Постанова

від 30.07.2019 по справі 308/10186/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10186/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 липня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

за участі секретаря - Микуляк Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-канадське підприємство Міст-Тур на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2019 року (головуючий суддя Деметрадзе Т.Р.) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-канадське підприємство Міст-Тур , третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль Авіа , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-канадське підприємство Міст-Тур (далі ТОВ Міст-Тур ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 16.07.2018 позивачі, які є подружжям, уклали з туроператором ТОВ Міст-Тур через турагента відповідача в м.Ужгороді - ФОП ОСОБА_3 - фактичний договір на одержання туристичного продукту, який поєднував надання ним наступних послуг:

авіапереліт з м.Львова (Україна) до м.Тіват ( Чорногорія) та у зворотному напрямку;

медичне страхування від нещасних випадків.

трансфер з аеропорта Тіват до готелю та у зворотному напрямку.

проживання у готелі Palma протягом 10 днів.

За одержання пакету цих послуг позивачі за спільні заощадження сплатили відповідачу загалом 63 414,72 грн.

Вказували, що оскільки з м. Ужгорода до аеропорту м.Львова не існує жодних регулярних транспортних сполучень, позивачі за місцем свого проживання замовили таксі, яке доставило їх на реєстрацію за 2 години до вильоту (10 год. 20 хв.), вартість якого становила 5000 грн. Загалом позивачами сплачено 68 414,72 грн., кожним по 34207,36 гривень.

Відповідач у наданому інформаційному листі, який є складовою частиною укладеного між сторонами договору, визначив, що він почне надавати туристичні послуги 09.08.2018 р. о 10 год. 20 хв. за українським часом, тобто з початком реєстрації пасажирів та вантажу на рейс ВАУ 2721 з м.Львів до м.Тіват (Чорногорія).

В аеропорту м. Львова представники відповідача та компанії авіаперевізника повідомили позивачів, що виліт рейса ВАУ 2721 затримується на 5 год. 10 хв., оскільки літак знаходиться в м.Хургада (Єгипет) і там ще не почалась реєстрація пасажирів, які вилітали в Україну.

У зв`язку з тим, що відповідач відклав надання туристичних послуг на понад нормований термін, позивачі відмовились від них і повідомили одразу про розірвання договору відповідача через його турагента ОСОБА_3 , а також поставили до відома про своє рішення представника авіаперевізника, з яким у відповідача є відповідні договірні відносини.

Позивачі зазначали, що жодних явищ непереборної сили у місці надання послуги щодо авіаперевезення, тобто у м.Львові (землетрус, цунамі, війна і т.д.) 09.08.2018 не було.

Маючі намір вирішити свої претензії та повернути одержані відповідачем кошти у позасудовому порядку, позивачі 13.08.2018 звернулися до відповідача з відповідною заявою, надавши усі необхідні документи. Не дивлячись на очевидну правову обґрунтованість їх вимог відповідач відмовився повернути сплачені ними кошти, в результаті чого безпідставно збагатився.

Також позивачі зазначали, що їм було спричинено моральну шкоду - у зв`язку зі зривом запланованої та довгоочікуваної закордонної поїздки позивачі одержали нервовий стрес, в результаті якого захворіли і змушені були звернутися до лікарів. Процес хвороби, її лікування та видужання тривав значний час. Він потребував суттєвих матеріальних витрат, потягнув за собою погіршення фізичних та моральних здібностей позивачів, призвів до суттєвої зміни звичайного способу їх життя.

Посилаючись на дані обставини позивачі просили суд стягнути на свою користь понесені матеріальні витрати в розмірі по 34207,36 грн. кожному, по 34207,36 грн. кожному у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ Міст-Тур на користь ОСОБА_1 34207,36 гривень у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 34207,36 гривень у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди. Стягнуто з ТОВ Міст-Тур на користь ОСОБА_2 34207,36 гривень у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 34207,36 гривень у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ Міст-Тур на користь держави судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

На це рішення подало апеляційну скаргу ТОВ Міст-Тур . Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачі були обізнані про можливі зміни в розкладі на виліт, а в договорі передбачено, що час вильоту не є істотною умовою договору та може змінюватись на необмежений час в межах однієї доби; істотною умовою договору є дата вильоту, а не година; вважає, що відповідачем зобов`язання було виконано; затримка рейсу відбулась внаслідок технічних причин і відкладення рейсу відбулося для усунення технічних несправностей з метою якісного надання послуг та безпеки пасажирів. Зазначають, що відмова від авіатуру є правом позивачів, але з цього не випливає обов`язок відшкодування його вартості відповідачем. Відповідно до Типових правил надання туристичних послуг у разі відмови Туриста від туристичного продукту в день початку надання такої послуги та в дати високого сезону, витрати Туроператора (штраф) складає 100 % вартості послуг незалежно від дати бронювання, а тому на жодну компенсацію позивач очікувати не може, про що позивача було попереджено при здійсненні відмови від авіатуру. Щодо вимоги про відшкодування вартості проїзду на таксі з м.Ужгород до м.Львів, апелянт зазначає, що існує пряме автобусне та залізничне сполучення між цими населеними пунктами. Також апелянт зазначає, що позивачами не підтверджено жодними належними доказами вину відповідача у неспожитті ними туристичного продукту, а відтак, завдання моральної шкоди позивачам не є наслідком дій відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просили рішення суду залишити без змін.

Директор ТОВ Стиль Авіа на адресу апеляційного суду надіслала клопотання по розгляд справи за відсутноcті представника третьої особи

Заслухавши пояснення представників сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, обумовлені договором на туристичне обслуговування послуги не надав, грошові кошти не повернув, а тому відповідальність перед позивачами несе туроператор; розмір матеріальної шкоди утворює сума, сплачена позивачами за туристичні послуги у розмірі 63 414,72 грн. та кошти, сплачені за таксі з м. Ужгорода до м. Львова у розмірі 5000 грн. При цьому місцевий суд вважав обґрунтованим те, що розмір завданої позивачам моральної шкоди є рівним розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Повною мірою із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16.07.2018 позивачі, які є подружжям, уклали з туроператором ТОВ Міст-Тур через турагента відповідача в м.Ужгороді - ФОП ОСОБА_3 - фактичний договір на одержання туристичного продукту, який поєднував надання ним наступних послуг:

авіапереліт з м.Львова (Україна) до м.Тіват ( Чорногорія) та у зворотному напрямку;

медичне страхування від нещасних випадків.

трансфер з аеропорта Тіват до готелю та у зворотному напрямку.

проживання у готелі Palma протягом 10 днів.

За одержання пакету цих послуг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні заощадження сплатили відповідачу 63 414,72 грн. (а.с.16).

Відповідач у своєму інформаційному листі, який є складовою частиною укладеного між сторонами договору, визначив, що він почне надавати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 туристичні послуги 09.08.2018 р. о 10 год. 20 хв. за українським часом, тобто з початком реєстрації пасажирів та вантажу на рейс ВАУ 2721 з м.Львів до м.Тіват ( Чорногорія ) (а.с.22). При цьому, в інформації авіакомпанії BRAVO AIRWAYS зазначалось про необхідність уточнювати розклад за добу до вильоту (а.с.17-18).

Відповідачі вчасно прибули на реєстрацію рейсу. Проте вже в аеропорту м.Львова представниками компанії-авіаперевізника повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що рейс ВАУ 2721 авіакомпанії Браво, який мав виконуватись о 12:20 год. 09.08.2018 перенесено вильотом зі Львова до 17:30 год. 09.08.2018 (а.с.27), а представниками відповідача було повідомлено, що рейс затримується на 5 год. 10 хв., оскільки літак знаходиться в м.Хургада (Єгипет) і там ще не почалась реєстрація пасажирів, які вилітали в Україну.

У зв`язку з тим, що відповідач відклав надання туристичних послуг на понад нормований термін, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовились від них і уже о 10 год.37 хв. повідомили про розірвання договору відповідача через його турагента ОСОБА_3 , що підтверджується Пояснювальною запискою ОСОБА_3 (а.с.28), а також поставили до відома про своє рішення представника авіаперевізника, з яким у відповідача є відповідні договірні відносини.

Відповідно до статті 1 Закону України Про захист прав споживачів послугою вважається діяльність виконавця послуг з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і виконавцем.

За положеннями Закону України Про туризм (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо) (ст.1); Туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору (ч. 3 ст. 19-1); за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт) (ст. 20); до договору на туристичне обслуговування застосовується загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання (ч. 2 ст. 20); Згідно із ч. 7 ст. 20 Закону України Про туризм кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі, погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування (ч. 8 ст. 20); якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін (ч. 11 ст. 20); якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України Про захист прав споживачів (ч. 15 ст. 20);

За змістом статті 24 Закону України Про туризм суб`єкти туристичної діяльності зобов`язані відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.

Згідно з положеннями частини першої статті 25 Закону України Про туризм туристи і екскурсанти мають право, зокрема, на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до статті 30 Закону України Про туризм порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Згідно зі статтею 32 Закону України Про туризм за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Статтею 33 Закону України Про туризм встановлено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом положень Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526); порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611); якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням умов договору однією зі сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ст. 653).

За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої, другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року Про туризм , частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року Про захист прав споживачів , статей 610, 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Судом першої інстанції констатовано, що відповідач, як виконавець чотирьох послуг (авіапереліт, страхування, трансфер та проживання в готелі) сам визначив у рахунку № НОМЕР_4 від 16.07.2018, авіаквитках та інформаційному листі до авіатуру до Чорногорії дату та час початку надання цих послуг - 09.08.2018 о 12 год. 20 хв. з аеропорта м.Львів. Дані умови позивачами були прийняті. Фактично надання послуг розпочалось із значним запізненням - 09.08.2018 р. о 17 год. 30 хв., що є порушенням взятого на себе зобов`язання відповідача.

Туроператор та турагент не повідомили позивачів про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, у передбачений ч. 8 ст. 20 Закону України Про туризм строк - не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі.

Вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у порушенні понаднормового терміну початку надання послуг немає, адже на реєстрацію авіарейсу ВАУ 2721 вони прибули своєчасно.

Жодних явищ непереборної сили у місці надання послуги щодо авіаперевезення, тобто м.Львові (землетрус, цунамі, війна і т.д.) 09.08.2018 не було.

Колегія не бере до уваги посилання апелянта на положення ст. ст. 19, 20 Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, оскільки туристам (позивачам) в аеропорту м. Львів, як причину затримки рейсу, було повідомлено - невиліт літака м. Хургада (Єгипет), а наведені у апеляційній скарзі доводи щодо несправності транспортного засобу належними та допустимими доказами не доведені. Договору між позивачами та перевізником - авіакомпанією BRAVO AIRWAYS - не укладалось, натомість надання послуги авіапереліт було передбачено договором, укладеним між сторонами даної справи 16.07.2018.

Таким чином, відповідальність за порушення умов договору несе туроператор ТОВ Міст-Тур .

Разом із тим, визначаючи розмір матеріальної шкоди, місцевий суд вважав обґрунтованим, крім вимоги про стягнення коштів, сплачених за надання туристичних послуг, також і вимогу про стягнення витрат за надані послуги перевезення на легковому транспорті з м. Ужгорода до аеропорту м. Львів та у зворотному напрямку в сумі 5000 грн., сплачених ФОП ОСОБА_7 (а.с.23).

Однак, трансфер з м. Ужгорода до аеропорту м. Львова не входило до комплексу туристичних послуг згідно укладеного між сторонами договору.

Витрати на таксі (до того ж з урахуванням існування альтернативи транспортних сполучень між м. Ужгород та м. Львів) не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, тобто не є витратами, які позивачі зробили або повинні зробити для відновлення свого порушеного права, оскільки сторони договору дійшли домовленості, що надання туристичних послуг надаватиметься з м. Львів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції 5000 грн. у відшкодування витрат на послуги таксі з м. Ужгород до м. Львів стягнуто з відповідача безпідставно.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вважав обґрунтованим те, що розмір завданої позивачам моральної шкоди становить 68414,17 грн. - така сума є рівною розміру заподіяної матеріальної шкоди, яку утворює сума, сплачена позивачами за туристичні послуги у розмірі 63414,72, та кошти, сплачені за таксі з м. Ужгорода до м. Львова у розмірі 5000 грн.

Проте судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди в такій сумі.

Статтями 25 та 33 Закону України Про туризм передбачено право туриста на відшкодування моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору, а заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. Моральна шкода відшкодовується одноразово, незалежно від майнової шкоди та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ст. 23 ЦК України). Також враховується інтенсивність і тривалість психічних переживань особи та характер негативних наслідків.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що по приїзді в м.Ужгород позивачі звернулися до лікарів, які констатували прогресуючі захворювання внаслідок перенесеного нервового стресу і рекомендували пройти курс лікування (у кожного з позивачів свій) - так, ОСОБА_2 встановлено діагноз - гостра реакція на стрес, ОСОБА_1 встановлено діагноз - змішаний тривожно-депресивний розлад. (а.с.30-32).

Колегія вважає, що у зв`язку із зривом запланованої та довгоочікуваної відпустки, подальших переживань, спричинених неналежним наданням туристичних послуг відповідачем, позивачам було завдано моральної шкоди - вони одержали нервовий стрес, в результаті якого захворіли і змушені були звернутися до лікарів, проходити курс лікування, зазнаючи при цьому матеріальних витрат. Проте, зважаючи на обставини справи, характер та глибину душевних страждань, тривалість немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках, ступінь вини відповідача, враховуючи вимоги розумності і справедливості, судова колегія вважає, що на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди слід стягнути по 10000 грн. кожному.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, слід змінити з підстав, передбачених п.п.3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та стягнути з відповідача на користь позивачів по 31707,36 грн. у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та по 10000,00 грн. у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-канадське підприємство Міст-Тур - задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 01 березня 2019 року - змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-канадське підприємство Міст-Тур (код ЄДРПОУ 25234466, адреса місця знаходження: м. Львів, просп. Шевченка, 34) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина Туреччини НОМЕР_2 , виданий 06.11.2012) 31707,36 гривень у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 10 000,00 гривень у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-канадське підприємство Міст-Тур (код ЄДРПОУ 25234466, адреса місця знаходження: м. Львів, просп. Шевченка, 34) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 03.12.1996) 31 707,36 гривень у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 10 000,00 гривень у рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 серпня 2019 року.

Головуюча:

Судді: