Постанова

від 08.08.2019 по справі 645/4177/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2019 року

м. Харків

Справа № 645/4177/18

Провадження № 22-ц/818/3061/19

Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Піддубного Р.М., Сащенко І.С.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

третя особа - Обслуговуючий кооператив Авто Воєнвед ,

розглянув в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди, третя особа Обслуговуючий кооператив Авто Воєнвед за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року в складі судді Бугери О.В, -

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Обслуговуючий кооператив Авто Воєнвед про усунення перешкод у користуванні майном.

Позов мотивований тим, що він є членом Обслуговуючого кооперативу Авто Воєнвед . В даному кооперативі йому належить гараж № НОМЕР_1 , яким він користується для зберігання автомобіля ВАЗ-21061. На протилежному боці виїзду з його гаражу відповідачем, власником гаражу № НОМЕР_2 , з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, споруджена прибудова з навісом та бетонним майданчиком. В результаті розміщення даної прибудови створюються перешкоди для руху транспортних засобів, у зв`язку із чим він не може проїхати до свого гаражу на автомобілі. Відповідач власного автомобіля немає, використовує гараж як майстерню, встановив там обладнання для ремонту автотранспорту. Крім того, проводить ремонт автомобілів на вулиці, на проїзній частині дороги між гаражами. Бетонний майданчик виступає на 20-30 см над основною дорогою, що створює додаткову перешкоду в русі. Прибудова з навісом та бетонним майданчиком споруджена відповідачем без згоди власників сусідніх гаражів і дозволу правління ОК Авто Воєнвед . 22.05.2013 року було прийнято рішення на загальних зборах членів кооперативу про зобов`язання відповідача знести споруду, але до цього часу прибудова не знесена, відповідач будь-які вимоги ігнорує. Тобто, своїми діями створює перешкоду у користуванні ним його гаражем № НОМЕР_1 , постійно протягом 5 років. Окрім того, взимку відповідач відкидає сніг до воріт його гаражу, а існуюча споруда не дозволяє йому вивезти цей сніг. Протягом 2 років він звертався до різних інстанцій з приводу перешкоди, йому було рекомендовано звернутись до суду. Вважав, що такими діями відповідача він не має можливості користуватись своїм гаражем протягом 5 років та такі дії відповідача призвели до погіршення стану його здоров`я, душевних та психологічних страждань

В зв`язку з цим просив зобов`язати відповідача демонтувати прибудову гаража №182 з навісом та бетонним майданчиком, що знаходиться в ОК Авто АДРЕСА_1 адресою АДРЕСА_2 , стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень, а також стягнути з відповідача на його користь сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги позову підтримали, просили його задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеним в позові.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити. Посилався на те, що жодним чином наявність так званого навісу не чинить перешкоди позивачу, гараж якого розташований на іншій стороні. Це не навіс, а секція для зберігання дров. Гаражем він користується лише з 2016 року, про існування рішення 2013 року йому не було відомо, окрім того, звертав увагу суду, що тим же рішенням позивача взагалі було виключено з членів кооперативу за несплату внесків. Зазначав, що він придбав даний гараж у свого сина, з моменту придбання гаражу до нього ніхто з членів правління кооперативну не приходив та не висував вимог про демонтаж. Бетонна площадка дійсно існує, але це частина заасфальтованої ділянки дороги, оскільки в його гараж постійно затікала вода, перешкод в русі дана площадка не чинить нікому. Також посилався на те, що неодноразово приїжджали перевірки, але будь-яких порушень з його боку не встановили.

Представник 3-ї особи ОК Авто Воєнвед в судове засідання не з`явився, подав суду поштою заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Зобов`язано УДКСУ у Фрунзенському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції №5 від 23.07.2018 року в сумі 704 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, і як доводи апеляційної скарга виклав позовні вимоги.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що відповідач своїми діями порушує його права, свободи та інтереси у користуванні майном.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Судом встановлено, що сторони у справі є членами кооперативу ОК Авто Воєнвед , що підтверджується відповідними членськими книжками та довідкою про сплату позивачем, відповідачем членських внесків ( а.с.6, 7, 48,143, 148, 149).

За позивачем закріплено гараж під №185 за відповідачем під №182, що також підтверджується відповідними членськими книжками та довідкою.

Місце розташування Обслуговуючого кооперативу Авто Воєнвед - вулиця Тархова, будинок 13, м.Харків, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с.8,9).

На підтвердження своїх вимог позивачем надані листування з відповідними державними органами (Індустріальним районним відділом у м.Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, з Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, з Департаментом територіального контролю Харківської міської ради та з Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області).

Із відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 16.11.2017 року вбачається, що виїздом на місце встановлено наявність влаштованого навісу та тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності. (а.с.23).

Будь-яких доказів того, що вищезазначені споруди порушують право позивача користуватись гаражем № №185, матеріали справи не містять.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскільки в ході розгляду справи було з`ясовано, що позивач не є власником гаражу, а є лише користувачем гаражу, як член кооперативу, за таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги ст.391 ЦК України до даних правовідносин не підлягають застосуванню.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові і в цій частині, осільки будь-яких доказів позивачем також не надано.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без задоволення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , п. 1 ч. 1 ст. 374 , ст. 375 , ст. ст. 381-384 , 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року - залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2019 року

Головуючий І.П. Коваленко

Судді Р.М. Піддубний

І.С. Сащенко