Постанова

від 01.08.2019 по справі 201/5973/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 201/5973/16

провадження № 61-33418св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представництво Берлі-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп),

третя особа - товариство з додатковою відповідальністю Експрес Страхування ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року у складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюти Ж. І.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , представництва Берлі-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп), третя особа - товариство з додатковою відповідальністю Експрес Страхування , в якому просив:

- стягнути з представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп), з яким винна у ДТП особа перебувала у трудових відносинах та на час дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) виконував свої посадові обов`язки, матеріальну шкоду у загальному розмірі 81 874,04 грн, що складається з: 70 303,42 грн, яка є різницею між страховою виплатою та реальними збитками позивача, які були понесені ним для відновлення пошкодженого транспортного засобу; 9 896,62 грн - втрати товарної вартості автомобіля; 1 500 грн - витрати за складання експертного дослідження; 174 грн - витрати за направлення телеграми;

- стягнути з ОСОБА_2 у якості субсидіарної відповідальності матеріальну шкоду у загальному розмірі 81 859,04 грн, що складається з: 70 303,42 грн, яка є різницею між страховою виплатою та реальними збитками, які були понесені ним для відновлення свого пошкодженого транспортного засобу; 9 896,62 грн - втрата товарної вартості автомобіля, 1 500 грн. - витрати за складання експертного дослідження; 159 грн - витрати за направлення телеграми;

- стягнути з Представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) моральну шкоду у розмірі 15 000 грн;

- стягнути з ОСОБА_2 у якості субсидіарної відповідальності завдану йому моральну шкоду у розмірі 15 000 грн;

- стягнути з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог судові витрати по справі у розмірі 5 411,55 грн.

Позов мотивовано тим, що 05 січня 2016 року за участю автомобіля Нісан , реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та автомобілем Шкода , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 , відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зазначені автотранспортні засоби були пошкоджені.

Винним у скоєному ДТП визнано ОСОБА_2 .

Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 01 лютого 2016 року вартість матеріального збитку внаслідок ДТП становить 121 896,11 грн без урахування втрати товарної вартості та 131 972,73 грн з урахуванням втрати товарної вартості.

Виплачена позивачу товариством з додатковою відповідальністю Експрес Страхування сума страхового відшкодування у розмірі 49 490 грн не покриває розміру завданої матеріальної шкоди, у зв`язку з чим він звернувся з позовом про стягнення завданої шкоди з представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп), з яким винна у скоєнні ДТП перебувала у трудових відносинах та на час ДТП виконував трудові обов`язки, а також про стягнення цієї шкоди з ОСОБА_2 в якості субсидіарної відповідальності.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2016 року у складі судді Черновського Г. В. позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) на користь ОСОБА_1 70 303,42 грн різниці між страховою виплатою та реальними збитками позивача; 9 896,62 грн втрати товарної вартості автомобіля Нісан ; 1 500 грн витрат на складання висновку автотоварознавця, а разом - 81 700,04 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 159 грн витрат за направлення телеграми.

Стягнуто з Представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) на користь ОСОБА_1 174 грн витрат за направлення телеграми.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії ОСОБА_2 є протиправними та такими, що фактично спричинили ДТП і пошкодження транспортних засобів, тобто знаходяться у причинному зв`язку із наслідками ДТП, а ОСОБА_2 в свою чергу перебував у трудових відносинах з представництвом Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп ), яке є власником автомобіля, що є підставою для покладення солідарної відповідальності за відшкодування завданої позивачу матеріальної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) задоволено частково. Рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) матеріальної шкоди скасовано та у задоволенні позову ОСОБА_1 до представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що за змістом частини першої статті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів стосовно перебування винної у скоєнні ДТП особи у трудових відносинах з відповідачем - представництвом Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп).

Крім того, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка видана Головним управлінням регіональної статистики, відповідач у справі - представництво Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт має правовий статус суб`єкта без права юридичної особи, не є юридичною особою.

Суд першої інстанції не роз`яснив позивачу його прав та обов`язків щодо можливості залучення до участі у справі належного відповідача, а суд апеляційної інстанції законодавчо не наділений правом залучення до участі у справи осіб, які не брали участі у суді першої інстанції, оскільки відповідно до норм процесуального закону така особа має права й обов`язки при розгляді справи в суді першої інстанції, які порушуються у разі відсутності участі її в цій інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову про солідарне стягнення з представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) завданої внаслідок ДТП шкоди, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене цим судом рішення в оскаржуваній частині з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні матеріальної шкоди із представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з`ясування та встановлення сторони, яка повинна відповідати за завдану працівником ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

З метою правильного вирішення справи в оскаржуваній частині справу слід направити до суду першої інстанції для надання позивачу можливості заявити клопотання про з`ясування організації, з якою ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносинах та яка має нести відповідальність у порядку статті 1172 ЦК України за неправомірні дії свого працівника.

Заявник посилається на те, що в апеляційному суді представником позивача було заявлено клопотання про направлення запитів до Державної фіскальної служби, Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду України з метою отримання інформації про місце роботи ОСОБА_2 , направлення запиту до ТДВ Експрес Страхування з метою отримання копій матеріалів страхової справи по ДТП та запит до представництва Берлін - Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ (код ЄДРПОУ 26550057), з метою витребування копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Шкода д/н НОМЕР_2 , документи, щодо наявності трудових або цивільно-правових відносин із ОСОБА_2 на момент ДТП 05 січня 2016 року, а саме копію наказу про прийняття на роботу, наказ про закріплення транспортного засобу Шкода д/н НОМЕР_2 за ОСОБА_2 , шляхових листів. Разом з тим, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні даного клопотання та не врахував, що заявити дане клопотання у суді першої інстанції позивач був позбавлений можливості, оскільки відбувся в порядку заочного розгляду справи.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів .

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі наведених норм, касаційну скаргу разом з цивільною справою передано до Верховного Суду.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, представництво Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп) , заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалене у справі рішення апеляційного суду без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення апеляційного суду оскаржується виключно в частині відмови у задоволенні позову до представництва Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп), у зв`язку з чим, переглядається Верховним Судом на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині в межах доводів касаційної скарги.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України .

За приписами частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а на підставі статті 1172 Цивільного кодексу України саме юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, заподіяну її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки слід розуміти юридичну особу або громадянина, які здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного відання або з інших підстав (договір оренди, довіреність тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин із володільцем цього джерела.

У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина 1 статті 1172 ЦК України ).

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статті 1172 ЦК України , необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 10 , 60 ЦПК України (в редакції, чинній на моментрозгляду справи), кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ураховуючи наведене, а також виходячи з приципу процесуальної рівності сторін, суд зобов`язаний оцінити належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за правилами статті 212 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, зокрема, не надано доказів перебування особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_2 у трудових відносинах з представництвом Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп ), а також завдання шкоди ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтею 1172 ЦК України для покладення на представництво Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт в Україні (Менаріні Груп), відповідальності за завдану ОСОБА_2 шкоди.

Крім того, суд апеляційної інстанції, на підставі положень частини третьої статті 95 ЦК України та відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, яка видана Головним управлінням регіональної статистики, звернув увагу на те, що відповідач у справі представництво Берлін-Хемі Акцієнгезельшафт має правовий статус суб`єкта без права юридичної особи і юридичною особою не є. Проте стороною в цивільному процесі можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції, в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень був позбавлений можливості визначити суб`єктний склад учасників справи, зокрема щодо залучення до участі у розгляді справи належного відповідача.

При цьому, позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним нею суб`єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу.

Доводи касаційної скарги про неможливість подання суду першої інстанції клопотань щодо направлення запитів з метою встановлення обставин, які мають значення у справі, в тому числі для отримання відомостей про місце роботи ОСОБА_2 , з тих підстав, що розгляд справи відбувався в порядку заочного розгляду справи, є безпідставними і необґрунтованими, оскільки заочний розгляд передбачає розгляд справи за відсутності відповідача, та при такому розгляду позивач не був жодним чином обмежений у праві подавати докази, заявляти клопотання та у повній мірі користуватись наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі через свого представника, який був присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи 05 липня 2016 року та в подальшому подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Апеляційний суд обґрунтовано відмовив у заявленому на стадії апеляційного провадження клопотання представника позивача про направлення запитів для отримання інформації, що повністю відповідає вимогам частини другої статті 303 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи), оскільки за змістом наведеної норми апеляційний суд може досліджувати докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Суд апеляційної інстанції досліджує нові докази, якщо визнає, що вони не могли бути надані суду першої інстанції або відмова в їх прийнятті визнана необґрунтованою. Разом з тим, таких обставин апеляційним судом не встановлено.

Наведені у касаційній скарзі позивача доводи зводяться до необхідності направлення справи до суду першої інстанції для встановлення з метою з`ясування та встановлення сторони, яка повинна відповідати за завдану йому працівником ОСОБА_2 матеріальну шкоду, що не узгоджується з принципом диспозитивності цивільного судочинства та покладеного на позивача обов`язку визначати відповідача у справі.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська