Ухвала

від 31.07.2019 по справі 914/1325/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.07.2019 р. Справа № 914/1325/17

м.Львів

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом : Акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Київ

до відповідача Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ МЖК", смт.Славське Сколівського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м.Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар судового засідання Зарицька О.Р.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Сідловська І.Ю. - адвокат (ордер ЛВ №124977 на надання правової допомоги);

від третьої особи : не з`явився

Суть спору: На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Київ до відповідача Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ МЖК", смт.Славське Сколівського району, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , м.Київ, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Із врахуванням поданої заяви вих.№2019/37 від 02.04.2019 (вх.№14176/19 від 04.04.2019), яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 06.06.2019 р. у справі № 914/1325/17, позивач просить :

З метою погашення заборгованості на користь Акціонерного товариства УкрСиббанк (рахунок № НОМЕР_1 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005, код 09807750 місцезнаходження - 04070, м. Київ,вул. Андріївська, буд. 2/12), що виникла внаслідок невиконання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3, гурт ) зобов`язань за договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №449/05Р-231/108 (в системі обліку банку договір №10301453001) від 14.07.2005 року по кредиту та процентам у розмірі 267 307 дол. США 58 цент. (Двісті шістдесят сім тисяч триста сім доларів США 58 цент.) та пені у розмірі 711 322 грн. 71 коп. (Сімсот одинадцять тисяч триста двадцять дві грн. 71 коп..), з яких: 192361,20 дол. США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 49706,78 дол. США за строк з 05.11.2014 року по 13.06.2017 року, 74946,38 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 72343,90 дол. США за строк з 06.10.2014 року по 04.06.2017 року, 282634,32 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 13.06.2016року по 13.06.2017 року, 428688,39 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 13.06.2016 року по 13.06.2017 року

та судових витрат у розмірі 115203,28 грн.

звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю (торговий комплекс Карпати ), позначена в плані літ.А4, трансформаторна, позначена в плані літ. Б, насосна, позначена в плані літ. В, та земельну ділянку, кадастровий номер - НОМЕР_3 , площею 0.330 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить приватному підприємству ТЕРИТОРІЯ МЖК (ідентифікаційний код 32188423, місце знаходження: 82660, Львівська обл., Сколівський район, селище міського типу Славське, вулиця Шевченка, будинок 2), встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі вирішені судом шляхом постановлення відповідних ухвал у справі.

Позовна заява мотивована тим, що між позивачем та третьою особою укладено Кредитний договір №449/05 Р-231/108 від 14.07.2005 року. На виконання умов цього договору третій особі (громадянину України - ОСОБА_1 ) надано грошові кошти. Третя особа зобов`язувалася протягом дії кредитного договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений у договорі строк, а в разі неналежного виконання обов`язків за договором - на вимогу позивача повернути суму кредиту достроково.

У зв`язку з неналежним виконанням третьою особою зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся з вимогою про дострокове повернення суми кредиту та нарахованих процентів. Однак, третя особа свої зобов`язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконала, на дату подання позову до суду заборгованість становила по кредиту та процентах у розмірі 267 307 дол.США 58 цнт. (двісті шістдесят сім тисяч триста сім доларів США 58 цнт) та пені у розмірі 711 322 грн.71 коп. (сімсот одинадцять тисяч триста двадцять дві грн.71 коп.).

Між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки від 14 липня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П., зареєстрований в реєстрі за №888, згідно з умовами якого відповідач передав в іпотеку позивачу для забезпечення вимог третьої особи за кредитним договором нежитлову будівлю та земельну ділянку. Відповідно до умов договору іпотеки, в разі невиконання або неналежного виконання третьою особою умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором іпотеки вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З матеріалів справи вбачається, що Між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", а у зв`язку із зміною найменування з 24.11.2018 - Акціонерне товариство "УкрСиббанк", надалі - Позивач) та громадянином України ОСОБА_1 (надалі - позичальник, третя особа), укладено Договір про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №449/05 Р-231/108 (в системі обліку банку договір№10301453001) від 14.07.2005 року (надалі - Кредитний договір) з наступними змінами відповідно до додаткових угод №1 від 18.10.2005 року, №2 від 05.05.2006 року, №3 від 16.06.2006 року, №б/н від 17.07.2006 року, №3 від 30.01.2009 року, №4 від 30.01.2009 року.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати позичальнику кредит (грошові кошти) в загальній сумі 438000.00 дол. США в межах ліміту 450000.00 дол. США (п.1 додаткового договору №3 від 16.06.2006 року), а позичальник зобов`язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, а з 30.01.2009 року позичальник зобов`язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетного платежу у розмірі 3345.00 дол.США 5-го числа кожного календарного місяця (п.1, п.2 додаткової угоди №4 від 30.01.2009 року), але у будь - якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 13.07.2022 року (п. 1.1. додаткової угоди №3 від 30.01.2009 року), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2 кредитного договору). Сторони договору домовилися, що для ідентифікації договору в системі обліку банку може також використовуватися №10301453001.

За користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплатити проценти у розмірі 14.00% річних, а з 18.10.2005 року - у розмірі 13% річних (п.1.3 кредитного договору, п.1 додаткової угоди №1 від 18.10.2005 року). Розмір процентної ставки може бути змінений. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором (п.1.3. Кредитного договору).

Згідно з п. 1.4. додаткової угоди від 17.07.2006 року за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит позичальник сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, починаючі з 32 календарного дня. за методом "факт/360" . Метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяця, але умовно в році 360 днів.

В забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальника (громадянина України ОСОБА_1 ) по вказаному Кредитному договору відповідно до умов Договору іпотеки від 14 липня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П., зареєстрований в реєстрі за №888, в забезпечення виконання зобов`язань третьої особи від 14.07.2005 року були прийняті в іпотеку: нежитлова будівля (торговий комплекс "Карпати") та земельна ділянка, площею 0.330 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та є власністю відповідача, іпотекодавця за іпотечним договором - Приватного підприємства "ТЕРИТОРІЯ МЖК".

За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки складала 4 809 000,00 грн. (п.1.1 договору №2 від 05.05.2006 року до договору іпотеки).

Відповідно до п.п.1.2- 1.3 договору іпотеки іпотекою забезпечується виконання усіх грошових зобов`язань ОСОБА_1 у повному обсязі по поверненню кредиту, по сплаті процентів, комісій, неустойки та витрат, понесених іпотекодержателем і пов`язаних з пред`явленням вимоги по зобов`язанням за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 2.1.1 договору іпотеки позивач як іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду після невиконання іпотекодавцем вимог згідно до повідомлення, надісланого у порядку ст. 35 Закон; України "Про іпотеку" (п.п. 4.1.-4.5 договору іпотеки).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України (тут і далі у редакції вищевказаного Закону).

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст.509 Цивільного Кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до стаття 526 Цивільного Кодексу України ( загальні умови виконання зобов`язання ), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 546 Цивільного Кодексу України ( види забезпечення виконання зобов`язання ):

1. Виконання зобов`язання може забезпечуватися … заставою …

Стаття 572 Цивільного Кодексу України ( поняття застави ):

1. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 575 Цивільного Кодексу України ( окремі види застав ):

1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. …

Стаття 589 Цивільного Кодексу України ( правові наслідки невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою ):

1. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

2. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 590 Цивільного Кодексу України ( звернення стягнення на предмет застави ):

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України "Про іпотеку"

Стаття 1. Визначення термінів

… іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; …

основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; …

іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника;

іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням;

боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання; …

Стаття 3. Виникнення, застосування і пріоритет іпотеки

… Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. …

Стаття 7. Вимоги, які забезпечуються іпотекою

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Стаття 11. Майновий поручитель

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. …

Стаття 17. Підстави припинення іпотеки

Іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; …

Стаття 33. Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. …

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. …

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, АТ УкрСиббанк як кредитор подало до господарського суду позов до ПП Територія МЖК , як іпотекодавця за договором іпотеки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є не юридичні особи, а юридична особа : Банк, кредитодавець і громадянин України ОСОБА_1 - позичальник. Тобто, між позивачем ( АТ УкрСиббанк ) та відповідачем ( ПП Територія МЖК ) наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа ( Банк) та фізична особа (громадянин України- ОСОБА_1 ) , що не відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями статті 20 ГПК України (як приклад, пункти 5, 10, 14 статті 20 ГПК України).

Отже, враховуючи викладене, з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Положення пункту 1 частини першої статі 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Отже, положення пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Такі висновки суду підтверджуються правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі№910/1733/18 (номер провадження №12-170гс18).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Даний спір підлягає розгляду в порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п.5 ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи те, що провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1ст.231 ГПК України, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету України сплачений судовий збір за подання позовної заяви. Після набрання ухвалою законної сили, позивач вправі звернутися до Господарського суду Львівської області з відповідним письмовим клопотанням про повернення з державного бюджету України судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, п.1 ч.1 ст.20, ст.45, п.1 ч.1 ст.231 ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі.

2. Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України

3. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

4. Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.08.2019р.

Суддя Кітаєва С.Б.