Постанова

від 05.12.2019 по справі 910/5137/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/5137/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря Низенко В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Турчина С.О.

від 30.07.2019

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Зубець Л.П., Буравльова С.І., Мартюк А.І.

від 22.10.2019

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс"

до Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

про стягнення 71936,62 грн

та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс"

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 71936,62 грн, з яких 49500,00 грн основного боргу, 1342,60 грн 3% річних, 5117,05 грн інфляційних втрат та 15976,97 грн пені.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на капітальний ремонт на ліфті пасажирському № 337-17/М-1 від 20.02.2017 в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.

В подальшому Житлово-будівельним кооперативом "Журналіст-3" подано до місцевого господарського суду зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017.

Зустрічна позовна вимога обґрунтована тим, що під час укладення спірного договору, головою правління відповідача за первісним позовом не було дотримано положень ч. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки попередній голова правління ОСОБА_1, яка підписувала договір з позивачем за первісним позовом, не мала на це повноважень, так як підписання вказаного договору відноситься виключно до компетенції правління кооперативу. Крім того, відповідач за первісним позовом заперечив проти факту виконання позивачем робіт та зазначив, що акти виконаних робіт підписані не уповноваженою особою.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Як встановлено господарськими судами 20.02.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю "Укрліфтсервіс" (позивач за первісним позовом та/або підрядник) та Житлово-будівельним кооперативом "Журналіст-3" (відповідач за первісним позовом та/або замовник) було укладено договір №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає та сплачує, а підрядник приймає на себе зобов`язання провести капітальний ремонт пов`язаний з заміною системи керування пасажирським ліфтом в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 7, реєстр. №21918, (надалі роботи) у відповідності із затвердженою договірною ціною, локальними кошторисами та відомостями ресурсів, які є додатками до договору та його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1 договору загальна кошторисна вартість робіт, передбачених п. 1.1, п. 1.2. договору, відповідно до договірної ціни, визначеної на підставі ДСТУ БД. 1.1-1-2013 "Правила визначення вартості будівництва", ВБН Д.2.8-204.02-2004 "Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонт пасажирських та вантажних ліфтів", ДСТУ Б Д.2.3-99 "Ресурсні елементні кошторисні монтаж устаткування" та іншими кошторисними нормами залежно від об`єкту робіт становить: 297274,11 грн, в тому числі ПДВ 49545,69 грн.

Положеннями п. 4.1 договору встановлено, що після закінчення робіт підрядник передає замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в, акт вартості устаткування, акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання і довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3.

Відповідно до п. 5.1 договору, замовник взяв на себе зобов`язання провести попередню оплату в розмірі 99274,11 грн, в тому числі ПДВ - 16545,69 грн вартості робіт передбаченої п. 2.1. цього договору, протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання договору.

Остаточний розрахунок виконати протягом 12 місяців рівними частинами після фактичного виконання робіт і підписання акту та довідки, а також акту вартості устаткування, акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання, щоквартально, в розмірі: 49500,00 грн, в тому числі ПДВ - 8250,00 грн. (п. 5.1.2 договору).

Позивач за первісним позовом, на виконання взятих на себе зобов`язань за договором, виконав роботи з капітального ремонту на ліфті пасажирському №21918 на загальну суму 297274,11 грн, на підтвердження чого надав оформлені та підписані сторонами: акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, акт вартості устаткування за липень 2017 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017.

Відповідач за первісним позовом, на виконання умов договору, частково розрахувався за виконані роботи на суму 247774,11 грн, що підтверджується наданими банківськими виписками за 22.02.2017, 21.07.2017, 13.10.2017, 28.12.2017.

Позивач за первісним позовом вказує, що решта заборгованості у розмірі 49500,00 грн відповідачем не оплачена, а строк оплати, у відповідності до п. 5.1.2 Договору, настав 10.08.2018, тобто через 12 місяців після настання останньої події, з якою пов`язаний строк оплати (після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання, який датовано 09.08.2017).

З урахуванням викладеного, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача 49500,00 грн. основного боргу, а також у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання 15976,97 грн пені, 5117,05 грн інфляційних втрат та 1342,60 грн 3% річних.

ЖБК "Журналіст-3" також заявлено зустрічний позов про визнання недійсним договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017. В обґрунтування зустрічного позову ЖБК "Журналіст-3" посилається на те, що голова правління ОСОБА_1, не мала повноважень для укладення вказаного договору, а правління кооперативу не схвалювало зазначений договір, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, ЖБК "Журналіст-3" зазначав, що позивачем за первісним позовом не проводилися роботи по ремонту ліфта №21918 та відомості про це відсутні в паспорті ліфту.

3. Короткий зміст рішення місцевого та ухвали апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 у справі №910/5137/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 первісний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 49500,00 грн основного боргу, 1342,60 грн 3% річних, 4843,97 грн інфляційних втрат, 15976,97 грн пені та 1913,71 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Оскаржуване рішення господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані тим, що в ході розгляду справи належними та допустимими доказами було встановлено повне виконання ТДВ "Укрліфтсервіс" умов оскаржуваного договору, а саме проведено капітальний ремонт ліфту. В свою чергу, відповідачем за первісним позовом залишок заборгованості за договором у розмірі 49500,00 грн погашено не було, а його доводи приведені у зустрічному позові щодо недійсності оскаржуваного договору не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Житлово-будівельний кооператив "Журналіст-3" 28.10.2019 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/5137/19, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва 30.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 по справі №910/5137/19 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Укрліфтсервіс на користь Житлово-будівельного кооперативу Журналіст-3 витрати на оплату судового збору.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначив, що оскаржуване рішення та постанова не відповідають обставинам справи, прийняті без належної оцінки наявних в матеріалах справи доказів та суперечать нормам матеріального та процесуального права. Зокрема, головою правління ЖБК "Журналіст-3" ОСОБА_1 при укладанні оскаржуваного Договору були перевищені повноваження, визначені статутом, у зв`язку з чим, договір було укладено в порушення ст. 203 Цивільного кодексу України.

При винесенні оскаржуваних рішення та постанови судами першої та апеляційної інстанцій порушено п. 1 Положення Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 № 190, ст. 86 ГПК України.

Що стосується наданих ТДВ Укрліфтсервіс актів виконаних робіт та інших документів, які на їхню думку підтверджують виконання ними умов договору, то всі ці документи були підписані попереднім головою правління ОСОБА_1, тобто особою, яка підписала даний договір без належних на те повноважень, а тому їх не можна вважати належними та допустимими доказами на підтвердження виконання ТДВ Укрліфтсервіс умов даного договору.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач за первісним позовом просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ЖБК Журналіст-3 подано відповідь на відзив, і якій останній просить зупинити касаційне провадження у справі №910/5137/19 до завершення судового провадження у справі №910/14571/19. Постановити ухвалу про зупинення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2019.

Розглянувши зазначені у відповіді на відзив клопотання, колегія суддів вважає їх безпідмтавними та необгрунтованими, у зв`язку з чим відмовляє у задоволені останніх.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Укладений між сторонами договір №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до умов договору на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017, позивач за первісним позовом взяв на себе зобов`язання провести капітальний ремонт пов`язаний з заміною системи керування пасажирським ліфтом в житловому будинку за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 7, реєстр. №21918, а відповідач за первісним позовом зобов`язався оплатити вартість робіт у загальному розмірі 297274,11 грн.

Вказаний договір підписаний зі сторони замовника (ЖБК "Журналіст-3") - Головою правління ОСОБА_1, зі сторони підрядника (ТДВ "Укрліфтсервіс") - Генеральним директором ОСОБА_3 та скріплено печатками сторін.

Відповідно до наявних у матеріалах справи: акту приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, акту вартості устаткування за липень 2017 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017, позивачем надано, а відповідачем прийнято виконані роботи на загальну суму 297274,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Строк оплати, відповідно до п. 5.1.2 договору, настав 10.08.2018, тобто через 12 місяців після настання останньої події, з якою пов`язаний строк оплати, а саме після підписання 09.08.2017 сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем здійснено часткові оплати за договором на загальну суму 247774,11 грн, зокрема, 21.02.2017 здійснено попередню оплату у розмірі 99274,11 грн, 22.07.2017 - 49500,00 грн, 12.10.2017 - 49500,00 грн, 27.12.2017 - 49500,00 грн.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про те, що виконані позивачем роботи на суму 49500,00 грн залишились неоплаченими відповідачем є вірними та обґрунтованими.

Судом апеляційної інстанції зазначив про те, що відповідач, заперечуючи проти факту виконання позивачем робіт зазначав, що у паспорті ліфта № 21918 відсутні відомості про проведення будь-яких робіт, що свідчить про те, що роботи ТДВ "Укрліфтсервіс" не проводились.

Як встановлено судами, відповідно до п. 9.7.10 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, Вся інформація про виконаний ремонт на ліфті (вид ремонту, дата виконання, прізвище та підпис виконавця роботи) та відмітки про усунення несправностей заносяться виконавцем в журнал технічного огляду, який знаходиться в машинному приміщенні.

В Журналі технічного обслуговування і ремонту ліфта та обладнання ОДС, тип ліфта в/пас, реєстраційний номер 21918, міститься запис про те, що 20.07.2017 здійснено заміну станції управління і системи опозиціонування. Дата вказаного запису відповідає Акту приймання виконаних будівельних робіт за спірним договором.

Відтак, є правомірним відхилення судом вказаного вище доводу ЖБК "Журналіст-3", а твердження останнього про те, що запис внесений вже після отримання зустрічного позову, не підтвердженим належними доказами.

Відповідно до п. 2.9 Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, після виконання капітального ремонту проводиться повний або частковий технічний огляд ліфта згідно з вимогами ПББЕЛ. На підставі результатів технічного огляду видається дозвіл на експлуатацію ліфта з записом в паспорт.

Як становлено судами, на 26 сторінці паспорту ліфта № 21918 міститься запис від 20.07.2017 про проведення позачергового технічного огляду після експертного обстеження та заміни станції керування та надано дозвіл на експлуатацію ліфту.

З урахуванням викладеного, господарські суди правомірно дійшли висновку про фактичне виконання ТДВ "Укрліфтсервіс" капітального ремонту на ліфті та умов договору.

Оскільки ЖБК "Журналіст-3" не в повному обсязі оплатив виконі роботи у строки, встановлені Договором, висновки судів попередніх інстанцій першої про обґрунтованість доводів позивача за первісним позовом про наявність підстав про стягнення суми основного боргу у розмірі 49500,00 грн є вірними.

В частині вимог щодо стягнення пені за період прострочки з 10.08.2018 по 05.07.2019 у сумі 15976,97 грн, 5117,05 грн інфляційних втрат та 1342,60 грн 3% річних, перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок сум, з урахування перерахунку місцевим судом суми інфляційних втрат, розрахунок є арифметично вірним, у зв`язку з чим господарськими судами обгрунтовано частково задовольнили позовні вимоги за первісним позовом.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що голова правління ЖБК "Журналіст-3" ОСОБА_1 не мала повноважень для укладення оспорюваного договору, правління ЖБК "Журналіст-3" не схвалювало зазначений договір, що в свою чергу є достатньою підставою для визнання договору недійсним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що за змістом ч.1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України)

У відповідності до ч. 3 ст. 237 ЦК України, представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 9.1 Статуту ЖБК "Журналіст-3", затвердженого протоколом №9 Загальних зборів членів ЖБК "Журналіст-3" від 13.11.2016, органами управління ЖБК "Журналіст-3" є загальні збори членів кооперативу, збори уповноважених членів кооперативу і правління кооперативу. Загальні збори членів кооперативу є вищим органом кооперативу.

Згідно із пунктом 9.13.2 Статуту ЖБК "Журналіст-3", голова правління обирається зі складу членів правління на засіданні правління кооперативу простою більшістю голосів строком на 5 років та здійснює повсякденне керівництво діяльністю Кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу та правління кооперативу, діє без довіреності від імені кооперативу, укладає в межах своєї компетенції правочини, розпоряджається коштами кооперативу відповідно до укладених договорів (угод, контрактів та інше). Правління кооперативу зі свого складу обирає секретаря правління.

Підпунктом 2 пункту 9.13.3 Статуту ЖБК "Журналіст-3" голова правління кооперативу представляє інтереси кооперативу та укладає правочини у межах повноважень, визначених чинним законодавством, цим статутом, рішеннями загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу та рішеннями правління кооперативу. Разом з бухгалтером підписує фінансові документи, відкриває та закриває рахунки кооперативу у банках, видає довіреності.

Згідно п. 1.2 Статуту ЖБК "Журналіст-3", діяльність кооперативу регулюється Законом України "Про Кооперацію" від 10 липня 2003 року №1087-1V, Житловим кодексом Української РСР, Цивільним, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що згідно п. 9.14.5 Статуту ЖБК "Журналіст-3", до компетенції правління кооперативу віднесено, зокрема, укладання договорів з підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, виконують будівельні роботи тощо, та здійснення контролю за їх виконанням.

Однак, за приписами ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

При цьому, законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.

Спірний договір на капітальний ремонт ліфта передбачає виконання будівельних робіт, що свідчить про перевищення головою правління ЖБК "Журналіст-3" Тетіор А.В повноважень під час вчинення правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

П. 9.13.3 Статуту ЖБК "Журналіст-3" Голова Правління кооперативу представляє інтереси кооперативу у відносинах з будь-якими юридичними особами, разом з бухгалтером підписує фінансові документи, зберігає та використовує печатку та штамп кооперативу.

Судами встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в за липень 2017 року від 20.07.2017, акт вартості устаткування за липень 2017 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт по формі КБ-3 за липень 2017 року, акт здачі-приймання виконаних робіт з позачергового технічного огляду ліфта після монтажу обладнання від 09.08.2017 підписані головою правління ЖБК "Журналіст-3" та скріплені печаткою товариства. При цьому, відповідно до змісту статуту кооперативу, саме голова правління уповноважений від імені Кооперативу на підписання актів та на проставлення печатки, а не правління товариства. Отже, прийняття робіт за спірним договором та підписання і скріплення печаткою актів, свідчить про схвалення спірного правочину.

Матеріали справи місять докази часткового виконання умов договору зі сторони ЖБК "Журналіст-3" шляхом часткової оплати роботи у загальній сумі 247774,11 грн. Відповідні платіжні доручення про перерахування коштів підписані та погоджені головним бухгалтером ОСОБА_2 та головою правління ОСОБА_1

Частина 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визнання правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень (статті 203, 241 Цивільного кодексу України).

Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

При цьому, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Контрагент юридичної особи при укладенні договорів знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо такі обмеження: передбачені законом; про такі обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент укладення договору) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

За умовами ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ЖБК "Журналіст-3", станом на 20.02.2017 керівником ЖБК "Журналіст-3" є ОСОБА_1 та вказана особа уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. Проте, як вірно наголошено судом першої інстанції, у вказаному витязі відсутні відомості про обмеження щодо представництва юридичної особи, зокрема, керівника позивача за зустрічним позовом.

Виходячи з положень добросовісності представництва юридичної особи, Голова правління Кооперативу, підписуючи спірний договір, повинен був діяти добросовісно, як це передбачено статутом.

Отже, вірними є висновки судів про те, що відповідач за зустрічним позовом, виходячи з принципів, визначених у ст. 92 ЦК України та враховуючи відсутність відомостей про обмеження керівника ЖБК "Журналіст-3" у даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань не міг бути обізнаним про наявні обмеження повноважень у голови правління на укладення спірного договору (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові 10 квітня 2019 року у справі №906/348/18).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору №337-17/М-1 на капітальний ремонт на ліфті пасажирському від 20.02.2017 недійсним та необґрунтованість заявлених ЖБК "Журналіст-3" вимог, у зв`язку із чим, обґрунтовано зупинити касаційне провадження у справі №910/5137/19 до завершення судового провадження у справі №910/14571/19. Постановити ухвалу про зупинення виконання рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.2019 відмовили у задоволенні зустрічного позову.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

9. Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Журналіст-3" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі №910/5137/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець