Ухвала

від 31.07.2019 по справі 198/525/19

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 198/525/19

Провадження № 2/185/3670/19

31 липня 2019 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Юрі`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець - ОСОБА_3 про перерозподіл спадкового майна,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області а в порядку ч.4 ст.31 ЦПК України надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Юрі`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець - ОСОБА_3 про перерозподіл спадкового майна.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю що її слід залишити без руху.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється.

Ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача.

Тобто, позивачу необхідно надати суду докази в підтвердження вартості майна на момент звернення до суду з позовом (оцінка майна тощо).

Відповідно до пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено 3 вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, за кожну з яких підлягає сплаті судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рахунок: Отримувач коштів УДКСУ у місті Павлограді, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206004032, код класифікації доходів бюджету 22030101, або зазначити та надати докази звільнення від сплати судового збору.

Також, позовна заява не відповідає вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а саме, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Уточнена позовна заява не містить жодних обставин в обґрунтування позовних вимог, в тому числі і відомості щодо права власності на вказану земельну ділянку.

Відповідно до частин 11, 12, 13 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 183, 187, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Юрі`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець- ОСОБА_3 про перерозподіл спадкового майна - залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С.Шаповалова