Постанова

від 06.11.2019 по справі 1.380.2019.002740

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 рокуЛьвів№857/9887/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

з участю представників: позивача Луньо Б.М,, відповідача: Гуль І.І., Шумелди Р.Р.,

Могінської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.002740 (головуючий суддя у першій інстанції Клименко О.М., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 05.03.2019 року №753 про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту) та зобов`язати Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року за №31 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки Земельним кодексом України передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення двадцятої сесії VII скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області №753 від 05.03.2019 року про відмову в наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту). Зобов`язано Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року за №31 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 768,40 грн. сплаченого судового збору, згідно квитанції №41631402 від 30.05.2019 року.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, якій зазначає, що з рішенням суду першої інстанції не погоджується, оскільки останнє постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали. Зокрема апелянт зазначає, що невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генерального плану населеного пункту є окремою підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, проте дану обставину суд проігнорував, натомість покликався, на норми ст. 79-1 ЗКУ та на те, що дані про земельну ділянку мають бути внесені до державного земельного кадастру.

Рішенням одинадцятої сесії VI скликання Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 17.12.2012р. № 192 затверджено генеральні плани сіл Добростанівської сільської ради, в т.ч. села Добростани, відповідно до якого на спірній території передбачено розміщення пасовища, тому відповідач правомірно у відповідності до ч. 7 ст. 118 ЗКУ відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області.

Покликання на проект роздержавлення і приватизацію, з урахуванням Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій Комісії ВРУ з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та соціального розвитку села, від 15.05.92р., затверджених Державним комітетом України по земельних ресурсах, Міністерством сільського господарства і продовольства України, Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва України 15 травня 1992 p., як на підставу визначення функціонального використання земель та на генеральний план населеного пункту є правомірними.

Крім цього, апелянта вважає, що справу розглянуто за правилами адміністративного судочинства, а той час, як цю справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, - підвідомчі загальним цивільним судам. У постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 30.01.2013р. у справі № 6-168цс12 зроблено висновок, що майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Зважаючи на це, що розгляд клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою відноситься до майнових прав, яке визначається як право очікування , є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що законодавцем чітко визначено вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач виконав усі вимоги, передбачені чинним земельним законодавством України щодо одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства. Судом першої інстанції при прийнятті рішення у даній справі дотримано норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не спростовують висновків, зроблених Львівським окружним адміністративним судом при прийнятті оскаржуваного рішення. З огляду на наведене просить апеляційну скаргу Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області на Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 року у справі №1.380.2019.002740 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники відповідача апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених у скарзі, просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що 04 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 гектарів для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради (в межах населеного пункту). Зазначив, що раніше право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з ст. ст. 116, 118 Земельного кодексу України не використав.

До клопотання долучив наступні документи: викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області №753 від 05 березня 2019 року позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області площею 2,00 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка згідно генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище.

Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не доведено правомірності спірного рішення №753 від 05 березня 2019 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини другої статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту в частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації визначено статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до частин шостої, сьомої якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується копією рішення Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області №753 від 05 березня 2019 року позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в селі Добростани Яворівського району Львівської області площею 2,00 га у зв`язку з тим, що дана земельна ділянка згідно генерального плану села Добростани відведена під громадське пасовище.

Суд першої інстанції правильно вказав, що відповідачем не конкретизовано підстави для відмови у наданні відповідного дозволу, а саме: не зазначено в чому полягає невідповідність місця розташування земельної ділянки, про яку вказує позивач у своєму клопотанні вимогам генерального плану села ОСОБА_2 .

У матеріалах справи відсутня зазначена вище копія генерального плану села ОСОБА_2 , не додана така до спірного рішення про відмову №753 від 05 березня 2019 року.

Зі змісту відповіді на запит №2 від 08.04.2019 року вбачається, що Добростанівська сільська рада повідомляє, що згідно проекту роздержавлення і приватизації земель СКСГ Мрія Добростанівської сільської ради народних депутатів Яворівського району Львівської області дана земельна ділянка закріплена під громадське пасовище від 05.01.1996 року. Проект роздержавлення земель сільської ради було затверджено рішенням Яворівської районної ради народних депутатів V сесії ІІ демократичного скликання №50 від 21.02.1997 року Про затвердження проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств . Земельна ділянка, на якій заходиться громадське пасовище не зареєстрована в Державному земельному кадастрі і на неї немає права власності.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Земельна ділянка, про яку вказує позивач у своєму клопотанні закріплена під громадське пасовище на підставі проекту роздержавлення і приватизації земель СКСГ Мрія Добростанівської сільської ради народних депутатів Яворівського району Львівської області від 05.01.1996 року.

Проте, даний проект роздержавлення і приватизації земель СКСГ Мрія Добростанівської сільської ради народних депутатів Яворівського району Львівської області від 05.01.1996 року на підставі якого вищевказану земельну ділянку закріплено під громадське пасовище не є генеральним планом села Добростани в розумінні статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відмова відповідача про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.

Також правильним та обґрунтованим є посилання суду першої інстанції на норми ст. 79-1 Земельного кодексу України, відповідно до частини третьої якої, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Зазначаючи у спірному рішенні про те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач відведена під громадське пасовище, відповідач сам же у своїй відповіді на запит №2 від 08.04.2019 року вказує, що вищенаведена земельна ділянка не зареєстрована в Державному земельному кадастрі і на неї немає права власності.

З наведеного слідує, що така земельна ділянка, про яку вказує у своєму клопотанні позивач не є сформованою, докази права власності чи права користування на неї відповідачем не надано.

Крім цього, як зазначалось вище, частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним. Вказаною статтею не передбачено такої самостійної підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства як можливість створення на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадських пасовищ тощо.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність фактичних та юридичних підстав для прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 .

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржене позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що таке не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності спірного рішення №753 від 05 березня 2019 року про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, тому позовна вимога в частині зобов`язати Добростанівську сільську раду Яворівського району Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04 лютого 2019 року за №31 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель згідно КВЦПЗ запасу, яка розташована за адресою: територія Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області (в межах населеного пункту) підлягає задоволенню повністю.

Що стосується доводів апелянта про те, що вказаний спір підлягає розгляду в цивільному порядку, оскільки у правовідносинах, які виникли у даній справі, орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника майна, то такі є необґрунтованими, оскільки предметом даного спору є не реалізація повноважень відповідача як власника майна, а правомірність прийнятого ним рішення, з урахуванням встановленого нормами чинного законодавства порядку розгляду та підстав для відмови. Крім цього аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена у Постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Добростанівської сільської ради Яворівського району Львівської області - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №1.380.2019.002740 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складено 14.11.2019р.