Постанова

від 05.08.2019 по справі 910/13064/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13064/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,

представників учасників справи:

особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав позивача, - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - Хлєбніков С.Г., адвокат (дов. від 09.01.2019),

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" - не з`явився,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Хотелс Менеджмент" - Дорошенко А.Ю. т.в.о. директора (наказ від 02.08.2019 № 64/1-к),

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2019 (суддя Блажівська О.Є.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 (колегія суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Доманська М.Л., Верховець А.А.)

зі справи № 910/13064/18

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (далі - ТОВ "Бест Мьюзік")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Хотелс Менеджмент" (далі - ТОВ "Сіті Хотелс Менеджмент")

про стягнення 223 380 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

У зв`язку з перебування судді Булгакової І.В. у відпустці склад судової колегії Касаційного господарського суду змінився, що підтверджується Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 29.07.2019, який наявний в матеріалах справи.

Короткий зміст позовних вимог

Організація в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Сіті Хотелс Менеджмент" 223 380 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 15, 32, 50, 52 Закону України 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем у приміщенні бару готелю "CITY PARK" за адресою: м. Київ, пров. Обсерваторний, 3-А, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_1).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано необґрунтованістю заявлених позовних вимог, з огляду на те, що станом на час фіксації використання ТОВ "Сіті Хотелс Менеджмент" спірного музичного твору в Організації не було права представляти права та інтереси ТОВ "Бест Мьюзік", зокрема, права здійснювати фіксацію такого використання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач у справі - ТОВ "Бест Мьюзік", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Зазначаючи про те, що спірний музичний твір не знаходився в управлінні Організації станом на час фіксації його використання відповідачем, суди залишили поза увагою те, що позивачем у справі є ТОВ "Бест Мьюзік", а не Організація. Відповідач порушив права саме ТОВ "Бест Мьюзік", а Організація лише представляє інтереси позивача в межах процесуальних норм.

Суди не врахували те, що право Організації здійснювати фіксацію використання музичних творів в публічних закладах жодною нормою закону не обмежена. Отже час фіксації певного порушення і отримання повноважень на представництво - це дві абсолютно не пов`язані між собою події. Фіксацію використання музичного твору могла здійснити будь-яка особа і така фіксація повинна розглядатися судом як доказ у справі.

Відмовляючи в позові, судами залишено поза увагою те, що Організація звернулася до суду в інтересах позивача 01.10.2018, а в управлінні Організації спірний музичний твір знаходився значно раніше. Тобто, звернення Організації до суду з позовом в інтересах позивача було цілком законним, а позовні вимоги були узгоджені Організацією з позивачем.

Доводи інших учасників справи

ТОВ "Сіті Хотелс Менеджмент" подало письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

- Організація є організацією колективного управління, що підтверджується свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України;

- 17.08.2016 Організацією і ТОВ "Бест Мьюзік" (видавник) укладено договір № 03-ОКУ про управління майновими авторськими правами (далі - Договір № 1), умовами якого передбачено, що видавник надає Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори, які належать видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об`єктів авторського права третіми особами відповідно до умов цього договору;

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (пункт 2.2. Договору № 1);

- Організація здійснює колективне управління відповідно до Договору № 1 на території України (пункт 2.4 Договору № 1);

- видавник зобов`язується декларувати свої майнові права на об`єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень Статуту (пункт 3.1 Договору № 1);

- згідно з пунктом 7.1 Договору № 1 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об`єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором;

- пунктом 7.2 Договору № 1 передбачено, що Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі, перешкоджати використанню об`єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації, але за умови отримання попередньої згоди видавника на такі дії;

- відповідно до пункту 7.3 Договору № 1, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред`являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами;

- відповідно до пункту 10.1 Договір № 1 вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє безстроково;

- на підтвердження правомірності звернення до місцевого господарського суду за захистом порушених майнових авторських прав на спірний музичний твір в інтересах ТОВ "Бест Мьюзік", Організацією наданий договір від 09.06.2016 № 16-ПФ про передачу виключних авторських та суміжних прав (далі - Договір № 2), укладений фізичною особою ОСОБА_1 як правовласником та ТОВ "Бест Мьюзік" як видавником;

- згідно з пунктом 2.1 Договору № 2 правовласник передає видавнику виключні майнові права на об`єкти, вказані у додатках до Договору № 2, які належить видавнику;

- відповідно до додатку № 1.1 до Договору № 2 правовласник передав видавнику право на використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_1);

- на підтвердження факту використання відповідачем музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець ОСОБА_1) Організацією надано суду акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 07.07.2016 № 08/07/16, складений представником Організації ОСОБА_3, диск з відеофіксацією та копію фіскального чека від 07.07.2016;

- Договір № 1 на момент здійснення представником Організації фіксації використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні ОСОБА_1 укладений не був;

- Організація 07.07.2016 передчасно здійснила фіксацію використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні ОСОБА_1, з огляду на те, що станом на 07.07.2016 Організація не мала повноважень представляти інтереси ТОВ "Бест Мьюзік".

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

частина третя статті 426:

- використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом;

стаття 435:

- первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства);

- суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону;

стаття 440:

- майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом;

- майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом;

статті 441:

- використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо;

- використанням твору є також інші дії, встановлені законом;

статті 443:

- використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Закон № 3792 (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

стаття 1:

- публічне виконання - подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

стаття 7:

- суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права;

пункт 2 частини третьої статті 15:

- виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти публічне виконання і публічне сповіщення творів;

частина перша статті 31:

- автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані;

стаття 43:

- допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель);

- збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків;

- розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України;

- особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди;

стаття 45:

- суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління;

пункт "г" частини першої статті 49:

- організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів;

пункт "а" статті 50:

- порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;

пункт "г" частини першої статті 52:

- за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

ГПК України:

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

- предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

стаття 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

- докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

стаття 78:

- достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи;

стаття 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

- питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання;

частина перша та друга стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

пункт 2 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого та апеляційного господарських судів

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31- 33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

З огляду на приписи ГПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем , а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону № 3792 при використанні ним твору та/або об`єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

З урахуванням приписів статей 48, 49 Закону № 3792, за наявності договорів з суб`єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права.

При цьому організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського та (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що Організація 07.07.2016 передчасно здійснила фіксацію використання відповідачем музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні ОСОБА_1, з огляду на те, що станом на 07.07.2016 Організація не мала повноважень представляти інтереси ТОВ "Бест Мьюзік" (Договір № 1 укладений пізніше у часі, а саме 17.08.2016).

Проте, у даному випадку, судами не враховано те, що надані Організацією в підтвердження позовних вимог: акт фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань від 07.07.2016 № 08/07/16, складений представником Організації ОСОБА_3 , диск з відеофіксацією, фіскальний чек від 07.07.2016 - є доказами у справі , які підлягають всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні та оцінці судом на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

Таким чином, Суд погоджується з обґрунтованістю доводів касаційної скарги ТОВ Бест Мьюзік відносно того, що будь-які подані учасниками процесу докази, які стосуються предмета доказування, підлягають оцінці судом на предмет їх належності і допустимості.

Водночас Суд зазначає, що посилання скаржника на постанову Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71 "Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань" Судом до уваги не приймається, оскільки вказаним нормативним актом регулюються інші правовідносини, ніж ті, що є предметом спору, адже дана справа не стосується безпосередньо реалізації Організацією її функцій як уповноваженої організації колективного управління по збиранню і розподілу винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм і контролю за їх правомірним використанням згідно зі статтею 43 Закону № 3792. Предметом спірних правовідносин, у даному випадку, є порушення майнових авторських прав та вчинення Організацією дій, необхідних для захисту майнових авторських прав. Пункт г частини першої статті 49 Закону № 3792 визначає, що організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, такі функції: …вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі, звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів .

Отже, з урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність факту передання прав на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" у виконанні ОСОБА_1 в управління Організації станом на час виникнення спірних правовідносин, в тому числі, як підстави для здійснення дій, необхідних для захисту Організацією прав на цей твір, включаючи збір доказів про їх порушення з метою звернення до суду . Проте, вказані обставини мали бути враховані судами при оцінці ними наданих Організацією доказів, але не виключати безпосередньо здійснення такої оцінки.

Водночас надані Організацією акт та фіскальний чек разом з відеозаписом як докази у справі ані місцевим, ані апеляційним господарськими судами не досліджувалися та не оцінювалися, мотиви їх відхилення у судових рішеннях попередніх інстанцій також не наведені.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, перевагу одних доказів над іншими.

Аргументи касаційної скарги ТОВ Бест Мьюзік щодо не спростування відповідачем презумпції винного заподіяння шкоди відхиляються Судом, оскільки під час розгляду справи не було встановлено фактів, що підтверджують заподіяння матеріальної шкоди володільцю майнових прав на музичний твір.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору попередні судові інстанції не дотримались вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судові рішення зі справи підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга ТОВ "Бест Мьюзік" підлягає частковому задоволенню.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 зі справи № 910/13064/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова