Рішення

від 17.08.2006 по справі 2/89-49.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/89-49.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "17" серпня 2006 р.                                                       по справі  № 2/89-49.1

за позовом Акціонерного комерційного банку “Мрія”, від імені якого Луцька філія банку «Мрія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Льон-Контракт-Мрія" (правонаступник Виробничо-комерційної фірми “Континіум-Льон-Контракт”)

про  стягнення 509 459,92 грн.

Головуюча суддя     Черняк Л. О.

                                                                                                 Судді Пахолюк В. А.      

Шум М.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Чепура Н.Л. –зав. сектором  по роботі з цінними паперами, довіреність від 20.06.2006 р.; Шевчук Г.О. –юрисконсульт, довіреність від 20.06.2006 р.

від відповідача - ТзОВ "Континіум-Льон-Контракт-Мрія ": Наумчук В.А. - представник, довіреність №8 від  від 24.05.2004 р.

В засіданні суду 15.08.2006 р. згідно ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва для подання сторонами доказів по справі.

Згідно розпорядження першого заступника голови господарського суду Волинської області №01-51/65 від 14.08.2006 р. у зв'язку з відпусткою судді Бондарєва С.В., його замінено на суддю Пахолюк В. А.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 17.08.06 в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: Позивач -  АКБ „Мрія”, від імені якої Луцька філія (надалі банк) просить в позовній заяві стягнути з відповідача –ВКФ „Континіум – Льон – Контракт” 509459,92 грн, із них: 470000грн. – номінальна вартість векселя, 35848, 76 грн. – несплачені відсотки, 2350 грн.-нотаріальні  витрати,  пов' язані з опротестуванням векселя та 1261,16 грн.пені.

      Справа розглядається повторно.

       Рішенням господарського суду від 27.05.2004р. у справі №4/56-49.1 було замінено відповідача ВКФ „Крнтиніум - Льон – Контракт” його правонаступником – ТзОВ „ Континіум – Льон Контракт Мрія”. В позові АКБ „Мрія” в особі Луцької філії банку „Мрія” було відмовлено та стягнуто з останньої в користь відповідача 456670 грн. 66 коп. в повернення коштів стягнутих згідно рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2003р. у справі №06/27-63.1

         Постановою Верховного суду від 04.04.2006р. у даній справі постанову Вищого господарського суду України від21.12 2005р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2004р. та рішення господарського суду Волинської області від 27.05.2004р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

        Позовні вимоги у заяві та в засіданні суду позивач обгрунтовує таким.

       Згідно договору № Т10-02 від 22.02.2002р, укладеним між Акціонерним комерційним банком “Мрія” та ВКФ «Континіум-Льон-Контракт», банк шляхом оплати набув прав по простому векселю № 6330347356917 від 22.02.2002 р. номінальною вартістю 470 000 грн. з нарахуванням 32 % із строком погашення погашення «по пред'явленні».

          Векселедавцем по векселю є ВАТ «Рожищенський райагропостач». Здійснивши на векселі іменний індосамент на користь банку ВКФ «Континіум-Льон-Контракт» стала солідарно зобов'язаною особою з векселедавцем.

          Згідно ст. 47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем. Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

          Крім цього, статтею 12 Уніфікованого закону встановлено, що індосамент по векселю є безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною. Положення Уніфікованого закону не передбачають ніякої можливості складення індосантом з себе відповідальності по векселю, навіть при застосуванні застереження «Без обороту на мене».

Векселедавець - ВАТ «Рожищенський райагропостач» зобов'язань по векселю не виконав, тому на прохання АКБ «Мрія» 16.01.2003 р. приватним нотаріусом Павлюк Р. П. був вчинений протест про неоплату векселя.

Станом на 29.01.2003 р. (дата звернення банку з позовом до суду) заборгованість по векселю складала  509459,92 грн, із них: 470000грн. – номінальна вартість векселя, 35848, 76 грн. – несплачені відсотки, 2350 грн.-нотаріальні  витрати,  пов' язані з опротестуванням векселя та 1261,16 грн.пені.

Позивач в заяві № 465 від 27.05.2004 р., у зв'язку зі збільшенням терміну невиконання боргового зобов'язання по векселю, збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 556181,31 грн., в т. ч. 470000грн. – номінальна вартість векселя, 35848,76 грн. –відсотків річних, 47982,55 грн. – відсотки згідно ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні», 2350 грн.- нотаріальні  витрати,  пов'язані з опротестуванням векселя.

        Ухвалою господарського суду Волинської області 21.06.2006р. у даній справі згідно ст. 25 ГПК України замінено відповідача ВКФ „Континіум – Льон – Контракт” на відповідача по справі його правонаступником – ТзОВ „Континіум – Льон – Контракт – Мрія”.

         Відповідач - ТзОВ „ Континіум - Льон – Контракт-Мрія” (надалі товариство) проти позову заперечує, обгрунтовуючи наступним.

         22 лютого 2002 року ВКФ „Континіум- Льон- Контракт” вчинив на простому векселі №63303473566917, емітованому ВАТ „Рожищенський райагропостач”, іменний індосат ”Платіть наказу ЛКФ АКБ Мрія” МФО 303473 22.02.2002р.

       Разом з тим, в тексті індосаменту за погодженням з позивачем було вчинено застереження: „Без обороту на мене”, в протилежному випадку банк мав можливість не приймати такий вексель і не оплачувати його.

       При цьому відповідач посилається на ст.15 Уніфікованого закону , Положення про операції банків з векселями, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.05.1999 р. №258, ст. 56 Закону України „Про Національний банк України”.

        Зазначило товариство, що норма ч.1 ст15 Уніфікованого закону гласить :”Оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцент і платіж.”, тобто положення доної норми закону прямо вказує на можливість вчинення індосантом застереження, яке звільняє його від відповідальності за платіж по такому векселю.

       Крім того, відповідач посилається на практику Верховного Суду України (Постанова від 06.06.2006р. у справі №05/179-05) в якій знайшла своє відображення правова позиція, відповідно до якої вчинення індосантом на векселі застереження „Без обороту на мене” звільняє його від відповідальності за пред'явленими до нього претензіями у разі неоплати векселя зобов' язаною за ним особою.

         Просить в позові відмовити.

          Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд

встановив:

22.02. ВАТ «Рожищенський райагропостач» видано відповідачу простий вексель № 6330347356917 номінальною вартістю 470 000 грн. з нарахуванням 32 % річних із строком погашення по пред'явленню (а. с. 11).

Цього ж дня фірма вчинила на векселі напис «Платіть наказу ЛКФ АКБ «Мрія» МФО 303473 22.02.2002 р. «Без обороту на мене». Вказаний напис засвідчений підписами директора та головного бухгалтера відповідача та скріплений печаткою.

Відповідно до ст. 15 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж. Названа стаття передбачає можливість включення до індосамента застереження «Без обороту на мене» чи будь-якого іншого застереження, що має наслідком звільнення індосанта від відповідальності за платіж по векселю. В такому випадку індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Це застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги, передбачені статями 43-49 Уніфікованого Закону, тобто звільняє індосанта від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем.

Отже, форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис «Без обороту на мене» або інше рівнозначне застереження, звільняє індосанта від відповідальності за пред'явленими до нього претензіями у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою (основним вексельним боржником).

В позовній заяві банк обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на договір № Т-10-02 від 22.02.2002 р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія” в особі директора Луцької філії Малютіної В. А., яка діє на підставі Положення про філію і доручення № 331 від 25.01.2002 р. (Покупець), з одного боку, та особа, що бажає продати вексель – ВКФ «Континіум-Льон-Контракт» в особі директора Степанова В. Д., який діє на підставі Статуту (Продавець), ВКФ «Континіум-Льон-Контракт» (надалі – фірма), відповідно до якого було продано Луцькій філії банку (надалі – банк) простий вексель № 6330347356917, емітент – ВАТ «Рожищенський райагропостач», ремітент - ВКФ «Континіум-Льон-Контракт», номінальна вартість – 470 000 грн., нарахування відсотків – 32 % річних, дата виписки – 22.02.2002 р., дата погашення – при пред'явленні, вартість продажу – 470 000 грн.

Однак, твердження позивача спростовуються наступним.

Векселедержатель при передачі векселя банку крім вчинення повного індосаменту додав до нього безоборотне застереження. Банк при отриманні векселя бачив це застереження, але не скористався своїм правом відмови від векселя або вимоги щодо вчинення індосантом прийнятого для нього індосаменту.

Акт про протест векселя про неоплату за № 90 (а. с. 12) свідчить про те, що нотаріусом було вчинено протест про неоплату векселя з індосаментом застереження «Без обороту на мене».

Видача та обіг простих та переказних векселів на території України повинні здійснюватися у точній відповідності з актами законодавства, а саме: Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі; Женевською конвенцією 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі; Законом України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. (із змінами та доповненнями); Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 р. Ці акти містять вимоги і правила щодо переказних та простих векселів, а також особливості їх обігу, здійснення операцій з векселями та виконання вексельних зобов'язань у господарській діяльності.

Необхідно зазначити, що вексель є абстрактним зобов'язанням і титульним цінним папером, який передається шляхом вчинення на ньому індосаментів. При розгляді в судах по питаннях, пов'язаних з вексельним правом, розгляду підлягає лише сам вексель як документ. Все, що виходить за межі вексельного права, розглядається у межах цивільного законодавства. А вексельне законодавство не передбачає укладення договорів при передачі векселів.

Зобов'язання осіб, які підписали вексель, випливають виключно із векселя і не потребують підтвердження та обгрунтованості будь-якими документами, окрім самого векселя. Такої правової позиції дотримується судова палата у господарських справах Верховного Суду України.

Наведені докази у справі свідчать, що вексель № 6330347356917 перейшов до банку за індосаментом без обороту на фірму, що вказано в тексті векселя, а не за договором № Т-10-02 від 22.02.2002 р.

Отже, в позові банку про стягнення 509459,92 грн. необхідно відмовити.

У клопотанні від 11.08.2006 р. банк просив суд витребувати у відділі державної реєстрації суб'єктів господарювання Луцького міськвиконкому реєстраційні справи ВКФ «Континіум-Льон-Контракт» та ТОВ «Континіум-Льон-Контракт- Мрія». Однак, судом дане клопотання відхилено, як безпідставне, про що було оголошено в судовому засіданні 15.08.2006 р.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, Уніфікованим законом про переказні векселі та прості векселі, господарський суд

вирішив:

1.          В позові Акціонерного комерційного банку “Мрія”, від імені якого Луцька філія банку «Мрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Льон-Контракт-Мрія" (правонаступника Виробничо-комерційної фірми “Континіум-Льон-Контракт”) про стягнення заборгованості за векселем № 6330347356917  від 22.02.2002 р. в сумі 556 181,31 грн., в т. ч. 470000грн. – номінальна вартість векселя, 35848, 76 грн. –відсотків річних, 2350 грн. - нотаріальні  витрати,  пов'язаних з опротестуванням векселя, 47982,55 грн. відсотків - відмовити.

2.          Стягнути з АКБ «Мрія» в особі Луцької філії банку «Мрія» (м. Луцьк, вул. Шопена, 1, код ЄДРПОУ 25909467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Льон-Контракт-Мрія" (м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 20148207) 456670,66 грн. в повернення коштів, стягнутих згідно рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2003 р. у справі № 06/27-63.1.

Головуюча суддя                                               Л. О. Черняк

                      Судді                                                              В. А. Пахолюк

                                                                                              М. С. Шум

Дата підписання повного тексту рішення 22.08.2006 р.