МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2019 р. № 400/1397/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Південний степ", вул. Нікольська, 61/11, Миколаїв, 54001
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:зобов`язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Південний степ (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області, в якому просить зобов`язати Миколаївське управління Головного управління ДФС у Миколаївській області зареєструвати його платником податку четвертої групи на 2019 рік з 01.01.2019 р.
Ухвалою суду замінено неналежного відповідача, Миколаївське управління Головного управління ДФС у Миколаївській області на належного відповідача, Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним до відповідача надано документи для розгляду питання щодо переходу у 2019 році на спрощену систему оподаткування четвертої групи, при цьому дотримавшись всіх правил та вимог законодавства. 20.03.2019 року відповідачем надано висновок щодо відмови у реєстрації платником позивача платником єдиного податку четвертої групи.
Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що за наслідками розгляду заяви позивача про перехід на четверту групу єдиного податку йому було правомірно винесено повідомлення від 20.03.2019 №870/10/14-29-50-5/21/870 про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи. Правомірність свого рішення відповідача, обґрунтовує тим, що наданою на запит до Воскресенської селищної ради та Михайло - Ларинської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, на які отримано відомості про те, що земельні ділянки які відображені в відомості про наявність земельних ділянок, протягом 2018 року позивачем не використовувались. Відповідно обсяги вирощеної позивачем продукції рослинництва відсутні, тобто у позивача відсутній дохід від її реалізації.
Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому проваджені.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Південний степ - є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння, олійних культур.
Позивачем було направлено до відповідача документи для розгляду питання щодо переходу у 2019 році на спрощену систему оподаткування четвертої групи.
20.03.2019 року відповідачем листом повідомив позивача про надіслання йому відмови у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2019 рік.
Відмова відповідача вмотивована тим, що вимогами п.п. 298.8.3 п. 298 ст. 298 Податкового кодексу України передбачено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва …, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому у користування. Вході розгляду документів, поданих позивачем, відповідачем встановлено, що ним у 2018 році, земельні ділянки які відображені в відомостях про наявність земельних ділянок, протягом 2018 року взагалі не використовувались, тобто обсяги вирощеної продукції рослинництва взагалі відсутні, відповідно як наслідок відсутній і дохід від реалізації.
Відповідно до п.п. 291.2, 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України визначено, що до четвертої групи суб`єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до п.п. 14.1.235 ст.14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Згідно до п.п. 299.6 ст.299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб`єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:
-невідповідність такого суб`єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;
-наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
-подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.
Позивачем при зверненні до відповідача для переходу на спрощену систему оподаткування четвертої групи було надано: загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 р. від 18.02.2019 р. №15686528, звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 18.02.2019 р. №15691594 та № 15691769; відомості про наявність земельних ділянок від 18.02.2019 р. № 1561595 та №15691770; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік від 18.02.2019 р. №15686540 та 15691675.
Отже, позивачем були надані всі необхідні документи, визначені Податковим кодексом України.
У відмові відповідача зазначено, що земельні ділянки, які відображені в відомості про наяваність земельних ділянок, протягом 2018 року не використовувались, позивачем в господарській діяльності по вирощуванню сільськогосподарської продукції, а тому відсутні підстави вважати позивача товаровиробником сільськогосподарської продукції.
З пояснень позивача у позовній заяві вбачається, що вищезазначений встановлений відповідачем факт ним не заперечується та дійсно ним орендовані земельні ділянки площею 19,44 га в 2018 році для вирощування сільськогосподарської продукції не використовувались
Однак, відповідачем не було враховано, що до вирощеної сільськогосподарської продукції позивачем за 2018 р. входить вирощування грибів в орендованих позивачем приміщеннях, яка в подальшому була ним і реалізована.
На підтвердження вищезазначених господарських операцій позивачем надано договір суборенди від 29.01.2018 р., укладений між позивачем та ПП ОСОБА_1 , за умовами якого позивачу передано в користування нежитлові приміщення, а саме грибні камери в кількості 1 шт. за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , відомості про що внесено до Державного реєстру правочинів.
Для вирощування грибів позивачем було придбано у ТОВ Югагрохим хімічні препарати для вирощування грибів , про що свідчить договір купівлі-продажу №16/04-1 від 02.04.2019 року укладений між позивачем та ТОВ Югагрохим .
02.04.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір цивільно - правового характеру щодо виконання комплексу робіт по вирощуванню грибів.
23.04.2018 року позивачем згідно договору № 5 придбано у ТОВ Сфера Торга обладнання для вирощування сільськогосподарської продукції (грибів).
В подальшому вироблена на орендованих угіддях сільськогосподарська продукція (гриби шампіньйони) реалізована на адресу ТОВ Яр - Торг , про що свідчить договір купівлі - продажу № 11/05-18 від 11.05.2018 року на загальну суму 388 290,00 грн.
Реальність здійснення правочинів підтверджена відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що господарською діяльністю позивача є виробництво (вирощування) сільськогосподарської продукції; позивач має орендовані потужності, а саме окрім земельної ділянки загальною площею 19,44га, позивач орендує нежитлові приміщення для вирощування сільськогосподарської продукції (грибів); частка сільськогосподарського товаровиробництва за 2018 рік, яке було вирощено в орендованих позивачем нежитлових приміщеннях, у позивача склала 90,91 % (388 290,00 грн.), тобто більше 75%.
Посилання відповідача на те, позивачем не використовується протягом 2018 року земельна ділянка загальною площею 19,44 га, для вирощення продукції та як наслідок відсутній дохід від реалізації та позивач не є товаровиробником, на думку суду, є безпідставним.
Як підтверджено матеріалами справи, позивач для виконання сільськогосподарських робіт з вирощування в орендованих нежитлових приміщеннях, придбав засоби для вирощування сільськогосподарської продукції за власні кошти, а вирощена сільськогосподарська продукція, в свою чергу, згідно умов договору є власністю позивача.
Отже, критерієм для отримання юридичною особою статусу платника спрощеної системи оподаткування четвертої групи є виробництво у відповідних обсягах сільськогосподарської продукції на власних або орендованих виробничих потужностях і якщо, юридичною особою витримано всі вимоги, необхідні для набуття і підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, то така особа може бути платником цього податку, у тому числі за умови залучення техніки та працівників сторонніх організацій для виконання сільськогосподарських робіт.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником в розумінні податкового законодавства, який виконав всі умови, визначені Податковим кодексом України для переходу на спрощену систему оподаткування платника єдиного податку четвертої групи, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у реєстрації його, як платника єдиного податку четвертої групи.
Тому позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ПН1704624 від 10.05.2019 р. (а. с. 4), підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Південний степ (вул. Нікольська, 61/11,Миколаїв,54001, код ЄДРПОУ 40964972 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.
2. Зобов`язати Головне управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Південний степ (вул. Нікольська, 61/11, Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40964972 ) платником єдиного податку четвертої групи на 2019 рік, з 01.01.2019 року.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство Південний степ (вул. Нікольська, 61/11,Миколаїв,54001, код ЄДРПОУ 40964972 )судовий збір в розмірі 1921, 00 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя В. С. Брагар
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.08.2019 |
Оприлюднено | 11.08.2019 |
Номер документу | 83545607 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Брагар В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні