Ухвала

від 08.08.2019 по справі 910/3498/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/3498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника Генерального прокурора

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду у складі Руденко М.А. - головуючий, Суліма В.В., Дідиченко М.А. від 30 травня 2019 року

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до: 1. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз", 2. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

про визнання недійсним договору та стягнення грошових коштів у розмірі 117 792 772, 03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора 19 червня 2019 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30 травня 2019 року у цій справі.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3498/18 зважаючи на таке.

Оскарженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30 травня 2019 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз" про призначення судової експертизи у справі № 910/3498/18 і призначено судову фінансово-економічну експертизу.

Провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Оскільки ухвала про призначення експертизи до переліку таких ухвал не входить, вона не підлягає касаційному оскарженню, а тому і доводи, що наводить скаржник обґрунтовуючи незаконність такої ухвали Судом не приймаються.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Такі процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал апеляційного господарського суду окремо від остаточної постанови суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і вони не зменшують для сторін можливості доступу до суду касаційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються взагалі права на касаційне оскарження таких проміжних ухвал апеляційного господарського суду, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 910/9883/17).

Стосовно ж оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30 травня 2019 року в частині зупинення провадження у справі № 910/3498/18, Суд зазначає таке.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

У зв`язку із призначенням експертизи апеляційний господарський суд використав своє право на зупинення провадження у справі до отримання результатів цієї експертизи.

Конструкція пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України не передбачає подвійного тлумачення і її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів.

В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Підсумовуючи Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал судів першої інстанції та апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування і сталість судової практики.

За таких обставин, Суд, не вбачаючи підстав для відкриття касаційного провадження на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30 травня 2019 року у справі № 910/3498/18, відмовляє у такому відкритті.

Керуючись статтями 234, 287, 293, 304, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30 травня 2019 року у справі № 910/3498/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. С. Міщенко

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий