Постанова

від 30.07.2019 по справі 907/602/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2019 р. Справа №907/602/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Петрик К.О.,

явка учасників справи:

від позивача - Рутковський С.В. (ордер серії ЗР №332557 від 20.06.2019);

від відповідача - Пачута О.М. (довіреність б/н від 12.07.2019);

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Універсал Україна б/н від 16.04.2019

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019, суддя: Ремецькі О.Ф., м. Ужгород, (повний текст рішення складено - 11.02.2019),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комерція і будівництво , м. Ужгород,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Універсал Україна , м. Ужгород,

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

12.10.2018 в Господарський суд Закарпатської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Комерція і будівництво (далі по тексту ТОВ Комерція і будівництво , субпідрядник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Універсал Україна (далі по тексту ТОВ Торговий дім Універсал Україна , підрядник) про стягнення 2 596 742,54 грн., з яких: по договору №7 від 12.09.2017 - 827 226,00 грн. основної заборгованості, 228 042,41 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 01.10.2018, 38 665,93 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по жовтень 2018 року, 20 669,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 01.10.2018, та по договору №8 від 12.09.2017 - 1 100 000,00 грн. основної заборгованості, 303 238,35 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 01.10.2018, 51 415,85 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по жовтень 2018 року, 27 485,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 01.10.2018.

У подальшому, зазначені позовні вимоги були уточнені згідно з заявою від 07.12.2018, яка прийнята ухвалою суду від 07.12.2018.

За змістом уточнених позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 1 157 341,24 грн., а саме: по договору №7 від 12.09.2017 - 408 786,00 грн. основної заборгованості, 64 688,99 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 31.05.2018, 34 649,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по грудень 2018 року, 12 465,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 07.12.2018, та по договору №8 від 12.09.2017 - 500 000,00 грн. основної заборгованості, 79 123,29 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 31.05.2018, 42 381,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по грудень 2018 року, 15 247,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 07.12.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання щодо оплати виконаних робіт за договорами №7 та 8 від 12.09.2017.

Правовою підставою позову зазначає ст.ст. 509, 530, 610, 611, 612, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 173-179, 180, 181, 184, 193, 197,198, 216-220, 222, 230, 232, 317 319, 321, 322 ГК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019 вищезазначені уточнені позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ Торговий Дім Універсал Україна на користь ТОВ Комерція і будівництво 1 157 341,24 грн. та 38 951,14 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідачем, не здійснено своєчасної та повної оплати за виконані роботи згідно з договорами №7 та 8 від 12.09.2017, у зв`язку з чим стягнуто суму основної заборгованості, штрафні санкції (пеня, 3% річних) та інфляційні втрати.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що:

1)місцевим господарським судом не враховано часткову оплату в розмірі 450 000,00 грн. за роботи виконані згідно з договорами №7 та 8 від 12.09.2017, вартість матеріалів наданих відповідачем на суму 163 944,00 грн., які були використані під час виконання робіт, що підтверджується актами КБ-2в, які укладені на виконання договорів №7 та 8 від 12.09.2017 та 16 422,00 грн., які виплачені відповідачем його робітникам.

2)суд першої інстанції стягнув 38 951,14 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви без урахування того, що первинні позовні вимоги були зменшені, а тому й зменшився розмір судового збору;

3)суд першої інстанції не врахував положення Національного стандарту ДСТУ Б Д1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №293 від 05.07.2013, а тому безпідставно задоволив позов за відсутності акту КБ-2в про приймання виконаних робіт та довідки КБ-3 про вартість виконаних робіт, які є необхідними первинними документами, що використовуються під час проведення розрахунків за обсяги виконаних будівельних робіт;

В судове засідання 30.07.2019 представники сторін з`явились.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційний скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яки відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 12.09.2017 між ТОВ Комерція і будівництво , (надалі субпідрядник/позивач) та ТОВ Торговий Дім Універсал Україна , (надалі підрядник/відповідач) укладено два договори субпідряду №7 (а.с.44-54,т.1) та №8 (а.с.18-28,т.1), за умовами яких субпідрядник бере на себе зобов`язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати і здати підряднику об`єкт, відповідно до конкурсної пропозиції, затвердженої проектно-кошторисної документації та будівельними нормами та правилами відповідно до діючого законодавства в затверджений цим договором термін, а підрядник зобов`язується надати субпідряднику проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування згідно договору, прийняти закінчений виконаний об`єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів.

Умови цих договорів субпідряду є аналогічними за виключенням об`єкту на якому виконуватимуться роботи з субпідряду та вартості цих робіт.

Зокрема, договір №7 передбачає капітальний ремонт центральної алеї (Алея Небесної Сотні) на меморіальному комплексі Пагорб Слави в місті Ужгород, вартість якої за умовами договору становить 858 786,00 грн., в т.ч. ПДВ 143 131,00 грн., а договір №8 передбачає будівництво водозабору на підземних свердловинах по вул. Миру в м. Чоп, вартість якого становить 1 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 183 333,33 грн.

За умовами п. 4.2 цих договорів, виконання робіт здійснюється субпідрядником з вересня 2017 року по грудень 2017 року.

Приписами ч. 1, 2, 5 ст. 323 ГК України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх (ч.1).

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів (ч.2).

Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору (ч.5).

Згідно з ч. 2 ст. 319 ГК України підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Аналогічні положення визначені й у статті 838 ЦК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 317 ГК України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Таким чином, місцевий господарський суд надаючи оцінку характеру спірниих правовідносин та закону, що їх регулює, дійшов до правильного висновку, що між сторонами виникли договірні відносини підряду.

Апеляційним господарським судом встановлено, що на виконання взятих на себе зобов`язань позивачем, як субпідрядником, виконано обумовлені договорами №7 та №8 роботи на загальну суму 1 958 786,00 грн., з яких: 858 786,00 грн. по договору №7 та 1 100 000,00 грн. по договору №8, що зазначено в актах приймання-передачі виконаних підрядних робіт (а.с.29-43, 55-59, т. 1), в тому числі з врахуванням використаних матеріалів підрядника та оплаченої ним заробітної плати найманим працівникам, які підписані повноважними представниками та скріплені печатками юридичних осіб позивача та відповідача.

Предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога субпідрядника до підрядника про стягнення вартості неоплачених, належним чином виконаних будівельних робіт, а саме: 408 786,00 грн. по договору №7 та 500 000,00 грн. по договору №8, а також нарахування штрафних санкцій за прострочення цих грошових зобов`язань.

Зважаючи на це, до предмету доказування в даній справі входять обставини щодо належного виконання підрядником свого обов`язку зі сплати вартості виконаних субпідрядником робіт, за наслідками встановлення яких суд повинен визначити наявність чи відсутність в підрядника заборгованості перед субпідрядником, а також у випадку наявності такої, визначити її розмір (суму) та відповідно розмір штрафних санкцій.

Апеляційним судом встановлено, що сторонами не заперечується факт належного виконання будівельних робіт за договорами субпідряду. Спірним є питання вартості матеріалів підрядника, з яких виконувались будівельні роботи та їх різниця по відношенню до загальної вартості цих робіт, а також наявність чи відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій на ці суми.

Тобто, сторонами не заперечується, що вартість виконаних субпідрядником робіт на загальну суму 1 958 786,00 грн., з яких по договору №7 - 858 786,00 грн., а по договору №8 - 1 100 000,00 грн., натомість оспорюється вартість матеріалів підрядника (відповідач) в розмірі 902 793,60 грн., яка в силу пункту 3.16 договорів є підставою для зменшення обсягу (розміру) грошових зобов`язань підрядника перед субпідрядником.

Частиною третьою статті 323 ГК України передбачено, що забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

Водночас, апеляційним господарським судом встановлено, що пунктом 2.10 договорів передбачено інші положення ніж у ч. 3 ст. 323 ГК України, а саме, що роботи проводяться з матеріалів підрядника (ТОВ Торговий Дім Універсал Україна , який є відповідачем по справі)., що судом першої інстанції не досліджувалося.

За умовами окремих додаткових угод частина робіт може проводитися з матеріалів субпідрядника, проте апеляційним судом встановлено, що таких угод між сторонами укладено не було.

Отже, фактично, в умовах договору сторони погодили презумпцію того, що роботи виконуються з матеріалів підрядника, якщо про інше не укладено додаткових угод.

Посилання у відзиві позивача на протилежне тлумачення цих умов договорів спростовується з огляду на те, що сторони несуть ризик неясності або настання тих умов, які ними погоджені в цьому договорі (contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Сторонами не надано окремих додаткових угод за умовами яких обумовлено, що частина робіт проводиться з матеріалів субпідрядника.

У підписаних сторонами актах приймання-передачі виконаних підрядних робіт (а.с.29-43, 55-59, т. 1) вказано загальну вартість матеріалів, використаних при виконанні робіт, а також окремо виокремлено вартість матеріалів, які надані відповідачем, як підрядником, сумарна вартість яких становить 902 793,60 грн. з ПДВ, а саме:

в акті №2/2 про приймання-передачу виконаних робіт за листопад 2017 року зазначено, що вартість матеріалів, виробів та конструкцій становить 760 781,00 грн., з яких вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ становить 595 977,60 грн.;

в акті №3/3 про приймання-передачу виконаних робіт за грудень 2017 року зазначено, що вартість матеріалів, виробів та конструкцій становить 397 158,00 грн., з яких вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ становить 142 872,00 грн.;

в акті №1/1 про приймання-передачу виконаних робіт за листопад 2017 року зазначено, що вартість матеріалів, виробів та конструкцій становить 446 724,00 грн., з яких вартість матеріальних ресурсів поставки замовника з ПДВ становить 163 944,00 грн.

Зважаючи на вищенаведене спростовуються аргументи позивача про те, що виконання робіт за спірними договорами здійснювалось з його матеріалів, як субпідрядника.

Вказаний висновок також узгоджується з доводами апеляційної скарги за змістом яких вбачається, що частина робіт на загальну суму 902 793,60 грн. виконані з матеріалів відповідача (підрядника), а тому наявні підстави для виключення цієї суми із загальної вартості робіт, які підлягають сплаті відповідачем (підрядник) на користь позивача (субпідрядник). При цьому в судовому засіданні знайшли своє підтвердження надані представником відповідача пояснення того, що решта заборгованості була оплачена позивачу згідно платіжних доручень (а.с.85-92,т.1), що в подальшому слугувало підставою для зменшення позовних вимог в даній справі.

Окрім того, на підтвердження цих обставин апелянтом надано належним чином засвідчену копію договору поставки продукції №01/07-17 від 01.07.2017, укладені між ТОВ В.С. Бетон та ТОВ Торговий Дім Універсал Україна (підрядник/відповідач) за умовами пункту 1.1 якого ТОВ В.С. Бетон зобов`язується передати у встановлений строк або термін товарний бетон (суміш бетонна готова для використання (товарна), розчини та суміші) у власність ТОВ Торговий Дім Універсал Україна , а останній зобов`язується прийняти та оплатити таку продукцію на умовах та у строки, які визначені у цього договорі або додатках до нього.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій щодо поставки товарного бетону ТОВ Торговий Дім Універсал Україна додано відповідні товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі будівельних матеріалів, видаткові накладні та платіжні доручення (том 3).

Доданий апелянтом робочий проект будівництва (кошторис), підтверджує той факт, що при виконанні робіт використовувались матеріали, постачання яких замовляв підрядник, на адресу об`єкта субпідряду, який визначений в договорі №8, а ці матеріали включені в кошторис та були необхідні для виконання обумовлених сторонами субпідрядних робіт.

Матеріалами справи також підтверджується відомості про виплату грошей працівникам на загальну суму 16 422,00 грн.

Оцінка вищезазначених доказів в сукупності дають підстави для висновку, що господарські операції щодо надання відповідачем своїх матеріалів на об`єкти субпідряду відбулись та не викликають сумнівів, а тому відсутність в матеріалах справи довідки КБ-3 про вартість виконаних робіт не спростовує цих обставин.

Таким чином, місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини по справі, зокрема зміст умов договорів, актів приймання-передачі, а тому залишив поза увагою той факт, що частина робіт на загальну суму 902 793,60 грн. виконані з матеріалів відповідача (підрядника), а також, що відповідачем виплачено 16 422,00 грн. працівникам за виконання робіт за договорами.

У зв`язку з цим місцевий господарський суд не встановив, що наявні підстави для виключення цих сум (908 786,00 грн.) із загальної вартості робіт, які підлягають сплаті відповідачем (підрядник) на користь позивача (субпідрядник).

Зважаючи на це висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення основної суми заборгованості по укладених договорах на загальну суму 908 786,00 грн., з яких 408 786,00 грн. по договору №7 від 12.09.2017 та 500 000,00 грн. по договору №8 від 12.09.2017 є передчасним.

Також, з огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо основної суми заборгованості та враховуючи похідний характер та взаємозалежність решти позовних вимог, місцевий господарський суд безпідставно задоволив і їх, а саме вимоги про стягнення: по договору №7 від 12.09.2017 - 64 688,99 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 31.05.2018, 34 649,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по грудень 2018 року, 12 465,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 07.12.2018, та по договору №8 від 12.09.2017 - 79 123,29 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 31.05.2018, 42 381,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по грудень 2018 року, 15 247,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 07.12.2018.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в даній справі, та скасування рішення місцевого господарського суду, то не аналізуються доводи апеляційної скарги про стягнення 38 951,14 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви без урахування того, що первинні позовні вимоги були зменшені, а тому й зменшився розмір судового збору.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його висновки, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 157 341,24 грн., а саме: по договору №7 від 12.09.2017 - 408 786,00 грн. основної заборгованості, 64 688,99 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 31.05.2018, 34 649,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по грудень 2018 року, 12 465,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 07.12.2018, та по договору №8 від 12.09.2017 - 500 000,00 грн. основної заборгованості, 79 123,29 грн. пені, нарахованої з 01.12.2017 по 31.05.2018, 42 381,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих за грудень 2017 року по грудень 2018 року, 15 247,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих з 01.12.2017 по 07.12.2018.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 26 040,19 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Універсал Україна б/н від 16.04.2019 - задоволити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2019 у справі №907/602/18 - скасувати.

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Комерція і будівництво до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Універсал Україна про стягнення 1 157 341,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерція і будівництво (вул. Панькевича, 77А, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 40296210 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Універсал Україна (вул. Сидоряка, 9, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ: 39060554 ) 26040,19 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

Г.Г. Якімець

Повний текст постанови виготовлено 09.08.2019.