Ухвала

від 05.08.2019 по справі 742/1997/19

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 742/1997/19

Провадження № 2/731/126/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2019 року суддя Варвинського районного суду Чернігівської області Семенченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агро-Світ про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2019 року з Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області до Варвинського районного суду Чернігівської області, як найбільш територіально наближеного, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 31 ЦПК України надійшла вказана позовна заява.

Проте розподіл справи не було здійснено через те, що не вистачає потрібної кількості суддів. Зокрема, суддя Семенченко О.М. перебував у відпустці, суддя Савенко А.І. - неповноважний.

Зазначена позовна заява була розподілена 31 липня 2019 року та передана на розгляд судді Семенченку О.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачка судового збору не сплачувала, обґрунтовуючи це тим, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачі у справах про стягнення заробітної плати звільняються від сплати судового збору.

Проте позивачка заявила три позовні вимоги майнового характеру - 1) про стягнення заборгованості по заробітній платі; 2) про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки; 3) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з п. 2.2.12 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713, суми грошової компенсації у разі невикористання щорічних (основних і додаткових відпусток) належать до фонду додаткової заробітної плати.

Зважаючи на наведене, позивачка ОСОБА_1 дійсно звільняється від сплати судового збору за дві позовні вимоги - 1) про стягнення заборгованості по заробітній платі; 2) про стягнення грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки.

Проте, за змістом статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Отже, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Такий правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові № 910/4518/16 від 30 січня 2019 року.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір встановлено ставку судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону), який з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Отже, позивач ОСОБА_1 повинна сплатити 768,40 грн. судового збору (1921,00 х 0,4).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Варв.р-ні/Варвинськ.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38046099, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31211206025085, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Варвинський районний суд Чернігівської області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому копії документів повинні відповідати вимогам ст. 95 ЦПК України, а саме письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. У копіях письмових доказів повинно зазначатися про наявність в учасника справи або іншої особи оригіналу письмового доказу. Також учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Проте всупереч цим вимогам позивач надала до суду копії письмових доказів, на яких не зазначила дату посвідчення та не вказала про наявність у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів.

Враховуючи наведене, доцільно встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватної агрофірми Агро-Світ про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку залишити без руху.

Зазначені в ухвалі недоліки мають бути усунені позивачем протягом 10 (десяти) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві ОСОБА_1 , що у випадку невиконання нею вимог ухвали, позовна заява на підставі ч. 2 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Семенченко