Рішення

від 25.07.2019 по справі 160/4784/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Справа № 160/4784/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Пухловій Ю.С.

за участю:

представників позивача - Коптєлової Н.Л., Пономаренка В.В.

представників відповідача - Суріної О.С., Лазарєва І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати Постанови №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 на загальну суму 2 382 783, 00 (два мільйона триста вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.) Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами.

В обґрунтовування позовної заяви позивач зазначив, що 29.03.2019 інспекторами праці відповідача було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко , що є позаплановою перевіркою, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами інформації, отриманої з джерела, наданого листом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності (п.6 ст.5 постанови Уряду України від 26.04.2017 №295), згідно наказу від 28.03.2019 №377-І.

11.04.2019 на наслідками інспекційного відвідування позивача уповноваженими особами відповідача був складений акт інспекційного відвідування №ДН 1833/1406/АВ.

Не погодившись із висновками акту, позивач 15.04.2019 направив відповідачу заперечення, в яких зазначив виявлені порушення, як безпідставні.

26.04.2019 позивачем було отримано припис про усунення виявлених порушень №ДН 1833/1406/АВ/П від 19.04.2019 із терміном усунення порушень до 02.05.2019.

07.05.2019 за наслідками розгляду справи про накладення штрафу, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були ухвалені постанови про накладання штрафу №ДН 1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 ТА №ДН 1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 на загальну суму 2 382 783,00 грн.

Позивач вважає, що наказ від 28.03.2019 №377-І про призначення інспекційного відвідування є протиправним, а, як наслідок, протиправними є і акт інспекційного відвідування №ДН 1833/1406/АВ, припис про усунення виявлених порушень №ДН 1833/247/АВ/П від 19.04.2019, а оскаржувані постанови, які прийняті на підставі незаконно проведеної перевірки також є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 29.05.2019 справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

20.06.2019 на адресу суд від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Свою правову позицію представник відповідача обгрунтував тим, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала інформація, надана в листі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 №73967/10/04-36-13-06-19 щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконання робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності. У ч.5 ст.2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та її територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а тому підстава для проведення перевірки позивача, відповідно до Порядку №295 є законною та обгрунтованою. Також, відповідно до ч. 4, 5 статті 2 Закону №877-V Наказ від 28.03.2019 № 377-І про проведення інспекційного відвідування був виданий з додержанням вимог законодавства. В ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко встановлено порушення законодавства, які передбачають фінансову відповідальність у вигляді штрафної санкції по абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, розмір штрафу - 4173, 00 грн. та які передбачають фінансову відповідальність у вигляді штрафної санкції по абз.4 ч.2 ст.256 КЗпП України, розмір штрафу - 2378610,00 грн. Окрім того, представник відповідача зазначив, що заробітна плата не індексувалась у необхідному розмірі 57 працівникам Товариства, що порушує вимоги ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці : Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку . Тобто, виплата індексації повинна здійснюватись виключно разом із виплатою заробітної плати. Позивач же здійснив виплату індексації в березні 2019 року, тобто із суттєвою затримкою і окремо від заробітної плати, що є порушенням чинного законодавства.

01.07.2019 на адресу суд від представника відповідача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що на думку позивача, за виплату із затримкою і окремо від заробітної плати індексації, слід було застосовувати фінансову відповідальність, яка визначена у іншому абзаці статті 265 КЗпП України, аніж той, який застосував відповідач. Також представник позивача зазначив, що на його думку, відповідачу, при визначенні відповідальності за здійснення порушення законодавства про працю, слід було керуватися критеріями, закріпленими у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

09.07.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові доповнення до відповіді на відзив, в яких останній заперечував проти доводів відповідача про правомірність своїх дій під час проведення інспекційного відвідування і зазначив, що в порушення ст.19 Конституції України відповідач діяв всупереч Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V, КЗпП, Порядку №295, Порядку КМУ №509 і перевищив свої повноваження щодо здійснення перевірки, меж і обсягу інспекційного відвідування, а також притягнення позивача до відповідальності шляхом винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафів.

16.07.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на доповнення до відповіді на відзив, в яких останній зазначив, що на підставі аналізу ЄСПЛ позивач дійщов висновку про те, що провадження стосовно нарахування відповідачем штрафів, накладених на позивача, має ознаки кримінального обвинувачення. А для притягнення особи до кримінальної відповідальності слід обов`язково доводити її вину. При цьому, поняття обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке наведене в ст.6 Конвенції, ЄСПЛ розуміє автономно та досить широко, а не лише так, як його розуміє національне законодавство певної держави. Штрафи за статтею 265 КЗпП України підпадають під цю категорію.

Ухвалою суду від 18.07.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко про забезпечення позову в адміністративній справі №160/4784/19 було задоволено та зупинено стягнення за виконавчими провадженнями № 59537957 та № 59538064 на підставі постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430, виданих 07.05.2019 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, які знаходяться на виконанні Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

23.07.2019 на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо проведення індексації у 2018 році, в яких останній зазначив, що інспектори зробили хибний висновок щодо встановлення окладів з 01.01.2018: у Акті перевірки зазначено, що треба було за цей період усім працівникам виплатити по 150,48 грн. (за листопад 2018 - 73,64 грн. і грудень 2018 - 76, 84 грн. При цьому, перевіркою порушень у 2017 році щодо індексації не виявлено. Згідно з Приписом, позивач все виправив, як того вимагали інспектори відповідача, докази виконання надані 02.05.2019 у встановлений строк, однак позицію відповідача позивач вважає неприйнятною.

25.07.2019 суд закінчив розглядати справу в підготовчому засіданні та перейшов до розгляду справи по суті.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позовну заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, письмовій відповіді на відзив, додатково наданих пояснень на підтвердження своєї правової позиції.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Головного управління від 28.03.2019 № 377-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 28.03.2019 № 183 головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 29.03.2019 по 11.04.2019, проведено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства Руслан і Ко за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Жуковського, будинок 2Е, код ЄДРПОУ 20193165.

За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН1833/1406/АВ від 11 квітня 2019 року.

Не погодившись із висновками, викладеними в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН1833/1406/АВ від 11.04.2019, позивачем 15.04.2019 направлено відповідачу заперечення на зазначений Акт.

18.04.2019 за №916/4.1-2 інспектором праці була надана відповідь на заперечення позивача до акту.

На підставі Акту №ДН1833/1406/АВ винесено припис про усунення виявлені порушень № ДН1833/247/АВ/П від 19.04.2018 та оскаржувані Постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 07.05.2019 № ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430.

Не погодившись із Постановами про накладення штрафу уповноваженими особами від 07.05.2019 № ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко звернулось з даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Наказом Держпраці від 03.08.2018 № 84 затверджено Положення про Голова Управління Держпраці у Дніпропетровській області (нова редакція), згідно із пунктом якого Головне Управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - Управлінн Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що її підпорядковується.

16 травня 2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю з; додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінет) Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі - Порядок № 295), положенню якого узгоджуються з нормами Закону України № 877-У.

Відповідно до п.1 Порядку № 295 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп.6 абз.2 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для проведення інспекційного відвідування позивача стала інформація, надана в листі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.12.2018 № 73967/10/04-36-13-06-19 (вх. № 18574 від 04.12.2018 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області; вх. № 8740 від 05.12.2018 управління з питань праці), щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконання робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

У ч.5 ст.2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та її територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, а саме: статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої -восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, підстава для проведення перевірки позивача, відповідно д Порядку №295, є законною та обгрунтованою.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до ч. 4, 5 статті 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Отже, Наказ від 28.03.2019 № 377-І про проведення інспекційного відвідування був виданий з додержанням вимог законодавства.

З матеріалів справи видно, що в ході перевірки позивача встановлено порушення законодавства, які передбачають фінансову відповідальність у вигляді штрафної санкції по абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України, розмір штрафу - 4173, 00 грн., а саме: формування тарифної системи на Товаристві з обмеженою відповідальністю ВКП Руслан і К° здійснюється суб`єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст. 6 Закону України Про оплату праці та ст. 96 КЗпП України.

Згідно вимог ст. 96 КЗпП України, Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників-залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) .

При цьому, згідно наданого до перевірки штатного розкладу, який вводиться в дію з 01 січня 2019 ріку, встановлено, що, наприклад, головному технологу встановлений оклад у розмірі 4173,00 грн., (код за класифікатором посад 1237.1 посада згідно із класифікатором відноситься до категорії законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)), комірнику встановлений посадовий оклад у розмірі 4173,00 грн. (код за класифікатором посад 9333, посада згідно із класифікатором відноситься до категорії найпростіші професії).

Тобто, вище перелічені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів.

Суд звертає увагу, що законодавством не передбачена можливість формувати на власний розсуд посадових окладів, виходячи з покладених підприємством на працівника завдань та обов`язків. Тарифна система оплати праці є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати та використовується для працівників залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на виконання Припису №ДН1833/247/АВ/П позивач видав наказ №470-К від 30.04.2019, згідно із яким посадовий оклад головного технолога збільшений і становить 4 273,00 грн. При цьому, позивач помилково вважає, що усунення порушення не тягне за собою накладення фінансових санкцій. Однак, суб`єкт господарювання, який використовує найману працю, несе відповідальність, передбачену ст.265 КЗпП України, оскільки в розумінні ч.3 ст.265 КЗпП така відповідальність не належить до адміністративно-господарських санкцій, які спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, а є фінансовими санкціями - засобом впливу на порушника, що спрямований на недопущення повторення виявлених порушень у майбутньому.

Так, виконання вимог Припису не могло бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб`єкта господарювання фінансової санкції, і, відповідно не звільняло від обов`язку понести відповідальність за вчинення порушень законодавства про працю, оскільки згідно з ч.7 ст.265 КЗпП України, сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Тому, посилання позивача на те, що виконання останнім вимог припису у встановлений строк є підставою для не накладення на позивача штрафних санкцій, не грунтуються на вимогах закону.

Розмір штрафу за Постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 травня 2019 року №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 визначено відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати, а саме: 4173,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 №2629-VIII.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки встановлено порушення законодавства, які передбачають фінансову відповідальність у вигляді штрафної санкції по абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, розмір штрафу - 2378610, 00 грн.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державні соціальні стандарти державні соціальні гарантії від 05.10.2000 № 2017 - ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ), Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому і окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, у тому числі індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з ч.2 ст. 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій незалежно від форми власності.

Ст. 8 Закону України Про оплату праці від 24.03.95 № 108/95-ВР, зі змінами та доповненням (далі - Закон № 108/95 - ВР), передбачено, що держава здійсню регулювання оплати праці працівника підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон № 1282) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з вимогами п. 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Відповідно до п. 2 порядку 1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Судом встановлено, що посадові оклади позивача на 2018 рік були встановлені штатним розписом, який був введений в дію з січня 2018 року.

Суд звертає увагу, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п. 2 порядку 1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (абз. 3 п.1-1 Порядку № 1078).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення (абз. 4 п.1-1 Порядку № 1078).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (абз. 5 п.1-1 Порядку № 1078).

Крім того, відповідно до абз. 1 п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексується заробітна плата всіх працівників (незалежно від її розміру), але тільки в межах прожиткового мінімуму для тих, хто працює.

Зарплату індексують у межах прожиткового мінімуму для працездатної особи (у листопаді 2018 року цей показник складає -1841 грн, у грудні 2018 - 1921 грн.) Аналогічно і з листопадом місяцем 2018 року.

Таким чином, у позивача, місяць останнього підвищення окладу за займаною посадою працівника - січень 2018 року.

Отже, в листопаді 2018 року сума поточної індексації - 73,64 грн., в грудні 2018 року сума поточної індексації - 76,84 грн.

Так виходячи з вищезазначеного, заробітна плата у листопаді та грудні 2018 року, згідно відомостей нарахування заробітної плати не індексувалась або індексувалась не у повному обсязі 57 працівникам Товариства, що порушує вимоги ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці: Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку .

Тобто, виплата індексації повинна здійснюватись виключно разом із виплатою заробітної плати.

Як встановлено судом, позивач здійснив виплату індексації в березні 2019 року, тобто із суттєвою затримкою і окремо від заробітної плати, що є порушенням чинного законодавства.

Згідно п.3.5 правил внутрішнього трудового розпорядку позивача, співробітникам охорони встановлюється наступний графік роботи: 1-зміна з 08:00 до 08:00 (24 години), 2 зміна з 17:00 до 08:00.

Згідно табелю обліку робочого часу за листопад 2018 року нижчеперелічені працівники відпрацювали наступну кількість нічних годин: ОСОБА_3 - 32 години, ОСОБА_4 - 32 години, ОСОБА_5 - 40 годин, ОСОБА_6 - 48 годин, ОСОБА_7 - 40 годин, ОСОБА_8 - 40 годин.

Розрахункова відомість за листопад 2018 року не містить даних щодо належної оплати роботи нічного часу вищевикладеним 6 працівникам, що порушує вимоги ст. 108 КЗпП України: Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час .

Підвищена оплата роботи у святкові і неробочі дні провадиться незалежно від того, привело це чи не привело до перевищення норми робочого часу на місяць, яка розраховується виходячи з установленої тривалості робочого часу і кількості робочих днів протягом відповідного місяця.

Оплата в підвищеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий або неробочий день.

Робота працівників, що знаходяться на почасовій формі оплати праці, у святкові і неробочі дні оплачується в розмірі подвійної годинної або денної тарифної ставки. Праця у святкові і неробочі дні працівників, яким встановлені місячні оклади, винагороджується, крім

Суб`єктивне право на підвищену оплату праці виникає з факту роботи у святковий, неробочий чи вихідний день і не залежить від того, чи дотримувалися власником норми, які визначають підстави і порядок залучення працівників до роботи в такі дні.

Розрахункова відомість за травень 2018 року не містить даних щодо належної оплати роботи у святкові дні 4 працівникам, що є порушенням вимог ст. 107 КЗпП України: Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2)працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму .

Судом встановлено, що 02.05.2019 від представника позивача надійшло повідомлення про виконання Припису та клопотання про перенесення розгляду справи про накладення штрафу.

Повідомлення про відкладення розгляду справи про накладення штрафу від 02.05.2019 №3995-16/04 було вручено особисто представнику позивача.

Таким чином, на підставі Акту №ДН1833/1406/АВ та у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2012 №509, Головним управлінням 07.05.2019 було винесено Постанови №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що при проведенні інспекційного відвідування посадовити особами відповідача були повно вивчені всі документи позивача, надані до перевірки за відповідний період, а тому висновки, зроблені в акті перевірки є правильними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідачем було винесено оскаржувані постанови №ДН1833/1406/АВ/МГ-ФС/429 та №ДН1833/1406/АВ/ІП-ФС/430 на загальну суму 2 382 783, 00 (два мільйона триста вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три грн. 00 коп.) Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими особами з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому суд вважає їх законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Оскільки у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко відмовлено, то і розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційного підприємства Руслан і Ко (49000, м.Дніпро, вул.Василя Жуковського, буд. 2Е, код ЄДРПОУ 20193165) до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (49107, м.Дніпро, вул.Казакова, 39788766) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 серпня 2019 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко