Рішення

від 31.07.2019 по справі 542/546/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 542/546/19

Провадження № 2/552/1092/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2019 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Бесарабова О.Б., представників відповідача Стронської Т.В., Козія В.В., представника третьої особи ТОВ Фенікс-2017 Якуненка О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Полтавської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення про передачу у користування мисливських угідь,-

В С Т А Н О В И В:

11.05.2019 ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до Новосанжарського районного суду Полтавської області.

ОСОБА_1 посилався на те, що 19.10.2018 рішенням пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання № 905 Про надання ТОВ Фенікс-2017 у користування мисливських угідь на території Полтавського та Новосанжарського районів Полтавської області ТОВ Фенікс-2017 надано у користування, для ведення мисливського господарства, мисливські угіддя площею 22 437.08 га на 49 років. Посилаючись на вимоги ЗУ Про мисливське господарство та полювання та зазначав , що оспорюване ним рішення не відповідає вимогам цього закону, а саме ч. 1 ст. 22 , в частині того, що з ним, як власником земельної ділянки, не погоджувалось питання про передачу у користування іншим особам належної йому на праві власності земельної ділянки. Вказував, що його право власності на земельну ділянку порушене, порушене право на мирне володіння майном та він має право на звернення до суду за захистом своїх прав. Просив визнати незаконним та скасувати рішення пленарного засідання двадцять другої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання № 905 Про надання ТОВ Фенікс-2017 у користування мисливських угідь на території Полтавського та Новосанжарського районів Полтавської області .

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 15.05.2019 справа передана до Київського районного суду м. Полтави для розгляду за підсудністю.

10.06.2019 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.07.2019 до участі у справі залучені третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ТОВ Фенікс-2017 , Полтавське управління лісового господарства.

Ухвалою суду від 30.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Малоперещепинську сільську раду Новосанжарського району Полтавської області.

02.07.2019 до суду надійшов відзив на позов Полтавської обласної ради, в якому відповідач позов не визнав. Зазначав що питання про передачу мисливських угідь у користування юридичним та фізичним особам належить до компетенції Полтавської обласної ради. Із матеріалів, які були подані розробником проекту рішення, Полтавським обласним управлінням лісового господарства, убачається, що земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 не входить в площі мисливських угідь, які були передані у користування ТОВ Фенкс-2017 на підставі рішення, що оскаржується позивачем. Будь-яких інших доказів порушення Полтавською обласною радою порядку надання у користування мисливських угідь ОСОБА_1 не надав, а також не зазначав інших підстав для визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення.

Третя особа, ТОВ Фенікс-2017 надав пояснення на позов, в якому зазначав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки земельна ділянка, що належить на праві власності ОСОБА_1 не входить в площі мисливських угідь, які були передані їм у користування на підставі рішення, що оскаржується позивачем.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що при прийнятті рішення про передачу у користування ТОВ Фенікс-2017 Полтавська обласна рада не врахувала того, що ОСОБА_1 не надавав згоди на передачу належної йому земельної ділянки у користування, вказане питання не погоджено із Малоперещепинською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, а також з іншими власниками паїв. Також посилався на те, що строк передачі у користуванні мисливських угідь - 49 років, є невмотивовано великим, враховуючи, що строк оренди належного йому земельного паю

( договір укладений з Селянським ( фермерським ) господарством Валер на 10 років). Селянське фермерське господарство Валер , якому він передав свій пай в оренду, відмовилось погоджувати надання земельних ділянок у користування іншим особам, а ТОВ Машівка-Агро-Альянс відкликало своє погодження.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, повністю підтримали обставини, що викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи , ТОВ Фенікс-2017 просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у поясненнях на позов.

Третя особа, Полтавське управління лісового господарства, будучи повідомленою про час і місце розгляду справи свого представника у судове засідання не направила, пояснень щодо позовних вимог не надавала

Заслухавши учасників судового розгляду, свідка, дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд керується наступним.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником паю, земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4.37га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

ОСОБА_1 передав належну йому земельну ділянку в оренду Селянському ( фермерському ) господарству Валер , що підтверджується договором оренди та не заперечується позивачем і іншими учасниками судового розгляду справи ( а.с.105-108).

18.09.2019 Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагенство ) направило до Полтавської обласної ради подання про надання ТОВ Фенікс-2017 у користування мисливських угідь загальною площею 22 437.08 га розташованих на території Полтавського та Новосанжарського районів Полтавської області на строк не менше як на 15 років. До вказаного подання надані погодження Полтавської обласної державної адміністрації та землевласників, користувачів вказаних земельних ділянок ( а.с. 31-53).

Із листа погодження Полтавської обласної державної адміністрації убачається, що Облдержадміністрація погоджує ТОВ Фенікс-2017 надання мисливських угідь загальною площею 22 437.08 га, розташованих на території Полтавського та Новосанжарського районів Полтавської області, у тому числі лісові угіддя - 111 01.34 га, водно-болотні угіддя 2 345.51 га, польові угіддя 8 990.23 га.

За змістом статті 75 Лісового кодексу України, статті 24 Закону України "Про тваринний світ", частини 1 статті 22, частини 2 статті 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" питання щодо надання та припинення права користування земельною ділянкою лісового фонду та мисливськими угіддями для потреб мисливського господарства належить виключно до компетенції обласної ради.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" до повноважень сільських, селищних і міських рад у галузі

мисливського господарства та полювання належить: організація та здійснення заходів щодо охорони державного мисливського фонду, поліпшення середовища перебування мисливських тварин; вирішення відповідно до цього Закону питань, що стосуються надання у користування мисливських угідь;

реалізація інших питань у межах своїх повноважень.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Отже на законодавчому рівні визначено, що на сесії сільської ради вирішується питання виключно щодо регулювання земельних відносин, що пов`язані з розпорядженням та наданням у користування земельних ділянок, які належать територіальній громаді (земельні ділянки комунальної власності).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що при винесені рішення Полтавською обласною радою № 905 Про надання ТОВ Фенікс-2017 у користування мисливських угідь на території Полтавського та Новосанжарського районів Полтавської області ТОВ Фенікс-2017 від 19.10.2018 порушені вимоги ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", оскільки погодження надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства власниками або користувачами таких земельних ділянок не надано.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України ( держлісагенство) затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 р. № 521Указом Президента України 12.11.97 року № 1267/97 Держлісагенство - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Одним з основних завдань Держлісагенства України визначено реалізація державної політики у сфері лісового та мисливського господарства; внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Держлісагенство України відповідно до покладених на нього завдань здійснює державне управління в галузі ведення лісового і мисливського господарства, а також державного контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства (крім державного контролю з карантину рослин та у сфері захисту рослин).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Згідно з ч. 2 та 3 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності територіальних громад перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності ; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об`єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об`єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність. у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Отже земельна ділянка ( пай), що належить ОСОБА_1 не перебуває у комунальній власності Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Оскільки, мисливські угіддя розташовані поза межами населених пунктів то відповідно до ст. 122 та ст. 83 Земельного кодексу України сільські, селищні та міські ради не є власниками або користувачами (розпорядниками) в розумінні ст. 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання .

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надані у користування ТОВ Фенікс-2017 Полтавською обласною радою за поданням Держлісагенства України, погодженим з Полтавською обласною державною адміністрацією , а також користувачами земельних ділянок.

Після отримання подання Держлісагенства України Полтавська обласна рада діяла виключно в межах діючого законодавства.

Оспорюване позивачем рішення прийнято відповідно до ст. 21 Закону України Про мисливське господарство та полювання , з врахуванням подання Держлісагенства України , погодженням з Полтавською обласною державною адміністрацією та землекористувачами, тобто в порядку, встановленому чинним законодавством.

Верховний Суд України неодноразово вказував, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність, оренду земельної ділянки або мисливських угідь у користування тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання (Вказана позиція Верховного Суду України викладені, зокрема, у постановах по справам: №21-493а14 від 11.11.2014р.; №3-553гс15(911/3396/14) від 30.09.2015р., №21-1306а15 від 06.10.2015р.; №457/1243/13-а від 04.11.2015 р.)

