Постанова

від 29.07.2019 по справі 906/663/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

29 липня 2019 року Справа № 906/663/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Мазур О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі"

на рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 р.

(ухвалене о 10:45 год. у м. Житомирі, повний текст складено 23.04.2019 р.)

у справі № 906/663/18 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі"

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Житомирської міської ради

про визнання припиненим права користування земельними ділянками, про визнання права користування земельними ділянками

за участю представників сторін:

від позивача - Комісарчук Д.О.;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна", в якому просить:

1. Визнати припиненим (за період з 09.01.2018 року, тобто з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" права власності на будівлю трьохсекційної градирні, будівлю двосекційної бризкальної градирні, будівлю трисекційної бризкальної градирні за адресою: АДРЕСА_1 . Житомир, вул. Промислова, 1/154) право користування Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 згідно державного акту НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. на право постійного користування землею - в частині земельної ділянки площею 1 га, необхідної для розташування та експлуатації будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні та будівлі трисекційної бризкальної градирні, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом.

2. Визнати припиненим (за період з 06.03.2018 року, тобто з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" права власності на будівлю пральні за адресою: АДРЕСА_2 ) право користування Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 згідно державного акту НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. на право постійного користування землею - в частині земельної ділянки площею 2,85 га, необхідної для розташування та експлуатації будівлі пральні, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом.

3. Визнати з 09.01.2018 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" право на користування земельною ділянкою площею 1 га, необхідною для розташування та експлуатації будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні, будівлі трисекційної бризкальної градирні розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" на праві власності, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом - до моменту її викупу чи оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" у Житомирської міської ради.

4. Визнати з 06.03.2018 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" право на користування земельною ділянкою площею 2,85 га, необхідною для розташування та експлуатації будівлі пральні розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належною Товариству з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" на праві власності, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом - до моменту її викупу чи оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" у Житомирської міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним набуто право власності на будівлі, а тому саме з цього моменту до нього перейшло право користування земельними ділянками площею 1 га та 2,85 га, які необхідні для обслуговування вказаних нежитлових будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до принципу неподільності нерухомого майна та земельної ділянки, на якій це майно розташоване та яка необхідна для його обслуговування, що закріплений у ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 р. у справі № 906/663/18 було відмовлено в задоволенні позову.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що 01.11.2017 р. та 19.02.2018 р. ТОВ "Комісар Індастрі" з прилюдних торгів ДП "СЕТАМ" було придбано нерухоме майно, що належало ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, а саме:

- будівлю трисекційної бризкальної градирні (номер об`єкта в РПВН: 36534145), площею 460,7 кв. м. (протокол №301335 від 01.11.2017 по лоту №242701);

- будівлю трьохсекційної градирні (номер об`єкта в РПВН: 33034462), площею 443,9 кв. м. (протокол №301333 від 01.11.2017 по лоту №242250);

- будівлю двосекційної бризкальної градирні (номер об`єкта в РПВН: 36534090), площею 306,9 кв. м. (протокол №301334 від 01.11.2017 по лоту №242571);

- будівлю пральні (номер об`єкта в РПВН: 33034090), площею 395,9 кв. м. (протокол №317504 від 19.02.2018 по лоту №263063).

09.01.2018 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі затверджених актів про проведення електронних торгів ТОВ "Комісар Індастрі" були видані Свідоцтва, зареєстровані в реєстрі за №№ 20, 21 та 22, якими посвідчено право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- будівлю трисекційної бризкальної градирні, площею 460,7 кв. м. (номер запису про право власності: 24323334, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458009918101);

- будівлю трьохсекційної градирні, площею 443,9 кв. м. (номер запису про право власності: 24324273, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458061318101);

- будівлю двосекційної бризкальної градирні, площею 306,9 кв. м. (номер запису про право власності: 24323862, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458039818101).

06.03.2018 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження'' на підставі затвердженого акту про проведення електронних торгів ТОВ "Комісар Індастрі" було видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 448, яким посвідчено право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- будівлю пральні, площею 395,9 кв. м. (номер запису про право власності: 25153684, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1502004118101).

В постійному користуванні ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" перебуває земельна ділянка площею 65,5139га кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (Акт на право постійного користування НОМЕР_3 НОМЕР_4 від 05.01.1996 р. зареєстрований за №360) (а.с.22 т.1).

06.03.2018 в.о. голови правління ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" були підписані дві заяви (посвідчені приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. та зареєстровані за № 455 та №454) про надання згоди на вилучення з постійного користування ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" двох земельних ділянок площею 1 га та 2,85 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які необхідні для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а саме: будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні, будівлі трисекційної бризкальної градирні, будівлі пральні, що належать на праві власності ТОВ "Комісар Індастрі".

Листом №2018-1-6 від 19.06.2018 ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" повідомив TOB "Комісар Індастрі" про відкликання заяв від 06.03.2018 щодо згоди на вилучення 2.85 га та 1 га земельних ділянок з постійного користування ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" (а.с.29 т.1) посилаючись на те, що 20 квітня 2018 року ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" включено в перелік об`єктів малої приватизації згідно Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII за наказом Фонду державного майна №533 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України" від 27 березня 2018 року №447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році". У відповідності до вимог вказаного закону заборонено вчиняти правочини та/або господарські зобов`язання, внаслідок яких може відбутися зменшення вартості майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству або перебуває в його користуванні.

Проаналізувавши обставини справи та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд вказав, що:

- вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, необхідно враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України;

- спірна земельна перебуває у комунальній власності та знаходиться на праві постійного користування у відповідача, отже вилучення земельної ділянки можливе за рішенням власника земельної ділянки - Житомирської міської ради і тільки за згодою землекористувача.

- право постійного користування земельною ділянкою не припинено у встановленому законом порядку;

- купівлею окремого індивідуально визначеного майна було продано окремі індивідуально визначені об`єкти, а не цілісний майновий комплекс, а відтак без продажу земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування зазначених будівель, відповідно позивач набув прав на ті частини земельних ділянок, які зайняті будівлями, спорудами, що належать позивачу, і які не є предметом даного спору.

- повноваження щодо надання земельної ділянки належить до дискреційних повноважень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Дискреція полягає у повноваженнях визначати не тільки право, але й розмір та конфігурацію земельної ділянки. При наявності дискреційних повноважень органу виконавчої влади або місцевого самоврядування суд не вправі підмінювати ці повноваження.

- позивач просить визнати право на земельні ділянки, однак, відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. А стаття 126 ЗК України вказує на те, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Вказаний закон дійсно передбачає набуття речового права за рішенням суду, однак в даному випадку таке право можу бути надане лише відповідним державним органом чи органом місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню та ухвалив рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" звернулося з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, відповідно до якої просить рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 р. у справі № 906/663/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає користувачем земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. Така позиція також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеному в постанові від 13.04.2016 р. у справі № 6-253цс16 та від 12.10.2016 року у справі № 6-2225цс16.

Земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

В матеріалах справи міститься Висновок судового експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №419/19 від 01.02.2019р. висновками якої встановлено, що відповідно до ДБН Б.2.2-12:18 "Планування та забудова територій" мінімальна орієнтовна площа для споруд водопідготовки - градирень (літ. "Ю-2" площею 443.9 кв. м, літ. "Ю-3" площею 460,7 кв. м, та літ. "Ю-4" площею 306, 9 кв. м) встановлюється у розмірі 1,0000 га. (За умови мінімального значення продуктивності градирень, яке становить менше 0, 8 тис. м 3 / добу).

Також в матеріалах справи міститься Висновок судового експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №02/19 від 08.02.2019р., яким встановлено розмір земельної ділянки площею 2, 85 га, яка була передана ТОВ "Комісар Індастрі" для розміщення та експлуатації (обслуговування) будівлі пральні (Літера І) загальною площею 395.9 кв. м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Промислова АДРЕСА_2 , відповідає чинним нормативним документам у галузі будівництва , санітарним нормам і правилам та є достатнім для експлуатації будівлі пральні за її цільовим призначенням.

Отже, зазначеними висновками на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил підтверджено обґрунтованість розміру земельних ділянок, що є предметом розгляду у даній справі.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певного свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Отже, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №825/602/17.

Враховуючи, що законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, Третя особа не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, визнавати таке право Позивача або ні.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є втручанням у дискреційні повноваження Житомирської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" вважає, що вищевказане судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції в силі, з огляду на наступне.

В постійному користуванні відповідача перебуває земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 / АДРЕСА_4 (Акт на право постійного користування НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. зареєстрований за №360).

Так, з позовної заяви вбачається, що позивачем на підставі Акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів було набуто у власність нерухоме майно, а саме:

- будівля трьохсекційної градирні 443,9 кв. м.,

- будівля двосекційної бризкальної градирні, площею 306,9 кв. м.

- будівля трисекційної бризкальної градирні площею 460,7 кв. м.

- будівля пральні площею 395,9 кв. м.

06.03.2018 в.о. голови правління ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" були підписані дві заяви (посвідчені приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. та зареєстровані за № 455 та №454) про надання згоди на вилучення з постійного користування ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" двох земельних ділянок площею 1 га та 2,85 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які необхідні для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а саме: будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні, будівлі трисекційної бризкальної градирні, будівлі пральні, що належать на праві власності ТОВ "Комісар Індастрі".

20 квітня 2018 року, відповідно до законів України "Про Фонд державного майна України" та "Про приватизацію державного та комунального майна", Фонд державного майна України виніс наказ №533 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України" від 27 березня 2018 року №447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації , що підлягають приватизації в 2018 році". Даний наказ опубліковано 02.05.2018 року в офіційному виданні ФДМУ "Відомості приватизації".

Відповідно до вищенаведеного наказу, ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" було прийнято до переліків об`єктів що підлягають приватизації у 2018 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об`єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", приватизацію здійснюється на основі створення сприятливих умов для залучення інвестицій.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України, з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні.

Листом №2018-1-6 від 19.06.2018 ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" повідомив ТОВ "Комісар Індастрі" про відкликання заяв від 06.03.2018 щодо згоди на вилучення 2.85 га та 1 га земельних ділянок з постійного користування ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" (а.с.29 т.1) посилаючись на те, що 20 квітня 2018 року ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" включено в перелік об`єктів малої приватизації згідно Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII за наказом Фонду державного майна №533 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України" від 27 березня 2018 року №447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році". У відповідності до вимог вказаного закону заборонено вчиняти правочини та/або господарські зобов`язання, внаслідок яких може відбутися зменшення вартості майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству або перебуває в його користуванні

Спірна земельна ділянка знаходиться в комунальній власності та перебуває в розпорядженні Житомирської міської ради.

Земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 перебуває у комунальній власності та знаходиться на праві постійного користування у відповідача, отже вилучення земельної ділянки можливе за рішенням власника земельної ділянки - Житомирської міської ради і тільки за згодою землекористувача - Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна".

Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод хімічного волокна" не зверталось до Житомирської міської ради із заявою про добровільну відмову від права постійного користування спірними земельними ділянками, вказаними у державному акті серія та номер НОМЕР_2 на право постійного користування земельною ділянкою.

Докази припинення у встановленому законом порядку права постійного користування відповідачем вказаними у цьому державному акті земельними ділянками відсутні.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_5 : НОМЕР_6 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" (Акт на право постійного користування НОМЕР_3 -ЖТ НОМЕР_7 від 05.01.1996 р. зареєстрований за №360) та не припинено у встановленому законом порядку.

Оскільки купівлею окремого індивідуально визначеного майна було продано окремі індивідуально визначені об`єкти, а не цілісний майновий комплекс, а відтак без продажу земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування зазначених будівель, відповідно позивач набув прав на ті частини земельних ділянок, які зайняті будівлями, спорудами, що належать позивачу, і які не є предметом даного спору.

За наведеного вище, відповідач вважає, що позовні вимоги про визнання права користування земельними ділянками площею 1,00 га та 2,85 га за позивачем та відповідно припинення права користування вказаними земельними ділянками Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки таке право до позивача не перейшло.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Житомирська міська рада не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при винесенні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. З огляду на вказане, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 р. у справі № 906/663/18 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

В судове засідання 29.07.2019 р. представники відповідача та третьої особи не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що відповідач та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені відповідачу та третій особі, копія реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції та роздруківка з веб-сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku (т. 2, а. с. 132-134), а також те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе завершувати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" та Житомирської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в апеляційну скаргу слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що 01.11.2017 р. та 19.02.2018 р. відповідно ТОВ "Комісар Індастрі" з прилюдних торгів ДП "СЕТАМ" було придбано нерухоме майно, що належало ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154, а саме:

- будівлю трисекційної бризкальної градирні (номер об`єкта в РПВН: 36534145), площею 460,7 кв. м. (протокол №301335 від 01.11.2017 по лоту №242701);

- будівлю трьохсекційної градирні (номер об`єкта в РПВН: 33034462), площею 443,9 кв. м. (протокол №301333 від 01.11.2017 по лоту №242250);

- будівлю двосекційної бризкальної градирні (номер об`єкта в РПВН: 36534090), площею 306,9 кв. м. (протокол №301334 від 01.11.2017 по лоту №242571);

- будівлю пральні (номер об`єкта в РПВН: 33034090), площею 395,9 кв. м. (протокол №317504 від 19.02.2018 по лоту №263063).

09.01.2018 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі затверджених актів про проведення електронних торгів ТОВ "Комісар Індастрі" були видані Свідоцтва, зареєстровані в реєстрі за №№ 20, 21 та 22, якими посвідчено право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 10-15), а саме:

- будівлю трисекційної бризкальної градирні, площею 460,7 кв. м. (номер запису про право власності: 24323334, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458009918101);

- будівлю трьохсекційної градирні, площею 443,9 кв. м. (номер запису про право власності: 24324273, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458061318101);

- будівлю двосекційної бризкальної градирні, площею 306,9 кв. м. (номер запису про право власності: 24323862, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458039818101).

06.03.2018 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. відповідно до ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження'' на підставі затвердженого акту про проведення електронних торгів ТОВ "Комісар Індастрі" було видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 448, яким посвідчено право власності на майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с.16-17), а саме будівлю пральні, площею 395,9 кв. м. (номер запису про право власності: 25153684, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1502004118101).

Як вбачається із матеріалів справи в постійному користуванні ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" перебуває земельна ділянка площею 65,5139га кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (Акт на право постійного користування НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. зареєстрований за №360) (т. 1, а. с. 22 ).

06.03.2018 р. в.о. голови правління ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" були підписані дві заяви (посвідчені приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Прімою Н.В. та зареєстровані за № 455 та №454) про надання згоди на вилучення з постійного користування ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" двох земельних ділянок площею 1 га та 2,85 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , які необхідні для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а саме: будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні, будівлі трисекційної бризкальної градирні, будівлі пральні, що належать на праві власності ТОВ "Комісар Індастрі" (т. 1, а. с. 23, 24).

Як вбачається з копії протоколу №159 від 14.06.2018 р. засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (т. 1, а. с. 118-126), було рекомендовано підтримати, проект рішення "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" для позивача площею 1 га та 2,85 га,.

Листом №2018-1-6 від 19.06.2018 ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" повідомив TOB "Комісар Індастрі" про відкликання заяв від 06.03.2018 щодо згоди на вилучення 2.85 га та 1 га земельних ділянок з постійного користування ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" (т. 1, а. с. 29).

Підставою відкликання заяв відповідач вказав, що 20 квітня 2018 року ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" включено в перелік об`єктів малої приватизації згідно Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" від 18.01.2018 № 2269-VIII за наказом Фонду державного майна №533 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України" від 27 березня 2018 року №447 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році". У відповідності до вимог вказаного закону заборонено вчиняти правочини та/або господарські зобов`язання, внаслідок яких може відбутися зменшення вартості майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству або перебуває в його користуванні.

В подальшому, у зв`язку із відмовою ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", протоколом № 161 від 21.06.2018 р. засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (т. 1, а. с. 127-132) вищевказане рішення комісії від 14.06.2018р. щодо позивача були зняті з розгляду сесії до вивчення.

У позові, позивач зазначив, що метою звернення до господарського суду із вказаним позовом є визначення правового режиму земельної ділянки, що перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України, та з урахуванням правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі № 6-253цс16 та від 12.10.2016 року у справі №6-2225цс16.

Позивач вважаючи, що до нього перейшло право користування земельною ділянкою для обслуговування нежитлових будівель, оскільки він набув права власності на нерухоме майно, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 Земельного кодексу України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Тобто, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

За змістом статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, в тому числі набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, а можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Наведені вище земельно-правові та цивільно-правові норми також встановлюють встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16.

З наведеного вище, суд констатує, що після придбання ТОВ "Комісар Індастрі" 01.11.2017 р. та 19.02.2018 р. з прилюдних торгів ДП "СЕТАМ" нерухомого майна, що належало ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", в останнього припиняється право постійного користування на земельні ділянки, на якій розташовані зазначені об`єкти нерухомості та частини земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування.

Щодо розміру земельної ділянки на якій розташовані об`єкти нерухомості та частин земельних ділянок, необхідної для обслуговування об`єктів нерухомості, суд зазначає наступне.

В постанові від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16, ухваленої за результатом розгляду подібних правовідносин, Великою Палатою Верховного Суду вказано, що розмір частини земельної ділянки на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил.

Також, в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 604/835/15-ц Велика Палата Верховного Суду серед іншого вказала, що в подібних справах необхідно встановити площі земельної ділянки, право на користування якою перейшло до особи з урахуванням площі придбаних ним споруд, на якій вони розміщені, а також площі, необхідної для їх обслуговування.

Матеріали господарської справи № 906/663/18 містять висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 419/19 від 01.02.2019 р. (т. 1, а. с. 221-235), відповідно до якого для обслуговування будівлі трьохсекційної градирні 443,9 кв. м., будівлі двосекційної бризкальної градирні, площею 306,9 кв. м. та будівлі трисекційної бризкальної градирні площею 460,7 кв. м. площа земельної ділянки необхідної для їх обслуговування становить 1 га.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 74/09-2018 від 03.09.2018 р. (т. 1, а. с. 89-115) розмір земельної ділянки для розміщення та експлуатації (обслуговування) будівлі пральні, площею 395,9 кв. м. за її цільовим призначенням в розмірі 2,85 га відповідає чинним нормативним документам у галузі будівництва, санітарних норм і правил.

Аналогічний висновок щодо приміщення будівлі пральні, площею 395,9 кв. м. був зроблений у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 02/19 від 08.02.2019 р. (т. 2, а. с. 6-32).

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема висновками експертів.

Також, вказані розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення об`єктів нерухомості та їх експлуатації співпадають із розмірами, вказаних в заявах відповідача про відмову від права постійного користування частиною земельної ділянки від 06.03.2018 р.та в проектах землеустрою поданих позивачем для затвердження Житомірською міською радою чернез відповідну комісію, які в подальшому були відкликані відповідачем.

Враховуючи вищевикладене суд констатує, що після придбання ТОВ "Комісар Індастрі" 01.11.2017 р. та 19.02.2018 р. з прилюдних торгів ДП "СЕТАМ" нерухомого майна, що належало ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", в останнього має припиняється право постійного користування на земельні ділянки, на якій розташовані зазначені об`єкти нерухомості та частини земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування, а саме площею 2,85 га та 1 га.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання припиненим права користування Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 згідно державного акту НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. на право постійного користування землею - в частині земельної ділянки площею 1 га, необхідної для розташування та експлуатації будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні та будівлі трисекційної бризкальної градирні, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом та визнання припиненим права користування Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 згідно державного акту НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. на право постійного користування землею - в частині земельної ділянки площею 2,85 га, необхідної для розташування та експлуатації будівлі пральні, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Також, судом апеляційної інстанції взято до уваги, що відповідач фактично надав свою згоду на припинення його права користування на земельні ділянки розташовані під проданим нерухомим майном в розмірі необхідному для їх обслуговування, і єдиною підстави для подальшої відмови від цієї згоди стало включення відповідача до об`єктів, що підлягають приватизації.

Щодо позовних вимог про визнання з 09.01.2018 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" право на користування земельною ділянкою площею 1 га, необхідною для розташування та експлуатації будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні, будівлі трисекційної бризкальної градирні розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" на праві власності, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом - до моменту її викупу чи оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" у Житомирської міської ради та визнання з 06.03.2018 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" право на користування земельною ділянкою площею 2,85 га, необхідною для розташування та експлуатації будівлі пральні розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належною Товариству з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" на праві власності, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом - до моменту її викупу чи оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" у Житомирської міської ради, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

З аналізу вище наведених норм ст. 377 ЦК України та 120 ЗК України вбачається, що до нового власника об`єкта нерухомості переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об`єкти нерухомості та частини земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування на тих умовах, що були у попереднього власника.

Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, земельні ділянки, на котрих розміщенні об`єкти нерухомості та необхідні для їх обслуговування перебувала у відповідача на праві постійного користування.

Поруч з тим, передбачений законодавцем принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди не знаходить належного втілення у нормах, які регулюють перехід прав на земельну ділянку при переході права власності на споруду, яка на ній розташована, коли такий об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці, що перебуває на праві постійного користування (правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16).

За приписами ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;

г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";

ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;

д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Право постійного користування земельними ділянками може вноситися державою до статутного капіталу публічного акціонерного товариства залізничного транспорту, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування".

Тобто, стаття 92 ЗК України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції констатує, що позивач в даному випадку не відноситься до осіб, вказаних в статті 92 ЗК України, а тому до нього не може перейти право користування земельні ділянки на тих умовах, що були у попереднього власника, в даному випадку право постійного користування.

В той же час, набуття юридичними особами приватного права чи фізичними особами у визначеному законодавством порядку права приватної власності на будівлі, створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній, у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України саме в силу правочину та автоматичного переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення у встановленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16).

Поруч з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до протоколу №159 від 14.06.2018 р. засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (т. 1, а. с. 118-126) було рекомендовано підтримати проект рішення "Про надання юридичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" для позивача площею 1 га та 2,85 га,.

В подальшому, у зв`язку із відмовою ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна", протоколом № 161 від 21.06.2018 р. засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування (т. 1, а. с. 117-132) вищевказане рішення комісії від 14.06.2018 р. щодо позивача були зняті з розгляду сесії до вивчення.

Тобто, з наведеного вбачається, що профільна комісія Житомирської міської ради не заперечувала щодо отримання позивачем земельних ділянок, про те підставою зняття з розгляду сесії ради питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою слугували лише відмови відповідача від своєїх попередніх заяв.

В той же час з матеріалів справи вбачається,, що третя особа (Житомирська міська рада) не заперечувала проти позову та отримання позивачем права користування земельною ділянкою, протилежного матеріали господарської справи не містять. Однак при зверненні до суду позивачем не було чітко сформульовано позовні вимоги в цій частині, зокрема не конкретизовано яке саме право користування він має намір визнати за собою.

Поруч з тим, позивач вправі реалізувати своє право на викуп земельної ділянки чи отримання її в оренду, шляхом звернення в установленому законом порядку до власника земельної ділянки - територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради та вимагати оформлення у встановленому порядку свого права на відповідну земельну діляну незалежно від отримання відмови уповноваженої особи від вказаних земель.

З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання з 09.01.2018 р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" право на користування земельною ділянкою площею 1 га, необхідною для розташування та експлуатації будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні, будівлі трисекційної бризкальної градирні розташованих за адресою: м. Житомир АДРЕСА_2 , які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" на праві власності, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом - до моменту її викупу чи оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" у Житомирської міської ради та визнання з 06.03.2018 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" право на користування земельною ділянкою площею 2,85 га, необхідною для розташуваня та експлуатації будівлі пральні розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , належною Товариству з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" на праві власності, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом - до моменту її викупу чи оренди Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" у Житомирської міської ради

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, у відповідній частині є обґрунтованими та знайшли своє відображення в матеріалах справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст.275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.277 ГПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" слід задоволити частково, а рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 р. у справі № 906/663/18 скасувати частково та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 15.04.2019 р. у справі № 906/663/18 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задоволити частково.

Визнати припиненим (за період з 09.01.2018 р., тобто з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" права власності на будівлю трьохсекційної градирні, будівлю двосекційної бризкальної градирні, будівлю трисекційної бризкальної градирні за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154) право користування Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_8 0025 згідно державного акту НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. на право постійного користування землею - в частині земельної ділянки площею 1 га, необхідної для розташування та експлуатації будівлі трьохсекційної градирні, будівлі двосекційної бризкальної градирні та будівлі трисекційної бризкальної градирні, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом.

Визнати припиненим (за період з 06.03.2018 р., тобто з моменту набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" права власності на будівлю пральні за адресою: АДРЕСА_2 ) право користування Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" земельною ділянкою кадастровий номер НОМЕР_1 згідно державного акту НОМЕР_2 від 05.01.1996 р. на право постійного користування землею - в частині земельної ділянки площею 2,85 га, необхідної для розташування та експлуатації будівлі пральні, у межах визначених погодженим Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" кадастровим планом.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" (10025, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Промислова, будинок 1/154, код 00206256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" (10031, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Тараса Бульби-Боровця, будинок 2, квартира 81, код 41694075) - 3524 грн. судового збору за подання позовної заяви."

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" (10025, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Промислова, будинок 1/154, код 00206256) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комісар Індастрі" (10031, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Тараса Бульби-Боровця, будинок 2, квартира 81, код 41694075) - 5286 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Житомирської області видати накази на виконання даної постанови.

5. Справу № 906/663/18 надіслати господарському суду Житомирської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "31" липня 2019 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Розізнана І.В.