Ухвала

від 02.08.2019 по справі 915/238/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

02 серпня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/238/19 Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Аленін О.Ю.

розглянувши заяву Фермерського господарства "Шепіт" про відвід

при розгляді апеляційної скарги Фермерського господарства "Шепіт"

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, м. Миколаїв, суддя Ржепецький В.О.

у справі №915/238/19

за позовом Фермерського господарства "Шепіт"

до Фермерського господарства "Ліспома"

про визнання права постійного користування земельними ділянками

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №915/238/19 за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Шепіт" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2019 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Колоколова С.І., суддів Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/238/19 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Шепіт" на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від „21" червня 2019р. про відмову в забезпеченні позову у справі № 915/238/19 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.

29.07.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/238/19.

Враховуючи положення п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, п.п. 2.3.25, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 року, в зв`язку з перебуванням головуючого судді Колоколова С.І. та судді Савицького Я.Ф. у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 30.07.2019 року №495 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/238/19 , внаслідок якого для розгляду апеляційних скарг сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Бєляновський В.В., Разюк Г.П.

31.07.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Фермерського господарства "Шепіт" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Колоколова С.І., суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

Заява мотивована тим, що колегією суддів у попередньому складі прийнято ухвали від 17.07.2019 року та 26.07.2019 року, які не відповідають вимогам Господарського Процесуального Кодексу України, а саме, п. 3 ч.1. ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в мотивувальній частині ухвали мають зазначатися мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи зазначені ухвали. На думку заявника, у вказаних ухвалах не вказано, на підставі якого закону колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи у суду першої інстанції та відкласти вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження. Подання апеляційних скарг безпосередньо до суду апеляційної інстанції не є підставою для відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, оскільки апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник вважає, що відповідно до норм чинного Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів отримавши апеляційні скарги на розгляд, повинна провірити апеляційні скарги і винести ухвали відповідно до ст. 260, 261, 262 Господарського процесуального кодексу України, і тільки після відкриття апеляційного провадження може витребувати потрібні для розгляду справи по суті матеріали справи.

З урахуванням зазначеного, заявник вважає, що прийняття колегію суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Савицький Я.Ф., Разюк Г.П. вищезазначених ухвал вказує на умисне затягування справи та надання можливості рейдерам розпаювати спірні земельні ділянки на членів Фермерського господарства "Ліспома", що свідчить про відсутність неупередженості, незалежності і безсторонності колегії суддів.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду розглянувши вказану заяву про відвід вирішила залишити без розгляду заявлений Фермерським господарством "Шепіт" відвід головуючому судді Колоколову С.І. та судді Савицькому Я.Ф. у справі №915/238/19, оскільки на підставі розпорядження керівника апарату суду №495 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/238/19, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Бєляновський В.В., Разюк Г.П

Щодо відводу судді Разюк Г.П. колегією суддів визнано необґрунтованим заявлений Фермерським господарством "Шепіт" відвід судді-члена колегії Разюк Г.П. у справі №915/238/19 та передано справу № 915/238/19 для автоматизованого розподілу для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши викладені в заяві доводи щодо відводу судді Разюк Г.П. суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. (частини друга, третя статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами ("Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Суд з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, незгода Фермерського господарства "Шепіт" з процесуальним рішенням суддів Південно-західного апеляційного господарського суду - ухвалою від 17.07.2019 не є підставою для відводу судді Разюк Г.П.

Відтак, колегія суддів зазначає, що підстави для відводу колегії суддів визначені ст. 35 ГПК України відсутні, а наведені заявником обставини не свідчать про упередженість судді Разюк Г.П. та не можуть бути підставою для відводу судді у справі, що розглядається.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Шепіт" про відвід судді Разюк Г.П. у справі у справі №915/238/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Аленін О.Ю.