Ухвала

від 29.07.2019 по справі 908/298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/20/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.07.2019 Справа № 908/298/19

м. Запоріжжя Запорізької області

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/298/19

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» , (72250, Запорізька область, Якимівський район, с. Андріївка, вул. Кірова, буд. 16)

про стягнення 3885115,81 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - Перевозник П.М., довіреність № 727 від 18.12.2018;

від відповідача (заявника) - Сосніна Л. І., довіреність № 3 від 05.02.2019.

11.07.2019 до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Андріївське» із заявою за вих. б/н б/д (вх. №08-12/234/19 від 11.07.2019), в порядку ст. 331 ГПК України, про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/298/19.

11.07.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/298/19, для розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, враховуючи перебування у відпустці судді-доповідача у справі Носівець В.В., розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі №908/298/19 залишено без руху, та надано заявнику строк для усунення недоліків заяви терміном не пізніше 26.07.2019.

17.07.2019 та 19.07.2019 на адресу господарського суду Запорізької області від заявника надійшли уточнення до заяви про відстрочення рішення суду у справі № 908/298/19, на виконання вимог ухвали суду від 16.07.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/298/19 прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 29.07.2019.

В судовому засіданні 29.07.2019 заяву розглянуто, судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України дану ухвалу постановлено в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.07.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі №908/298/19 підтримав з підстав, викладених у цій заяві. Мотивуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду у справі №908/298/19 ТОВ «Андріївське» зазначає, що при розгляді справи №908/298/19 встановлено, ТОВ «Андріївське» поставило покупцю 106,73 т пшениці на підставі складських квитанцій на зерно, хоча це зерно 5-6 класу, а не 3, як передбачено договором, тим не менш можливість та умови прийняття покупцем зерна іншої якості передбачені п. 6.6. договору. Це свідчить про те, що відповідач не ухиляється від виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю, а тільки виконало його не у повній відповідності до умов договору. Відсутність у ТОВ «Андріївське» зерна необхідного класу обумовлена тим, що погодні умови в 2018 році були несприятливі, які негативно вплинули на якість вирощеного в 2018 році врожаю, а також на його втрати на площі 182га. На підтвердження негативного впливу погодних умов на результат збору врожаю та його якість посилається на Сертифікат №2300-19-0187 про форс-мажорні обставини, виданий 14.05.2019 Запорізькою Торгово-промисловою палатою; Довідку від 26.03.2019 Запорізького обласного центру з гідрометеорології; Акт обстеження посівів озимої пшениці від 25.07.2018. Також зазначає, що ТОВ «Андріївське» є сільськогосподарським підприємством, тобто основна діяльність носить чітко визначений сезонний характер. На підставі викладеного просить відстрочити виконання рішення суду у справі № 908/298/19 до 14 жовтня 2019.

ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду у справі №908/298/19 заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на заяву. Так, зокрема позивач зазначає, що відстрочка виконання рішення суду повністю суперечить інтересам ПАТ ДПЗКУ та позбавляє можливості, як кредитора, швидкого та ефективного захисту своїх прав. Вважає, що безпідставним є посилання ТОВ Андріївське на сертифікат Запорізької торгово-промислової палати від 14.05.2019 №03.3/215 та довідку про погодні умови на території Запорізької області 14.07.2018. Так, відповідно до п.6.5 Договору Постачальник несе відповідальність за порушення Договору незалежно від наявності його вини. 14.12.2018 між ТОВ Андріївське та ПАТ Акціонерна страхова компанія ІНГО Україна укладено Договір добровільного страхування посівів сільськогосподарських культур №203600940.17 та Договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур №203600941.17 від 14.12.2017. Пошкодження врожаю внаслідок несприятливих погодніх умов відповідно до Договору №203600941.17 від 14.12.2017 є страховим випадком, при настанні якого ПАТ ДПЗКУ , як вигодонабувач, мало б право на отримання страхового відшкодування. Однак, ТОВ Андріївське не повідомляло, ні страхову компанію, ні ПАТ ДПЗКУ про настання страхового випадку. Відповідачем не надано ні до суду, ні Позивачу Акт страхового огляду посівів с/г культур, складений страховою компанією, який міг би підтвердити неможливість виконання ним поставки пшениці, не було надано документів, які підтверджують фактичну кількість зібраної пшениці ТОВ Андріївське , заяви ТОВ Андріївське про виплату страхового відшкодування ПАТ ДПЗКУ , тощо. Вищезазначене свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між несприятливими погодними умовами та фактом не поставки товару. Також, вважає, що не є належним та допустимим доказом на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим акт обстеження посіві озимої пшениці від 25.07.2018 та розрахунок збитків, складений директором ТОВ Андріївське , оскільки в акті не зазначено обсяг пошкоджень посівів озимої пшениці від зливи, а також не зазначено координати земельної ділянки за результатами обстеження якої складено цей акт. Також, зауважує, що ПАТ «ДПЗКУ» є суб`єктом господарювання державного сектора економіки відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського кодексу України. На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі №908/298/19.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/298/19 та матеріали справи №908/298/19, суд встановив.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі № 908/298/19 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 1650000,00 грн. попередньої оплати (основного боргу), 442 662,78 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами (п. 5.4. договору), 123 750,00 грн. штрафу (п. 5.4. договору), 165 830,11 грн. пені (п. 6.3. договору), 247500,00 грн. штрафу (п. 6.3. договору) та 58243,95 грн. судового збору

26.07.2019 господарським судом Запорізької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі № 908/298/19.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, представлені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Разом з тим, за приписами ч., ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Частиною третьою цієї ж ГПК України встановлено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про відстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Проаналізувавши надані відповідачем документи та матеріали, на які він посилався у заяві, суд вважає за можливе врахувати те, що складність виконання відповідачем рішення суду полягає в тому, що ТОВ «Андріївське» є сільськогосподарським підприємством, на діяльність якого впливають природні фактори, сезонність роботи, економічні умови ведення підприємницької діяльності, основним видом економічної діяльності відповідача є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур(код КВЕД 01.11).

Тобто основна діяльність підприємства відповідача носить чітко визначений сезонний характер - отримати дохід від зібраного і проданого врожаю можливо тільки після завершення всіх передбачених агротехнічних процесів.

Таким чином, відповідач отримує прибуток після збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Як свідчать матеріали справи, станом на 22.07.2019 року вирощується (на корню) соняшник - на площі 140 га, та просо на площі 100 га. Посіви знаходяться в стані дозрівання, що підтверджується Актом №1 обстеження посівів ТОВ «Андріївське» Якімівського району Запорізької області від 22.07.2019.

Наведене свідчить, що збір урожаю надасть відповідачу можливість виконати рішення суду через певний проміжок часу.

Згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме Довідки про поточні рахунки на підприємстві за вих. №65987 від 22.07.2019, на розрахункових рахунках відповідача, відкритих в установах банків, зокрема в АТ АЛЬФА-БАНК , відсутні грошові кошти, які можливо було б спрямувати на одночасне і повне погашення заборгованості перед ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за рішеннм господарського суду Запорізької області у справі № 908/298/19.

Отже, відсутність на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду, сільськогосподарської продукції, наявність незначного залишку грошових коштів на поточних рахунках у ТОВ «Андріївське» , ускладнять одночасне виконання рішення по даній справі.

Суд, приймає до уваги доводи позивача, про те, що сертифікат Запорізької торгово-промислової палати від 14.05.2019 №03.3/215 та довідка про погодні умови на території Запорізької області 14.07.2018 не є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим, оскільки свідчить про факт виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним Договором.

З огляду на викладене, суд ґрунтуючись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника, враховуючи те, що підприємство відповідача є сезонним, сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, відсутність у відповідача іншого джерела поповнення власних коштів, окрім як виробництво сільськогосподарських культур та зважаючи, що позивач також зазнає значних збитків внаслідок відсутності оплати відповідачем у повному обсязі коштів за рішенням суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково та надати відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2019. у справі № 908/298/19 до 01.09.2019.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/298/19 задовольнити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.06.2019. у справі № 908/298/19 до 01.09.2019.

3. В іншій частині в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Андріївське» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 908/298/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 01.08.2019 .

Суддя Н. Г. Зінченко