Постанова

від 31.07.2019 по справі 501/127/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6024/19

Номер справи місцевого суду: 501/127/16-ц

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д. В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Дрішлюка А.І.,

Черевка П.М.,

при секретарі: Півнєві Д.С.,

за участю: адвоката позивача ТОВ Хедвей Абсолют - Гермаш Л.В.,

адвоката відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 березня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хедвей Абсолют до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення суми завданих збитків, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2016 року ТОВ Хедвей Абсолют звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення суми завданих збитків.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 06 лютого 2017 року позов ТОВ Хедвей Абсолют про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено (т. 1 а. с. 197-203).

Ухвалою суду від 25 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06 лютого 2017 року скасовано і призначено справу до розгляду в загальному порядку (т. 1 а. с. 237-238).

31 жовтня 2017 року позивачем було подано заяву про зміну предмету позову (т. 2 а. с. 33-37).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з листопада 2014 року по січень 2016 року місцезнаходженням офісу ТОВ Хедвей Абсолют була адреса: м. Іллічівськ (нині Чорноморськ), провулок Хантадзе, 4/275-Н. Зазначений офіс загальною площею 110,3 кв.м. було орендовано у власника приміщення - ОСОБА_1 .

Для забезпечення нормальної роботи підприємства та функціонування офісу позивачем було придбано та розташовано в офісі основні засоби та необоротні матеріальні активи. Загальна вартість такого майна склала 342 096,25 гривень.

01 грудня 2015 року службою охорони було повідомлено директора ТОВ Хедвей Абсолют про те, що в приміщенні офісу спрацювала сигналізація, а по приїзду на місце було встановлено, що в офісі зламані замки, доступ до приміщення та майна, що знаходилося в ньому заблокований, всередині перебуває стороння особа - ОСОБА_3 Наряд міліції, який прибув на виклик зафіксував зазначені обставини, прийняв заяву та пояснення директора позивача.

08 грудня 2015 року позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 переоформила офісне приміщення, в якому перебувало майно позивача, на користь ОСОБА_3 , яка в свою чергу уклала договір позики з ОСОБА_4 та договір іпотеки, згідно якого останній є іпотекодержателем нерухомого майна, що орендувалося позивачем.

Позивач неодноразово намагався здійснити дії щодо повернення свого майна, однак відповідачі ухилялися від його повернення власнику, на підставі зазначеного ТОВ Хедвей Абсолют звернулось до суду із вказаним позовом та просило суд задовольнити його в повному обсязі з правових підстав наведених у позовній заяві.

31 січня 2018 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_4 , в яких він просив у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що в позові допущено неповне викладення обставин, а викладені обставини не підтверджені належними і допустимими доказами (т. 2 а. с. 48).

Також від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про зміну предмету позову, в яких вона просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що незрозуміло в чому полягає її вина, якщо в позові зазначено, що замки було змінено ОСОБА_3 , а також звертає увагу на ту обставину, що позивачем не надано копію договору оренди офісного приміщення (т. 2 а. с. 64-65).

Справа розглянута за відсутності відповідачів.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 21 березня 2019 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з неї суму завданих збитків та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 суму завданих збитків, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 не з`явились, але про розгляд справи вони сповіщались належним чином та завчасно . Тому у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розглядові справи та у доступі до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в частині 2 статті 16 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У частинах першої та другої статті 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначено у частинах першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1190 ЦК України визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

За змістом статті 1192 ЦК України, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 на праві власності належало нежитлове вбудоване приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , який складається в цілому з приміщень: 1 - кабінет, площею 20,8 кв.м., 2 - кабінет, площею 37,7 кв.м., 3 - коридор, площею 12,9 кв.м., 4 - офіс - 38,9 кв.м., загальною площею 110,3 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 11 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Слаєвою К.Р., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30 листопада 2015 року (т. 1, а. с. 23-26).

За договорами оренди №0111/14-1 від 03 листопада 2014 року та договору №0202/1-15 від 02 лютого 2015 року, укладеними ОСОБА_5 , яка діяла на підставі довіреності від 23 жовтня 2014 року ТОВ Хедвей Абсолют , орендувало нежитлове вбудоване приміщення, площею 110,3 кв.м., за адресою: Одеська область, АДРЕСА_2 . Іллічівськ, АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 4/275-Н (т. 2, а. с. 122-130).

У вказаному офісному приміщенні перебували основні засоби та необоротні матеріальні активи підприємства: комп`ютер в зборі 1 вартістю 6 496,20 гривень, комп`ютер в зборі 2 вартістю 6 496,20 гривень, комп`ютер в зборі 3 вартістю 6 496,20 гривень, комп`ютер в зборі 4 вартістю 6 496,20 гривень, комп`ютер в зборі 5 вартістю 6 496,20 гривень, комп`ютер в зборі 6 вартістю 6 496,20 гривень, комп`ютер в зборі 7 вартістю 6 496,20 гривень, програмне забезпечення WinHmBasic 7 SP1 *64 RUS вартістю 11 416,02 гривень, монітор LG23; 23МР55А-Р 1 вартістю 2 988,00 гривень, монітор LG23; 23МР55А-Р 2 вартістю 2 988,00 гривень, монітор LG23; 23МР55А-Р 3 вартістю 2 988,00 гривень, монітор LG23; 23МР55А-Р 4 вартістю 2 988,00 гривень, монітор LG23; 23МР55А-Р 5 вартістю 2 988,00 гривень, монітор LG23; 23МР55А-Р 6 вартістю 2 988,00 гривень, ноутбук Asus Х751LDV-TY136D вартістю 10 708,33 гривень, ноутбук LenovoIdeaPad G50-70 вартістю 9 780,00 гривень, ноутбук LenovoIdeaPad G710 (1) вартістю 11 006,88 гривень, ноутбук LenovoIdeaPad G710 (2) вартістю 11 006,88 гривень, ноутбук LenovoIdeaPad G710 (3) вартістю 11 006,88 гривень, системний блок Pentium DC G3 220/4GB/120GB/Case (1) вартістю 7 363,68 гривень, системний блок Pentium DC G3 220/4GB/120GB/Case (2) вартістю 7 363,68 гривень, системний блок Pentium DC G3 220/4GB/120GB/Case (3) вартістю 7 363,68 гривень, системний блок Pentium DC G3 220/4GB/120GB/Case (4) вартістю 7 363,68 гривень, системний блок Pentium DC G3 220/4GB/120GB/Case (5) вартістю 7 363,68 гривень, системний блок Pentium DC G3 220/4GB/120GB/DVD-RW вартістю 7 639,68 гривень, програмне забезпечення 1C: Підприємство 8. Бухгалтерія для України вартістю 2 880,00 гривень, клієнтська ліцензія на 1 робоче місце 1С вартістю 2 880,00 гривень (дві шт.), клієнтська ліцензія ЛІГА-ЗАКОН вартістю 2 450, 00 гривень, плата розширення Panasonic КХ-ТЕ82480Х вартістю 5036,20 гривень, системний блок 15-4670/16GB/2*240+1000Gb/DVD-R W/600W вартістю 21 373, 44 гривень, Switch 24-port TP-Link комутатор вартістю 3 222,00 гривень, конектор RJ-12 6P4C (100 шт.) вартістю 72,00 гривень, конектор RJ-45.5 (100 шт.) вартістю 108,00 гривень, концентратор 8-портовий TP-Link 10/100 Mbit вартістю 455,82 гривні, концентратор 8-портовий TP-Link 10/100 Mbit вартістю 318,00 гривень, приймач радіодатчиків Ajax RR-106 вартістю 827,15 гривень, Роутер WiFi TP-Link (4 шт.) вартістю 4613,88 гривень, джерело безперебійного живлення LogicPower 500VA-P вартістю 634,60 гривень, джерело безперебійного живлення LogicPower 650VA вартістю 1 050,00 гривень, джерело безперебійного живлення LogicPower 850VA-PS вартістю 1 045,14 гривень, багатофункціональний пристрій CANON MF6140DN (1) вартістю 8 280,00 гривень, багатофункціональний пристрій CANON MF6140DN (2) вартістю 8 280,00 гривень, багатофункціональний пристрій HP LJ M125nw 1 вартістю 4 198,68 гривень, багатофункціональний пристрій HP LJ M125nw 2 вартістю 4 198,68 гривень, Багатофункціональний пристрій HP LJ M125nw 3 вартістю 4 198,68 гривень, принтер EpsonInkjet L120 вартістю 2 540,82 гривень, картридж для лазерного принтера Canon 719 вартістю 1 386,00 гривень, картридж HP 85А (СЕ285А) вартістю 619,17 гривень, конвектор електричний (6 шт.) вартістю 8 100,00 гривень, опори активні для конвекторів (6 шт.) вартістю 930,00 гривень, міні-АТС Panasonic KX-TEM824UAP вартістю 11 898,05 гривень, міні-АТС Panasonic KX-TEM824UAP 12 5Т7.98 вартістю 12 577,98 гривень, телефони Panasonic KX-TS2350UAW (27 шт.) - 5 571,68 гривень, факсимільний апарат Brother FAX-335MCS вартістю 2 252,52 гривень, факсимільний апарат Panasonic КХ-FT982UA-B вартістю 1 977, 35 гривень, датчик відкриття Страж вартістю 140,91 гривень, датчик руху Ajax, WS-301(2 шт.) вартістю 1 471, 32 гривень, датчик руху CrowSwan-Quad вартістю 250, 71 гривень, дротовий датчик руху вартістю 521, 55 гривень, Страж М-901, Акумулятор свинцево-кислотний 12В вартістю 351, 36 гривень; Фільтр - подовжувач мережевий 1,8м (16 шт.) вартістю 1 012,20 гривень, сейф БНС-Зт/2 вартістю 8 976,00 гривень, сейф ПІД-12 вартістю 3495 гривень, жалюзі вертикальні вартістю 1 880, 56 гривень, крісло поло 50/АМФ 5 А-2 (7 шт.) вартістю 4 053,00 гривень, стілець 130 Блек А-2 (12 шт.) вартістю 1 836,00 гривень, секція меблева 806*420*1844 яблуня (6 шт.) 5 520,00 гривень, стіл письмовий 1500*720*750 яблуня вартістю 547,50 гривень, стіл письмовий 1500*900*750 яблуня (3 шт.) 2 187,00 гривень, стіл письмовий 1500*900*750 яблуня вартістю 607,50 гривень, стіл письмовий 1800*900*780 яблуня (2 шт.) вартістю 1 854,00 гривень, стіл приставний 900*800*750 яблуня (2 шт.) вартістю 792 гривні, тумба мобільна 420*500*620 яблуня (7 шт.) - 5 964,00 гривень, надставка 1350*460*420 яблуня вартістю 347,50 гривень, шафа для одежі 806*580*1844 яблуня вартістю 1 265,83 гривень, Шафа М-18 вартістю 2 262,00 гривні загальною вартістю 342 096,25 гривень, факт придбання яких підтверджується копіями видаткових накладних та накладних (т. 1, а. с. 42-55).

08 грудня 2015 року ОСОБА_1 відчужила вказане приміщення на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В., зареєстрованим за №1366 (т. 1, а. с. 27-28).

08 грудня 2015 року новий власник приміщення - ОСОБА_3 уклала з третьою особою ОСОБА_4 договір позики на суму 797 323,80 гривень та передала в іпотеку позикодавцю вказаний об`єкт нерухомого майна, договір посвідчений нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В., зареєстрованим за №1369 (т. 1, а. с. 28).

При цьому, 01 грудня 2015 року, коли власником офісного приміщення згідно даних реєстру речових прав на нерухоме майно була ОСОБА_1 , Управлінням державної служби охорони при ГУМВС України в Одеській області було повідомлено позивача про те, що в офісі спрацювала сигналізація у зв`язку з тим, що сторонньою особою, якою виявилася ОСОБА_3 , було зламано замки та заблоковано доступ до приміщення.

На місце події прибули співробітники поліції, які склали в присутності директора ТОВ Хедвей абсолют та ОСОБА_3 і понятого протокол огляду, в якому, зокрема, зафіксували, що серцевина замка вхідних дверей була зламана, що в офісному приміщенні розміщені різноманітні меблі, техніка (т. 1, а. с. 40-41).

Відповідачка ОСОБА_6 не забезпечила позивачу безперешкодний доступ до об`єкту оренди та майно, що знаходилося в офісному приміщенні та належало орендареві, не було повернуто позивачу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, якої зазнав позивач, була заподіяна вчиненням взаємопов`язаних дій відповідачами, оскільки відповідач, який станом на 01 грудня 2015 року була власником офісного приміщення та якій стало відомо, що позивачу обмежено доступ до офісного приміщення, не вчинила жодних дій, спрямованих на відновлення доступу до приміщення та речей власника. Більш того, відповідачем було здійснено відчуження нерухомого об`єкту на користь відповідача ОСОБА_3 , що також свідчить про єдність та узгодженість дій відповідачів. Протиправність дій ОСОБА_3 полягало у тому, що саме нею були фізично встановлено перешкоди позивачу у доступі до орендованого приміщення, оскільки нею було організовано злам та заміну замків та саме вона знаходилася 01.12.2015р. у приміщенні офісу та керувала процесом по недопущенню представника ТОВ Хедвей Абсолют до офісного приміщення. Дії обох відповідачів, спрямовані на недопущення до майна, яке на сьогоднішній день так і не повернуто позивачу, знаходилися у нерозривному взаємозв`язку, тобто шкоду відповідачами завдано спільно, у зв`язку з чим суд стягнув збитки в розмірі 342 096, 25 гривень з відповідачів солідарно.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Частиною 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як роз`яснено у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно загальних правил доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності за клопотанням особи, яка зробила таку заяву, суд відповідно до правил частини четвертої статті 10 ЦПК сприяє їй у збиранні цих доказів (призначає експертизу, витребує інформацію від особи, за іменем якої видано документ, оголошує перерву або відкладає розгляд справи, якщо це потрібно, тощо).

Як зазначено у частині 1 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак в порушення положень статей 12, 81, 263, 264 ЦПК України суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не надав правильної оцінки наявним у справі доказам.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку докази були досліджені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому апеляційний суд має законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу позивач був зобов`язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а відповідачі - ті обставини, на які вони посилалися як на заперечення проти позову, а саме, відсутність правових підстав для відшкодування збитків.

У абзаці 1 пунктів 2 та 3 постанови Пленуму Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди №6 від 27 березня 1992 року, Верховний Суд України роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Таким чином, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, а обов`язок доведення відсутності вини несе відповідач. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ Хедвей Абсолют послався на наявні у справі копії видаткових накладних та накладних про придбання, меблів та комп`ютерів, ноутбуків та обладнання до них (т. 1, а. с. 42-55) та копію протоколу огляду від 01 грудня 2015 року, в якому зафіксовано, що серцевина замка вхідних дверей була зламана й в офісному приміщенні розміщені різноманітні меблі, техніка (т. 1, а. с. 40-41).

Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Бочаров проти України від 17 березня 2011 року (остаточне - 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого королівства ). Проте таке доведення може впливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між особою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі Салман проти Туреччини ).

Аналізуючи зазначені норми матеріального та процесуального права, роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, з`ясовуючи вказані обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та оцінюючи належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів кожний окремо й у їх сукупності, керуючись критерієм поза розумним сумнівом, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази є неналежними та недостатніми, й приходить до висновку, що вказані докази не підтверджують те, що усе перелічене у позовній заяві рухоме майно знаходиться у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається в цілому з приміщень: 1 - кабінет, площею 20,8 кв.м., 2 - кабінет, площею 37,7 кв.м., 3 - коридор, площею 12,9 кв.м., 4 - офіс - 38,9 кв.м., загальною площею 110,3 кв.м., вартість цього майна на час розгляду судом справи - березень 2019 року судом не визначена, оскільки як вбачається з накладних майно було придбано у грудні 2014 року та січні 2015 року, те, що відповідачі незаконно перешкоджають у поверненні цього майна та те, що нібито збитки завдані позивачу спричинено спільними діями відповідачів.

Таким чином, позивачем в судовому не доведено належним чином наявність у даному випадку складу цивільного право правопорушення, а саме, факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіючів шкоди - відповідачів, і їх спільна вина, причинний зв`язок між протиправними діями відповідачів та негативним наслідками.

За своєю юридичною природою позов - це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншого особою (відповідачем).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту є порушення, невизнання або оспорення відповідного права.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. А також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси (ст. ст. 45, 46 ЦПК України).

У абзаці 2 п. 11 постанови №14 Пленуму Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року Верховний Суд України роз`яснив, що, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Таким чином, суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Однак, в судовому засіданні не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачі порушують, не визнають або оспорюють права позивача, ТОВ Хедвей абсолют , на спірне рухоме майно.

За таких обставин, виконуючи повноваження апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач, ТОВ Хедвей абсолют , має право на захист свого права у випадку порушення його відповідачвми, але в судовому засіданні не доведено належним чином, що відповідачі порушили права позивача у справі. Тому у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України його право не підлягає судовому захисту.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-84цс14.

Отже, позовні вимоги ТОВ Хедвей абсолют , є незаконними, необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Порушення судом норм процесуального права, а саме, ст. ст. 12, 81, 89, 263, 264 ЦПК України, та норм матеріального права, а саме, статей 22, 1166, 1190 ЦК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі частин 1 та 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 понесла та документально підтвердила сплату судового збору в розмірі 3 848, 60 грн. (т. 2, а. с. 172), тому з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 слід присудити судовий збір у сумі 3 848, 60 гривень.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 21 березня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Хедвей Абсолют до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення суми завданих збитків відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 02 серпня 2019 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І.Дрішлюк

П.М.Черевко