Ухвала

від 10.09.2019 по справі 700/621/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/91/19 Справа № 700/621/19 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5 прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з Лисянським районним судом Черкаської області матеріали клопотання за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно,-

в с т а н о в и л а :

Слідчий Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області звернулася до суду з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий вказує, що 12.02.2019 до Лисянського ВП надійшла заява, згідно якої 06.02.2019 в с. Вотилівка Лисянського району Черкаської області, на зборах жителів села стало відомо про те, що невстановлена особа в адміністративних межах с. Вотилівка здійснила самовільне захоплення земельної ділянки площею 128 га, шляхом його обробітку. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.1 ст. 197-1 КК України, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Перелік і види майна, що належить арештувати: урожай озимої пшениці, що зібраний із земельних ділянок в адміністративних межах Вотилівської сільської ради Лисянського району Черкаської області з кадастровими номерами:

№7122882400:02:001:0821, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0873, загальною площею 0,6 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0872, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0871, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0870, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0869, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0857, загальною площею 1,6 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0842, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

№7122882400:02:001:0841, загальною площею 2 га, з посівом пшениці;

З даних земельних ділянок отримано урожай озимої пшениці загальною вагою 53280 кг., та який 30.07.2019 передано під схорону розписку генеральному директору ТОВ «Жашківська кінно¬спортивна школа», код ЄДРПОУ 35308915, ОСОБА_7 .

30.07.2019 слідчим СВ Лисянського ВП було винесено постанову про визнання даного урожаю в якості речового доказу.

Оскільки, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначений вище урожай озимої пшениці в даному кримінальному провадженні є рухомим майном, і в подальшому може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, то слідчий просить накласти арешт на вказане майно.

Ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07.08.2019 року, в задоволенні клопотання слідчого СВ Лисянського відділення поліції Звенигородського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_8 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12019250200000033 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України відмовлено.

Не погоджуючись з рішення районного суду від 07.08.2019 року, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 07серпня 2019 року про відмову в задоволені клопотання слідчого СВ

Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області

ОСОБА_8 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження

№12019250200000033, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань

13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 197-1 КК України у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального

процесуального законодавства України.

2. Винести нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ

Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області

ОСОБА_8 , про арешт майна по матеріалах кримінального провадження

№12019250200000033, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань

13.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме накласти арешт на урожай озимої пшениці

загальною вагою 53280 кг. та який 30.07.2019 передано під схорону розписку

генеральному директору ТОВ «Жашківська кінно-спортивна школа» », код

ЄДРПОУ 35308915, ОСОБА_7

Вказує, що дана ухвала Лисянського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2019 року не відповідає вимогам закону, постановлена з істотним порушенням норм КПК України, є необгрунтованою, приводи для відмови слідчому в накладені арешту на майно є лише формальними та надуманими, які не сприяють гарантуванню задекларованих законодавством принципам верховенства права, законності та невідворотності кримінальної відповідальності.

Вважає, що вказана ухвала підлягає скасуванню, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства України, неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в кримінальному провадженні, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно п. 7 частини 2 статті 131 КПК України арешт є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обгрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно положень статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 КПК України - ст. 173 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. З ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Самовільне зайняття земельної ділянки є злочином з матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту, коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї криміноутворюючої ознаки дозволяє відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки без обтяжуючих обставин від відповідного адміністративного проступку (ст.53-1 КУпАП).

Згідно з чинним законодавством розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами за спеціальною формулою.

Всупереч вищезазначеним нормам закону орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою відшкодування заподіяної шкоди, не встановивши розмір цієї шкоди. Більше того, для кваліфікації діяння за ч.1 ст. 197-1 КК України встановлення розміру заподіяної шкоди є обов`язковою умовою для відмежування від адміністративного проступку

Колегія судді вважає, що слідчий суддя вірно врахував всі обставини кримінального провадження та дійшов вірного висновку, що обґрунтовуючи клопотання слідчий послався на те, що як підставу для накладення арешту на урожай озимої пшениці вказала - відшкодування заподіяних збитків.

Проте в матеріалах клопотання відсутні докази, що визначають розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. Зі слів слідчого розмір заподіяної шкоди на даному етапі кримінального провадження ще не визначений.

Колегія суддів вважає, що без встановлення розміру заподіяної шкоди слідчий суддя позбавлений можливості визначити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність слідчим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Також ч. 2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення вказаної вище апеляційної скарги, оскільки в судовому засіданні прокурором не доведено, що на даній стадії досудового розслідування існують законні підстави для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення щодо застосування запропонованого слідчим запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Лисянського відділення поліції Звенигородського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_8 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12019250200000033 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :