Ухвала

від 06.08.2019 по справі 420/2799/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2799/19

УХВАЛА

06 серпня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в ході підготовчого провадження в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Державного підприємства ТВК до Головного управління Держпраці в Одеській області, третя особа - Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови і вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці в Одеській області від 26.04.2019 № ОД 444/1662/АВ/Л/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 7761780 грн.

08.07.2019 до канцелярії суду від представника Державного підприємства ТВК надійшло клопотання забезпечення позову, в якому позивач просить зупинити дію постанови ГУ Держпраці в Одеській області від 26.04.2019 № ОД 444/1662/АВ/Л/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 7761780 грн.

В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що 03.07.2019 на адресу ДП ТВК надійшла постанова державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження 59389929 щодо виконання виконавчого документу - оскаржуваної в межах даної справи постанови ГУ Держпраці в Одеській області від 26.04.2019 № ОД 444/1662/АВ/Л/ТД-ФС. Невирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову може привести до примусового стягнення грошових коштів роботодавця, накладення арешту на рахунки підприємства, вжиття державним виконавцем інших заходів. Отже, оскільки подання позову не зупиняє дії оскаржуваної постанови суб`єкта владних повноважень, наразі існує об`єктивна небезпека заподіяння істотної шкоди правам та інтересам позивача, що потребує вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні представник ДП ТВК вищезазначене клопотання підтримав та просив задовольнити.

Представник Головного управління Держпраці в Одеській області проти задоволення клопотання заперечував.

Представник Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва клопотання позивача підтримала.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заяви Державного підприємства ТВК та необхідність вжиття заходів забезпечення його позову у вигляді зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, Державне підприємство ТВК в межах адміністративної справи № 420/2799/19 оскаржує постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.04.2019 № ОД 444/1662/АВ/Л/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 7761780 грн.

Постановою від 21.06.2019 державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Щербиною Оленою Вікторівною відкрито виконавче провадження № 59389929 з виконання вищезазначеної Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.04.2019 № ОД 444/1662/АВ/Л/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 7761780 грн.

Відповідно до ст. 151 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ст. 152 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2003р від 30.01.2003 зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст.3 Конституції України та ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

Однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

З аналізу ст. 150 КАС України можна зробити висновок, що метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення по справі.

Розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись зокрема у тому, що клопотання не є надуманим, спір поміж сторонами існує, існує також дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідачів, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, даним про особу та характер дій відповідачів, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідачів, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідачів. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язкові сторін.

Верховним Судом України у постановах від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс-16 та від 24 травня 2017 року у справі № 6-640цс-17, Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 509/5216/13-ц вже висловлювалась правова позиція, відповідно до якої забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками справи та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди позивачу, яка полягає у потенційному примусовому виконанні оскаржуваної постанови та застосуванні державним виконавцем заходів примусового виконання згідно з ст.10 Закону України Про виконавче провадження , у тому числі звернення стягнення на майно позивача, заборони боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; заходи примусового характеру, накладення арешту на майно позивача.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість наведеної позивачем аргументації щодо існування загрози заподіяння шкоди його права та інтересам, однак вважає невірним спосіб забезпечення позову, про який клопоче позивач.

Так, зупинення дії індивідуального акта застосовується у відношенні актів суб`єктів владних повноважень, за якими відповідному підконтрольному суб`єктові належить вчинити певні дії, або утриматись від вчинення таких дій. В той же час, за обставин справи, постанова про накладення штрафу на момент судового розгляду передана на примусове виконання до виконавчої служби, що обумовлює необхідність застосування іншого способу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документу.

Таким чином, оскільки позивачем доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного з метою запобігання ускладнення / унеможливлення виконання рішення суду, ефективного захисту / поновлення порушених прав позивача підлягає частковому задоволенню у вигляді зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Державного підприємства ТВК про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 26.04.2019 № ОД 444/1662/АВ/Л/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 7761780 грн.

В іншій частині заяви вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити до Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області для виконання, учасникам процесу - для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню, набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 06.08.2019.

Суддя І.В. Завальнюк