Ухвала
від 29.07.2019 по справі 925/2414/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу)

29.07.2019м. Дніпро№ 925/2414/14

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б., за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С., розглянувши подання Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька", с.Орловець Городищенський район Черкаська область

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції, м. Черкаси

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Представники:

Від Позивача: Кравець О.С., довіреність № 19 від 02.05.2019 р., представник

Від Відповідача: Труфанова О.С., довіреність № 835-К-Н-О від 04.03.2019 р., адвокат

Від Третьої особи: представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 по справі №925/2414/14 позов задоволено, витребувано у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" (19515, Черкаська область, Городищенський район, с.Орловець, вул. Цвітківська, буд. 44, код ЄДРПОУ 34567533) автомобілі та свідоцтва про реєстрацію авто-транспортних засобів, а саме:

автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554,1988 року виписку, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ;

автомобіль ГАЗ-5201, 1987 року випуску, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м.Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України;

автомобіль МАЗ-5551, 1994 року випуску, червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 , та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м.Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України (арк.с. 14-20 Т.3).

На виконання рішення суду від 22.09.15р., яке набрало законної сили 03.12.15р. на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.15р., видано наказ про примусове виконання від 11.12.15р. (арк.с. 229 Т.3).

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 16.07.2019 року звернулось до господарського суду із поданням про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу), в якому просить суд змінити спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 у справі № 925/2414/14, а саме із витребувати в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати ТОВ "Птахофабрика Орловецька" автомобілі та свідоцтва про реєстрацію авто транспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р. в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України - на стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (ЄДРПОУ 34567533) кошти в сумі 357100,0грн., що є вартістю майна, а саме: ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р. в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ СА4109АЕ

В обґрунтування заяви орган ДВС посилається на таке:

20.05.2016р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №51176429. Зазначену постанову направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

15.06.2016р. Боржнику направлена вимога в якій повідомлялось про проведенні виконавчих дій, що відбудуться 21.06.2016 за адресою: АДРЕСА_1 , 2.

21.06.2016р. складено акт державного виконавця про те, що рухоме майно, зазначене виконавчому документі, за вказаною адресою відсутнє.

10.11.2016р. з метою виконання рішення суду винесено постанову про розшук майна, а саме ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 ; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, НОМЕР_4 .

Згідно з інформацією наданої Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Дніпропетровській області, зазначені транспортні засоби перебувають в розшуку.

Також, державним виконавцем направлено вимогу Боржнику щодо повідомлення місця знаходження майна, яке необхідно передати стягувачу.

Державним виконавцем ВПВР ГТУЮ у Черкаській області 18.03.2019р. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №51176429. Зазначену постанову направлено Боржнику до виконання, стягувачу до відома.

18.03.2019р. за вих. №2557 Боржнику направлена вимога негайно надати інформацію, щодо виконання рішення суду, повідомити місце знаходження транспортних засобів та повідомити відповідальну особу за зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

04.04.2019р. за вих. №3113 Боржнику направлена вимога негайно надати інформації щодо виконання рішення суду, повідомити місце знаходження транспортних засобів повідомити відповідальну особу за зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортні засобів.

03.05.2019р. за вх.№ 2051 від Черкаського ГРУ АТ КБ Приватбанк на адресу ВПВР ГТУЮ у Черкаській області надійшов лист, в якому зазначено що станом на 26.04.2019 року посадовим особам Черкаського ГРУ АТ КБ Приватбанк не відомо місце знаходженні транспортних засобів, у посадових осіб Черкаського ГРУ АТ КБ Приватбанк відсутні будь-яка інформація та документація, а транспортні засоби не перебувають на площадках Черкаського ГРУ АТ КБ Приватбанк , які розташовані у м.Черкаси та Черкаської області.

03.05.2019 року державним виконавцем ВПВР ГТУЮ у Черкаській області складене відповідний акт про те, що посадовим особам Черкаського ГРУ АТ КБ „Приватбанк» не відомо місце знаходження транспортних засобів, відсутня будь-яка інформація тадокументація, а транспортні засоби не перебувають на площадках Черкаського ГРУ АТ КБ Приватбанк , які розташовані у м.Черкаси та Черкаської області.

Боржником рішення суду у встановлений строк не виконано повністю.

Протягом трьох років транспортні засоби, що згідно з рішенням суду необхідно передати Стягувачу, перебувають в розшуку та боржником дії щодо передачі майна Стягувачу не вчиняються. В матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація про місцезнаходження транспортних засобів.

Стягувачем надано звіти про оцінку транспортних засобів №№33-03-2016, №34-03-2016та №35-03-2016 (арк.с.171-176, згідно з якими вартість транспортних засобів становить:

автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р.в., синього кольору, ДНЗ СА8459АВ- 142 000,00грн., без ПДВ;

автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ СА3646АН- 60600,00грн, без ПДВ;

автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ СА4109АЕ -154500,00грн. без ПДВ.

Станом на 08.07.2019р. місце знаходження транспортних засобів не відомо, а Боржник ухиляється від виконання рішення суду, та не надав інформацію про місце знаходження транспортних засобів, таким чином наявні обставини, що ускладнюють та роблять неможливим виконання вимог наказу.

Орган ДВС вважає, що Боржник - ПАТ КБ Приватбанк код ЄДРПОУ: 14360570, саме належить до названих категорій суб`єктів (єдиним акціонером банку, якому належить 100% акцій банку є Держава) на якого поширюється дія Закону України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» .

Виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, не виконано з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягування перешкоджає провадженню виконавчих дій державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Таким чином зазначений виконавчий документ не може бути виконано у зв`язку з тим, що рішення прийнято про зобов`язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2019 призначено розгляд подання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) в судовому засіданні на 24.07.2019.

24.07.2019 від ТОВ "Птахофабрика Орловецька" до суду надійшла заява про підтримання подання державного виконавця, в якій Стягувач повністю підтримує розмір заборгованості Божника у грошовому вираженні викладеній в довідці про вартість і похідну від неї втрачену вигоду, у зв`язку з викраденням трьох вантажних автомобілів та загальну суму 3 060 339,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2019 відкладено розгляд заяви на 29.07.2019.

29.11.2019 від Стягувача до суду надійшла заява щодо представника ПАТ КБ "Приватбанк" Труфанової О.С. Стягувач зазначив, що бухгалтерією ТОВ "Птахофабрика Орловецька" повторно здійснено перарахунок оплати за найманий транспорт, який використувувався сільськогосподарським підприємством при вирощені урожаю і перевезені з поля на тік, з току на ХПП, виконанні інших сільськогосподарських робіт та передачу в оренду автомобіля для перевезення паливно-мастильних матеріалів. Також до заяви, Стягувачем додано наступні документи:

довідка-обґрунтування упущеної вигоди по довідці від 20.02.2018 про вартість і похідну від неї втрачену вигоду, у зв`язку з викраденням трьох вантажних автомобілів МАЗ-551, ЗІЛ-ММЗ 554 та ГАЗ 5201 (бензовоз), які є власністю ТОВ "Птахофабрика Орловецька" на загальну суму 3515115,82 грн.;

постанови про прийняття ВП, про передачу ВП, лист щодо результатів розгляду звернення від директора Департаменту ДВС МЮ України № 2652/12706-33-19/20.4.1 від 08.05.2019, про відправлення рекомендованих листів з поданням про зміну способу виконання та інші постанови, рішення та ухвали про розгляд справи № 925/2014-14 та №925/2415/15 за позовом ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Птахофабрика Орловецька", постанови, рішення і ухвали ВССУ, ВГСУ, Київських апеляційних судів, апеляційних судів Полтавської та Дніпропетровської областей;

пакет документів з постановами, рішеннями та ухвалами за позовами та апеляційними скаргами ПАТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Берег" та інші документи про повернення з чужого незаконного володіння зерна кукурудзи фізичною вагою 162 тони.

29.11.2019р. від Боржника надійшли до суду додаткові пояснення, в яких Боржник заперечує проти даного подання ДВС в повному обсязі, оскільки на його думку воно є незаконним та необґрунтованим з огляду на таке.

Як зазначає Боржник, що згідно подання №5597 від 09.07.2019р. ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області, державна виконавча служба звернулася до суду на підставі ст. 331 ГПК України, ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Однак, у дійсності дані норми не надають права державній виконавчій службі (державному виконавцю) звернутися до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015р. по справі №925/2414/14, виходячи з наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом). - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, на думку Боржника, державний виконавець має право звертатися до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання рішення лише у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Згідно з ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Терміни в цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України і Законі України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган;

державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство);

юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності: підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

Згідно з п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" державним підприємством є підприємство, що діє на основі державної власності, або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків; державний банк - це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі.

При чому Закон не визначає термін державний банк через термін державне підприємство, отже, це ці юридичні особи не мають тотожний правовий статус

Відповідно до статуту АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АТ КБ "ПРИВАТБАНК" є лише державним банком, а не державним підприємством (установою).

Так, згідно з витягом з ЄДРЮОФОПГФ:

організаційно-правовою формою відповідача є: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО;

Центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить

державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця

частка становить не менше 25 відсотків: відомості відсутні.

Тобто в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутнє зазначення того, що АТ КБ "ПРИВАТБАНК" є державним підприємством.

Відповідно до актуального Статуту АТ КБ "ПРИВАТБАНК", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 594:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) є державним банком;

Організаційно-правова форма банку - акціонерне товариство;

Тип акціонерного товариства - приватне;

Єдиним акціонером Банку, якому належить 100 відсотків акцій статутного капіталу Банку, є держава.

Держава набула право власності на 100 відсотків акцій Банку 21 грудня 2016 р. відповідно до статті 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів Фізичних осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2016 р. № 961 "Деякі питання забезпечення стабільності фінансової системи" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 101, т.3315).

- 11. Банк є юридичною особою приватного права, утвореною відповідно до законодавства.

- 12. Банк як юридична особа має у власності відокремлене майно, самостійний баланс відкриває власні рахунки у Національному банку та інших банках, власні печатки, штампи, фірмові бланки та інші реквізити.

- 13 Банк має право від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, у ому числі вчиняти правочини (договори, контракти), бути учасником судового процесу (позивачем, відповідачем) у судах, третейських судах, Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України та міжнародних судових інстанціях.

-15 Банк володіє, користується та розпоряджається своїм майном та коштами відповідно до мети і предмета своєї діяльності, передбачених ним Статутом.

-16. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю Банку, несе Банк.

- 8. Банк у своїй діяльності керується Конституцією України. Цивільним кодексом України.

Господарським кодексом України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", '"Про акціонерні товариства", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", іншими законами України, нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку та державних органів, прийнятими відповідно до визначеної законом їх компетенції щодо контролю за діяльністю Банку як суб`єкта господарювання та суб`єктів режимно-секретної діяльності, положеннями цього Статуту, а також внутрішніми нормативними документами Банку.

- 20. Банк самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями всім своїм майном та коштами відповідно до законодавства.

- 21. Банк не відповідає за зобов`язаннями держави, а держава не відповідає за зобов`язаннями Банку, крім випадків, передбачених законом або договором.

- 23. Банк є економічно самостійним і повністю незалежним від органів державної влади і органів місцевого самоврядування в рішеннях та діях, пов`язаних з його оперативною діяльністю.

- 24.Банк провадить свою діяльність на комерційній основі, набуває, володіє, користується та розпоряджається майном, у тому числі будівлями, спорудами, устаткуванням, інвентарем, фондами та коштами, які належать йому на правах власності, відповідно до законодавства.

Таким чином, Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не поширюється на АТ КБ "ПРИВАТБАНК", й звернення державного виконавця до суду з поданням №5597 від 09.07.2019 р. в даному випадку є цілком безпідставним.

Згідно з ч. 3. ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим. сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Боржник вважає, що в порушення ст. 74 ГПК України, державним виконавцем не було доведено належними, допустимими й достатніми доказами факт неможливості виконання рішення суду, з урахуванням того, що при розгляді даної справи судом перед прийняттям судового рішення, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" неодноразово зазначав і доводив той факт, що сам АТ КБ "ПРИВАТБАНК" не приймав спірніавтомобілі на відповідальне зберігання.

Докази іншого були відсутні у матеріалах даної справи та у матеріалах виконавчого провадження. Натомість, згідно з Актом опису та арешту майна позивача та постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 13 травня 2013 р. про заміну зберігача майна - зберігачами арештованого й описаного майна боржника ТОВ "Птахофабрика Орловецька" за виконавчим провадженням є фізичні особи, зокрема, представник ТОВ "Птахофабрика Орловецька" Артеменко В.М.

Отже, з моменту ухвалення рішення по даній справі не відбулося жодних подій та не виникло жодних інших додаткових обставин, що призвели до неможливості виконання рішення.

Таким чином, згідно зі ч. 3. ст. 331 ГПК України, ч. З ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" Боржник вважає, що проти нього відсутні правові підстави для зміни способу або порядку виконання рішення по даній справі.

Як зазначено у поданні №5597 від 09.07.2019 р. ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області, "стягувачем надано звіти про оцінку транспортних засобів".

При цьому, згідно з ч. 1, п. 15 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Однак, в даному виконавчому провадженні державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Черкаській області не в повному обсязі вчиняв виконавчі дії й до суб`єктів оціночної діяльності з метою встановлення вартості спірних транспортних засобів взагалі не звертався.

Також, Божник зауважує, що надані Стягувачем звіти не є належними доказами у справі, оскільки є неактуальними (зробленими у березні 2016 року), здісненні без реального дослідження спірних автомобілів, встановлена вартість автомобілів 1988, 1988 та 1994 роки у 357 100,00 грн. є штучно завищеною, такою, що не відповідає ринковій та балансовій вартості спірних автомобілів, та суперечать матеріалам даної справи, зокрема, балансової довідці з визначенням вартості спірних автомобілів, наданої самим позивачем та вказаній у позові, де вартість майна була визначена у розмірі 66 700,00 грн.

Представники Стягувача та Боржника з`явилися у призначене судове засідання.

Стягувач підтримав подання державного виконавця, просить його задовольнити, посилається на те, що протиправна поведінка Боржника проти його підприємства носить довготривалий і систематичний характер, що призвело до великих втрат підприємства, які досі не компенсовані, судове рішення не виконується банком вже декілька років.

Боржник в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання.

Представник ДВС у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду заяви повідомлений за юридичною адресою, клопотань, заяв, пояснень .

За результатами розгляду заяви суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Положення ст.ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Також, у вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання рішення суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин неможливості виконання даного судового рішення у порядку і способом, раніше встановленими, господарський суд вбачає підстави для часткового задоволення подання Заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі № 925/2414/14 шляхом стягнення з Боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" вартості автомобілів за балансовою вартістю (арк. справи 46 Т 1) у загальному розмірі 66700,00 грн., відображеним за бухгалтерським обліком Позивача.

Так, за рішенням суду Позивач отримав судовий захист у вигляді витребування майна, права володіння яким його незаконно було позбавлено внаслідок неправомірних дій Відповідача. Зміст судового рішення також свідчить про те, що майно знаходилось в розпорядженні Відповідача, неможливість визначення місцезнаходження витребуваного майна є зоною відповідальності саме останнього.

Заперечення Відповідача (Боржника) про те, що спірне майно не може бути в нього витребувано з незалежних від нього причин, судом відхилюється, оскільки зазначеним аргументам судом було надано належну юридичну оцінку при винесенні рішення.

Отже, змінюючи порядок і спосіб виконання рішення суду, суд з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту, вважає за можливе змінити характер примусу до Відповідача (Боржника) за судовим рішенням шляхом заміни примусової передачі автомобілів на грошову компенсацію вартості цих активів Позивача (Стягувача), визначеної за його даними бухгалтерського обліку, наявними в матеріалах справи (арк. справи 46 Т 1) .

Суд виключно в даному провадженні вважає за неможливе стягнути різницю вартості втраченого Позивачем майна між балансовою вартістю за бухгалтерським обліком його підприємства і середньоринковою вартістю за звітами оцінювача про оцінку аналогічних транспортних засобів станом на 2016 рік, оскільки вважає, що ця різниця по суті є збитками Стягувача, які не були предметом розгляду при винесенні судового рішення, понесені ним внаслідок ухилення Відповідача від виконання рішення суду у тому числі. Розмір цих збитків, на думку суду, має бути предметом розгляду вже в іншій судовій справі. Так, середньоринкова вартість аналогічних транспортних засобів у 2016 році перевищує економічні втрати Позивача на момент його звернення до суду в декілька разів, з чим не погоджується Відповідач. Отже, ці обставини потребують окремого дослідження і перевірки в рамках саме позовного провадження, а не під час процедур, встановлених для виконання вже прийнятого судового рішення.

Водночас, суд вважає помилковим посилання органу ДВС на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки, з огляду на організаційно- правову форму Відповідача, відсутні правові підстави вважати Відповідача саме державним підприємством.

Крім того, орган ДВС просить стягнути грошову компенсацію не за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а за рахунок Відповідача.

Стягувач підтримує заяву органу ДВС і просить її задовольнити.

Отже, заява про зміну способу і порядок виконання рішення суду є спільним волевиявленням зазначених осіб, що не протирічить положенням ст.331 ГПК України та ст.33 Закону України "Про виконавче провадження".

Заперечення Боржника про те, що органом ДВС не доведено неможливість виконання рішення суду, не приймаються до уваги судом, оскільки з 2015 року Відповідач не виконує рішення суду як добровільно, так й в порядку виконавчого провадження .

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі № 925/2414/14 - задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 у справі № 925/2414/14, із витребування в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати ТОВ "Птахофабрика Орловецька" автомобілі та свідоцтва про реєстрацію авто транспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р. в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України - на стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (ЄДРПОУ 34567533) вартості автомобілів за балансовою вартістю у загальному розмірі 66700,00 грн.

В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 ГПК України.

Суддя Н.Б. Кеся

СудГосподарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення29.07.2019
Оприлюднено04.08.2019
Номер документу83427237
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/2414/14

Ухвала від 07.02.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 20.08.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кеся Наталія Борисівна

Судовий наказ від 02.12.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кеся Наталія Борисівна

Судовий наказ від 02.12.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кеся Наталія Борисівна

Постанова від 21.10.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Подобєд Ігор Миколайович

Ухвала від 23.09.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Подобєд Ігор Миколайович

Ухвала від 09.09.2019

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Подобєд Ігор Миколайович

Ухвала від 29.07.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кеся Наталія Борисівна

Ухвала від 24.07.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кеся Наталія Борисівна

Ухвала від 18.07.2019

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Кеся Наталія Борисівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні