Ухвала

від 05.08.2019 по справі 826/14349/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 серпня 2019 року

Київ

справа №826/14349/17

адміністративне провадження №К/9901/21417/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №826/14349/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сатурн-К до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДФС), направлена до суду поштою 29.07.2019.

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 04.04.2019, повний текст виготовлено 05.04.2019, відповідно останнім днем для оскарження цього рішення з урахуванням вихідних було 06.05.2019.

Проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 29.07.2019, тобто з пропуском строку встановленого для цього. Скаржник порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження такими, що стались з поважних причин.

Разом з тим, жодних обґрунтувань підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження скаржником не наведено та доказів на підтвердження обставин пропуску строку, не додано.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з метою надання скаржнику часу для подання відповідної заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з повідомленням суд про причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Крім того, в порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України, до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Натомість ДФС заявлено клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору, яке вмотивоване загальними нормами законодавства, яке регламентує підстави відстрочення, розстрочення зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору, виходячи з майнового стану сторони. Тобто, обґрунтування підстав для звільнення або відстрочення Головному управлінню ДФС у м. Києві сплату судового збору за подачу касаційної скарги у цій справі, скаржником не наведено, відповідних доказів не надано.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи, що підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору, передбачених вищенаведеними нормами права, скаржником не наведено, а судом - не встановлено, клопотання відповідача про звільнення або відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2017 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 1 488 408 гривень (741 963 грн. + 746 445 грн.)

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 44 652,24 гривень (1 488 408 гривень * 1,5% * 200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31219207026007, отримувач коштів: УК у Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", символ звітності банку: 207, призначення платежу: " 101; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Касаційний адміністративний суд".Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Водночас доводи касаційної скарги дублюють зміст Акта перевірки.

Проте, суд зазначає, що наведене скаржником обґрунтування є абстрактним та таким, що не дає змогу встановити підстави касаційного оскарження, а саме в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а тому скаржнику слід уточнити обґрунтування своїх вимог із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при вирішенні судами позову та дослідженні господарських операцій, та зазначити, які саме документи, на думку відповідача, судами помилково було прийнято до уваги, а яким безпідставно не надано правової оцінки.

Отже, оскільки касаційна скарга не містить конкретного обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, скаржнику слід усунути цей недолік касаційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 329, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №826/14349/17 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати відповідну заяву про поновлення порушеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску;

- зазначити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

М.М. Гімон,

Суддя Верховного Суду