Постанова

від 09.08.2019 по справі 520/4909/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2019 р. Справа № 520/4909/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бершова Г.Є.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.06.19 по справі № 520/4909/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром"

до Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Черкаській області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хладопром звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому позивач просив зобов`язати Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області провести перевірку інформації щодо відсутності Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ та його майна за адресою АДРЕСА_1 ); зобов`язати Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області внести зміни до постанови від 13.10.2014 №44906485 в частині місцезнаходження боржника - Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ та його майна. Зобов`язати Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області звернутися з заявою до Смілянського міськрайонного управління юстиції щодо внесення змін до Державного реєстру прав щодо місцезнаходження суб`єкта господарювання Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ , код 35495219 та його майна.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року провадження у справі закрито.

Роз`яснено позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого господарського суду.

Позивач не погодився із такою ухвалою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 24.09.2018 року між Національним банком України та ТОВ ХЛАДОПРОМ було укладено договір купівлі-продажу майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. (а.с.13-15).

Предметом вказаного договору є нежитлові будівлі і споруди фабрики по виробництву морозива, загальною площею 16572,8 кв.м, земельна ділянка, площею 5,4008 га та рухоме майно у кількості 1351 одиниці, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 54072300,00 грн.

До набуття права власності Національним Банком України, вищевказане нерухоме майно належало ТОВ ЕЛІТ (код ЄДРПОУ 32396857).

Позивачем було зареєстровано право власності на набуте нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 24.09.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ ХЛАДОПРОМ 02.04.2019 було отримано Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна шодо об`єкта нерухомого майна. Згідно з актуальною інформацією з зазначеного реєстру про об`єкт нерухомого майна, Смілянським відділом державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, на підставі постанови від 13.10.2014 р. № 44906485, накладено арешт на все нерухоме майно Смілянської філії ТОВ Еліт , код 35495219, адреса Україна, 20700, Черкаська область, м.Сміла, вул.Рози Люксембург, 21. Підставою внесення запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення Смілянського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16483682 від 15.10.2014.

Позивач зазначає, що наявність в Державному реєстрі прав інформації щодо арешту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , тягне за собою настання негативних наслідків для ТОВ ХЛАДОПРОМ та перешкоджає вільному розпорядженню правомірно набутим нерухомим майном.

З огляду на наведене, позивача зазначає, що Смілянський відділ державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, як обтяжувач, має право та повинен звернутися із заявою до територіального органу Міністерства юстиції України, а саме до Смілянського міськрайонного управління юстиції, щодо внесення відповідних змін до Державного реєстру прав стосовно місцезнаходження боржника Смілянської філії ТОВ ЕЛІТ та його майна.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що намагання сторін вирішити спір про речове право на об`єкти нерухомості, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку КАС України є помилковим.

Колегія суддів не погоджується з ухвалою суду першої інстанції та зазначає, що вона підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 цього Кодексу визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень позначає суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Вказана позиція узгоджується із позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі № 826/11308/18.

Колегією суддів встановлено, що у даній справі позивач оскаржує порушення відповідачем вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що виконавчі дії провадяться за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, оскільки майно Смілянської філії ТОВ "ЕЛІТ" не знаходиться за адресою м. Сміла, вул. Рози Люксембург, 21.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, помилково відніс даний спір до приватно-правового, з огляду на таке.

Суд першої інстанції зазначає, що позовні вимоги ТОВ Хладопром заявлено на захист порушеного, на його думку, права власності на спірні нежитлові будівлі і споруди фабрики по виробництву морозива, загальною площею 16572,8 кв.м, земельну ділянку, площею 5,4008 га та рухоме майно у кількості 1351 одиниці, які розташовані на адресою АДРЕСА_1 , вартістю 54072300,00 грн.

Проте, даний висновок суду є помилковим, оскільки предметом розгляду у даній справі є не порушення права власності позивача (оскільки вказані вище нежитлові будівлі належать на праві власності позивачу, про що внесено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та дана обставина ніким не заперечується та під сумнів не ставиться), а порушення відповідачем під час здійснення виконавчих дій вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково віднесено даний публічно-правовий спір до приватно-правового, а тому є підстави для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Щодо вимоги скаржника про ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає таке.

Порядок розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції визначено статтею 312 КАС України, зокрема, частини перша та третя встановлює, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Стаття 320 КАС України визначає підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Тобто, суди апеляційної інстанції не наділені повноваженнями розглядати спір по суті у випадку, якщо суд першої інстанції не здійснив такий розгляд, а прийняв ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі у розумінні статті 320 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року про закриття провадження у справі - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хладопром" - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 по справі № 520/4909/19 скасувати, а справу направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов