно до вищевикладеного прохали: визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , зареєстрований 19.09.2017 року між ОСОБА_1 та ПСП ПриватАгро ; визнати поновленим договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений 30.12.2011 року між СФГ Світанок та ОСОБА_1 , зареєстрований у Відділі Держкомзему у Оржицькому районі Полтавської області 07.09.2012 року; вирішити питання судових витрат.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням не погодився позивач, який в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначають, що висловлення власної позиції щодо перспектив продовження договірних відносин оренди землі за укладеним між сторонами договором від 30.12.2011 року, є двостороннім зобов`язанням сторін учасників цих правовідносин, проте воно було також не виконано і ОСОБА_1 .

Вказують, що станом на момент укладення спірного правочину між відповідачами, належна ОСОБА_1 земельна ділянка фактично перебувала у користуванні СФГ Світанок , що є цілком очевидним, оскільки це був період жнив та жодних актів приймання-передачі земельної ділянки від позивача до ОСОБА_1 складено не було.

Зауважують, що належними та допустимими доказами не підтверджено дійсність факту направлення ОСОБА_1 СФГ Світанок листа-повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди землі від 30.12.2011 року на новий строк.

У наданих суду, аналогічних за своїм змістом, відзивах на апеляційну скаргу ПСП ПриватАгро та ОСОБА_1 вказували на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, внаслідок чого прохали залишити його в силі, а апеляційну скаргу відхилити.

Зазначають, що позивачем було порушено вимогу п.7 Договору оренди, згідно якої він зобов`язаний був повідомити орендодавця про намір продовжити термін дії договору за 90 днів. При цьому, зауважують, що ОСОБА_1 у місячний строк (згідно ч.2 ст.33 ЗУ Про оренду землі ) висловила заперечення про поновлення договору від 30.12.2011 року та здійснила належне направлення відповідного листа позивачу.

Вказують, що факт використання СФГ Світанок належної ОСОБА_1 земельної ділянки після закінчення строку дії договору від 30.12.2011 року не підтверджено належними та допустимими засобами доказування, наявними у матеріалах справи.

У судовому засіданні представник позивача доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та прохав її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, з підстав, викладених у відзиві, прохав її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ч.ч.1-5 ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права . Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, відповідно до Державного Акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 на підставі рішення сесії Староіржавецької сільської Ради народних депутатів від 06.12.2001 року №14/23 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №975 (а.с.28-29).

30 грудня 2011 року між СФГ Світанок , та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , згідно якого остання передала в оренду Товариству належну їй земельну ділянку, загальною площею 3,82 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком 5 років, з умовою сплати орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 54137,47 грн. (а.с.24-26).

Договір зареєстрований у Відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07 вересня 2012 року за №532368644003905.

В день укладення договору оренди також складено акт приймання-передачі земельної ділянки від орендодавця орендарю (а.с.27).

04 серпня 2017 року СФГ Світанок підготувало та 07 серпня 2017 року направило ОСОБА_1 лист, в якому повідомило про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки. До листа додано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2011р.. Згідно додаткової угоди нормативно-грошову оцінку земельної ділянки визначено в сумі 142491,14 грн. на 2017 рік. Строк дії договору встановлено до 31.12.2027. Орендну плату передбачено в розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому виразі складає 14249,11 грн. за один повний рік користування земельною ділянкою. Доказом направлення такого листа є поштова квитанція від 07.08.2017 року з описом вкладення (а.с.31-36).

05 вересня 2017 року ОСОБА_1 , у відповідь на вказану вище пропозицію, у місячний строк направила на адресу СФГ Світанок заяву, в якій висловила заперечення проти поновлення договору оренди землі від 30.12.2011 року. Прохала належну їй земельну ділянку не обробляти, оскільки вона має намір використовувати її згідно чинного законодавства України. Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується поштовим описом, квитанцією про оплату рекомендованого відправлення, витягом про відстеження поштового відправлення (а.с.76-79)

В подальшому, 18 вересня 2017 року, ОСОБА_1 уклала договір оренди землі з ПСП ПриватАгро , згідно якого передала останньому в оренду належну їй земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 3,82 га, строком на 15 років, з умовою щорічної сплати орендної плати в розмірі 16216,94 грн. (а.с.120-124).

Право оренди, що виникло на підставі вказаного договору, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 19.09.2017 року (а.с.125).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив із того, що, орендодавець не довів, що він продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, при цьому, направлення листа з пропозицією його пролонгації відбулось з порушенням строку та орендодавець повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, відтак, підстави для застосування ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі відсутні.

Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають встановленим по справі обставинам та нормам матеріального права, виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Окрім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частині першій-п`ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно з частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, які передбачені статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов`язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об`єкт оренди для власних потреб.

(Наведене відповідає висновкам суду касаційної інстанції викладеним у постановах від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Пунктом 7 Договору оренди землі від 30.12.2011 року визначено, що, після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо орендодавець за 90 днів не попередив орендаря про припинення договору, договір вважається продовженим на той самий термін та на тих же умовах.

При цьому, як убачається з матеріалів справи, СФГ Світанок лише 07 серпня 2017 року направило ОСОБА_1 лист, в якому повідомило про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки, який було відхилено орендодавцем, шляхом направлення 05 вересня 2017 року ОСОБА_1 відповідного листа.

Відтак, місцевий суд, встановивши, що СФГ Світанок не повідомило належним чином та у визначені договором строки ОСОБА_1 про свій намір реалізувати переважне право продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, не довело, на підставі належних та допустимих доказів, вчинення конклюдентних дій, а саме продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, дійшов обґрунтованого висновку про те, що переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк не порушено, та вірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що висловлення власної позиції щодо перспектив продовження договірних відносин оренди землі за укладеним між сторонами договором від 30.12.2011 року, є двостороннім зобов`язанням сторін -учасників цих правовідносин, проте воно було також не виконано і ОСОБА_1 у строк, встановлений п.7 Договору від 30.12.2011 року, є безпідставниим з урахуванням наведеного вище аналізу положень ст.33 ЗУ Про оренду землі .

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що, станом на момент укладення спірного правочину між відповідачами, належна ОСОБА_1 земельна ділянка фактично перебувала у користуванні СФГ Світанок , що є цілком очевидним, оскільки це був період жнив, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказана обставина не відноситься до безспірних, при цьому, жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження дійсності факту користування позивачем вказаною земельною ділянкою станом на 19.09.2017 року матеріали справи не містять.

Твердження про те, що жодних актів приймання-передачі земельної ділянки від позивача до ОСОБА_1 складено не було, суд оцінює критично, оскільки, як убачається з аналізу ст.33 ЗУ Про оренду землі не складення відповідно акту не може стати підставою для пролонгації договірних зобов`язань сторін.

Також, апелянт вказував, що належними та допустимими доказами не підтверджено дійсність факту направлення ОСОБА_1 СФГ Світанок листа-повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди землі від 30.12.2011 року на новий строк, проте, суд апеляційної інстанції вказане твердження вважає не обгрунтованим та безпідставним, оскільки, як вірно установлено місцевим судом, факт направлення вказаного повідомлення підтверджується поштовим описом, квитанцією про оплату рекомендованого відправлення, витягом про відстеження поштового відправлення (а.с.76-79), що є належними доказами в розумінні ст.77 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції також не спростовують та зводяться до незгоди із судовим рішенням без належного обґрунтування нормами права.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин підстав для скасування рішення місцевого суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу -фермерського господарства Світанок ,- залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2019 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун

СУДДІ С.М. Бондаревська

О.Ю. Кузнєцова