Тобто, самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок або надання мисливських угідь у користування не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов`язки сторін таких правовідносин (у зв`язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про мисливське господарство та полювання мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право користування мисливськими угіддями є правом на майно у розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Перший протокол ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 і з огляду на приписи частини першої ст. 9 Конституції України, ст. 10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства.

В порушення вимог Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивачем в позовній заяві не доведено законність втручання у право мирного володіння належною йому земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4.37га, кадастровий номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ч. 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач , в порушення вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, не надав суду жодного доказу у підтвердження, того, що саме належна йому на праві приватної власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4.37га, кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, передана у користування оспорюваним ним рішенням ТОВ Фенікс-2017 .

Приписами статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Допустимими доказами ( ст. 78 ЦПК України) є докази, які одержані відповідно до порядку, вставному законом.

Достовірними доказами ( ст.79 ЦПК України ) є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми доказам ( ст. 80 ЦПК України) є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не приймає, як доказ, наданий позивачем оригінал листа Селянського фермерського господарства Валер від 24.07.2019 , як підтвердження неправомірності оспорюваного рішення, про те, що СФГ Валер не погоджує мисливську діяльність на землях, що знаходяться в користуванні господарства бо вказаний лист адресований не позивачеві ОСОБА_1 , а ТОВ Фенікс -2017 . Позивач та його представник не могли пояснити суду яким чином оригінал листа, що адресований ТОВ Фенікс -2017 опинився у позивача , доказів того що ТОВ Фенікс -2017 звертався до СФГ Валер із вимогою про погодження користування мисливськими угіддями не надано, а із пояснень представника цього товариства убачається, що вони з таким запитом до СФГ Валер не звертались, і взагалі мисливські угіддя, які їм надані у користування не входять до меж земель, якими користується і орендує СФГ Валер .

Щодо оригіналу листа ТОВ Машівка -Агро-Альянс про те, що вказана юридична особа відкликає своє погодження про надання у користування мисливських угідь, що також адресований ТОВ Фенікс -2017 та датоване 22.07.2019, то суд не приймає його як доказ у підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 бо він немає жодного відношення до них, оскільки ОСОБА_1 не передав вказаному підприємству належного йому земельного паю, а спір щодо відкликання погоджень на передачу у користування мисливських угідь ТОВ Машівка -Агро-Альянс може бути розглянуте відповідно до вимог чинного законодавства , у порядку господарського судочинства, оскільки сторонами цих правовідносин є юридичні особи. Окрім того таке погодження надавалось на час прийняття рішення про передачу мисливських угідь у користування , що було враховано при прийняті рішення, а відкликання погодження після спливу дев`яти місяців після прийняття рішення про передачу мисливських угідь у користування. не є підставою для визнання незаконним та скасування рішення.

Суд також не приймає показання свідка ОСОБА_4 , як доказ порушення прав позивача при ухваленні оспорюваного рішення, оскільки жодних конкретних даних про те, що саме земельна ділянка позивача передана у користування ТОВ Фенікс-17 свідок суду повідомив. Свідок ОСОБА_4 лише припустив, що земельна ділянка ОСОБА_1 , як на йому думку передана у користування ТОВ Фенікс-2017 , такий висновок він зробив для себе коли особисто оглядав поле. При цьому а ні свідок. А ні позивач не надали суду доказів точного розташування його земельної ділянки. Отже припущення свідка щодо цього питання не можуть бути розцінені судом як належний доказ.

Вирішуючи позов питання, суд також відхиляє довідку Малопе6рещепинської сільської ради (а.с. 12) про те, що земельна ділянка площею 4.3700 га , що належить позивачеві та перебуває в оренді СФГ Валер передана у користування ТОВ Фенікс-17 , та як вказана довідка не містить жодних об`єктивних даних, які б підтверджували вказану обставину.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню .

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м.Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач, Полтавська обласна рада, м. Полтава, вул. Соборності , 45 код ЄДРПОУ 22530614.

Треті особи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фенікс-2017 Полтавська область, Диканський район, с. Байрак , вул. Полтавська. 1а код ЄДРПОУ 35868769.

Полтавське обласне управління лісового та мисливського господарства м. Полтава, вул. Гулака - Артемовського, 22.

Суддя Л.М. Васильєва