Постанова

від 21.10.2019 по справі 925/2414/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019 Справа № 925/2414/14

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65, зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач)

суддів: Кощеєв І.М., Антонік С.Г.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників:

від позивача: Кравець О.С., довіреність №б/н від 18.09.2019, представник

від відповідача: Труфанова О.С., довіреність №835-К-Н-О від 04.03.2019, адвокат

від третьої особи: не з`явився

від ДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 у справі №925/2414/14 9 (суддя Кеся Н.Б.; ухвалу постановлено о 11:18 год. у місті Дніпро)

за заявою Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, м.Черкаси про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька", с.Орловець, Городищенський район, Черкаська область

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, м.Черкаси

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з поданням про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу), в якому просив:

змінити спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 у справі № 925/2414/14, а саме із "витребувати в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати ТОВ "Птахофабрика Орловецька" автомобілі та свідоцтва про реєстрацію автотранспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м.Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України" - на "стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (ЄДРПОУ 34567533) кошти в сумі 357100,00 грн., що є вартістю майна, а саме: ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 ".

Подання державного виконавця обґрунтоване посиланням на те, що боржником рішення суду у встановлений строк не виконано повністю. Протягом трьох років транспортні засоби, що згідно з рішенням суду необхідно передати Стягувачу, перебувають в розшуку та боржником дії щодо передачі майна Стягувачу не вчиняються. В матеріалах виконавчого провадження відсутня інформація про місцезнаходження транспортних засобів. Таким чином зазначений виконавчий документ не може бути виконано у зв`язку з тим, що рішення прийнято про зобов`язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів. Стягувачем надано звіти про оцінку транспортних засобів №33-03-2016, №34-03-2016 та №35-03-2016, згідно з якими загальна вартість означених транспортних засобів становить 357100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 у справі №925/2414/14 (з урахуванням ухвали від 20.08.2019 про виправлення описки) заяву Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі №925/2414/14 - задоволено частково.

Змінено спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 у справі № 925/2414/14, із витребування в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати ТОВ "Птахофабрика Орловецька" автомобілі та свідоцтва про реєстрацію авто транспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р. в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України - на стягнення з АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (ЄДРПОУ 34567533) вартості автомобілів за балансовою вартістю у загальному розмірі 66700,00 грн. В решті заяви відмовлено.

Означена ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 у справі №925/2414/14 вмотивована тим, що судом встановлена неможливість виконання судового рішення про витребування у Боржника (АТ КБ "ПриватБанк") на користь Стягувача (ТОВ "Птахофабрика Орловецька") транспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007року РЕГ З МВ ДАІ м.Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України у порядку і способом, раніше встановленими, тому господарський суд вбачає підстави для часткового задоволення подання державного виконавця про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі №925/2414/14 шляхом стягнення з Боржника (АТ КБ "ПриватБанк") на користь Стягувача (ТОВ "Птахофабрика Орловецька") вартості автомобілів за балансовою вартістю у загальному розмірі 66700,00 грн., відображеним за бухгалтерським обліком позивача.

Не погодившись з означеною ухвалою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" (позивач, стягувач) звернулось до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 у справі №925/2414/14 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції - до Господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що під час винесення оскарженої ухвали суду мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Це призвело до винесення неправильної ухвали і як наслідок є підставою для скасування в апеляційному порядку та винесення нового рішення. Так позивач вказує, зокрема, що копія балансової довідки не оригінальна, без вихідного номера реєстрації і дати її видачі, без назви отримувача, не завірена мокрою печаткою. Зазначає, що балансова вартість придбаних автомобілів рівнялась ринковій вартості на дату придбання, тобто на 18.12.2007, а тому станом на сьогоднішній день вона не є ринковою. Вважає, що на день винесення оскарженої ухвали господарському суду слід було взяти за основу середню ринкову вартість аналогічних транспортних засобів. Для цього позивачем було надано експертну оцінку транспортних засобів станом на 04.03.2016.

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (відповідач, боржник) у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що заперечує на її задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує, що оскільки у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження направити справу на новий розгляд, як про те зазначено в прохальній частині апеляційної скарги позивача, то відповідно до статей 269, 271, 275 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для відмови у апеляційній скарзі в повному обсязі. Вважає незрозумілим посилання позивача на упущену вигоду та на статті 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки судом першої інстанції не вирішувалось питання визнання будь-яких правочинів недійсними. Вказує, що справа є господарською, а тому є безпідставними посилання апелянта на норми статей 10, 49, 60 Цивільного процесуального кодексу України. Щодо оцінки наявних у справі доказів, вважає, що судом першої інстанції не було порушено норми статті 86, 331 Господарського процесуального кодексу України та статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" та вірно було визначено, що питання зміни способу та порядку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 у справі №925/2414/14 з витребування майна на стягнення його вартості за заявою державного виконавця не є окремим позовом, а є лише зміною способу виконання вже ухваленого судового рішення, що набрало чинності, тому при вирішенні даного питання вартість спірних автомобілів можна визначити лише за балансовою вартістю 66700,00 грн., оскільки ця вартість була визначена самим позивачем при поданні позову, а також при поданні позову ТОВ "Птахофабрика Орловецька" були надані докази балансової вартості автомобілів - балансова довідка, що міститься в матеріалах справи. Й виходячи саме з балансової вартості спірних автомобілів позивачем визначено ціну позову, сплачено судовий збір, а судом при ухваленні рішення від 22.09.2015 у даній справі встановлено вартість спірних автомобілів за їх балансовою вартістю в сумі 66700,00 грн. Вказує, що судом апеляційної інстанції не мають прийматися надані позивачем, без будь-якої об`єктивної неможливості подання їх до суду першої інстанції, Звіти про оцінку транспортних засобів №146-08-2019, 147-08-2019, 148-08-2019 від 14.08.2019, що були складені після прийняття оскаржуваної ухвали у цій справі. Разом із цим відповідач вказує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин такої норми матеріального права як стаття 16 Цивільного кодексу України та протиправно не відмовив позивачеві в зміні способу виконання судового рішення про витребування спірних автомобілів на стягнення коштів у розмірі їх вартості, оскільки це фактично змінює рішення суду по суті та спосіб передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України. Вказує, що про таке застосування норм права був зроблений висновок Верховним Судом у постанові від 10.06.2019 у справі №350/426/16-ц (провадження №61-29076св18).

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні 21.10.2019 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представник відповідача заперечував на її задоволення з підстав, зазначених у відзиві.

Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в судове засіданні 21.10.2019 не з`явився.

Враховуючи, що неявка представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області не перешкоджає вирішенню справи по суті спору, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представника цього органу державної виконавчої служби.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено такі обставини.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 у справі №925/2414/14 позов задоволено, витребувано у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" (19515, Черкаська область, Городищенський район, с.Орловець, вул. Цвітківська, буд. 44, код ЄДРПОУ 34567533) автомобілі та свідоцтва про реєстрацію автотранспортних засобів, а саме:

автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554,1988 року виписку, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ;

автомобіль ГАЗ-5201, 1987 року випуску, синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м.Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України;

автомобіль МАЗ-5551, 1994 року випуску, червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 , та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м.Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України (а.с.14-20 т.3).

На виконання рішення суду від 22.09.2015, яке набрало законної сили 03.12.2015 на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2015, видано наказ про примусове виконання від 11.12.2015 (а.с.229 т.3).

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 16.07.2019 року звернувся до господарського суду із поданням про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу), в якому просить суд змінити спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 у справі № 925/2414/14, а саме із витребувати в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати ТОВ "Птахофабрика Орловецька" автомобілі та свідоцтва про реєстрацію автотранспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України - на стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (ЄДРПОУ 34567533) кошти в сумі 357100,00 грн., що є вартістю майна, а саме: ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4

В обґрунтування заяви орган державної виконавчої служби посилається на те, що станом на 08.07.2019 місце знаходження транспортних засобів не відомо, а боржник ухиляється від виконання рішення суду, та не надав інформацію про місце знаходження транспортних засобів. Таким чином, наявні обставини, що ускладнюють та роблять неможливим виконання вимог наказу, зазначений виконавчий документ не може бути виконано у зв`язку з тим, що рішення прийнято про зобов`язання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів.

Із наданих державним виконавцем документів та матеріалів справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

20.05.2016 державним виконавцем ВПВР ГТУЮ у Черкаській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №51176429. Зазначену постанову направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

15.06.2016 державним виконавцем Боржнику направлена вимога в якій повідомлялось про проведенні виконавчих дій, що відбудуться 21.06.2016 за адресою: м.Черкаси, вул. Корольова, 2.

21.06.2016 складено акт державного виконавця про те, що рухоме майно, зазначене виконавчому документі, за вказаною адресою відсутнє.

10.11.2016 з метою виконання рішення суду державним виконавцем винесено постанову про розшук майна, а саме ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 ; автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, НОМЕР_4 .

Відповідно до інформації, наданої Управлінням інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Дніпропетровській області, зазначені транспортні засоби перебувають в розшуку.

Також, державним виконавцем направлено вимогу Боржнику щодо повідомлення місця знаходження майна, яке необхідно передати стягувачу.

Державним виконавцем 18.03.2019 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №51176429. Зазначену постанову направлено Боржнику до виконання, стягувачу до відома.

18.03.2019 за вих. №2557 Боржнику направлена вимога негайно надати інформацію, щодо виконання рішення суду, повідомити місце знаходження транспортних засобів та повідомити відповідальну особу за зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

04.04.2019 за вих. №3113 Боржнику направлена вимога негайно надати інформацію щодо виконання рішення суду, повідомити місце знаходження транспортних засобів повідомити відповідальну особу за зберігання свідоцтва про реєстрацію транспортні засобів.

03.05.2019 за вх. № 2051 від Черкаського ГРУ АТ КБ "Приватбанк" на адресу ВПВР ГТУЮ у Черкаській області надійшов лист, в якому зазначено що станом на 26.04.2019 року посадовим особам Черкаського ГРУ АТ КБ "Приватбанк" не відомо місце знаходженні транспортних засобів, у посадових осіб Черкаського ГРУ АТ КБ "Приватбанк" відсутні будь-яка інформація та документація, а транспортні засоби не перебувають на площадках Черкаського ГРУ АТ КБ "Приватбанк", які розташовані у м.Черкаси та Черкаської області.

03.05.2019 державним виконавцем ВПВР ГТУЮ у Черкаській області складено відповідний акт про те, що посадовим особам Черкаського ГРУ АТ КБ "Приватбанк" не відомо місце знаходження транспортних засобів, відсутня будь-яка інформація та документація, а транспортні засоби не перебувають на площадках Черкаського ГРУ АТ КБ "Приватбанк", які розташовані у м.Черкаси та Черкаської області.

Боржником рішення суду у встановлений строк не виконано повністю.

Судом також встановлено, що позивач (стягувач) підтримує заяву (подання) органу державної виконавчої служби і просить її задовольнити.

Відтак заява про зміну способу і порядок виконання рішення суду є спільним волевиявленням зазначених осіб, що не суперечить положенням статті 331 Господарського процесуального кодексу України та статті 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Так відповідно до пункту 10 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Задовольняючи частково заяву (подання) державного виконавця суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, а відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду з прав людини та підлягають застосуванню судом як джерело права в силу приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При цьому судом першої інстанції правильно встановлено, що за рішенням суду позивач отримав судовий захист у вигляді витребування майна, права володіння яким його незаконно було позбавлено внаслідок неправомірних дій відповідача. Зміст судового рішення також свідчить про те, що майно знаходилось в розпорядженні відповідача, неможливість визначення місцезнаходження витребуваного майна віднесено до відповідальності саме останнього.

Заперечення відповідача (боржника) про те, що спірне майно не може бути в нього витребувано з незалежних від нього причин, були відхилені судом першої інстанції, оскільки зазначеним аргументам судом було надано належну юридичну оцінку при винесенні рішення.

Отже, змінюючи порядок і спосіб виконання рішення суду, суд першої інстанції з метою забезпечення ефективності наданого судового захисту, вважав за можливе змінити характер примусу до відповідача (боржника) за судовим рішенням шляхом заміни примусової передачі автомобілів на грошову компенсацію вартості цих активів позивача (стягувача), визначеної за його даними бухгалтерського обліку, наявними в матеріалах справи.

При цьому суд першої інстанції вважав помилковим посилання органу державної виконавчої служби на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки, з огляду на організаційно-правову форму відповідача, відсутні правові підстави вважати відповідача саме державним підприємством, а крім того, орган державної виконавчої служби просив стягнути грошову компенсацію не за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а за рахунок відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, які свідчать про неможливість виконання означеного судового рішення у порядку і способом, раніше встановленими, місцевий господарський суд встановив підстави для часткового задоволення подання державного виконавця про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі №925/2414/14 шляхом стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) грошові кошти у розмірі 66700,00 грн. - загальної вартості усіх автомобілів за їх балансовою вартістю, що відображена за бухгалтерським обліком позивача.

Разом із цим суд першої інстанції виключно в даному провадженні вважав за неможливе стягнути різницю вартості втраченого позивачем (стягувачем) майна між балансовою вартістю за бухгалтерським обліком його підприємства і середньоринковою вартістю за звітами оцінювача про оцінку аналогічних транспортних засобів станом на 2016 рік, оскільки вважав, що ця різниця по суті є збитками позивача (стягувача), які не були предметом розгляду при винесенні судового рішення, понесені ним внаслідок ухилення Відповідача від виконання рішення суду у тому числі. Розмір цих збитків, на думку суду, має бути предметом розгляду вже в іншій судовій справі. Так, за висновком суду першої інстанції середньоринкова вартість аналогічних транспортних засобів у 2016 році перевищує економічні втрати позивача на момент його звернення до суду в декілька разів, з чим не погоджується відповідач. Отже, ці обставини потребують окремого дослідження і перевірки в межах саме позовного провадження, а не під час процедур, встановлених для виконання вже прийнятого судового рішення.

Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, частково погоджується з наведеними вище висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах доводів апеляційної скарги позивача причиною апеляційного оскарження є питання правильності визначення розміру грошової суми, яку стягнуто судом першої інстанції з відповідача внаслідок зміни способу та порядку виконання означеного судового рішення. Тому керуючись частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів переглядає справи в межах саме таких вимог та доводів позивача та відповідних заперечень відповідача.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись до господарського суду із позовною заявою про витребування майна з чужого незаконного володіння, позивач зазначив, зокрема, що станом на 01.12.2014 балансова вартість автотранспортних засобів становить:

- автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 - 8000,00 грн.;

- автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 - 6200,00 грн.;

- автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 - 52500,00 грн.

Зазначена позивачем балансова вартість автомобілів в сумі 66700,00 грн. була визначена позивачем як ціна позову та прийнята судом для обрахунку судового збору.

При прийнятті Господарським судом Дніпропетровської області рішення від 22.09.2015 у справі №925/2414/14, яким позов позивача задоволено та витребувано у відповідача означені автомобілі, суд не встановлював в мотивувальній частині цього судового рішення як факт вартість спірного майна та не визначив в резолютивній частині цього ж рішення вартості майна, яке підлягає витребуванню (а.с.14-20 т.3).

При розгляді подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання означеного судового рішення встановлено, що позивачем була надана до матеріалів справи, у якості додатків до позовної заяви, Балансова довідка, згідно до якої станом на 01.12.2014 балансова вартість автомобілів становить:

- автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 - 8000,00 грн.;

- автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 - 6200,00 грн.;

- автомобіль МАЗ-5551, 1994 р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 - 52500,00 грн.

Як убачається з оригіналу означеної Балансової довідки, цей документ підписаний директором ТОВ "Птахофабрика Орловецька" Силка В.С. (а.с.46 т.1).

Разом із цим органом державної виконавчої служби зазначалось, що стягувачем (позивачем) в матеріали виконавчого провадження були надані Звіти про оцінку транспортного засобу №33-03-2016, №34-03-2016 та №35-03-2016, в який суб`єктом оціночної діяльності було визначено середньоринкову вартість означених автотранспортних засобів.

Копії зазначених Звітів про оцінку транспортного засобу №33-03-2016, №34-03-2016 та №35-03-2016 були надані в матеріали судової справи уперше у якості додатків до подання державного виконавця про зміну способу виконання рішення суду (наказу) від 14.11.2018 №20.1/51176429/8 (а.с.111-123 т.3), вдруге до подання державного виконавця про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) від 09.07.2019 №5597 (а.с.168-176 т.6).

З завірених державним виконавцем копій означених Звітів убачається, що Приватне підприємство "ЕТАЛОН" на підставі договору про проведення експертної оцінки щодо визначення середньо ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) та дійшла наступних висновків:

- згідно Звіту №33-03-2016 від 04.03.2016 про оцінку транспортного засобу середньо ринкова вартість КТЗ ГАЗ 5201, реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату оцінки 04 березня 2016 року становить 60600 грн., без ПДВ (а.с.168-170 т.6);

- згідно Звіту №34-03-2016 від 04.03.2016 про оцінку транспортного засобу середньо ринкова вартість КТЗ МАЗ 5551, реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на дату оцінки 04 березня 2016 року становить 154500 грн., без ПДВ (а.с.171-173 т.6);

- згідно Звіту №35-03-2016 від 04.03.2016 про оцінку транспортного засобу середньо ринкова вартість КТЗ ЗІЛ ММЗ 554, реєстраційний номер НОМЕР_6 , станом на дату оцінки 04 березня 2016 року становить 170400 грн., без ПДВ (а.с.174-176 т.6).

Відповідач (боржник) зі своєї сторони зауважує, що надані позивачем (стягувачем) звіти не є належними доказами у справі, оскільки є неактуальними (зробленими у березні 2016 року), здійснені без реального дослідження спірних автомобілів, встановлена вартість автомобілів 1988, 1988 та 1994 роки у 357100,00 грн. є штучно завищеною, такою, що не відповідає ринковій та балансовій вартості спірних автомобілів, та суперечать матеріалам даної справи, зокрема, балансовій довідці з визначенням вартості спірних автомобілів, наданої самим позивачем та вказаній у позові, де вартість майна була визначена у розмірі 66700,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Тобто зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За змістом подання державного виконавця про зміну способу та порядку виконання рішення суду у цій справі запропоновано суду змінити такий захід як вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, на інший захід - на звернення стягнення на належні боржнику грошові кошти, тобто стягнути з боржника грошові кошти в розмірі вартості майна, вилучити яке наразі у боржника неможливо через не встановлення місця знаходження цього майна.

Дослідивши встановлені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даному випадку мають місце виключні обставини, які полягають в тому, що тривалий час означене судове рішення не може бути виконане через неможливість визначення місця знаходження витребуваного майна, яке до того знаходилось в розпорядженні відповідача, а отже є зоною відповідальності саме останнього.

При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що метою зміни порядку і способу виконання означеного судового рішення шляхом зміни характеру примусу до відповідача, а саме шляхом заміни примусової передачі автотранспортних засобів на грошову компенсацію цих активів позивача (стягувача), - є забезпечення ефективності наданого судового захисту.

Разом із цим колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції в тій частині, що вартість активів позивача підлягає встановленню за його даними бухгалтерського обліку, наявними в матеріалах справи, а саме Балансовою довідкою станом на 01.12.2014.

Податковий кодекс України визначає, що балансова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів - це сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 затверджений Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який визначає, що ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Таким чином, майно може мати водночас два вартісних показники: його балансову вартість та ринкову вартість.

Вирішуючи питання за якою вартістю відповідачу слід компенсувати позивачеві втрату його активів через неможливість виконання судового рішення у визначений судом спосіб та порядку, суд першої інстанції виходив із того, що фактично визнав, що визначена в означеній довідці балансова вартість транспортних засобів є невідповідною їх ринковій вартості, але разом із цим відзначив, що у даному провадженні суд не має можливості стягнути різницю між балансовою та ринковою вартістю, оскільки ця різниця по суті є збитками позивача (стягувача), які не були предметом розгляду при винесенні судового рішення та були понесені позивачем внаслідок ухилення відповідача від виконання рішення суду у тому числі. Розмір цих збитків, на думку суду, має бути предметом розгляду вже в іншій судовій справі.

Однак колегія суддів вважає, що у даному випадку визнана судом першої інстанції необхідність для позивача (стягувача) повторно звертатися до суду за захистом одного й того ж самого порушеного права не відповідатиме праву цієї особи на справедливий судовий розгляд та її праву на ефективний засіб юридичного захисту, які гарантовані статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, яка ратифікована Законом України №475/9-ВР від 17.07.1997.

Відтак, враховуючи, що матеріали справи містять докази про ринкову вартість означених автотранспортних засобів, яка була визначена суб`єктом оціночної діяльності шляхом проведення незалежної оцінки після набрання означеним судовим рішенням законної сили, тобто є більш справедливої у порівнянні із їх балансовою вартістю, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення із витребування у відповідача (боржника) майна на стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) балансової вартості зазначених автотранспортних засобів не в повній мірі відповідає обставинам цієї справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи - є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції, керуючись повноваженнями, наданими пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України, доходить висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) внаслідок зміни способу і порядку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2015 у справі №925/2414/14 та має становити 357100,00 грн.

Враховуючи на результати перегляду цієї справи судом апеляційної інстанції, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати в сумі 1921,00 грн. судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 269, 270-271, 275, 277 ч.1 п.3, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" - задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2019 у справі №925/2414/14 - змінити, виклавши її в наступній редакції.

Заяву Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду (наказу) у справі №925/2414/14 - задовольнити повністю.

Змінити спосіб і порядок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 у справі №925/2414/14, з "витребувати в ПАТ КБ "ПриватБанк" та передати ТОВ "Птахофабрика Орловецька" автомобілі та свідоцтва про реєстрацію автотранспортних засобів, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 та свідоцтва № НОМЕР_3 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 та свідоцтва № НОМЕР_5 виданого 18.12.2007 року РЕГ З МВ ДАІ м. Корсунь-Шевченківський ВДАІ УМВС України" - на "стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" (ЄДРПОУ 14360570) на користь ТОВ "Птахофабрика Орловецька" (ЄДРПОУ 34567533) коштів у розмірі 357100,00 грн., що є вартістю майна, а саме: автомобіль ЗІЛ-ММЗ 554, 1988р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_1 ; автомобіль ГАЗ-5201, 1987 р.в., синього кольору, ДНЗ НОМЕР_2 ; автомобіль МАЗ-5551, 1994р.в., червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_4 ".

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" 1921 грн. 00 коп. витрат на судовий збір у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повна постанова складена 29.11.2019.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя С.Г. Антонік