Постанова

від 20.07.2021 по справі 198/525/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5136/21 Справа № 198/525/19 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи Юрі`ївська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про перерозподіл спадкового майна , -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 у липні 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, враховуючи останні уточнення, просить визначити частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом посвідчене нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області 25 березня 2006 року на ім`я ОСОБА_5 та свідоцтво про право на спадщину за заповітом посвідчене 25 квітня 2009 року нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області на ім`я відповідача ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки з кадастровим № 1225981000:01:003:0077, площею 9,7569 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області; скасувати державний акт серії ЯГ №575744, та державний акт серії ЯЛ № 318717 на право власності на земельну ділянку з кадастровим № 1225981000:01:003:0077, площею 9,7569 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, видані 24 листопада 2010 року відділом Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у серпні 2017 року позивачу стало відомо, що його померлі батько ОСОБА_6 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 та бабуся ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за життя отримували сертифікати на право на земельну частку (пай) розміром по 10,3 кадастрових гектарів.

Маючи намір оформити спадщину після смерті бабусі та батька позивач у вересні 2017 року звернувся до Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з відповідними заявами, однак постановами державного нотаріуса від 05 вересня 2017 року та 12 вересня 2017 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а зокрема видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_6 та бабусі ОСОБА_5 .

Із вказаних постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивач дізнався, що після смерті його батька ОСОБА_6 спадкове майно, яке йому належало, успадкувала бабуся позивача ОСОБА_5 , при цьому після смерті бабусі належне їй майно за заповітом, посвідченим виконавчим комітетом Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області 23 червня 2008 року за реєстровим номером 103 успадкували відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 20 квітня 2017 року по тілу кредиту станом на 19 жовтня 2020 року в сумі 95 683, 92 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14 червня 2005 року, виданого відділом РАЦС Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 та батьками останнього записані ОСОБА_6 і ОСОБА_10 /т.1, а.с.17/.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 21.08.2017 року, виданого повторно Юр`ївським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, вбачається, що ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого, в свою чергу, записаний ОСОБА_12 /т.1 а.с.18/.

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_3 від 05 лютого 2013 року, виданого повторно відділом ДРАЦС Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, вбачається, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1, а.с.20/.

З матеріалів спадкової справи № 156/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /т.2, а.с.2-21/, вбачається, що після смерті останнього за прийняттям спадщини до Юр`ївської державної нотаріальної контори звернулася мати такого ОСОБА_5 , при цьому 25 березня 2006 року ОСОБА_5 державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,757 га, що розташована на території Жемчужанської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, право власності на яку померлого ОСОБА_6 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 126972, виданого на підставі розпорядження голови Юр`ївської райдержадміністрації Дніпропетровської області № 65 від 20 березня 2002 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 6217 /т.1, а.с.177-191/.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 21 серпня 2017 року, виданого повторно виконавчим комітетом Вербуватівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області /т.1, а.с.19/, вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів спадкової справи № 160/2008 до майна померлої ОСОБА_5 /т.2, а.с.191-236/ вбачається, що за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_5 за заповітом звернулися відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . З наявного в матеріалах спадкової справи заповіту від 23 червня 2008 року, вбачається, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила наступне розпорядження, а саме:

- земельну ділянку загальною площею 9,7569 га, розташовану на землях Жемчужненської сільської ради та належної їй на праві приватної власності на землю згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ № 575744 від 01 лютого 2007 року заповідала ОСОБА_1 ;

- земельну ділянку загальною площею 8,934 га, розташовану на землях Жемчужанської сільської ради та належної їй на праві приватної власності на землю згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 126977 від 29 листопада 2002 року заповідала ОСОБА_7 ;

- усе інше належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, усі майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на час складення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть їй на день смерті заповідала ОСОБА_8 .

Відповідно до вказаного заповіту відповідачу ОСОБА_1 25 квітня 2009 року державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9,7569 га. Відповідачу ОСОБА_7 25 квітня 2009 року державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,934 га /т.2, а.с.2-51/.

Також судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у нього було двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 / НОМЕР_5 , а.с.201/.

При цьому Розпорядженням голови Юр`ївської РДА від 15 грудня 2008 року №440-р-08 дитині ОСОБА_2 було встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування /т.1, а.с.21/.

Матеріали спадкової справи № 156/2005 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /т.2, ас.2-21/ не містять відомостей про встановлення цього факту нотаріусом на момент відкриття спадщини, видачі свідоцтва про право на спадщину, а також повідомлення особи, яка успадкувала після ОСОБА_13 належне йому майно - ОСОБА_14 про цей факт.

Таким чином, на час відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судом встановлено наявність трьох спадкоємців - його матері ОСОБА_5 , та двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Виходячи зі встановлених обставин, керуючись нормами ст.ст. 1216 ЦК України, 1217 ЦК України, 1261 ЦК України, 1268 ЦК України, 1280 ЦК України та виходячи з принципу рівності часток, згідно з положенням ст. 1278 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачу по справі належала 1/3 частина спадкового майна. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного та обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину земельної ділянки з кадастровим № 1225981000:01:003:0077, площею 9,7569 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Щодо доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки у останнього виникло право звернення до суду з настанням повноліття, тобто з 18 квітня 2015 року. Заявник посилається, що сама з цієї дати необхідно обчислювати початок перебіг позовної давності. Проте, з даними доводами колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Отже, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Звертаючись з позовними вимогами ОСОБА_2 посилається, що про існування спірної земельної ділянку він дізнався у серпні 2017 року, дані обставини також підтверджуються рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2019 року (цивільна справа №198/759/17).

Враховуючи, що в силу ч. 4-5 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_2 є таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу свого малолітнього віку, предметом розгляду даної справи є не прийняття спадщини позивачем, а визнання права власності на спадкове майно.

Отже, виходячи з того, що про земельну ділянку з кадастровим № 1225981000:01:003:0077, площею 9,7569 га, розташовану на території Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, яка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач дізнався у серпні 2017 року та звернувся до суду з даним позовом у липні 2019 року, останнім не було пропущенно трирічного строку позовної давності.

З огляду на наведене , доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування рішення, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції було дотримано норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров