Постанова

від 16.09.2020 по справі 543/545/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 543/545/18

провадження № 61-16313св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

позивач - Селянсько-фермерське господарство Світанок ,

відповідачі: ОСОБА_1 , Приватне сільськогосподарське підприємство ПриватАгро ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства Світанок на постанову Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Бондаревської С. М., Кузнєцової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Селянсько-фермерське господарство Світанок (далі - СФГ Світанок ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Приватного

сільськогосподарського підприємства ПриватАгро (далі - ПСП ПриватАгро ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 30 грудня 2011 року між господарством та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3, 82 га, кадастровий номер 5323686400:00:008:0145, зі сплатою орендної плати в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі, строком на п`ять років. Вказаний договір 07 вересня 2012 року зареєстровано відділом Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області.

Скориставшись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, господарство направило 04 серпня 2017 року ОСОБА_1 пакет документів необхідний для пролонгації цього договору, у тому числі додаткову угоду до договору оренди, проте відповідач жодних листів чи заперечень у відповідь не направила. У зв`язку з чим, з метою реалізації переважного права на пролонгацію договору господарство звернулося до реєстраційної служби Оржицької районної ради Полтавської області, натомість отримало відмову у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 19 вересня 2017 року зареєструвала новий договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки з ПСП ПриватАгро .

Посилаючись на те, що господарство сумлінно виконувало свої обов`язки за договором оренди землі, продовжило користуватися орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, при цьому ОСОБА_1 у місячний строк після закінчення строку дії цього договору їз заявами про повернення земельної ділянки не зверталася, а відтак в силу вимог частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі договір оренди землі від 30 грудня 2011 року є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а укладений між відповідачами новий договір оренди землі є недійсним, оскільки порушує переважне право орендаря на пролонгацію договору оренди. СФГ Світанок просило визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,82 га, кадастровий номер 5323686400:00:008:0145, укладений між ОСОБА_1 та ПСП ПриватАгро ; визнати поновленим договір оренди вказаної земельної ділянки, укладений 30 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та СФГ Світанок .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2019 року у складі головуючого судді Грузман Т. В. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що він продовжував користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та належно і вчасно повідомив орендодавця про намір пролонгації договору оренди землі. Крім того, власник земельної ділянки ОСОБА_1 повідомила позивача про відмову у поновлені такого договору, а тому відсутні підстави визначені статтею 33 Закону України для поновлення договору оренди землі та визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки такий договір не порушує прав позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року апеляційну скаргу СФГ Світанок залишено без задоволення, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 03 квітня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У вересні 2019 року СФГ Світанок подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував доказів позивача на підтвердження того, що СФГ Світанок вчасно повідомило орендодавця про намір продовжити термін дії договору оренди спірної земельної ділянки, продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі, й крім того, ніяких заперечень відповідача щодо продовження строку дії договору оренди не отримувало, а тому безпідставно не задовольнив апеляційну скаргу господарства та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданих 07 жовтня 2019 року відзивах, ОСОБА_1 та ПСП ПриватАгро просять касаційну скаргу СФГ Світанок залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на те, що судами всебічно і повно з`ясовано та перевірено всі фактичні обставини справи, і ухвалено законне і обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки між позивачем та орендодавцем не було досягнуто згоди на поновлення договору оренди землі на новий строк, а також не було укладено додаткової угоди, а тому ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства уклала з ПСП ПриватАгро договір оренди земельної ділянки, який ніяким чином не порушує права позивача.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги СФГ Світанок здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII , що діяла до 08 лютого 2020 року.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 621228, виданого на підставі рішення Староіржавецької сільської ради від 06 грудня 2001 року № 14/23 є власником земельної ділянки площею 3, 82 га, кадастровий номер 5323686400:00:008:0145, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та СФГ Світанок був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п`ять років, з умовою сплати орендної плати в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі, яка становить 54 137,47 грн. Вказаний договір 07 вересня 2012 року зареєстровано відділом Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області.

Відповідно до пункту 7 вказаного договору оренди землі після закінчення строку його дії орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У такому випадку орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Якщо орендодавець за 90 днів не повідомив орендаря про припинення договору, договір вважається продовженим на той же термін на тих же умовах.

СФГ Світанок 07 серпня 2017 року направило ОСОБА_1 лист, у якому повідомило про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі, додавши до листа додаткову угоду до договору оренди, згідно якої грошову оцінку землі визначено в розмірі 142 491 грн 14 коп. на 2017 рік, строк дії договору встановлено до 31 грудня 2027 року, орендну плату передбачено в розмірі 10% від нормативно-грошової оцінки землі.

ОСОБА_1 у відповідь на дану пропозицію 05 вересня 2017 року направила на адресу СФГ Світанок лист, у якому висловила заперечення щодо поновлення договору оренди землі від 30 грудня 2011 року, й просила не обробляти належну їй на праві власності земельну ділянку, якою вона має намір розпорядитися на власний розсуд.

18 вересня 2017 року ОСОБА_1 уклала з ПСП ПриватАгро договір оренди землі. Згідно якого передала в оренду останньому належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,82 га, кадастровий номер 5323686400:00:008:0145, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 15 років, зі сплатою щорічної орендної плати в розмірі 16 216,94 грн. Право оренди за вказаним договором зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 19 вересня 2017 року

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частин другої - п`ятої статті 33 цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 4 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), а також у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 662/59/18 (провадження № 61-40583св18).

Відповідно до пункту 7 договору оренди землі після закінчення строку його дії орендар має переважне право його поновлення на новий строк. У такому випадку орендар зобов`язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Судами попередніх інстанцій на підставі оцінки фактичних обставин справи було встановлено, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про продовження договору оренди. СФГ Світанок не довело, що до закінчення строку дії договору воно повідомило орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк.

За вказаних обставин відсутні підстави для застосування положень статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за СФГ Світанок переважного права на поновлення договору оренди землі від 30 грудня 2011 року та відповідно визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між відповідачами 18 вересня 2017 року, який не порушує прав позивача.

Доводи касаційної скарги СФГ Світанок не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Інші аргументи СФГ Світанок , наведені в обґрунтування касаційної скарги не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Постанова Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Селянсько-фермерського господарства Світанок залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 29 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко