Рішення

від 22.07.2019 по справі 240/4098/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року м. Житомир справа №240/4098/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача Сагата Б. Р.,

представника відповідача Домарацької В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання зменшити розмір штрафної (фінансової) санкції,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 02 січня 2019 року №0000075112, яким встановлено порушення статті 201, статті 120-1 Податкового кодексу України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 73 182,67 грн;

- зменшити розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за податковим повідомленням-рішенням форми "Н" від 02.01.2019 №0000075112 на суму 55 031,93 грн та встановити остаточний залишок розміру штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за податковим повідомленням-рішенням форми "Н" від 02.01.2019 №0000075112 на суму 18 150,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних не відповідають фактичним обставинам справи, у а фіскального органу були відсутності правових підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

13 травня 2019 року на офіційну електронну поштову адресу суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від Головного управління ДФС у Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву вих. №766/06-30-10-04 від 10 травня 2019 року, відповідно до змісту якого Головне управління ДФС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Наголошує, що оскільки камеральною перевіркою було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, то Головне управління ДФС у Житомирській області при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (том ІІІ, а.с. 43-46).

В підготовчому засіданні, призначеному на 13 травня 2019 року о 10:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 03 червня 2019 року об 11:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 13 травня 2019 року.

31 травня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника ТОВ "Вендіно-Захід" про відкладення розгляду справи (том ІІІ, а.с. 56), у зв`язку із чим підготовче засідання, призначене на 03 червня 2019 року об 11:00, було відкладено на 18 червня 2019 року об 11:00 (том ІІІ, а.с. 59).

14 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання представника ТОВ "Вендіно-Захід" про відкладення розгляду справи (том ІІІ, а.с. 63), у зв`язку із чим підготовче засідання, призначене на 18 червня 2019 року об 11:00, було відкладено на 08 липня 2019 року о 10:30 (том ІІІ, а.с. 65).

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 червня 2019 року продовжено строк підготовчого засідання у адміністративній справі №240/4098/19 (том ІІІ, а.с. 68-69).

В підготовчому засіданні, призначеному на 08 липня 2019 року о 10:30, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 липня 2019 року о 12:00, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 08 липня 2019 року.

В судове засідання, призначене на 22 липня 2019 року о 12:00, прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Положеннями частини третьої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи мають право, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Частиною четвертою статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Позивач як у строк та в порядку, визначеному статтею 163 КАС України, так і станом на 22 липня 2019 року правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до положень частини третьої статті 243 КАС України та зважаючи на складність справи, складення рішення у повному обсязі може бути відкладено на строк до десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід", код ЄДРПОУ 34900785, як юридична особа зареєстроване 13 лютого 2007 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 305 102 0000 005274.

Контролюючим органом було проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладених та розрахунків коригувань до таких податкових накладних щодо ТОВ "Вендіно-Захід" (код ЄДРПОУ 34900785) за період березень-рудень 2017 року, січень-серпень 2018 року, результати якої оформлено актом перевірки №9938/06-30-51-12 від 20 листопада 2018 року (том ІІІ, а.с. 47-49).

Так, у відповідності до змісту акту перевірки №9938/06-30-51-12 від 20 листопада 2018 року, контролюючий орган дійшов висновку, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, відповідальність за яке пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та на підставі акту перевірки №9938/06-30-51-12 від 20 листопада 2018 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 02 січня 2019 року №0000075112, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України та на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 73 182,67 грн (том І, а.с. 228).

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 3)згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом 5 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України закріплено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з абзацом 10 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до абзацу 12 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Пунктом 2 Порядку № 1246 визначено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Приписами пункту 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 11 Порядку №1246 передбачено, що після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/ або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Положеннями пункту 14 Порядку №1246 передбачено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Так, у відповідності до змісту акту перевірки №9938/06-30-51-12 від 20 листопада 2018 року, ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" порушило граничні терміни реєстрації та/або затримало реєстрацію, зокрема, наступних податкових накладних:

- ПН №1009/1; дата виписки ПК 11.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 132,30 грн; сума ШС- 13,23 грн;

- ПН №1152/1; дата виписки ПК 12.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 83707,94 грн; сума ШС - 8370,79 грн;

- ПН №1153/1; дата виписки ПК 13.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 144091,01 грн; сума ШС - 14409,10 грн;

- ПН №1155/1; дата виписки ПК 14.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 106 393,45 грн; сума ШС - 10639,35 грн;

- ПН №540/1; дата виписки ПК 06.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 83081,98 грн; сума ШС - 8308,20 грн.

- ПН №541/1; дата виписки ПК 07.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 87 013,61 грн; сума ШС - 8701,36 грн;

- ПН №210; дата виписки ПК 13.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 18 852,18 грн.; сума ШС - 1885,22 грн;

- ПН №252; дата виписки ПК 15.06.2018; період подачі ПК 30.06.2018; сума ПДВ за ПН 27046,78 грн.; сума ШС - 2704,68 грн.

При цьому, щодо решти виявлених контролюючим органом порушень граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, зафіксованих у акті перевірки №9938/06-30-51-12 від 20 листопада 2018 року, позивач не заперечує.

У відповідності до положень пункту 2 Порядку №1246, у період з 08 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. 30 червня 2018 року ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" мало право здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних 8 (восьми) податкових накладних на загальну суму ПДВ 550 319,25 грн.

Встановлено, що період з 08 год. 0 хв. до 20 год. 00 хв. 30 червня 2018 року ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" було подано на реєстрацію у ЄРПН вищезазначених вісьмох податкових накладних на загальну суму ПДВ 550 319,25 грн., що підтверджується відповідними повідомленнями програмного забезпечення електронного документообігу "М.Е.Doc" (том І, а.с. 231- том ІІ, а.с. 54).

Так, журнал подій (БОС) ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" за 30 червня 2018 року платформи "М.Е.Dос" підтверджує своєчасність відправлення на реєстрацію податкових накладних, а також те, що протягом операційного часу позивачем неодноразово подавалися запити на отримання з Головного управління ДФС України в Житомирській області квитанцій про реєстрацію або про відмову у прийнятті податкових накладних.

При цьому, лише 02 липня 2018 року позивачем було отримано (вісім квитанцій про реєстрацію податкової накладної з повідомленням про те, що вісім податкових накладних ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" на загальну суму ПДВ 550 319,25 грн не прийнято ДФС України у зв`язку із виявленими помилками, а саме: Документ не може бути прийнятий - Рядок V розділу А не дорівнює сумі значень рядків графи "Обсяги постачання" розділу Б, в яких у графі "Код ставки" зазначено код ставки "20" (том ІІ, а.с. 55-62).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що податкові накладні, подані 30 червня 2018 року, на загальну суму ПДВ 550 319,25 грн були відправлені на реєстрацію в ЄРПН без порушень часу операційного дня, визначеного пунктом 3 Порядку № 246 та відповідно до статті 201 Податкового Кодексу України щодо електронного адміністрування податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на відсутність виявлених контролюючим органом у вказаній частині порушень, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, щодо восьми податкових декларацій, поданих позивачем 30 червня 2018 року.

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини справи та обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі №К/800/6863/15, від 29 листопада 2016 року №К/800/17306/16, від 29 вересня 2016 року №К/800/17393/16, від 17 грудня 2015 року №К/800/32134/15).

Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Суд звертає увагу позивача, що питання зменшення розміру штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за податковим повідомленням-рішенням форми "Н" від 02 січня 2019 року №0000075112 на суму 55 031,93 грн із встановленням остаточного залишку розміру штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за податковим повідомленням-рішенням форми "Н" від 02 січня 2019 року №0000075112 на суму 18 150,74 грн належить до виключних (дискреційних) повноважень відповідача.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Зобов`язання судом вчинити певні дії за відсутності відповідного волевиявлення органу є порушенням його виключної, компетенції.

Суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, органів Державної фіскальної служби України.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що суд також не наділений повноваженнями щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині застосованих санкцій та здійснення самостійного обрахунку належного розміру таких санкцій, який має бути застосований до позивача.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №712/10864/16-а (провадження №11-518апп18), які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону №1402-VIII є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.

Водночас, з метою забезпечення судового захисту порушеного права та ефективного механізму його відновлення, суд зазначає наступне.

Факт відсутності правових підстав для винесення оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, щодо восьми податкових декларацій, поданих позивачем 30 червня 2018 року підтверджений наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" ЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Так, у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" ЄСПЛ вказав, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 17 липня 2008 року у справі "Каіч та інші проти Хорватії" для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема, через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі №815/1048/16 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною другою статті 9, частиною другою статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 02 січня 2019 року №0000075112.

Обраний спосіб захисту порушеного права не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права, а також зважаючи на можливість контролюючого органу повторно винести податкове повідомлення-рішення щодо не оскаржених в межах адміністративної справи №240/4098/19 ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" порушень граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених актом перевірки №9938/06-30-51-12 від 20 листопада 2018 року.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано наявність правових підстав для винесення оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 Податкового кодексу України, щодо восьми податкових декларацій, поданих позивачем 30 червня 2018 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог та керуючись частиною третьою статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (вул. Комерційна, 4, м. Житомир, 10019. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34900785) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39459195) про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання зменшити розмір штрафної (фінансової) санкції - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 02 січня 2019 року №0000075112.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" 960,50 грн (дев`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 05 серпня 2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Попова