Рішення

від 01.08.2019 по справі 1.380.2019.002740

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002740

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 року №753 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту), зобов`язавши Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року за №31 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 лютого 2019 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).

11 березня 2019 року відповідач листом №52 повідомив позивача про те, що його клопотання 05 березня 2019 року розглянуто на двадцятій сесії сьомого скликання і прийнято рішення №753 від 05.03.2019 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що земельна ділянка, про яку зазначає позивач згідно генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище.

Таку відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивач вважає протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач зазначає, що виконав усі вимоги чинного земельного законодавства щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства: подав відповідне клопотання, додав графічні матеріали, на яких зазначив бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, копію документу про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, а також надав інформацію про те, що раніше право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням відповідно до статей 116,118 Земельного кодексу України ним не використовувалось.

Стверджує, що оскільки земельна ділянка про яку він зазначає у своєму клопотанні, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення і знаходиться в межах населеного пункту, то розгляд питання про надання дозволу чи відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність належить до компетенції Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Щодо посилань відповідача у своєму рішенні на те, що дана земельна ділянка згідно генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище, позивач вказує, що відповідно до листа Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 11.04.2019 року №2 земельна ділянка, на якій знаходиться громадське пасовище не зареєстрована Державному земельному кадастрі і на неї немає права власності, а статтею 118 Земельного кодексу України не передбачено такої самостійної підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як можливість створення на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади громадських пасовищ.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 03 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

04 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради (в межах населеного пункту). Зазначив, що раніше право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України не використав.

До клопотання долучив наступні документи: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області №753 від 05 березня 2019 року позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області площею 2,00 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка згідно генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище.

Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності спірного рішення відповідача про відмову позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки позивач вважає, що відповідачем відмовлено у наданні відповідного дозволу не з підстав встановлених законом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту в частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації визначено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується копією рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області №753 від 05 березня 2019 року позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області площею 2,00 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка згідно генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище.

Однак, суд зазначає, що у спірній відмові відповідача не конкретизовано підстави для відмови у наданні відповідного дозволу, а саме: не зазначено в чому полягає невідповідність місця розташування земельної ділянки, про яку вказує позивач у своєму клопотанні вимогам генерального плану села Добростани.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня зазначена копія генерального плану села Добростани, не додана така і до спірного рішення про відмову №753 від 05 березня 2019 року.

Зі змісту відповіді на запит №2 від 08.04.2019 року вбачається, що Добростанівська сільська рада повідомляє, що згідно проекту роздержавлення і приватизації земель СКСГ Мрія Добростанівської сільської ради народних депутатів Яворівського району Львівської області дана земельна ділянка закріплена під громадське пасовище від 05.01.1996 року. Проект роздержавлення земель сільської ради було затверджено рішенням Яворівської районної ради народних депутатів V сесії ІІ демократичного скликання №50 від 21.02.1997 року Про затвердження проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств . Земельна ділянка, на якій заходиться громадське пасовище не зареєстрована в Державному земельному кадастрі і на неї немає права власності.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

З матеріалів справи слідує, що земельна ділянка, про яку вказує позивач у своєму клопотанні закріплена під громадське пасовище на підставі проекту роздержавлення і приватизації земель СКСГ Мрія Добростанівської сільської ради народних депутатів Яворівського району Львівської області від 05.01.1996 року.

З цього приводу суд зазначає, що даний проект роздержавлення і приватизації земель СКСГ Мрія Добростанівської сільської ради народних депутатів Яворівського району Львівської області від 05.01.1996 року на підставі якого вищевказану земельну ділянку закріплено під громадське пасовище не є генеральним планом села Добростани в розумінні статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а відтак відмова відповідача про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

Разом з тим, відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини третьої статті 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Зазначаючи у спірному рішенні про те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач відведена під громадське пасовище, відповідач сам же у своїй відповіді на запит №2 від 08.04.2019 року вказує, що вищенаведена земельна ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі і на неї немає права власності.

З наведеного слідує, що така земельна ділянка, про яку вказує у своєму клопотанні позивач не є сформованою, докази права власності чи права користування на неї відповідачем не надано.

Відтак відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність фактичних та юридичних підстав для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведені у спірному рішенні відповідача підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідають вимогам пункту першого, третього частини другої статті 2 КАС України.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності спірного рішення №753 від 05 березня 2019 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, позовна вимога в частині зобов`язати Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року за №31 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту) підлягає задоволенню повністю.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (81091, Львівська область, Яворівський район, с. Добростани, вул. Шевченка, 92) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області №753 від 05.03.2019 року про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).

Зобов`язати Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року за №31 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (81091, Львівська область, Яворівський район, с. Добростани, вул. Шевченка, 92, код ЄДРПОУ 04373206) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору, згідно квитанції №41631402 від 30.05.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 01.08.2019 року.

Суддя Клименко О.М.