Ухвала

від 07.08.2019 по справі 700/621/19

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 700/621/19

Провадження № 1-кс/700/324/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2019 р. Слідчий суддя Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка клопотання слідчого СВ Лисянського відділення поліції Звенигородського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області звернулася до суду з клопотанням проарешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що 12.02.2019 до Лисянського ВП надійшла заява, згідно якої 06.02.2019 в с. Вотилівка Лисянського району Черкаської області, на зборах жителів села стало відомо про те, що невстановлена особа в адміністративних межах с. Вотилівка здійснила самовільне захоплення земельної ділянки площею 128 га, шляхом його обробітку.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 197-1 КК України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Перелік івиди майна,що належитьарештувати: урожай озимої пшениці, що зібраний із земельних ділянок в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області з кадастровими номерами:

№7122882400:02:001:0821, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0873, загальною площею 0,6 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0872, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0871, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0870, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0869, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0857, загальною площею 1,6 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0842, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0841, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

З даних земельних ділянок отримано урожай озимої пшениці загальною вагою 53280 кг., та який 30.07.2019 передано під схорону розписку генеральному директору ТОВ «Жашківська кінно-спортивна школа», код ЄДРПОУ 35308915, ОСОБА_4 .

30.07.2019 слідчим СВ Лисянського ВП було винесено постанову про визнання даного урожаю в якості речового доказу.

Оскільки,з матеріалівкримінального провадженнявбачається,що зазначенийвище урожайозимої пшениців даномукримінальному провадженніє рухомиммайном, і в подальшому може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, то слідчий просить накласти арешт на вказане майно.

В судовому засіданні слідчий наполягала на задоволенні клопотання про арешт майна. В той же час слідчий зазначила, що розмір збитків у даному кримінальному провадженні ще не визначений.

Прокурор у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання.

Заслухавши слідчого, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, вважаю що вказане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згіднозі ст.2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК Українидо повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п. 3, 4 ч. 2 ст.170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст.170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч. 2 ст.170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Самовільне зайняття земельної ділянки є злочином з матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї криміноутворюючої ознаки дозволяє відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки без обтяжуючих осбставин від відповідного адміністративного проступку (ст.53-1 КУпАП).

Згідно з чинним законодавством розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами за спеціальною формулою.

Проте, в матеріалах клопотання відсутні докази, що визначають розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. Зі слів слідчого розмір заподіяної шкоди на даному етапі кримінального провадження ще не визначений.

Як підставу для накладення арешту на урожай озимої пшениці слідчий в судовому засіданні вказала відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч. 2 ст.170 КПК України).

Всупереч вищезазначеній нормі закону орган досудового розслідування звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою відшкодування заподіяної шкоди, не встановивши розмір цієї шкоди. Більше того, для кваліфікації діяння за ч.1 ст.197-1 КК України встановлення розміру заподіяної шкоди є обов`язковою умовою для відмежування від адміністративного проступку.

Крім цього, без встановлення розміру заподіяної шкоди слідчий суддя позбавлений можливості визначити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання.

Згідно з ч. 1 ст.173 КПК Українислідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту.

Керуючись ст. ст.170 -173,309,372,395 КПК України,слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Лисянськоговідділення поліціїЗвенигородського відділенняполіції Головногоуправління Національноїполіції вЧеркаській області ОСОБА_3 про арештмайна,у кримінальномупровадженні №12019250200000033за ознакамизлочину передбаченогоч.1ст.197-1КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя - ОСОБА_1