Ухвала
13 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 645/4177/18
провадження № 61-16353ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Обслуговуючий кооператив Авто Воєнвед , про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Обслуговуючий кооператив Авто Воєнвед , про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що є членом Обслуговуючого кооперативу Авто Воєнвед , у цьому кооперативі йому належить гараж АДРЕСА_3 , яким він користується для зберігання автомобіля ВАЗ-21061. На протилежному боці виїзду з його гаражу ОСОБА_2 , власником гаражу АДРЕСА_4 , з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил, споруджена прибудова з навісом та бетонним майданчиком. Унаслідок розміщення цієї прибудови створено перешкоди для руху транспортних засобів, у зв`язку із чим він не може проїхати до свого гаражу на автомобілі. ОСОБА_2 власного автомобіля не має, використовує гараж як майстерню, встановив там обладнання для ремонту автотранспорту, проводить ремонт автомобілів на вулиці, на проїзній частині дороги між гаражами. Бетонний майданчик виступає на 20-30 см над основною дорогою, що створює додаткову перешкоду в русі. Прибудова з навісом та бетонним майданчиком споруджена ОСОБА_2 без згоди власників сусідніх гаражів і дозволу правління Обслуговуючого кооперативу Авто Воєнвед .
22 травня 2013 року було прийнято рішення на загальних зборах членів кооперативу про зобов`язання ОСОБА_2 знести споруду, але до цього часу прибудова не знесена, відповідач будь-які вимоги ігнорує.
ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 своїми діями створює перешкоди у користуванні ним гаражем АДРЕСА_3 та такі дії відповідача призвели до погіршення стану його здоров`я, душевних та психологічних страждань.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 демонтувати прибудову гаража АДРЕСА_4 з навісом та бетонним майданчиком, що знаходиться в Обслуговуючому кооперативі Авто АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн та судові витрати.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 своїми діями порушує його права, свободи та інтереси у користуванні майном.
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, він просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач визначив її у грошовому вимірі.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України випливає, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.
Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1 921 грн.
Ціна позову у цій справі становить 5 000 грн,яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).
За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи ціну, предмет позову та складність зазначеної справи, а також беручи до уваги, що касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, ураховуючи, що частина шостої статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються у тому числі і на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , тобто після 15 грудня 2017 року.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року та постанова Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2019 |
Оприлюднено | 15.09.2019 |
Номер документу | 84229809 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Черняк Юлія Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні