Рішення

від 29.07.2019 по справі 908/1353/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/89/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2019 Справа № 908/1353/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, при секретарі судового засідання Осоцький Д.І. розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольміра", 01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, б. 12, оф. 206

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ріст", 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, буд. 5

про стягнення коштів

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Чулой І.С., адвокат, договір про надання юридичних послуг від 07.06.2019; у попередніх судових засіданнях - Семенов М.В., адвокат, свідоцтво №471 від 20.04.2004, довіреність б/н від 14.03.2019; Міхантьєв М.Д., адвокат, свідоцтво №471 від 20.04.2014, довіреність б/н від 14.03.2019;

від відповідача: Заболотній О.А., адвокат, посвідчення № 908 від 04.11.2011, ордер ЗП №013565 від 06.09.2018; у попередніх судових засіданнях - Надворна О.С., довіреність № 587 від 07.08.2018; Пругла М.С., довіреність № 032 від 07.08.2018; Черкашин І.І., довіреність № 541/1 від 01.08.2018, адвокат, договір 20/03 від 20.03.2018 про надання правової допомоги; Балабайкіна Н.М., рішення №21-2016 від 15.05.2019, наказ №34-К від 16.05.2019.

Суть спору

12.07.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольміра", м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ріст", Запорізька область, м. Вільнянськ про стягнення штрафу за прострочення виконання зобов'язань за договором поставки № 01/08/2017 від 01.08.2017 в сумі 1 000 000,00 грн, 3% річних у розмірі 4644,00 грн, інфляційні витрати у розмірі 23 656,54 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2018, справу № 908/1353/18 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 13.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1353/18 за правилами загального провадження, присвоєно справі номер провадження 15/89/18. Підготовче судове засідання призначено на 08.08.2018 о/об 10 год. 00 хв. Ухвалою суду від 08.08.2018 підготовче судове засідання відкладалось на 20.08.2018.

Ухвалою суду від 20.08.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольміра" про виклик свідка та про витребування оригіналів письмових доказів задоволено, розгляд підготовчого провадження відкладався на 06.09.2018.

Ухвалою суду Господарського суду Запорізької області від 06.09.2018 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинено провадження у справі. Провадження у справі № 908/1353/18 зупинено на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2018 задоволено клопотання експерта № 908/5045/4113 від 29.10.2018 про погодження строку виконання експертизи та забезпечення сторонами оплати вартості проведення експертизи. Погоджено строк проведення експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.09.2018 по справі № 908/1353/18 на строк, що перевищує 90 календарних днів. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольміра" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ріст" здійснити оплату висновку експертизи, відповідно до рахунків, виставлених експертом, докази чого надати суду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 заяву ТОВ "Ольміра" за вих. № 12-3 від 12.02.2019 про поновлення провадження по справі № 908/1353/18 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.02.2019 поновлено провадження у справі № 908/1353/18 для розгляду заяви ТОВ "Ольміра" вх. № 27 від 27.02.2019, судове засідання призначено на 15.03.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.03.2019 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Ольміра" вх. № 27 від 27.02.2019. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2019 поновлено провадження у справі № 908/1353/18 для розгляду заяви ТОВ "Ольміра" вх. № 1-06/04 від 01.04.2019, судове засідання призначено на 15.04.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 в задоволенні заяви ТОВ "Ольміра" вх. № 01-06/04 від 01.04.2019 відмовлено. Провадження у справі № 908/1353/18 зупинено.

07.05.2019 року через відділ діловодства господарського суду Запорізької області Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України за супровідним листом № 5045-18 від 25.04.2019 року були повернуті матеріали справи № 908/1353/18 разом з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5045-18 від 16.04.2019 року.

Ухвалою суду від 08.05.2019 провадження у справі № 908/1353/18 поновлено, призначено підготовче засідання на 17.05.2019.

Ухвалою суду від 17.05.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ріст", Запорізька область, м. Вільнянськ про зупинення провадження задоволено.

Провадження у справі № 908/1353/18 зупинено до перегляду Центральним апеляційним господарським судом в порядку апеляційного провадження ухвали господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 про повернення зустрічної позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ріст" по справі № 908/1353/18.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.06.2019 у справі № 908/1353/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Ріст" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2019 повернуто без розгляду.

21.06.2019 матеріали справи № 908/1353/18 повернулись на адресу Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 24.06.2019 провадження у справі № 908/1353/18 поновлено. Підготовче засідання призначено на 01.07.2019.

Ухвалою суду від 01.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/1353/18 до судового розгляду по суті на 29.07.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару на підставі договору № 01/08/2017 від 01.08.2017. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 1 000 000,00 грн, 3 % річних у розмірі 4644,00 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 23 656,54 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. ст. 526, 530, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача присутній у судовому засіданні 29.07.2019 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові № 17/06 від 17.06.2018

Відповідач заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві на позов б/н від 01.08.2018 та запереченнях б/н від04.09.2018, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що в дійсності наданий позивачем договір сторонами не укладався та його текст відповідачем не підписувався. Відповідач не заперечує факт поставки позивачем товарів на суму 321 480,00 грн та на суму 27 291,80 грн, однак вказує, що поставка товару здійснювалась на підставі видаткових накладних. Претензій щодо якості та кількості поставленого товару відповідач немає. Вказує на те, що посадові особи відповідача Череватий О.І. та Розумчук О.О. без відома керівництва уклали договори постачання з власними фіктивними фірмами. Сфальсифіковані договори мали дві редакції - перша була призначена для відповідача і містила штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а друга редакція залишилася в розпорядженні фіктивних підприємств і містила значно більші штрафні санкції. Як зазначає відповідач, відомості про вказані злочини були внесені до ЄРДР. Оскільки договір відповідач не підписував, то відповідач вважає, що строки оплати поставленого товару не встановлені, а отже відсутній факт прострочення оплати та підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

В судому засіданні 29.07.2019 судом, в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено 07.07.2019.

Заслухавши доводи представника позивача, відповідача та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

01.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ольміра" (постачальник, позивач) укладено договір № 01/08/2017.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар, кількість і ціна якого вказана в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору покупець зобов'язується оплатити товар в термін згідно з умовами цього договору.

У пунктах 3.1, 3.4 договору сторони погодили, що ціна одиниці товару, а також умови оплати за товар вказуються в кожній окремій специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість договору визначається загальною вартістю підписаних специфікацій, які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору умови оплати за товар - протягом 14 календарних днів з моменту поставлення товару за відповідною специфікацією (видатковими накладними на товар). Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Сторони погодили в пунктах 4.1 - 4.5 договору, що терміни та умови постачання товару вказуються в кожній окремій специфікації або рахунку-фактурі. Товар поставляється на умовах згідно з правилами ІНКОТЕРМС 2010, які вказуються в кожній окремій специфікації. При поставці продукції постачальник надає покупцеві оригінали документів: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, документ, який підтверджує якість товару (згідно з п. 6.4). Представник покупця при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару з вказаною у видатковій накладній, розписатися в отриманні товару у видатковій накладній та видати довіреність на отримання цього товару. Факт постачання товару постачальником підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Сторони підписали специфікації до договору:

- № 1 від 29.09.2017 на суму 321 480,00 грн з ПДВ у строк до 10.10.2017;

- № 2 від 29.09.2017 на суму 27 291,80 грн. з ПДВ у строк до 10.10.2017.

Всього передбачено поставку товару на суму 348 771,80 грн.

Умови поставки товару згідно специфікацій: DDP - м. Вільнянськ, вул. Софіївська, буд. 5.

На виконання договору позивач поставив відповідачу в погоджені строки за місцем призначення обумовлений у специфікаціях товар на загальну суму 348 771,80 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- № 33 від 02.10.2017 на суму 321 480,00 грн.;

- № 34 від 02.10.2017 на суму 27 291,80 грн,

а також відповідними товарно - транспортними накладними № 33 від 02.10.2017, № 34 від 02.10.2017.

Товар отримано без зауважень представником відповідача Сідоровим С.В. на підставі довіреності № 2123 від 02.10.2017.

Відповідач не заперечує факт поставки товару на суму 321 480,00 грн. Претензій щодо якості та кількості поставленого товару відповідач немає.

