Постанова

від 30.07.2019 по справі 132/1947/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1947/18

Провадження № 22-ц/801/1605/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2019 рокуСправа № 132/1947/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Марчук В.С.,

за участю секретаря судового засідання Богацькій О.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н на заочне рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2018 року, ухвалене суддею Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ Альфа-Н про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0314 га, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

ОСОБА_1 вказує, що в ході розгляду справи у Вінницькому окружному адміністративному суді їй стало відомо, що між нею та ТОВ Альфа-Н укладено договір оренди землі б/н від 22.02.2016.

Зазначає, що 15.05.2018, отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 123967179 від 15.05.2018 року, дізналась, що між нею як власником земельної ділянки та ТОВ Альфа-Н існує договір оренди землі № б/н від 22.02.2016, право оренди якого зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Барського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28842894 від 21.03.2016 року. Строк дії договору 7 (сім) років. Орендна плата за користування земельною ділянкою складає 6800,00 грн.

Однак після підписання угоди в трьох примірниках, ТОВ Альфа-Н не дав позивачу одного з екземплярів договору.

В порушення умов договору відповідач ТОВ Альфа-Н протягом 2016 рік та 2017 років орендну плату не сплачує та не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, що призводить до зниження якісних показників ґрунту, зокрема родючості.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Посилаючись на положення ст.ст. 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі та ст.141 ЗК України ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди землі. Заочним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28.08.2018 позов задоволено. Розірвано договір оренди землі б/н від 22.02.2016 , який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Н та ОСОБА_1 площею 3,0314 га кадастровий номер НОМЕР_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 11.06.2019 в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Альфа-Н подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене судом з порушенням норм як матеріального так і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову. Вказує на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Ч.4 ст. 369 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування судом матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду поза межами доводів апеляційної скарги та в межах її вимог, дослідивши матеріали та обставини справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що відповідачем допущено порушення умов укладеного договору оренди землі в частині несплати орендної плати за період 2016 та 2017 роки, що є підставою для його розірвання.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Ст.13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В матеріалах даної справи міститься ксерокопія державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , виданого 07.07.2006 на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації від 28.12.2005 № 531, за яким позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,0314 га кадастровий номер НОМЕР_1 , з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (а.с.7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказувала на порушення відповідачем умов існуючого між ними договору. Однак ні оригінал, ні належним чином завірену копію вказаного договору до позовної заяви вона не надала, хоча повинна була це зробити у відповідності до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України.

В своїй позовній заяві зазначила, що екземпляр договору, який вона просить розірвати, у неї відсутній.

На це суд першої інстанції належної уваги не звернув, не вирішив це питання в порядку, визначеному ч.ч.4,5 ст.83 ЦПК України.

Суд, вирішуючи спір, формально підійшов до розгляду справи, неповно з`ясував її обставини, не дав їм належну правову оцінку, так як розглянув справу без предмета спору та відповідно не досліджував умови договору оренди землі, тільки обмежився посиланнями на Інформацію що міститься в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом постановлене рішення про розірвання договору оренди без дослідження його істотних умов, зокрема щодо індексації орендної плати, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, а відтак і розміру можливої заборгованості, а також наявність підстав, які можуть потягнути за собою правові наслідки у вигляді розірвання даної угоди.

В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду ухвалою суду від 12.07.2019 було витребувано у сторін доказ - договір оренди земельної ділянки, який є предметом спору. Ухвали суду були отримані, як позивачем та відповідачем, однак їх вимоги сторонами не виконано.

Представник позивача пояснила, що ОСОБА_1 підписала договір, в якому була відсутня дата укладення. Оригінал договору у неї відсутній.

Відповідач надав лише ксерокопію договору, який належним чином не засвідчений. Повідомив про те, що оригінал договору у нього відсутній, а ксерокопію договору ним було отримано з матеріалів адміністративної справи, яка розглядалася. Крім того надав ряд документів на підтвердження неможливості використання земельної ділянки з 2016 року, в зв`язку з чиненням перешкод з боку іншого орендаря.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ч.10 ст. 84 ЦПК України апеляційний суд розглядає дану справу за наявними у ній доказами.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач в супереч ст.ст. 12,81 ЦПК України не довела ті обставини, на які вона посилалася , обґрунтовуючи позовні вимоги.

В зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів зокрема оригіналу договору або належним чином завіреної його копії, а також відсутні докази на підтвердження порушення його умов відповідачем, а саме систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою та нецільове її використання, що потягло зниження якості показників ґрунту, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Адвокат позивача подала письмове клопотання, в якому просила визнати подану апеляційну скаргу ТОВ Альфа-Н заходами зловживання своїми процесуальними правами та застосувати положення ст. 44 ЦПК України.

Апеляційний суд вважає, що подане клопотання є безпідставним , оскільки відповідач має право на апеляційне оскарження рішення і це право гарантовано йому ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду і ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішенням суду першої інстанції і постановленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати - документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1057 грн. 20 коп. (а.с. 50).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 83, 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н задовольнити.

Заочне рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 серпня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н судові витрати, понесені зі зверненням до суду з апеляційною скаргою в сумі 1057 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 31 липня 2019 року.

Головуючий М.М. Якименко

О.В. Ковальчук

В.С. Марчук