Ухвала

від 08.08.2019 по справі 810/1874/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2019 року

Київ

справа №810/1874/18

адміністративне провадження №К/9901/22161/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 810/1874/18 за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Бориспільське управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулося до суду з адміністративним позовом до Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, третя особа: Бориспільське управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 810/1874/18 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову повністю.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Наведені у цій нормі ознаки адміністративної справи незначної складності відповідають ознакам спрощеного позовного провадження, що підтверджується нормами статті 257 КАСУ, відповідно до якої, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відтак, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за певною касаційною скаргою, суд повинен послідовно визначити наявність підстав для відкриття такого провадження.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі є вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання надати органу казначейства висновок про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції, зробили висновок про те, що єдиною підставою нескладення висновку про повернення платнику податків надмірно сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток, є посилання відповідача на те, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток. Бездіяльність податкового органу , яка полягає у невиконанні заходів та дій щодо повернення платнику податків надмірно сплачених сум грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 10827878,00 грн. суперечить вимогам статті 43 Податкового кодексу України.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та застосування законодавства на час спірних правовідносин, а також значення справи для сторін та суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 810/1874/18 про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на прибуток про визнання дій та бездіяльності протиправними, не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2019 року у справі № 810/1874/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підпис В.П. Юрченко