Рішення

від 30.07.2019 по справі 910/5137/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2019Справа № 910/5137/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс"

до Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3"

про стягнення 71 936, 62 грн.

за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс"

про визнання договору недійсним

представники учасників справи:

від позивача/відповідача за зустрічним позовом: Брунь В.П. (довіреність);

від відповідача/позивача за зустрічним позовом: Бардаш О.В. (довіреність);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю Укрліфтсервіс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу ЖУРНАЛІСТ-3 про стягнення 66 937,91 грн., з яких 49 500,00 грн. основного боргу, 1021,19 грн. 3% річних, 4200,39 грн. інфляційних втрат та 12216,33 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на капітальний ремонт на ліфті пасажирському № 337-17/М-1 від 20.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 відкрито провадження у справі №910/5137/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

20.05.2019 Житлово-будівельним кооперативом "ЖУРНАЛІСТ-3" подано до суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час укладення спірного договору, головою правління відповідача не було дотримано положень ч. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки попередній голова правління ОСОБА_3 , яка підписувала договір з позивачем за первісним позовом, немала на це повноважень, так як підписання вказаного договору відноситься виключно до компетенції Правління Кооперативу. Крім того, відповідач за первісним позовом заперечив проти факту виконання позивачем робіт та зазначив, що акти виконаних робіт підписані не уповноваженою особою.

Разом з зустрічним позовом, ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" подано клопотання про витребування у ТДВ Укрліфтсервіс оригіналу спірного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 прийнято зустрічний позов Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3" до Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" про визнання договору недійсним; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; подальший розгляд справи №910/5137/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.2019.

11.06.2019 через відділ діловодства суду від ТДВ Укрліфтсервіс надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. У поданому відзиві відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічного позову з наступних підстав: роботи за спірним договором виконувалися з моменту його укладення та до 09.08.2017 і від ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 не надходило жодних претензій щодо роботи заміненого обладнання станції управління та синхронізації роботи двох ліфтів під`їзду в режимі парної роботи. Роботи за договором оплачувалися позивачем за зустрічним позовом протягом тривалого часу, чотирма платежами в порядку, встановленому договором, що свідчить про його схвалення членами та органами управління кооперативу спірного правочину.

В судове засідання 11.06.2019 з`явились представники сторін. Представник позивача надав оригінал договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 для огляду.

В судовому засіданні 11.06.2019 була постановлена протокольна ухвала про задоволення клопотання позивача (за зустрічним позовом) про витребування оригіналу договору №337-17/М-1, враховуючи, що зазначений оригінал договору відповідач (за зустрічним позовом) надав для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 відкладено підготовче засідання у справі №910/5137/19 на 20.06. та витребувано у Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації належним чином засвідчену копію статуту Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3" станом на 20.02.2017.

20.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача за зустрічним позовом надійшли документи по справі та відповідь на відзив, в якій зазначає, що жодні роботи ТДВ Укрліфтсервіс не проводилися, що підтверджується паспортом на ліфт. Наданий ТДВ Укрліфтсервіс журнал технічного обслуговування і ремонту ліфта, в якому міститься запис про проведення 20.07.2017 робіт є неналежним доказом. Оскільки акти за договором підписувались особою, яка перевищила повноваження при укладенні договору, то вони не є належними доказами прийняття робіт. Проставлення підпису бухгалтера на платіжних дорученнях не можна вважати схваленням правочину.

В судовому засіданні 20.06.2019 судом оглянуто оригінал журналу технічного обслуговування та паспорт ліфта № 21918, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.07.2019.

08.07.2019 через відділ діловодства суду від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву та заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить стягнути з ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 71 936, 62 грн., з яких 49 500,00 грн. основного боргу, 1342,60 грн. 3% річних, 5117,05 грн. інфляційних втрат та 15976,97 грн. пені.

У запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву ТДВ Укрліфтсервіс зазначає, що твердження ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 про відсутність у паспорті ліфту записів про виконання робіт за договором не відповідають дійсності, оскільки при його огляді було встановлено, що в розділі, де вносяться записи про результати огляду ліфта, містися запис за 20.07.2017 про проведення позачергового технічного огляду після експертного обстеження та заміни станції керування . Позивач за первісним позовом зазначає, що саме 20.07.2017 закінчено виконання робіт по заміні системи керування ліфтом та підписано сторонами відповідні акти та довідку про вартість виконаних робіт за договором. Крім того, про виконання робіт за договором вказує запис в Журналі технічного обслуговування (ТО) і ремонту ліфта та обладнання ОДС від 20.07.2017.

17.07.2019 через відділ діловодства суду від ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 надійшли письмові пояснення. Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, запис від 20.07.2017 в паспорті ліфту свідчить лише про проведення технічного огляду експертом після проведення заміни системи керування та не свідчить про проведення вказаних робіт ТДВ Укрліфтсервіс . Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідно до положень Статуту кооперативу, розпорядження коштами кооперативу та повноваження, як щодо укладення правочинів, так і щодо їх схвалення відноситься до компетенції правління кооперативу, а не бухгалтера чи голови.

17.07.2019 від ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 надійшла засвідчена копія паспорту ліфта.

В підготовчому засідання 18.07.2019 судом постановлено протокольну ухвалу, якою прийнято заяву позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог, задоволено заяву позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2019.

29.07.2019 через відділ діловодства суду від ТДВ Укрліфтсервіс надійшло клопотання про огляд доказів за місцем їх знаходження та витребування доказів, яке в судовому засіданні 30.07.2019 протокольною ухвалою було залишено без розгляду, у зв`язку з пропуском строку на його подання.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 30.07.2019 підтримав первісні позовні вимоги, заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти задоволення первісного позову, підтримав зустрічні позовні вимоги.

В судовому засіданні 30.07.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.02.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю Укрліфтсервіс ( позивач за первісним позовом та/або підрядник) та Житлово-будівельним кооперативом "ЖУРНАЛІСТ-3" (відповідач за первісним позовом та/або замовник) було укладено договір № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає та сплачує, а підрядник приймає на себе зобов`язання провести капітальний ремонт пов`язаний з заміною системи керування пасажирським ліфтом в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 7, реєстр. №21918, (надалі роботи) у відповідності із затвердженою Договірною ціною, Локальними кошторисами та відомостями ресурсів, які є Додатками до Договору та його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1 Договору загальна кошторисна вартість робіт, передбачених п.1.1, п.1.2. Договору, відповідно до Договірної ціни, визначеної на підставі ДСТУ БД. 1.1-1-2013 Правила визначення вартості будівництва , ВБН Д .2.8-204.02-2004 Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонт пасажирських та вантажних ліфтів , ДСТУ Б Д.2.3-99 Ресурсні елементні кошторисні монтаж устаткування та іншими кошторисними нормами залежно від об`єкту робіт становить: 297 274,11 грн., в тому числі ПДВ 49 545,69 грн.

Положеннями п. 4.1 договору встановлено, що після закінчення робіт підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, Акт вартості устаткування, Акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання і довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3.

Відповідно до п. 5.1 Договору, замовник взяв на себе зобов`язання провести попередню оплату в розмірі 99 274,11 грн., в тому числі ПДВ - 16 545,69 грн. вартості робіт передбаченої п.2.1. цього Договору, протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання Договору.

Остаточний розрахунок виконати протягом 12 місяців рівними частинами після фактичного виконання робіт і підписання акту та довідки, а також Акту вартості устаткування, Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання, щоквартально, в розмірі: 49 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 250,00 грн. (п.5.2 договору).

Позивач за первісним позовом, на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, виконав роботи з капітального ремонту на ліфті пасажирському № 21918 на зальну суму 297 274,11 грн., на підтвердження чого надав оформлені та підписані сторонами: Акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, Акт вартості устаткування за липень 2017 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, Акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017.

Відповідач за первісним позовом, на виконання умов договору, частково розрахувався за виконані роботи на суму 247 774,11 грн., що підтверджується наданими банківськими виписками за 22.02.2017, 21.07.2017, 13.10.2017, 28.12.2017.

Позивач за первісним позовом вказує, що решта заборгованості у розмірі 49 500,00 грн. відповідачем не оплачена, а строк оплати, у відповідності до п 5.1.2 Договору, настав 10.08.2018, тобто через 12 місяців після настання останньої події, з якою пов`язаний строк оплати (після підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання, який датовано 09.08.2017).

З урахуванням викладеного, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 49 500,00 грн. основного боргу, а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання 15976,97 грн. пені, 5117,05 грн. інфляційних втрат та 1342,60 грн. 3% річних.

Житлово-будівельним кооперативом ЖУРНАЛІСТ-3 заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017.

В обґрунтування зустрічного позову Житлово-будівельний кооператив ЖУРНАЛІСТ-3 посилається на те, що голова правління ОСОБА_3 , не мала повноважень для укладення вказаного договору, а правління кооперативу не схвалювало зазначений договір, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, Житлово-будівельний кооператив ЖУРНАЛІСТ-3 зазначає, що позивачем за первісним позовом не проводилися роботи по ремонту ліфта №21918 та відомості про це відсутні в паспорті ліфту.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, відповідно до умов якого позивач за первісним позовом взяв на себе зобов`язання провести капітальний ремонт пов`язаний з заміною системи керування пасажирським ліфтом в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 7, реєстр. №21918, а відповідач за первісним позовом зобов`язався оплатити вартість робіт у загальному розмірі 297 274,11 грн.

Вказаний договір підписаний зі сторони замовника (ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 ) - Головою правління ОСОБА_3., зі сторони підрядника (ТДВ Укрліфтсервіс ) - Генеральним директором ОСОБА_4 та скріплено печатками сторін.

Відповідно до наявних у матеріалах справи: Акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, Акту вартості устаткування за липень 2017 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017, позивачем надано, а відповідачем прийнято виконані роботи на загальну суму 297 274,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що строк оплати, відповідно до п 5.1.2 Договору, настав 10.08.2018, тобто через 12 місяців після настання останньої події, з якою пов`язаний строк оплати, а саме після підписання 09.08.2017 сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткові оплати за договором на загальну суму 247 774,11 грн., зокрема, 21.02.2017 здійснено попередню оплату у розмірі 99 274,11 грн., 22.07.2017 - 49500,00 грн., 12.10.2017 - 49500,00 грн., 27.12.2017 - 49500,00 грн.

Таким чином, неоплаченими залишились виконані позивачем роботи на суму 49500,00 грн.

Заперечуючи проти факту виконання позивачем робіт, відповідач зазначив, що у паспорті ліфта № 21918 відсутні відомості про проведення будь-яких робіт, що свідчить про те, що роботи ТДВ Укрліфтсервіс не проводились.

Однак, суд відхиляє вказані доводи ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.7.10 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, Вся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення несправностей заносяться виконавцем в журнал технічного огляду, який знаходиться в машинному приміщенні.

В Журналі технічного обслуговування і ремонту ліфта та обладнання ОДС, тип ліфта в/пас, реєстраційний номер 21918, копію якого долучено до матеріалів справи, а оригінал оглянуто в судовому засіданні 20.06.2019, міститься запис про те, що 20.07.2017 здійснено заміну станції управління і системи опозиціонування. Дата вказаного запису відповідає Акту приймання виконаних будівельних робіт за спірним договором.

При цьому, твердження ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 про те, що запис внесений вже після отримання зустрічного позову, є лише припущеннями відповідача, не підтвердженими жодними обставинами.

Твердження відповідача про те, що на зворотній стороні журналу міститься запис прошнуровано пронумеровано 4 аркуша , а запис про роботи міститься на 5 аркуші, не беруться судом до уваги, оскільки при огляді оригіналу Журналу технічного обслуговування і ремонту ліфта та обладнання ОДС, тип ліфта в/пас, реєстраційний номер 21918 , встановлено, що журнал містить 4 аркуші, а записи нанесені на обох сторонах (сторінках) аркуша.

Відповідно до п. 2.9 Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, після виконання капітального ремонту проводиться повний або частковий технічний огляд ліфта згідно з вимогами ПББЕЛ. На підставі результатів технічного огляду видається дозвіл на експлуатацію ліфта з записом в паспорт.

У судовому засіданні 20.06.2019 судом оглянуто оригінал паспорту ліфта № 21918, повну копію якого долучено до матеріалів справи 17.07.2019. Судом встановлено, що на 26 сторінці вказаного паспорту ліфта міститься запис від 20.07.2017 про проведення позачергового технічного огляду після експертного обстеження та заміни станції керування та надано дозвіл на експлуатацію ліфту.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказані докази в сукупності свідчать про фактичне виконання ТДВ Укрліфтсервіс капітального ремонту на ліфті реєстраційний номер 21918.

Доказів сплати залишку заборгованості за Договором № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 у сумі 49 500,00 грн. відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, оскільки ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 не в повному обсязі оплатив виконі роботи у строки, встановлені договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом про наявність підстав про стягнення суми основного боргу у розмірі 49 500,00 грн., у зв`язку із чим первісні позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також ТДВ Укрліфтсевіс нарахована та заявлена до стягнення пеня за період прострочки з 10.08.2018 по 05.07.2019 у сумі 15976,97 грн.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені передбачена сторонами у п. 6.1 Договору, відповідно до якого при порушенні строку оплати за виконані роботи, указаного в п.5.1. цього Договору, замовник оплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

У п. 6.7 Договору сторони погодили, що строк позовної давності щодо стягнення вартості виконаних робіт, а також штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить шість років. Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмеження строку.

Отже, з огляду на положення п. 6.7 Договору, сторони передбачили інший період нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 15976,97 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення 5117,05 грн. інфляційних втрат та 1342,60 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок суми 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1342,60 грн., вимоги про стягнення інфляційних втрат, з урахуванням здійсненого судом перерахунку підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 4843, 97 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, то судом встановлено наступне.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що голова правління ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 ОСОБА_3 , не мала повноважень для укладення договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, а правління ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 не схвалювало зазначений договір, що є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз`яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що за змістом ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України)

У відповідності до 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.9.1 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 , затвердженого протоколом №9 Загальних зборів членів ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 від 13.11.2016, органами управління ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 є Загальні збори членів Кооперативу, Збори уповноважених членів Кооперативу і Правління Кооперативу. Загальні збори членів Кооперативу є вищим органом кооперативу.

Згідно із пунктом 9.13.2 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 , Голова правління обирається зі складу членів правління на засіданні правління Кооперативу простою більшістю голосів строком на 5 років та здійснює повсякденне керівництво діяльністю Кооперативу, забезпечує виконання рішень Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів Кооперативу та Правління Кооперативу, діє без довіреності від імені Кооперативу, укладає в межах своєї компетенції правочини, розпоряджається коштами Кооперативу відповідно до укладених договорів (угод, контрактів та інше). Правління кооперативу зі свого складу обирає секретаря правління.

Підпунктом 2 пункту 9.13.3 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 Голова правління кооперативу представляє інтереси Кооперативу та укладає правочини у межах повноважень, визначених чинним законодавством, цим Статутом, рішеннями загальних зборів (зборів уповноважених) членів Кооперативу та рішеннями правління Кооперативу. Разом з бухгалтером підписує фінансові документи, відкриває та закриває рахунки Кооперативу у банках, видає довіреності..

Згідно п. 1.2 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 , діяльність Кооперативу регулюється Законом України Про Кооперацію від 10 липня 2003 року №1087-1V, Житловим кодексом Української РСР, Цивільним, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Позивач за зустрічним позовом в його обґрунтування вказує, що згідно п. 9.14.5 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 , до компетенції Правління Кооперативу віднесено, зокрема, укладання договорів з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, виконують будівельні роботи тощо, та здійснення контролю за їх виконанням.

За приписами статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Спірний договір на капітальний ремонт ліфта передбачає виконання будівельних робіт, що свідчить про перевищення головою правління ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 ОСОБА_3 повноважень під час вчинення правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Крім того, як вбачається з п. 9.13.3 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 Голова Правління кооперативу представляє інтереси кооперативу у відносинах з будь-якими юридичними особами, разом з бухгалтером підписує фінансові документи, зберігає та використовує печатку та штамп кооперативу.

Судом встановлено, що Акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, Акт вартості устаткування за липень 2017 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, Акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017 підписані головою правління ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 та скріплені печаткою товариства. При цьому, відповідно до змісту Статуту Кооперативу, саме Голова Правління уповноважений від імені Кооперативу на підписання актів та на проставлення печатки, а не правління товариства. Отже, прийняття робіт за спірним договором та підписання і скріплення печаткою Актів, свідчить про схвалення спірного правочину.

Також, як встановлено судом вище, ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 здійснено часткове виконання умов договору № 337-17/М-1 від 20.02.2017, а саме частково оплачено роботи у загальній сумі 247 774,11 грн.

Платіжні доручення про перерахування коштів підписані та погоджені головним бухгалтером ОСОБА_6 та Головою Правління ОСОБА_3 . Вказані особи, відповідно до змісту статуту уповноважені від імені ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 підписувати фінансові документи.

Отже, здійснення ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 часткових оплат за спірним договором є схваленням ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 спірного правочину і законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, тому даний правочин створює для сторін, що їх уклали, цивільні права та обов`язки.

Більше того, судом також враховано, що відповідно до п. 9.14.1 Статуту ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 до компетенції Правління Кооперативу віднесено підготовка річного кошторису та річного звіту. Платежі на виконання договору здійснювались протягом 2017 року. Тобто, під час складання річного звіту Правління Кооперативу могло та мало можливість дізнатись про перерахування коштів відповідачу за зустрічним позовом на виконання спірного договору. Однак, з 2017 позивачем за зустрічним позовом не вчинено жодних дій щодо оспорення договору, оспореня робіт та платежів за ним.

Частина 3 статті 92 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила щодо визнання правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 Цивільного кодексу України).

Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

При цьому, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

З огляду на викладене, суд зазначає, що контрагент юридичної особи при укладенні договорів знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо такі обмеження: передбачені законом; про такі обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент укладення договору) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За умовами частини 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 станом на 20.02.2017. Відповідно до вказаного витягу керівником ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 є ОСОБА_3 та вказана особа уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Проте у вказаному витязі відсутні відомості про обмеження щодо представництва юридичної особи, зокрема, керівника позивача за зустрічним позовом.

Виходячи з положень добросовісності представництва юридичної особи, Голова правління Кооперативу, підписуючи спірний договір, повинен був діяти добросовісно, як це передбачено статутом.

Отже, відповідач за зустрічним позовом, виходячи з принципів, визначених у статті 92 Цивільного кодексу України та враховуючи відсутність відомостей про обмеження керівника ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 у даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань не міг бути обізнаним про наявні обмеження повноважень у голови правління на укладення спірного договору.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові 10 квітня 2019 року у справі № 906/348/18.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 недійсним та необґрунтованість заявлених ЖБК ЖУРНАЛІСТ-3 вимог, у зв`язку із чим, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, суд задовольняє частково первісний позов Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" та відмовляє у задоволенні зустрічного позову Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3".

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених вимог та судовий збір за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3" (02098, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 7, ідентифікаційний код 22908645) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (02093, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОРИСПІЛЬСЬКА, будинок 24-А, ідентифікацій код 05472637) 49500,00 грн. основного боргу, 1342,60 грн. 3% річних, 4843,97 грн. інфляційних втрат, 15 976,97 грн. пені та 1913,71 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині первісного позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2019.

Суддя С.О. Турчин