Постанова

від 23.07.2019 по справі 910/15237/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2019 р. Справа№ 910/15237/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивачів - Павленко Г.С.

відповідача-1 - Білоцька А.В.

відповідача-2 - не з`явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.05.2019 р.

за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову

у справі № 910/15237/18 (суддя - Головіна К.І.)

за позовом 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

2. Комунального підприємства "Реєстраційний центр" в особі державного реєстратора філії № 1 Кудіна Олександра Миколайовича

про визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту товариства, скасування запису про державну реєстрацію

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" та Комунального підприємства "Реєстраційний центр" в особі державного реєстратора філії № 1 Кудіна Олександра Миколайовича про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" від 30.10.2018 р., оформленого протоколом від 30.10.2018 р;

- визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства від 30.10.2018 р;

- скасування реєстраційного запису № 10741050015071436, здійсненого державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційний центр" Кудіним Олександром Миколайовичем.

Вимоги позивачів обґрунтовані порушенням їх корпоративних прав, як законних власників часток у статутному капіталі ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" у розмірі по 24 % кожний, однак ці частки вибули із володіння позивачів на підставі правочинів, яких ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не укладали, а дізнались про їх відчуження третім особам з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Окрім цього, разом із позовною заявою позивачами подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам проводити будь-які реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інший спосіб стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", у тому числі, щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб, місцезнаходження юридичної особи, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким способом, реєстрацію припинення діяльності, проводити передачу реєстраційної справи, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, заборони здійснювати державну реєстрацію будь-яких інших змін відомостей щодо товариства.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.12.2018 р. у справі № 910/15237/18 позовну заяву було повернуто заявникові без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 р. Господарського суду м. Києва від 03.12.2018 р. у справі № 910/15237/18 скасовано, а справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2019 р. у справі № 910/15237/18 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково, заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам, вчиняти реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", а саме: щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб цього товариства.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду повністю та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" не вчиняло жодних дій щодо відчуження часток позивачів у статутному капіталі товариства після звернення позивачів із даним позовом до суду, а також дій, спрямованих на зміну складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 р. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" у справі № 910/15237/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження та призначено справу № 910/15237/18 до розгляду на 23.07.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2254/19 від 22.07.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15237/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15237/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 р. справу № 910/15237/18 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судове засідання 23.07.2019 р. представник відповідача-2 не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що після звернення із даним позовом до суду нові учасники ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" вчиняють дії щодо подальшого відчуження часток позивачів у статутному капіталі цього товариства третім особам, що призводить до порушення прав та інтересів позивачів, у зв`язку із чим рішення, яке буде прийняте за результатами розгляду поданого ними позову, виконати буде неможливо або його виконання буде утрудненим.

Так, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що 08.11.2018 р. та 15.11.2018 р. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" державним реєстратором КП "Реєстраційний-центр" були внесені записи № 10741050016071436 та № 10741070017071436 (відповідно), зокрема, щодо змін розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" та інформації про склад засновників цього товариства. У зв`язку із вчиненням таких дій, станом на 15.11.2018 р., статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" складає 243732,00 грн, а єдиним учасником цього товариства є ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в ЄДРПОУ, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 25 вказаного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили, та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Підставами для відмови у державній реєстрації, відповідно до ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", є наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.

Як передбачено ч. 10 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Отже, такий спосіб забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій, визначений Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

При цьому, чинне законодавство не містить обмежень щодо проведення реєстраційних дій за місцезнаходженням реєстраційної справи відповідача, а тому вчиняти реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" може будь-який державний реєстратор (у тому числі, нотаріус, інші акредитовані особи) у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці України.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Як передбачено ч. ч. 10, 11 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Таким чином, для забезпечення подальшої можливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, поновлення порушених прав та інтересів позивачів, необхідним є вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб цього товариства.

При цьому, вказаний захід забезпечення позову не обмежує права товариства щодо його господарської діяльності до вирішення спору по суті, оскільки унеможливлює лише внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо змін складу учасників, керівника та уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації".

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вжиття заходу забезпечення пов`язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, оскільки у даній справі позивачі звернулись до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, у тому числі, нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам, вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" зокрема, стосовно зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб товариства, може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивачів, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" на підставі прийнятих за відсутності позивачів рішень, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому заява позивачів про забезпечення позову в цій частині є обгрунтованою.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі вчиняли або мають намір вчинити дії щодо зміни місцезнаходження юридичної особи, перереєстрації, реорганізації будь-яким шляхом, реєстрації припинення діяльності товариства, внесення інших відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або щодо передачі реєстраційної справи ТОВ "Український науковий інститут сертифікації".

Оскільки захід забезпечення позову має бути конкретно визначеним заявниками, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивачів про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти вказані реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також заборони здійснювати державну реєстрацію будь-яких інших (невизначених) змін стосовно відомостей ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" є необгрунтованою та не підлягає задоволенню в цій частині.

Отже, вказана вище заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з метою запобігання порушенню їх прав та охоронюваних законом інтересів на час вирішення спору в суді, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 27.05.2019 р. у справі № 910/15237/18.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за їх подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.05.2019 р. у справі № 910/15237/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.08.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна