Постанова

від 22.10.2019 по справі 910/5137/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. Справа№ 910/5137/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Буравльова С.І.

Мартюк А.І.

секретар судового засідання : Пастернак О.С.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 22.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 30.07.2019 (повний текст підписано 09.08.2019)

у справі №910/5137/19 (суддя Турчин С.О.)

за первісним

позовом Товариства з додатковою відповідальністю

"Укрліфтсервіс"

до Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

про стягнення 71 936, 62 грн.

та за зустрічним

позовом Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

до Товариства з додатковою відповідальністю

"Укрліфтсервіс"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (далі - позивач за первісним позовом, ТДВ "Укрліфтсервіс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "ЖУРНАЛІСТ-3" (далі - відповідач за первісним позовом, ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3") про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 71 936, 62 грн., з яких 49 500,00 грн. основного боргу, 1342,60 грн. 3% річних, 5117,05 грн. інфляційних втрат та 15976,97 грн. пені.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на капітальний ремонт на ліфті пасажирському № 337-17/М-1 від 20.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.

В подальшому житлово-будівельним кооперативом "ЖУРНАЛІСТ-3" подано до місцевого господарського суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017.

Зустрічна позовна вимога обґрунтована тим, що під час укладення спірного договору, головою правління відповідача за первісним позовом не було дотримано положень ч. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки попередній голова правління Тетіор А.В., яка підписувала договір з позивачем за первісним позовом, не мала на це повноважень, так як підписання вказаного договору відноситься виключно до компетенції Правління Кооперативу. Крім того, відповідач за первісним позовом заперечив проти факту виконання позивачем робіт та зазначив, що акти виконаних робіт підписані не уповноваженою особою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/5137/19 первісний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 49500,00 грн. основного боргу, 1342,60 грн. 3% річних, 4843,97 грн. інфляційних втрат, 15976,97 грн. пені та 1913,71 грн. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Оскаржуване рішення господарського суду обґрунтовано тим, що в ході розгляду справи належними та допустимими доказами було встановлено повне виконання ТДВ "Укрліфтсервіс" умов оскаржуваного Договору підряду, а саме проведено капітальний ремонт ліфту. В свою чергу, відповідачем за первісним позовом залишок заборгованості за Договором у розмірі 49 500,00 грн. погашено не було, а його доводи приведені у зустрічному позові щодо недійсності оскаржуваного Договору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом (ЖБК "Журналіст-3") звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/5137/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не відповідає обставинам справи, прийнято без належної оцінки наявних в матеріалах справи доказів та суперечить нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, головою правління ЖБК "Журналіст-3" Тетіор А.В. при укладанні оскаржуваного Договору були перевищені повноваження, визначені Статутом, у зв`язку з чим, Договір №337-17/М-1 було укладено в порушення ст.203 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, поданому до суду 10.10.2019, повністю погоджується з висновками місцевого господарського суду при прийнятті оскаржуваного рішення та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/5137/19 - залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5137/19 за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 та призначено справу до розгляду на 22.10.2019.

18.10.2019 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання, в якому останній просить відкласти розгляд справи у зв`язку, зокрема, з необхідністю підготовки та подачі відповіді на відзив, а також участі повноважного представника у іншому судовому засіданні. Разом з тим, клопотання містило згоду розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019, у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Буравльов С.І., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 справу №910/5137/19 за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 прийнято до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

У судове засідання 22.10.2019 з`явився представник позивача за первісним позовом, який заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідач за первісним позовом (апелянт) у судове засідання 22.10.2019 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 22.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 20.02.2017 між ТДВ "Укрліфтсервіс" (позивач за первісним позовом та/або підрядник) та ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" (відповідач за первісним позовом та/або замовник) було укладено договір № 337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, замовник доручає та сплачує, а підрядник приймає на себе зобов`язання провести капітальний ремонт пов`язаний з заміною системи керування пасажирським ліфтом в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 7, реєстр. №21918, (надалі роботи) у відповідності із затвердженою Договірною ціною, Локальними кошторисами та відомостями ресурсів, які є Додатками до Договору та його невід`ємною частиною.

Згідно п.2.1 Договору загальна кошторисна вартість робіт, передбачених п.1.1, п.1.2. Договору, відповідно до Договірної ціни, визначеної на підставі ДСТУ БД. 1.1-1-2013 "Правила визначення вартості будівництва", ВБН Д.2.8-204.02-2004 "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонт пасажирських та вантажних ліфтів", ДСТУ Б Д.2.3-99 "Ресурсні елементні кошторисні монтаж устаткування" та іншими кошторисними нормами залежно від об`єкту робіт становить: 297 274,11 грн., в тому числі ПДВ 49 545,69 грн.

Положеннями п. 4.1 договору встановлено, що після закінчення робіт підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, Акт вартості устаткування, Акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання і довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3.

Відповідно до п. 5.1 Договору, замовник взяв на себе зобов`язання провести попередню оплату в розмірі 99 274,11 грн., в тому числі ПДВ - 16 545,69 грн. вартості робіт передбаченої п.2.1. цього Договору, протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання Договору.

Остаточний розрахунок виконати протягом 12 місяців рівними частинами після фактичного виконання робіт і підписання акту та довідки, а також Акту вартості устаткування, Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання, щоквартально, в розмірі: 49 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 8 250,00 грн. (п.5.2 договору).

Позивач за первісним позовом, на виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, виконав роботи з капітального ремонту на ліфті пасажирському №21918 на загальну суму 297 274,11 грн., на підтвердження чого надав оформлені та підписані сторонами: Акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, Акт вартості устаткування за липень 2017 року, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, Акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017.

Відповідач за первісним позовом, на виконання умов договору, частково розрахувався за виконані роботи на суму 247 774,11 грн., що підтверджується наданими банківськими виписками за 22.02.2017, 21.07.2017, 13.10.2017, 28.12.2017.

Позивач за первісним позовом вказує, що решта заборгованості у розмірі 49 500,00 грн. відповідачем не оплачена, а строк оплати, у відповідності до п 5.1.2 Договору, настав 10.08.2018, тобто через 12 місяців після настання останньої події, з якою пов`язаний строк оплати (після підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання, який датовано 09.08.2017).

З урахуванням викладеного, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача 49 500,00 грн. основного боргу, а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання 15976,97 грн. пені, 5117,05 грн. інфляційних втрат та 1342,60 грн. 3% річних.

ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" також заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017. В обґрунтування зустрічного позову ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" посилається на те, що голова правління Тетіор А.В., не мала повноважень для укладення вказаного договору, а правління кооперативу не схвалювало зазначений договір, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" зазначає, що позивачем за первісним позовом не проводилися роботи по ремонту ліфта №21918 та відомості про це відсутні в паспорті ліфту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Отже, укладений між сторонами договір №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Так, відповідно до умов Договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, позивач за первісним позовом взяв на себе зобов`язання провести капітальний ремонт пов`язаний з заміною системи керування пасажирським ліфтом в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 7, реєстр. №21918, а відповідач за первісним позовом зобов`язався оплатити вартість робіт у загальному розмірі 297 274,11 грн.

Вказаний договір підписаний зі сторони замовника (ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3") - Головою правління Тетіор А.В., зі сторони підрядника (ТДВ "Укрліфтсервіс") - Генеральним директором Курдюмовим І.Ю. та скріплено печатками сторін.

Відповідно до наявних у матеріалах справи: Акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, Акту вартості устаткування за липень 2017 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017, позивачем надано, а відповідачем прийнято виконані роботи на загальну суму 297 274,11 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Строк оплати, відповідно до п 5.1.2 Договору, настав 10.08.2018, тобто через 12 місяців після настання останньої події, з якою пов`язаний строк оплати, а саме після підписання 09.08.2017 сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткові оплати за договором на загальну суму 247 774,11 грн., зокрема, 21.02.2017 здійснено попередню оплату у розмірі 99 274,11 грн., 22.07.2017 - 49500,00 грн., 12.10.2017 - 49500,00 грн., 27.12.2017 - 49500,00 грн.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконані позивачем роботи на суму 49500,00 грн. залишились неоплаченими відповідачем.

Крім того, заперечуючи проти факту виконання позивачем робіт, відповідач зазначив, що у паспорті ліфта № 21918 відсутні відомості про проведення будь-яких робіт, що свідчить про те, що роботи ТДВ "Укрліфтсервіс" не проводились.

Відповідно до п.9.7.10 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, Вся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення несправностей заносяться виконавцем в журнал технічного огляду, який знаходиться в машинному приміщенні.

В Журналі технічного обслуговування і ремонту ліфта та обладнання ОДС, тип ліфта в/пас, реєстраційний номер 21918, міститься запис про те, що 20.07.2017 здійснено заміну станції управління і системи опозиціонування. Дата вказаного запису відповідає Акту приймання виконаних будівельних робіт за спірним договором.

Відтак, колегія суддів вважає правомірним відхилення вказаного вище доводу ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3", а твердження останнього про те, що запис внесений вже після отримання зустрічного позову, не підтвердженим належними доказами.

Відповідно до п. 2.9 Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, після виконання капітального ремонту проводиться повний або частковий технічний огляд ліфта згідно з вимогами ПББЕЛ . На підставі результатів технічного огляду видається дозвіл на експлуатацію ліфта з записом в паспорт.

Також, на 26 сторінці Паспорту ліфта № 21918 міститься запис від 20.07.2017 про проведення позачергового технічного огляду після експертного обстеження та заміни станції керування та надано дозвіл на експлуатацію ліфту.

З урахуванням викладеного, місцевий суд правомірно дійшов висновку про фактичне виконання ТДВ "Укрліфтсервіс" капітального ремонту на ліфті та умов Договору.

Враховуючи наведене, оскільки ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" не в повному обсязі оплатив виконі роботи у строки, встановлені Договором, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом про наявність підстав про стягнення суми основного боргу у розмірі 49 500,00 грн..

В частині вимог щодо стягнення пені за період прострочки з 10.08.2018 по 05.07.2019 у сумі 15976,97 грн., 5117,05 грн. інфляційних втрат та 1342,60 грн. 3% річних, перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок сум, з урахування перерахунку місцевим судом суми інфляційних втрат, колегія суддів погоджується, що розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягали частковому задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, колегія суддів зазначає наступне.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що голова правління ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" Тетіор А.В. не мала повноважень для укладення оспорюваного Договору, правління ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" не схвалювало зазначений договір, що в свою чергу є достатньою підставою для визнання договору недійсним.

Так, відповідно до ч.1 ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз`яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що за змістом ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України)

У відповідності до ч.3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як вірно встановлено місцевим судом, відповідно до п.9.1 Статуту ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3", затвердженого протоколом №9 Загальних зборів членів ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" від 13.11.2016, органами управління ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" є Загальні збори членів Кооперативу, Збори уповноважених членів Кооперативу і Правління Кооперативу. Загальні збори членів Кооперативу є вищим органом кооперативу.

Згідно із пунктом 9.13.2 Статуту ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3", Голова правління обирається зі складу членів правління на засіданні правління Кооперативу простою більшістю голосів строком на 5 років та здійснює повсякденне керівництво діяльністю Кооперативу, забезпечує виконання рішень Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів Кооперативу та Правління Кооперативу, діє без довіреності від імені Кооперативу, укладає в межах своєї компетенції правочини, розпоряджається коштами Кооперативу відповідно до укладених договорів (угод, контрактів та інше). Правління кооперативу зі свого складу обирає секретаря правління.

Підпунктом 2 пункту 9.13.3 Статуту ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" Голова правління кооперативу представляє інтереси Кооперативу та укладає правочини у межах повноважень, визначених чинним законодавством, цим Статутом, рішеннями загальних зборів (зборів уповноважених) членів Кооперативу та рішеннями правління Кооперативу. Разом з бухгалтером підписує фінансові документи, відкриває та закриває рахунки Кооперативу у банках, видає довіреності..

Згідно п. 1.2 Статуту ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3", діяльність Кооперативу регулюється Законом України "Про Кооперацію" від 10 липня 2003 року №1087-1V, Житловим кодексом Української РСР, Цивільним, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що згідно п. 9.14.5 Статуту ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3", до компетенції Правління Кооперативу віднесено, зокрема, укладання договорів з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, виконують будівельні роботи тощо, та здійснення контролю за їх виконанням.

Однак, за приписами ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Спірний договір на капітальний ремонт ліфта передбачає виконання будівельних робіт, що свідчить про перевищення головою правління ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" Тетіор А.В повноважень під час вчинення правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Крім того, як вбачається з п. 9.13.3 Статуту ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" Голова Правління кооперативу представляє інтереси кооперативу у відносинах з будь-якими юридичними особами, разом з бухгалтером підписує фінансові документи, зберігає та використовує печатку та штамп кооперативу.

Як вірно встановлено господарським судом, Акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, Акт вартості устаткування за липень 2017 року, Довідка про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, Акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017 підписані головою правління ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" та скріплені печаткою товариства. При цьому, відповідно до змісту Статуту Кооперативу, саме Голова Правління уповноважений від імені Кооперативу на підписання актів та на проставлення печатки, а не правління товариства. Отже, прийняття робіт за спірним договором та підписання і скріплення печаткою Актів, свідчить про схвалення спірного правочину.

Крім того, матеріали справи місять докази часткового виконання умов Договору зі сторони ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" шляхом часткової оплати роботи у загальній сумі 247 774,11 грн. Відповідні платіжні доручення про перерахування коштів підписані та погоджені головним бухгалтером ОСОБА_2 та Головою Правління Тетіор А.В.

Отже, здійснення ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" часткових оплат за спірним договором є схваленням ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" спірного правочину і законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, тому даний правочин створює для сторін, що їх уклали, цивільні права та обов`язки.

Частина 3 ст.92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визнання правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 Цивільного кодексу України).

Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

При цьому, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Контрагент юридичної особи при укладенні договорів знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо такі обмеження: передбачені законом; про такі обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент укладення договору) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За умовами ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3", станом на 20.02.2017 керівником ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" є Тетіор А.В. та вказана особа уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Проте, як вірно наголошено судом першої інстанції, у вказаному витязі відсутні відомості про обмеження щодо представництва юридичної особи, зокрема, керівника позивача за зустрічним позовом.

Виходячи з положень добросовісності представництва юридичної особи, Голова правління Кооперативу, підписуючи спірний договір, повинен був діяти добросовісно, як це передбачено статутом.

Враховуючи наведене, колегія судів погоджується з висновком суду про те, що відповідач за зустрічним позовом, виходячи з принципів, визначених у ст.92 ЦК України та враховуючи відсутність відомостей про обмеження керівника ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" у даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань не міг бути обізнаним про наявні обмеження повноважень у голови правління на укладення спірного договору (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові 10 квітня 2019 року у справі № 906/348/18).

З огляду на вище викладене, суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визнання договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 недійсним та необґрунтованість заявлених ЖБК "ЖУРНАЛІСТ-3" вимог, у зв`язку із чим, відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта (Житлово-будівельний кооператив "Журналіст-3").

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/5137/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/5137/19 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Житлово-будівельним кооперативом "Журналіст-3".

4. Матеріали справи №910/5137/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 30.10.2019.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді С.І. Буравльов

А.І. Мартюк