15.06.2018 позивач надіслав відповідачу вимогу № 15/06 від 15.06.2018 про сплату штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором, відповідно до якої вимагав від відповідача на підставі п. п. 7.2, 7.4 договору сплатити штраф у розмірі 1 000 000,00 грн, а також 3% річних у сумі 4644,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 23 656,54 грн протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов'язань за договором у розмірі, 3% річних та інфляційних втрат у примусовому порядку.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором від 01.08.2017 № 01/08/2017, який за змістом закріплених у ньому прав та обов'язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач у позові посилається на те, що строк оплати товару відповідно до п. 3.2 договору становить 14 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Так, у пункті 3.1 договору визначено, що умови оплати за товар вказуються в кожній окремій специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. У специфікаціях до договору сторони не передбачили умов оплати товару. Разом із цим, у п. 3.2 договору сторони погодили такі умови оплати за товар - протягом 14 календарних днів з моменту поставлення товару за відповідною специфікацією (видатковими накладними на товар).

Примірник договору з першої по четверту сторінку із наведеними редакціями пунктів 3.1, 3.2 договору досліджений судовими експертами в рамках призначеної судом почеркознавчої та технічної експертизи документів у господарській справі № 908/1396/18.

Висновком експертів № 5045/-18 за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої експертизи документів у господарській справі № 908/1353/18 підтверджено що підписи від імені Шульженко Є.В. у графах "Покупець" та в графі "Генеральний директор" у договорі № 01/08/2017 від 01.08.2017, у специфікаціях № 1 від 29.09.2017, та № 2 від 29.09.2017 до цього договору виконані Шульженко Є.В.

Діагностичних ознак, що свідчать про виконання підписів під впливом штучних збиваючих факторів, до яких відноситься виконання підписів зі зміною виконавцем ознак власного почерку в графі ___ Покупець на кожному аркуші договору № 01/08/2017 від 01.08.2017 та в графі Генеральний директор __ Є.В. Шульженко на четвертому аркуші договору № 01/08/2017 від 01.08.2017; в графах __ покупець та Генеральний директор __ Є.В. Шульженко специфікації № 1 від 29.09.2017 та специфікації № 2 від 29.09.2017 до договору № 01/08/2017 від 01.08.2017 - не виявлено.

Зазначеним підтверджується, що сторони погодили умови п. 3.2 договору саме в наведеній редакції і строк оплати товару становить 14 календарних днів.

Таким чином, оплата відповідач за поставлений товар відбулася з порушенням встановленого договором строку (повинен оплатити до 17.10.2017).

Відповідач не заперечує факт поставки позивачем товарів на суму 321 480,00 грн та на суму 27 291,80 грн, однак вказує, що поставка товару здійснювалась на підставі видаткових накладних, а договір відповідачем не підписувався.

Однак, суд зауважує, що відповідач не заперечує факт отримання товару за видатковими накладними, а у видаткових накладних міститься посилання на договір № 01/08/2017 від 01.08.2017.

Щодо посилань відповідача на неправомірні дії його посадових осіб щодо підроблення договору суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту відповідач не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.06.2018 за номером кримінального провадження 12018080210000513 внесено відомості про те, що 06.06.2018 до Вільнянського відділення поліції Пологівського відділу Головного управління національної поліції в Запорізькій області надійшли матеріали з СБУ щодо виявленого факту щодо несанкціонованого втручання в автоматизовані інформаційні системи ТОВ "НВП "Ріст", що призвело до витоку та підробки інформації, яка оброблюється в системі.

Факт несанкціонованого втручання в автоматизовані інформаційні системи вироком суду не підтверджений, а тому не може вважатися встановленим відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 13.07.2018 виконуючим обов'язки генерального директора (керівником) ТОВ "НВП "Ріст" був Шульженко Є.В.

Висновком судової експертизи підтверджено факт підпису Шульженко Є.В. примірника договору № 01/08/2017 від 01.08.2017, який переданий на експертизу, а також специфікацій та довіреностей, за якими приймався товар відповідачем.

Отже, господарські правовідносини з поставки товару за спірними видатковими накладними виникли між сторонами саме на підставі договору № 01/08/2017 від 01.08.2017 у наданій суду редакції.

За прострочення оплати товару позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 10% суми заборгованості за загальний період з 17.10.2017 по 27.03.2018 в сумі 1 000 000,00 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що в разі прострочення оплати поставленого товару згідно з п. 3.2 цього договору або умов оплати, вказаної у специфікації до даного договору, покупець зобов'язується оплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення. При цьому, у випадку, якщо розмір штрафу буде перевищувати розмір заборгованості за поставлений товар, покупець, підписавши даний договір, надає згоду на такий штраф та зобов'язується сплатити даний штраф на користь постачальника у строки, визначені в п. 7.2 договору.

Суд зазначає, що за своїм характером передбачена в пункті 7.4 договору штрафна санкція є пенею, а не штрафом, незалежно від застосованого в договорі найменування даної штрафної санкції.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф як вид відповідальності обчислюється одноразово, а пеня - за кожен день прострочення. При цьому нарахування пені здійснюється за порушення грошових зобов'язань.

В даному випадку в п. 7.4 договору передбачена відповідальність за грошове зобов'язання, яка нараховується за кожен день прострочення, що відповідає правовій природі пені. Тому при її обчисленні слід враховувати приписи ст. 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір штрафної санкції, узгоджений сторонами в п. 7.4 договору, перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, тому штрафна санкція підлягає відповідному перерахунку в межах заявлених позивачем періодів прострочення.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строку нарахування пені суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторони погодили в п. 7.2 договору, що всі платежі, неустойка, пеня, штрафні санкції сплачуються у національній валюті України та нараховуються з моменту невиконання або неналежного виконання стороною зобов'язань за договором до моменту його належного виконання чи припинення.

Отже, нарахування штрафної санкції за умовами договору можливо проводити за весь період прострочення.

Здійснив перерахунок штрафної санкції, судом встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 45 818,10 грн, відтак вимога про штрафу підлягають частковому задоволенню.

В частині стягнення 954 181,90 грн штрафу суд відмовляє в задоволенні позову.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4644,00 грн 17.10.2017 по 28.03.2018 та інфляційні втрати в сумі 23 656,54 грн за період з 17.10.2017 по 28.03.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача 3% річних, суд приходить до висновку, що розрахунок виконано вірно, відтак вимога в частині стягнення 4644,00 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур'єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно зі статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Між тим, як свідчать матеріали справи позивач розрахунок інфляційних втрат здійснив без урахування вищенаведених вимог законодавства, оскільки інфляція розраховувалась позивачем з урахуванням неповного місяця прострочення заборгованості, що є невірним, оскільки найменший період розрахунку інфляції становить місяць.

Перерахувавши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат, враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, суд відзначає, що вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в розмірі 15 236,32 грн, у зв'язку з помилковістю розрахунку наведеного позивачем.

У стягнення інфляційних втрат в розмірі 8420,22 грн, суд відмовляє внаслідок помилковості розрахунку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати за отриманий товар виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Також сторонами були понесені витрати на проведення судової експертизи: позивач сплатив 8236,80 грн, що підтверджується актом № 5045/-18 від 16.04.2019 здачі-приймання висновку експертів; відповідач сплатив 1029,60 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 429 від 19.02.2019 на суму 514,80 грн та № 533 від 25.02.2019 на суму 514,80 грн.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок порушення договірних зобов'язань з боку відповідача, питання про призначення експертизи було порушено у зв'язку із запереченням відповідачем факту підписання договору, що в подальшому на підставі висновку судової експертизи було спростовано, суд ухвалив покласти витрати за проведення експертизи на відповідача. У зв'язку з цим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за проведення експертизи в сумі 526,25 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Ріст" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Софіївська, б. 5, ідентифікаційний код юридичної особи 25221038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольміра" (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, б. 12, оф. 206; ідентифікаційний код юридичної особи 35746336) штраф у сумі 45 818,10 грн (сорок п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 10 коп.), 3% річних у сумі 4644,00 грн (чотири тисячі шістсот сорок чотири гривні 00 коп.), інфляційні втрати в сумі 15 236,32 грн (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять шість гривень 32 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 985,48 грн (дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 48 коп.), судові витрати за проведення судової експертизи в розмірі 526,25 грн (п'ятсот двадцять шість гривень 25 коп.). Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення штрафу у розмірі 954 181,90 грн та інфляційних втрат в розмірі 8420,22 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов