Постанова

від 24.07.2019 по справі 420/5772/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5772/18 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

при секретарі: Шатан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 15" "Дунайводбуд" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019р. по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 15" "Дунайводбуд" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2018р. ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0034681407 від 13.08.2018р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у березні 2018р. посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість.

Перевірка проводилась з 21.03.2018р., однак згідно наказу ДФС за №2034 від 23.03.2018р. проведення перевірки перенесено з 22.06.2018р. по 26.06.2018р.. Підставою перенесення перевірки став лист ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд за №36 від 21.03.2018р., в якому зазначено, що 15.03.2018р. директору підприємства видано бухгалтерські документи, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами за період 2017р., однак 20.03.2018р. ці документи викрадені невідомими особами. На підставі зазначеного відкрито та зареєстровано кримінальне провадження за №12018160470001036.

За результатами перевірки складено Акт перевірки за №1459/15-32-14-07/1035845 від 5.07.2018р., у висновках якого встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено суму, що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету з ПДВ в загальному розмірі 2 996 550грн..

На підставі встановлених порушень податковим органом 13.08.2018р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0034681407, за яким нараховано штрафні санкції у розмірі - 1 498 275грн..

Позивач вважає вказане рішення ДФС протиправним та незаконним, у зв`язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв в межах та на підставі чинних норм податкового законодавства України, оскільки висновки викладені в акті перевірки про нереальність господарських операції знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у позові, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що у березні 2018р. посадовими особами ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ТОВ Артбуд Проект , код за ЄДРПОУ 41253267 за період з 1.06.2017р. по 30.06.2017р., ТОВ Логістик сервіс Восток ЛТД , код за ЄДРПОУ 41125442 за період з 1.06.2017р. по 30.06.2017р., ТОВ Мега Стальпром , код за ЄДРПОУ 41271019 за період з 1.08.2017р. по 31.08.2017р., ТОВ Транзіт Сталь , код за ЄДРПОУ 41305168 за період з 1.09.2017р. по 30.09.2017р., ТОВ Мєгасбит , код за ЄДРПОУ 40216575 за період з 1.07.2017р. по 31.07.2017р., ТОВ Дніпро Оілгруп , код за ЄДРПОУ 41197480 за період з 1.08.2017р. по 31.08.2017р., ТОВ ОФ Вовкодав , код за ЄДРПОУ 40152208 за період з 1.04.2017р. по 30.04.2017р., ТОВ Сталь енергопром , код за ЄДРПОУ 41054986 за період з 1.04.2017р. по 30.04.2017р., ТОВ Маракеш торг , код за ЄДРПОУ 41123686 за період з 1.07.2017р. по 31.07.2017р..

Вказана перевірка мала проводитись з 21.03.2018р., проте термін проведення перевірки було перенесено згідно наказу за №2034 від 23.03.2018р. з 22.06.2018р. по 26.06.2018р., у зв`язку із листом ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд за №36 від 21.03.2018р., в якому було зазначено, що 15.03.2018р. директору підприємства були видані бухгалтерські документи, які підтверджують взаємовідносини з контрагентами за період 2017р. для їх вивчення. Однак, 20.03.2018р. вказані документи були викрадені невідомими особами. По даному факту директор звернувся до органів правопорядку і було зареєстровано та відкрито кримінальне провадження за №12018160470001036.

В подальшому, 5.07.2018р. податковим органом складено акт перевірки за №1459/15-32-14-07/1035845, у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1,198.2,198.6, ст.198 ПК України, які полягали у заниженні су ми що підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету з ПДВ в загальному розмірі 2 996 550грн..

На підставі встановлених порушень, 13.08.2018р. податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення за №0034681407, за яким були нараховані штрафні санкції в розмірі - 1 498 275грн. (т.1 а.с.9-40).

Підставами прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення став узагальнений висновок податкового органу про нереальність господарських операцій.

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Отже, вищевказані норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту перевірки за №1459/15-32-14-07/1035845 від 5.07.2018р., підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій, оскільки відсутня первинна бухгалтерська документація.

Проте, апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи в судах, ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаними контрагентами надані наступні документи: договори купівлі-продажу, видаткові накладні, договори субпідряду, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, (т.1 а.с.51-145), відповідні платіжні документи, які підтверджують реальність виконання договорів з контрагентами (т.2 а.с.248-279), товарно-транспортні накладні (т.2 а.с.216-244).

Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що фактичні обставини справи та надані первинні бухгалтерські документи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що контрагентами ТОВ Артбуд Проект , код за ЄДРПОУ 41253267, ТОВ Логістик сервіс Восток ЛТД , код за ЄДРПОУ 41125442, ТОВ Мега Стальпром , код за ЄДРПОУ 41271019, ТОВ Транзіт Сталь , код за ЄДРПОУ 41305168, ТОВ Мєгасбит , код за ЄДРПОУ 40216575, ТОВ Дніпро Оілгруп , код за ЄДРПОУ 411974800, ТОВ ОФ Вовкодав , код за ЄДРПОУ 40152208, ТОВ Сталь енергопром , код за ЄДРПОУ 41054986, ТОВ Маракеш торг , код за ЄДРПОУ 41123686 до податкового органу були подані податкові декларації за наслідками господарських операцій з ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд , всі декларації були прийняті податковим органом та жодних сумнівів стосовно нереальності господарських операції у ДФС не виникло.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення податковий орган не надав належну оцінку поданим первинним документам у їх сукупності, а обмежився тільки висновком акту і тими обставинами, які були встановлені під час перевірки.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції уваги на вказані обставини не звернув, належної оцінки не дав та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ПрАТ ПМК - 15 Дунайводбуд .

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 15" "Дунайводбуд"- задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 15" "Дунайводбуд" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0034681407 від 13.08.2018р..

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Пересувна механізована колона - 15" "Дунайводбуд" (68600, Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Болгарське щоссе, 14, код ЄДРПОУ 01035845) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) сплачений судовий збір у розмірі 168 555,95грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 липня 2019р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв