ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31 липня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/245/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участю секретаря судового засідання Ярославська З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис", бул. Просвіти, буд.19, кв.181, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027
про: стягнення 4 598 510 грн. 83 коп. основного боргу, 336 561 грн. 72 коп. пені, 188 775 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 93 489 грн. 37 коп. 10 % річних, 459 851 грн. 10 коп. штраф, 85 157 грн. 82 коп. судового збору.
За участю представників сторін, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:
позивача: Качуєвський М.О. - довіреність №б/н від 14.01.19 адвокату
відповідача: Саламандра Г. М. - адвокат, ордер серія ТР № 044719 на надання правової допомоги від 13.05.19.
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Селянський узвіз, б. 3-а, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49000 звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис", бул. Просвіти, буд.19, кв.181, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027 про стягнення 4 598 510 грн. 83 коп. основного боргу, 336 561 грн. 72 коп. пені, 188 775 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 93 489 грн. 37 коп. 10 % річних, 459 851 грн. 10 коп. штраф, 85 157 грн. 82 коп. судового збору.
Підставою звернення до суду із вказаним позовом позивач зазначає невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" умов договору поставки товару №537 від 23 березня 2018 року щодо оплати поставленого товару, чим спричинено виникнення заборгованості в заявленій до стягнення сумі, на яку нараховано штрафні санкції, 10% річних та інфляційні втрати.
Ухвалою від 19.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 13.05.2019 року на 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 13.05.2019 судом оголошено протокольну ухвалу, повідомлено сторони про перерву в підготовчому засіданні до 20.05.2019 до 12 год 00 хв.
Ухвалою від 20.05.2019 відкладено підготовче засідання на 03.06.2019 на 10 год. 00 хв. та, зокрема, в задоволенні Клопотання № без номера від 17.05.2019 про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено.
Ухвалою від 03.06.2019 відкладено підготовче засідання на 12.06.2019 на 11 год. 30 хв.
Ухвалою від 12.06.2019 за клопотанням відповідача продовжено строк проведення підготовчого провадження до 19.07.2019 включно.
Ухвалою від 12.06.2019 відкладено підготовче засідання на 04.07.2019 на 14 год. 00 хв. та витребувано від Головного управління ДФС у Тернопільській області належним чином засвідчені копії отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" податкових накладних (реєстрів податкових накладних), розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних разом з квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по операціях між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" за період з 14.08.2018 по 31.03.2019 на виконання договору поставки товару №537 від 23 березня 2018 року; податкових декларацій з ПДВ за період з 14.08.2018 по 31.03.2019 з додатком №5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", які засвідчують облік Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" оподатковуваних господарських операцій за період з 14.08.2018 по 31.03.2019 на виконання договору поставки товару №537 від 23 березня 2018 року.
01.07.2019 через канцелярію суду від Головного управління ДФС у Тернопільській області надійшов Супровідний лист №2892/19-00-10-05-12/16443 від 27.06.2019 на виконання ухвали суду від 12.06.2019 по справі №921/245/19 із доданими копіями податкових декларацій з ПДВ за період з 14.08.2018 по 31.03.2019 та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо податкових накладних із зазначенням номенклатури товарів по операціях між ТОВ "Вента ЛТД" та ТОВ "Медичний центр Борис ". У цьому листі зазначено, що у зв`язку із значною кількістю податкових накладних та великим обсягом інформації, що міститься в них, інформацію надано у вигляді витягу з Єдиного реєстру податкових накладних на електронному носії.
Ухвалою від 10.07.2019 Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 № без номера від 03.06.2019 (вх. №9604 від 03.06.2019) залишено без розгляду; в задоволенні Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 № без номера від 03.06.2019 (вх.№10409 від 12.06.2019) відмовлено; в задоволенні письмового клопотання відповідача викладеного у Клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 № без номера від 03.06.2019 (вх.№9604 від 03.06.2019) щодо витребування у позивача оригіналів документів відмовлено; письмове клопотання відповідача викладене у Клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 № без номера від 03.06.2019 (вх.№10409 від 12.06.2019) щодо витребування у позивача оригіналів документів залишено без розгляду; в задоволенні Заяви про залучення третьої особи без самостійних вимог № без номера від 02.07.2019 (вх. № 11684 від 04.07.2019) відмовлено.
Ухвалою від 15.07.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.07.2019 на 09 год. 30 хв.
Іншою ухвалою від 15.07.2019 в задоволенні Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №921/245/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №921/350/19 (вх. №12345 від 15.07.2019) відмовлено, оскільки у даній справі №921/245/19 суд самостійно за наявними у справі доказами може встановити факт чи його відсутність поставки та здійснення оплати чи виникнення заборгованості та з врахуванням того, що право на звернення до суду про стягненням спірної заборгованості виникло у позивача - ТОВ "Вента. ЛТД" на підставі Договору поставки товару №537 від 23.03.2018 року, а вказаний договір є чинним та на даний час не визнаний судом недійсним.
В судовому засіданні 19.07.2019 судом оголошено судове засідання по даній справі відкритим.
Протокольною ухвалою від 19.07.2019 повідомлено сторони у справі № 921/245/19, що відкладене судове засідання відбудеться 31.07.2019 о 14 год. 00 хв.
31.07.2019 суд перевіривши явку учасників справи, встановивши можливість проведення судового засідання, перейшов до розгляду справи по суті та заслухав вступне слово учасників справи.
В судове засідання 31.07.2019 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві, письмових Поясненнях та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
В судове засідання 31.07.2019 представник відповідача з`явився, проти позову заперечив.
Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись, зокрема, на те, що директор ТОВ "Медичний центр Борис " - ОСОБА_3 не підписував Договору поставки товару №537 від 23.03.2018 та не уповноважував на його підписання будь-яку іншу особу, а про наявність даного договору товариство дізналось з позовної заяви, в якій ТОВ "Вента ЛТД" звернулось до ТОВ "Медичний центр Борис " за стягненням заборгованості. Також, стверджує, зокрема, що підписи на товарно-транспортних накладних (доданих до позовної заяви), довіреностях від 01.08.2018, від 01.09.2018, від 01.11.2018, від 01.12.2018 виконані не директором товариства ОСОБА_3 .
Крім того, наявність відбитків печаток на Договорі поставки товару, товарно-транспортних накладних та довіреностях відповідач не спростував, зазначаючи про необов`язковість наявності печаток на документах та вказав на неналежне оформлення накладних і довіреностей. Стверджує, що частина документів "Медичний центр Борис" вилучена слідчим слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Тернопільській області в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні (№42017211180000012 від 16.03.2017), а тому відповідач не має можливості з`ясувати належним чином всі обставини справи, зокрема, встановлення повноважень особи, що підписала накладні.
Слід зазначити, що представник відповідача не заперечує факту отримання ТОВ "Медичний центр Борис" від ТОВ "Вента ЛТД" товару, проте не на підставі саме цього Договору поставки товару №537 від 23.03.2018 (який є підставою поданого позову), викладеного в редакції наданій позивачем до позовної заяви №376 від 21.03.2019.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом встановлено наступні обставини.
23 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вента ЛД" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" ("Покупець") укладено Договір поставки товару №537, згідно п. 1.1 якого "Постачальник" зобов`язується поставляти і передавати у власність "Покупця" товар (лікарські засоби, вироби медичного призначення, товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи), передбачені Договором та невід`ємними частинами до нього (далі за текстом - Товар), а "Покупець" зобов`язується приймати вищевказаний товар і вчасно оплачувати його на умовах передбачених Договором.
Згідно п. 1.2 Договору асортимент, кількість і ціна Товару, що поставляється, визначаються в специфікаціях чи накладних, що визнаються Сторонами специфікаціями, що складаються на кожну партію Товару, що поставляється, і є невід`ємною частиною Договору.
Загальна ціна Договору визначається сумою всіх Товарів, отриманих за накладними протягом всього терміну дії Договору, і орієнтовно складає 35 000 000 гривень (п. 1.4 Договору).
У п. 4.2 Договору сторони узгодили, що строк оплати та/або дату оплати Покупцем кожної конкретної партії поставки Товару, Постачальник вказує у відповідній накладній, при цьому перебіг терміну оплати починається з першого дня з дати відвантаження товару Покупцю. У випадку, якщо Постачальником в накладній не зазначено конкретний термін чи дата оплати, оплата Покупцем повинна бути здійснена в повному обсязі в термін, не більш десяти календарних днів з дати одержання Товару Покупцем. У випадку наявності у Покупця заборгованості за Товар по двом або більше партіям поставки Товару та/або по двом або більше накладним (в повній сумі накладної чи в якійсь частині суми), всі платежі, що Покупець перераховує Постачальнику за Договором, зараховуються насамперед в рахунок погашення заборгованості за Товар, що поставлений (отриманий Покупцем) раніше, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі.
Розрахунок за поставлений Товар вважається здійсненим Покупцем після надходження в повному обсязі коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 4.3 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, за несвоєчасну оплату поставленого Товару Покупець на вимогу Постачальника сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення , а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми . Якщо порушення строків триває більш ніж 30 календарних днів, Покупець додатково на вимогу Постачальника сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін і діє протягом 12 поточних місяців, а в частині виконання грошових зобов`язань - до моменту його повного завершення . У випадку відсутності повідомлення від Сторін про намір розірвати Договір у період не менш, ніж за 7 календарних днів до закінчення терміну дії Договору, останній вважається пролонгованим строком ще на 12 поточних місяців і на тих же умовах (п. 8.1 Договору).
Згідно п. 9.2 Договору сторони дійшли згоди, що при підписанні цього Договору, додаткових угод/додаткових договорів до Договору, а також документів при виконанні цього Договору (накладні, довіреності тощо) застосування печаток Сторін є обов`язковим .
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов Договору поставки № 537 від 23.03.2018 позивачем було здійснено поставки товару за 324 товарно-транспортними накладними на загальну суму 4613684,30 грн. за період з 14.08.2018 по 09.01.2019, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які додані до позовної заяви, а саме:
- від 14.08.2018 №2563248 на суму 622,10 грн.;
- від 14.08.2018 №2563580 на суму 311,05 грн.;
- від 18.09.2018 №2660432 на суму 5 002,34 грн.;
- від 18.09.2018 №2660433 на суму 671,85 грн.;
- від 19.09.2018 №2660601 на суму 2 519,24 грн.;
- від 19.09.2018 №2660602на суму 853,47 грн.;
- від 20.09.2018 №2664178 на суму 810,74 грн.;
- від 20.09.2018 №2664872 на суму 3 891,55 грн.;
- від 20.09.2018 №2664985 на суму 3 220,36 грн.;
- від 20.09.2018 №2664994 на суму 2 169,53 грн.;
- від 21.09.2018 №2669007 на суму 1 987,88 грн.;
- від 21.09.2018 №2669188 на суму 3206,26 грн.;
- від 21.09.2018 №2669490 на суму 534,21 грн.;
- від 25.09.2018 №267728 на суму 6640,72 грн.;
- від 27.09.2018 №2690221 на суму 125981,52 грн.;
- від 27.09.2018 №2691401 на суму 1061,23 грн.;
- від 27.09.2018 №2691407 на суму 756,28 грн.;
- від 04.10.2018 №2710890 на суму 936,68 грн.;
- від 04.10.2018 №2710886 на суму 528,19 грн.;
- від 04.10.2018 №2710915 на суму 786,45 грн.;
- від 04.10.2018 №2710979 на суму 61513,10 грн.;
- від 04.10.2018 №2710980 на суму 4551,96 грн.;
- від 30.10.2018 №2774021 на суму 102624,42 грн.;
- від 30.10.2018 №2774022 на суму 3282,82 грн.;
- від 30.10.2018 №2774023 на суму 3151,32 грн.;
- від 30.10.2018 №2774124 на суму 65939,05 грн.;
- від 30.10.2018 №2774125 на суму 2075,58 грн.;
- від 30.10.2018 №2774141 на суму 27457,11 грн.;
- від 30.10.2018 №2774142 на суму 558,72 грн.;
- від 30.10.2018 №2774150 на суму 26007,22 грн.;
- від 30.10.2018 №2774151 на суму 641,76 грн.;
- від 30.10.2018 №2774188 на суму 63861,84 грн.;
- від 30.10.2018 №2774189 на суму 1772,34 грн.;
- від 30.10.2018 №2774190 на суму 731,30 грн.;
- від 30.10.2018 №2774203 на суму 65943,90 грн.;
- від 30.10.2018 №2774204 на суму 3966,78 грн.;
- від 31.10.2018 №2777320 на суму 30151,86 грн.;
- від 31.10.2018 №2777321 на суму 914,94 грн.;
- від 31.10.2018 № 2777322 на суму 31975,26 грн.;
- від 31.10.2018 №2777323 на суму 1655,82 грн.;
- від 31.10.2018 №2777324 на суму 12792,85 грн.;
- від 31.10.2018 №2777325 на суму 4970,69 грн.;
- від 31.10.2018 №2777326 на суму 37234,90 грн.;
- від 31.10.2018 №2777327 на суму 776,16 грн.;
- від 31.10.2018 №2777328 на суму 95814,22 грн.;
- від 31.10.2018 № 2777329 на суму 2319,72 грн.;
- від 05.11.2018 №2792248 на суму 111,66 грн;
- від 05.11.2018 №2792249 на суму 2327,89 грн.;
- від 06.11.2018 №2793179 на суму 1216,18 грн.;
- від 06.11.2018 №2793520 на суму 3530,22 грн.;
- від 06.11.2018 №2793681 на суму 8707,84 грн.;
- від 06.11.2018 №2793682 на суму 60,12 грн.;
- від 06.11.2018 №2793715 на суму 9793,57 грн.;
- від 06.11.2018 №2793864 на суму 6931,24 грн.;
- від 06.11.2018 №2793867 на суму 18145,82 грн.;
- від 06.11.2018 №2793977 на суму 7183,98 грн.;
- від 06.11.2018 №2793980 на суму 63429,55 грн.;
- від 06.11.2018 №2793981 на суму 6350,10 грн.;
- від 06.11.2018 №2794049 на суму 27012,94 грн.;
- від 06.11.2018 №2794050 на суму 1584,30 грн.;
- від 06.11.2018 №2794051 на суму 16925,36 грн.;
- від 06.11.2018 №2794149 на суму 38470,35 грн.;
- від 06.11.2018 №2794150 на суму 2033,64 грн.;
- від 06.11.2018 №2794151 на суму 21577,51 грн.;
- від 06.11.2018 №2794152 на суму 909,78 грн.;
- від 06.11.2018 №2794170 на суму 20403,18 грн.;
- від 06.11.2018 №2796494 на суму 2518,93 грн.;
- від 06.11.2018 №2796495 на суму 483,60 грн.;
- від 06.11.2018 №2796653 на суму 6667,18 грн.;
- від 06.11.2018 №2796656 на суму 6971,77 грн.;
- від 06.11.2018 №2796657 на суму 7126,79 грн.;
- від 06.11.2018 №2796658 на суму 304,08 грн.;
- від 06.11.2018 №2796748 на суму 12600,73 грн.;
- від 06.11.2018 № 2796751 на суму 7324,40 грн.;
- від 06.11.2018 №2796752 на суму 168,24 грн.;
- від 06.11.2018 №2796755 на суму 5553,00 грн.;
- від 06.11.2018 №2796756 на суму 376,74 грн.;
- від 06.11.2018 №2796867 на суму 48868,33 грн.;
- від 06.11.2018 №2796868 на суму 19410,19 грн.;
- від 06.11.2018 №2796869 на суму 1076,40 грн.;
- від 06.11.2018 на суму 7182,18 грн. №2796873;
- від 06.11.2018 №2796874 на суму 32288,63 грн.;
- від 06.11.2018 №2796875 на суму 300,30 грн.;
- від 06.11.2018 №2796972 на суму 14659,92 грн.;
- від 06.11.2018 №2796973 на суму 229,20 грн.;
- від 06.11.2018 №2796976 на суму 7669,96 грн.;
- від 06.11.2018 №2796977 на суму 751,56 грн.;
- від 06.11.2018 №2797070 на суму 534,85 грн.;
- від 08.11.2018 №2804142 на суму 4280,13 грн.;
- від 08.11.2018 №2804278 на суму 6970,99 грн.;
- від 08.11.2018 №2804417 на суму 1573,61 грн.;
- від 08.11.2018 №2804418 на суму 226,56 грн.;
- від 08.11.2018 №2804446 на суму 6911,06 грн.;
- від 08.11.2018 №2804456 на суму 43549,88 грн.;
- від 08.11.2018 №2804457 на суму 2967,24 грн.;
- від 08.11.2018 №2804512 на суму 26182,03 грн.;
- від 08.11.2018 №2804513 на суму 1069,14 грн.;
- від 08.11.2018 №2804523 на суму 21716,10 грн.;
- від 08.11.2018 №2804524 на суму 209,52 грн.;
- від 08.11.2018 №2804525 на суму 32085,57 грн.;
- від 08.11.2018 №2804526 на суму 2866,20 грн. ;
- від 08.11.2018 №2804535 на суму 1314,12 грн.;
- від 08.11.2018 №2804536 на суму 40605, 37 грн.;
- від 08.11.2018 №2804565 на суму 82494,24 грн.;
- від 08.11.2018 №2804566 на суму 3574,62 грн.;
- від 13.11.2018 №2815886 на суму 48955,01 грн.;
- від 13.11.2018 №2815887 на суму 6388,02 грн.;
- від 13.11.2018 №2815920 на суму 2929,74 грн.;
- від 13.11.2018 №2815921 на суму 31042,34 грн.;
- від 13.11.2018 №2815990 на суму 114329,90 грн.;
- від 13.11.2018 №2815991 на суму 1305,18 грн.;
- від 13.11.2018 №2816073 на суму 27392,59 грн.;
- від 13.11.2018 №2816074 на суму 1750,74 грн.;
- від 13.11.2018 №2816171 на суму 45205,18 грн.;
- від 13.11.2018 №2816172 на суму 2960,64 грн.;
- від 16.11.2018 №2824572 на суму 37850,35 грн.;
- від 16.11.2018 №2824573 на суму 1485,84 грн.;
- від 16.11.2018 №2824574 на суму 41024,38 грн.;
- від 16.11.2018 №2824575 на суму 3846,72 грн.;
- від 16.11.2018 №2824584 на суму 17039,89 грн.;
- від 16.11.2018 №2824585 на суму 1211,94 грн.;
- від 16.11.2018 №2824589 на суму 21528,75 грн.;
- від 16.11.2018 №2824590 на суму 1237,14 грн.;
- від 16.11.2018 №2824595 на суму 58514,58 грн.;
- від 16.11.2018 №2824596 на суму 1871,82 грн.;
- від 19.11.2018 №2832502 на суму 1236,06 грн.;
- від 20.11.2018 №2835757 на суму 8112,91 грн.;
- від 20.11.2018 №2835758 на суму 2943,78 грн.;
- від 20.11.2018№2836364 на суму 14232,18 грн.;
- від 20.11.2018 №2836365 на суму 200,70 грн.;
- від 20.11.2018 №2836380 на суму 7141,01 грн.;
- від 20.11.2018 №2836381 на суму 107,64 грн.;
-від 20.11.2018 №2836384 на суму 14865,66 грн.;
- від 20.11.2018 №2836385 на суму 142,92 грн.;
- від 20.11.2018 №2836424 на суму 1950,12 грн.;
- від 20.11.2018 №2836425 на суму 19879,43 грн.;
- від 20.11.2018 №2836441 на суму 29352,92 грн.;
- від 20.11.2018 №2836442 на суму 1704,00 грн.;
- від 21.11.2018 №2839969 на суму 48982,02 грн.;
- від 21.11.2018 №2839970 на суму 2423,88 грн.;
- від 21.11.2018 №2839982 на суму 54569,22 грн.;
- від 21.11.2018 №2839983 на суму 2103,36 грн.;
- від 21.11.2018 №2840021 на суму 51317,91 грн.;
- від 21.11.2018 №2840022 на суму 2952,24 грн.;
- від 21.11.2018 №2840054 на суму 59178,65 грн.;
- від 21.11.2018 №2840055 на суму 6301,02 грн.;
- від 21.11.2018 №2840274 на суму 50100,55 грн.;
- від 21.11.2018 №2840275 на суму 4282,80 грн.;
- від 21.11.2018 №2840390 на суму 37917,31 грн.;
- від 21.11.2018 №2840391 на суму 1432,62 грн.;
- від 21.11.2018 №2840396 на суму 65084,82 грн.;
- від 21.11.2018 №2840397 на суму 2812,50 грн.;
- від 27.11.2018 №2853674 на суму 6989,09 грн.;
- від 27.11.2018 №2853675 на суму 1155,84 грн.;
- від 27.11.2018 №2853678 на суму 4772,00 грн.;
- від 27.11.2018 №2853679 на суму 203,82 грн.;
- від 27.11.2018 №2854146 на суму 21796,45 грн.;
- від 27.11.2018 №2854147 на суму 2483,76 грн.;
- від 27.11.2018 №2854150 на суму 25598,42 грн.;
- від 27.11.2018 №2854151 на суму 2171,64 грн.;
- від 27.11.2018 №2856878 на суму 27927,62 грн.;
- від 27.11.2018 №2856879 на суму 1109,58 грн.;
- від 27.11.2018 №2857307 на суму 8121,73 грн.;
- від 27.11.2018 №2857575 на суму 6198,38 грн.;
- від 27.11.2018 №2857576 на суму 1221,00 грн.;
- від 27.11.2018 №2857605 на суму 5276,23 грн.;
- від 27.11.2018 №2857606 на суму 658,08 грн.;
- від 27.11.2018 №2857722 на суму 1681,44 грн.;
- від 27.11.2018 №2857723 на суму 9944,89 грн.;
- від 29.11.2018 №2866112 на суму 16470,69 грн.;
- від 29.11.2018 №2866113 на суму 1078,92 грн.;
- від 29.11.2018 №2866292 на суму 8396,43 грн.;
- від 29.11.2018 №2866293 на суму 1836,66 грн.;
- від 29.11.2018 №2866418 на суму 5687,56 грн.;
- від 29.11.2018 №2866419 на суму 276,78 грн.;
- від 29.11.2018 №2866517 на суму 17675,67 грн.;
- від 29.11.2018 №2866518 на суму 919,26 грн.;
- від 29.11.2018 №2866610 на суму 1899,72 грн.;
- від 29.11.2018 №2866611 на суму 22090,37 грн.;
- від 29.11.2018 №2866717 на суму 27038,99 грн.;
- від 29.11.2018 №2866718 на суму 3062,40 грн.;
- від 01.12.2018 №2870573 на суму 23197,72 грн.;
- від 01.12.2018 №2870574 на суму 11286,92 грн.;
- від 01.12.2018 №2870575 на суму 354,96 грн.;
- від 01.12.2018 №2870581 на суму 17136,34 грн.;
- від 01.12.2018 №2870582 на суму 2304,18 грн.;
- від 01.12.2018 №2870583 на суму 11581,12 грн.;
- від 01.12.2018 №2870584 на суму 3361,38 грн.;
- від 05.12.2018 №2883127 на суму 40100,54 грн.;
- від 05.12.2018 №2883128 на суму 1822,02 грн.;
- від 05.12.2018 №2886411 на суму 12790,85 грн.;
- від 06.12.2018 №2886412 на суму 2668,98 грн.;
- від 06.12.2018 № 2886415 на суму 7600,63 грн.;
- від 06.12.2018 №2886416 на суму 3882,78 грн.;
- від 06.12.2018 №2886527 на суму 10373,21 грн.;
- від 06.12.2018 №2886528 на суму 1294,08 грн.;
- від 06.12.2018 №2886753 на суму 16972,68 грн.;
- від 06.12.2018 №2886754 на суму 915,36 грн.;
- від 06.12.2018 №2887060 на суму 35249,88 грн.;
- від 06.12.2018 №2887061 на суму 975,60 грн.;
- від 07.12.2018 №2889854 на суму 13462,75 грн.;
- від 07.12.2018 №2889855 на суму 3314,70 грн.;
- від 07.12.2018 №2889924 на суму 11134,16 грн.;
- від 07.12.2018 №2889941 на суму 7472,14 грн.;
- від 07.12.2018 №2889942 на суму 427,68 грн.;
- від 07.12.2018 №2890021 на суму 1212,68 грн.;
- від 07.12.2018 №2890022 на суму 9764,26 грн.;
- від 07.12.2018 №2890023 на суму 518,64 грн.;
- від 07.12.2018 №2890347 на суму 28294,49 грн.;
- від 07.12.2018 №2890348 на суму 2040,12 грн.;
- від 07.12.2018 №2890386 на суму 13661,46 грн.;
- від 07.12.2018 №2890387 на суму 719,52 грн.;
- від 10.12.2018 №2893984 на суму 4853,12 грн.;
- від 10.12.2018 №2894036 на суму 1920,75 грн.;
- від 11.12.2018 №2897611 на суму 4969,81 грн.;
- від 11.12.2018 №2897612 на суму 1132,20 грн.;
- від 11.12.2018 №2897617 на суму 8299,79 грн.;
- від 11.12.2018 №2897618 на суму 300,18 грн.;
- від 11.12.2018 №2897718 на суму 16476,87 грн.;
- від 11.12.2018 №2897719 на суму 1075,02 грн.;
- від 11.12.2018 №2897975 на суму 17483,15 грн.;
- від 11.12.2018 №2897976 на суму 1756,02 грн.;
- від 11.12.2018 №2898235 на суму 24592,57 грн.;
- від 11.12.2018 №2898236 на суму 181,14 грн.;
- від 11.12.2018 №2898271 на суму 12294,89 грн.;
- від 11.12.2018 №2898272 на суму 513,72 грн.;
- від 12.12.2018 №2901388 на суму 26186,24 грн.;
- від 12.12.2018 №2901645 на суму 40762,67 грн.;
- від 12.12.2018 №2901646 на суму 7392,66 грн.;
- від 12.12.2018 №2901694 на суму 20129,77 грн.;
- від 12.12.2018 №2901695 на суму 511,14 грн.;
- від 12.12.2018 №2901870 на суму 25545,72 грн.;
- від 12.12.2018 №2901871 на суму 3009,84 грн.;
- від 12.12.2018 №2901909 на суму 33609,43 грн.;
- від 12.12.2018 №2901910 на суму 1893,30 грн.;
- від 12.12.2018 №2901911 на суму 4306,08 грн.;
- від 12.12.2018 №2901912 на суму 6746,91 грн.;
- від 13.12.2018 №2904816 на суму 8126,71 грн.;
- від 13.12.2018 №2904817 на суму 8826,01 грн.;
- від 13.12.2018 №2905020 на суму 10578,15 грн.;
- від 13.12.2018 №2905.098 на суму 6787,48 грн.;
- від 13.12.2018 №2905099 на суму 265,08 грн.;
- від 13.12.2018 №2905486 на суму 10414,06 грн.;
- від 13.12.2018 №2905487 на суму 1905,78 грн.;
- від 13.12.2018 №2905576 на суму 15283,58 грн.;
- від 13.12.2018 №2905577 на суму 2347,80 грн.;
- від 13.12.2018 №2905627 на суму 33689,77 грн.;
- від 13.12.2018 №2905628 на суму 4892,22 грн.;
- від 13.12.2018 №2905672 на суму 42094,40 грн.;
- від 13.12.2018 №2905673 на суму 1445,16 грн.;
- від 13.12.2018 №2905682 на суму 36318,98 грн.;
- від 13.12.2018 №2905683 на суму 2357,40 грн.;
- від 14.12.2018 №2907756 на суму 2539,22 грн.;
- від 14.12.2018 №2908388 на суму 13104,54 грн.;
- від 14.12.2018 №2908389 на суму 792,12 грн.;
- від 14.12.2018 №2908610 на суму 9125,96 грн.;
- від 14.12.2018 №2908888 на суму 30697,28 грн.;
- від 14.12. 2018 №29088892018 на суму 2946,30 грн.;
- від 14.12.2018 №2908890 на суму 6713,24 грн.;
- від 14.12.2018 №2908891 на суму 872,70 грн.;
- від 14.12.2018 №2908929 на суму 15759,40 грн.;
- від 14.12.2018 №2908930 на суму 2006,64 грн.;
- від 14.12.2018 №2908931 на суму 24603,58 грн.;
- від 14.12.2018 №2908932 на суму 282,36 грн.;
- від 26.12.2018 №2936807 на суму 12678,34 грн.;
- від 26.12.2018 №2936825 на суму 11302,62 грн.;
- від 26.12.2018 №2936853 на суму 185,52 грн.;
- від 26.12.2018 №2936854 на суму 8964,17 грн.;
- від 26.12.2018 №2937135 на суму 28052,01 грн.;
- від 26.12.2018 №2937136 на суму 3311,52 грн.;
- від 27.12.2018 №2937706 на суму 4337,33 грн.;
- від 27.12.2018 №2937707 на суму 100,56 грн.;
- від 27.12.2018 №2938116 на суму 1515,24 грн.;
- від 27.12.2018 №2938117 на суму 38013,10 грн.;
- від 27.12.2018 №2938208 на суму 36750,94 грн.;
- від 27.12.2018 №2938209 на суму 986,04 грн.;
- від 27.12.2018 №2938210 на суму 1597,92 грн.;
- від 27.12.2018 №2938211 на суму 45977,60 грн.;
- від 27.12.2018 №2941712 на суму 1970,88 грн.;
- від 27.12.2018 №2941713 на суму 18576,55 грн.;
- від 27.12.2018 №2942287 на суму 27319,09 грн.;
- від 27.12.2018 №2942288 на суму 682,08 грн.;
- від 27.12.2018 №2942316 на суму 76007,51 грн.;
- від 27.12.2018 №2942317 на суму 3340,98 грн.;
- від 27.12.2018 №2942335 на суму 63237,19 грн.;
- від 27.12.2018 №2942336 на суму 2067,00 грн.;
- від 27.12.2018 №2942396 на суму 33808,28 грн.;
- від 27.12.2018 №2942397 на суму 1714,68 грн.;
- від 27.12.2018 №2942427 на суму 65273,45 грн.;
- від 27.12.2018 №2942428 на суму 3280,80 грн.;
- від 28.12.2018 №2945790 на суму 1295,29 грн.;
- від 28.12.2018 №2946474 на суму 12178,19 грн.;
- від 28.12.2018 №2946475 на суму 2458,68 грн.;
- від 28.12.2018 №2946476 на суму 59293,26 грн;
- від 28.12.2018 №2946477 на суму 10369,16 грн.;
- від 28.12.2018 №2946478 на суму 482,40 грн.;
- від 28.12.2018 №2946479 на суму 14439,84 грн.;
- від 28.12.2018 №2946480 на суму 205,68 грн.;
- від 28.12.2018 №2946538 на суму 21538,75 грн.;
- від 28.12.2018 №2946539 на суму 1314,18 грн.;
- від 28.12.2018 №2946558 на суму 19805,46 грн.;
- від 18.12.2018 №2946559 на суму 772,98 грн.;
- від 18.12.2018 №2946562 на суму 21911,31 грн.;
- від 18.12.2018 №2946563 на суму 652,56 грн.;
- від 09.01.2019 №2019136 на суму 18171,70 грн.;
- від 09.01.2019 №2019137 на суму 527,88 грн.;
- від 09.01.2019 №2019564 на суму 28312,79 грн.;
- від 09.01.2019 №2019565 на суму 1312,74 грн.;
- від 09.01.2019 №2019711 на суму 4165,56 грн;
- від 09.01.2019 №2019712 на суму 51,36 грн.;
- від 09.01.2019 №2019715 на суму 63648,67 грн.;
- від 09.01.2019 №2019716 на суму 941,64 грн.;
- від 09.01.2019 №2019850 на суму 53614,27 грн.;
- від 09.01.2019 №2019852 на суму 1415,04 грн.;
- від 09.01.2019 №2019898 на суму 13751,49грн.;
- від 09.01.2019 №2019899 на суму 469,74 грн.;
- від 09.01.2019 №2019906 на суму 1333,40 грн.;
- від 09.01.2019 №2019907 на суму 128,88 грн.;
- від 09.01.2019 №2020050 на суму 28062,73;
- від 09.01.2019 №2020051 на суму 2086,86 грн.;
- від 09.01.2019 №2020120 на суму 58047,90 грн.;
- від 09.01.2019 №2020121 на суму 888,84 грн.;
- від 09.01.2019 №2020136 на суму 98007,99 грн.;
- від 09.01.2019 №2020137 на суму 3876,66 грн.
В кожній товарно-транспортній накладній є посилання на Договір № 537 від 23.03.2018 та зазначена кількість днів відстрочення платежу за відповідною накладною (або 15, або 30, або 120) і кінцева дата належної оплати. При цьому, на кожній товарно-транспортній накладній містяться печатки та підписи уповноважених осіб сторін.
Крім того, до матеріалів справи позивачем надано наступні довіреності, які видані Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис":
1.Довіреність № без номера дата видачі: 01.08.2018 ; довіреність дійсна до 31.08.2018 ; видана ОСОБА_4 , документ, що засвідчує особу: паспорт серія НОМЕР_1 від 13.01.1998 виданий Тернопільським РВ УМВС України, на отримання від ТОВ Вента.ЛТД цінностей: за накладними за серпень 2018 ; Перелік цінностей, які належить отримати: медикаменти.
2.Довіреність № без номера дата видачі: 01.09.2018 ; довіреність дійсна до 30.09.2018 ; видана ОСОБА_4 , документ, що засвідчує особу: паспорт серія НОМЕР_1 від 13.01.1998 виданий Тернопільським РВ УМВС України, на отримання від ТОВ Вента.ЛТД цінностей: за накладними за вересень 2018 ; Перелік цінностей, які належить отримати: медикаменти.
3.Довіреність № 2 дата видачі: 01.10.2018 ; довіреність дійсна до 31.10.2018 ; видана ОСОБА_3 , документ, що засвідчує особу: паспорт серія ___ № НОМЕР_2 від 04.10.17, на отримання від ТОВ Вента.ЛТД цінностей: за накладними ; Перелік цінностей, які належить отримати: медикаменти.
4.Довіреність № без номера дата видачі: 01.11.2018 ; довіреність дійсна до 30.11.2018 ; видана ОСОБА_4 , документ, що засвідчує особу: паспорт серія НОМЕР_1 від 13.01.1998 виданий Тернопільським РВ УМВС України, на отримання від ТОВ Вента.ЛТД цінностей: за накладними ; Перелік цінностей, які належить отримати: медикаменти.
5.Довіреність № без номера дата видачі: 01.12.2018 ; довіреність дійсна до
6. Довіреність № 1 дата видачі: 02.01.2019 ; довіреність дійсна до 31.01.2019 ; видана ОСОБА_3 , документ, що засвідчує особу: паспорт серія ___№ НОМЕР_2 від 04.10.17, на отримання від ТОВ Вента.ЛТД цінностей: за накладними ; Перелік цінностей, які належить отримати: медикаменти.
На всіх вказаних вище довіреностях міститься відбиток печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис ".
Також на зазначених довіреностях містяться підписи осіб, які одержали довіреності.
Обгрунтованість зарахування суми платежів підтверджується пунктом 4.2 Договору з врахуванням вимог статті 534 ЦК України "Черговість погашення вимог кредитора".
На підтвердження того, що у відповідача був вихідний борг станом на 31.12.2018 та вхідний борг на 01.01.2019 (куди позивач зарахував платежі та повернення виконані за період з 04.01.2019 по 01.02.2019 позивач надав до справи копію підписаного та скріпленого печатками обох сторін Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 із якого вбачається, що вхідний залишок на 01.12.2018 складає 5001406,06 грн., дебет 1 514 379, 88 грн., кредит 1 505 000, 00 грн., вихідний залишок на 01.01.2019 складає 5 010 785, 94 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві партія за накладною №2710979 від 04.10.2018 була відповідачем частково оплачена 25.02.2019 в сумі 15173,47 грн. Зазначена оплата підтверджується банківською випискою за 25.02.2019 про сплату відповідачем 50000 грн, з яких відповідно до п.4.2. договору, як за товар, що був поставлений (отриманий відповідачем) раніше,31996,39 грн було зараховано в рахунок оплати за накладною №2710927 від 04.10.2018, 2830,14 грн було зараховано в рахунок оплати за накладною №2710928 від 04.10.2018 (обидві зазначені накладні відповідачем оплачені повністю), та 15173,47 грн було зараховано в рахунок оплати боргу за накладною №2710979 від 04.10.2018. Несплачений борг по накладній №2710979 складає 46 339,63 грн. Товар, який відповідач отримав за іншими 323 накладними, із зазначених вище, він в порушення п.4.2. договору не оплатив повністю. Таким чином, станом на 28.02.2019 сума основного боргу відповідача перед позивачем по поставках за період з 14.08.2018 по 09.01.2019, включно, складає 4 598 510,83 грн.
З виписки банківської установи по рахунку позивача за 25.02.2019 (копія виписки в справі) вбачається проведення відповідачем 25.02.2019 оплати в сумі 50000 грн (платіжний документ №52 від 25.02.2019, призначення платежу: за медикаменти зг. договору №537 від 23.03.2018).
За період з 14.08.2018 по 09.01.2019 включно станом на 28.02.2019 борг склав 4598510,83 грн (Розрахунок суми боргу міститься в позовній заяві).
Позивач надав суду Пояснення №688 від 30.05.2019, до якого додані в тому числі і докази часткової сплати відповідачем товару та розрахунок.
Як зазначає позивач в Додатку 6 до Клопотання №821 від 27.06.2019 р. у справі №921/245/19, станом на 30.05.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становила 4 345 510,83 грн. Станом на 27.06.2019 заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 345 510,83 грн.
Тобто, зменшений борг, що складає 4 345 510, 83 грн. нарахований таким чином, що після 01.01.2019 було поставлено товару на суму 378 816,14 грн., платежів виконано на суму 1044091, 25 грн. Розрахунок залишку боргу на 30.05.2019: 5 010 785, 95 грн. (вихідний залишок) + 378 816, 14 грн. (сума поставок) - 1044 091, 25 грн. (сума платежів) = 4 345 510, 83 грн.
Таким чином, за отриманий товар відповідач розрахувався частково, зокрема, в матеріалах справи містяться витяги з банківських виписок, які позивач надав суду із Поясненням №688 від 30.05.2019 про часткове проведення оплат "Медичний центр Борис" за 25.01.2019 на суму 380 000, 00 грн, за 31.01.2019 на суму 60 000 грн., за 25.02.2019 на суму 60000 грн., за 28.02.2019 на суму 20 000 грн., за 07.03.2019 на суму 50 000 грн, за 14.03.2019 на суму 35 000 грн, за 15.03.2016 на суму 18 000 грн, за 20.03.2019 на суму 50 000 грн., за 29.03.2019 на суму 30 000 грн., за 03.04.2019 на суму 20 000 грн, за 11.04.2019 на суму 30 000 грн. та надані відповідачем копії платіжних доручень про перерахування коштів ТОВ "Вента ЛТД" за період з 14.08.2018 року по 11.04.2019 року, з відмітками банків про їх одержання, а саме:
1. платіжне доручення №104 від 14 серпня 2018 року на суму - 200 000,00 грн.
2. платіжне доручення №106 від 15 серпня 2018 року на суму - 180 000,00 грн.
3. платіжне доручення №107 від 15 серпня 2018 року на суму - 150 000,00 грн.
4. платіжне доручення №108 від 16 серпня 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
5. платіжне доручення №115 від 17 серпня 2018 року на суму - 270 000,00 грн.
6. платіжне доручення №117 від 20 серпня 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
7. платіжне доручення №118 від 21 серпня 2018 року на суму - 150 000,00 грн.
8. платіжне доручення №120 від 22 серпня 2018 року на суму - 120 000,00 грн.
9. платіжне доручення №122 від 23 серпня 2018 року на суму - 300 000,00 грн.
10. платіжне доручення №123 від 23 серпня 2018 року на суму - 50 000,00 грн.
11. платіжне доручення №126 від 30 серпня 2018 року на суму - 500 000,00 грн.
12. платіжне доручення №127 від 30 серпня 2018 року на суму - 320 000,00 грн.
13. платіжне доручення №132 від 31 серпня 2018 року на суму - 700 000,00 грн.
14. платіжне доручення № 134 від 05 вересня 2018 року на суму - 200 000,00 грн.
15. платіжне доручення № 2 від 06 вересня 2018 року на суму - 300 000,00 грн.
16. платіжне доручення № 5 від 07 вересня 2018 року на суму - 250 000,00 грн.
17. платіжне доручення № 8 від 10 вересня 2018 року на суму - 275 000,00 грн.
18. платіжне доручення № 10 від 11 вересня 2018 року на суму - 200 000,00 грн.
19. платіжне доручення № 13 від 13 вересня 2018 року на суму - 250 000,00 грн.
20. платіжне доручення № 14 від 14 вересня 2018 року на суму - 250 000,00 грн.
21. платіжне доручення № 15 від 17 вересня 2018 року на суму - 200 000,00 грн.
22. платіжне доручення №25 від 04 жовтня 2018 року на суму - 125 000,00 грн.
23. платіжне доручення №26 від 04 жовтня 2018 року на суму - 300 000,00 грн.
24. платіжне доручення №27 від 05 жовтня 2018 року на суму - 310 000,00 грн.
25. платіжне доручення №30 від 08 жовтня 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
26. платіжне доручення №32 від 09 жовтня 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
27. платіжне доручення №36 від 11 жовтня 2018 року на суму - 50 000,00 грн.
28. платіжне доручення №40 від 12 жовтня 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
29. платіжне доручення №41 від 16 жовтня 2018 року на суму - 350 000,00 грн.
30. платіжне доручення №54 від 19 жовтня 2018 року на суму - 50 000,00 грн.
31. платіжне доручення №77 від 30 жовтня 2018 року на суму - 450 000,00 грн.
32. платіжне доручення № 86 від 02 листопада 2018 року на суму - 270 000,00 грн.
33. платіжне доручення № 87 від 02 листопада 2018 року на суму - 320 000,00 грн.
34. платіжне доручення № 98 від 07 листопада 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
35. платіжне доручення № 113 від 12 листопада 2018 року на суму - 335 000,00 грн.
36. платіжне доручення №119 від 14 листопада 2018 року на суму - 340 000,00 грн.
37. платіжне доручення № 129 від 19 листопада 2018 року на суму - 220 000,00 грн.
38. платіжне доручення № 133 від 21 листопада 2018 року на суму - 110 000,00 грн.
39. платіжне доручення № 147 від 23 листопада 2018 року на суму - 470 000,00 грн.
40. платіжне доручення № 155 від 28 листопада 2018 року на суму - 150 000,00 грн.
41. платіжне доручення № 27 від 07 грудня 2018 року на суму - 105 000,00 грн.
42. платіжне доручення № 35 від 11 грудня 2018 року на суму - 120 000,00 грн.
43. платіжне доручення № 40 від 12 грудня 2018 року на суму - 100 000,00 грн.
44. платіжне доручення № 50 від 13 грудня 2018 року на суму - 220 000,00 грн.
45. платіжне доручення № 55 від 14 грудня 2018 року на суму - 50 000,00 грн.
46. платіжне доручення № 83 від 27 грудня 2018 року на суму - 200 000,00 грн.
47. платіжне доручення № 85 від 28 грудня 2018 року на суму - 300 000,00 грн.
48. платіжне доручення № 96 від 04 січня 2019 року на суму - 300 000,00 грн.
49. платіжне доручення № 161 від 25 січня 2019 року - 380 000,00 грн.
50. платіжне доручення №175 від 31 січня 2019 року - 60 000,00 грн.
51. платіжне доручення №52 від 25 лютого 2019 року на суму - 50 000,00 грн.
52. платіжне доручення №59 від 28 лютого 2019 року на суму - 20 000,00 грн.
53. платіжне доручення №78 від 07 березня 2019 року на суму - 50 000,00 грн.
54. платіжне доручення №85 від 14 березня 2019 року на суму - 35 000,00 грн.
55. платіжне доручення №211 від 15 березня 2019 року на суму - 18 000,00 грн.
56. платіжне доручення №113 від 29 березня 2019 року на суму - 30 000,00 грн.
57. платіжне доручення №24 від 07.12.2018 на суму 10000,00 грн.
58. платіжне доручення №217 від 03.04.2019 на суму 20000,00 грн.
59. платіжне доручення №243 від 11.04.2019 на суму 30000,00 грн.
При цьому в позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу станом на 28.02.2019 в розмірі 4 598 510,83 грн. (по поставках за період з 14.08.2018 по 09.01.2019). А за розрахунками позивача (та згідно висловленої позиції у заключному слові представника позивача під час судового розгляду справи по суті), заборгованість відповідача за договором вже станом на 27.06.2019 складає 4 345 510, 83 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності (виходячи із змісту спірних правовідносин), суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов`язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов`язання боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, тобто сплати боргу.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3 статті 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Між сторонами виникли правовідносини з поставки товару на підставі Договору №537 від 23.03.2018.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За статтею 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Підтвердженням виконання поставки товару (асортименту, кількості та ціни товару) Сторони у п. 1.2 Договору №537 від 23.03.2018 домовились вважати факт відпуску товару згідно специфікацій чи накладних, які є невід`ємною частиною договору. Розрахунок за поставлений Товар вважається здійсненим Покупцем після надходження в повному обсязі коштів на поточний рахунок Постачальника.
У письмових поясненнях від 30.05.2019 (доданих до супровідного листа №без номера від 30.05.2019 (вх. №9615 від 03.06.2019) позивач наголошує на тому, що в матеріалах справи (додаток №21 до позовної заяви) є витяг з банківської виписки АТ "ПУМБ" за 25.02.2019, в якому міститься інформація про виконану відповідачем оплату в сумі 50 000,00 грн. з свого рахунку на рахунок позивача з призначенням платежу "За медикаменти згідно договору №537 від 23.03.2018", що є підтвердженням з боку відповідача виконання договору №537 від 23.03.2018 (тобто такі дії є акцептом угоди про прийняття товару).
Позивач наголошує на тому, що відповідач не заперечує про отримання ним від позивача в період, зазначений в позовній заяві, товару на загальну суму, яка вказана в позовній заяві, а твердження відповідача про неналежність підписів директору ТОВ "Медичний центр Борис " на довіреностях та товарно-транспортних накладних не може спростовувати факт здійснення поставки товару за наявності інших належних доказів.
Позивач звертає увагу суду на те, що зареєстровані ним податкові накладні є одним із ряду доказів факту здійснення поставки, однак не єдиним наявним свідченням цього.
В судовому засіданні представник відповідача стверджував про те, що позивачем додано до матеріалів справи останнє Клопотання, яким долучено до справи документи на виконання пропозицій суду, проте відповідач не отримував зазначеного Клопотання із доданими до нього документами (номера і дати Клопотання представник відповідача не вказує).
Суд нагадує, що ст. 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").
Так, згідно з ч.9 ст.80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Додане позивачем Клопотання №821 від 27.06.2019 (вх. №11706) про долучення до справи документів на виконання пропозицій суду згідно ухвали суду від 12.06.2019 із долученими до нього документами суд приєднав до матеріалів справи без доказів надіслання відповідачеві, оскільки обсяг доказів є надмірним, а сукупність документів разом із таким клопотанням складає 380 аркушів.
При цьому, слід зазначити, що представники сторін мали можливість ознайомитись із матеріалами справи, про що свідчить, зокрема, Клопотання представника відповідача №без номера від 11.07.2019 (вх. №12284 від 12.07.2019) із відміткою про ознайомлення з матеріалами справи частково та підписом представника відповідача.
Судом оголошувались в судових засіданнях перерви до 10.07.2019 до 09:30 год., до 15.07.2019 до 14:00 год. для надання можливості представникам позивача і відповідача ознайомитись із поданими сторонами документами. Представник позивача неодноразово ознайомлювався із матеріалами справи, про що свідчить, зокрема, Заява останнього від 10.07.2019.
Також із Клопотанням №без номера від 08.07.2019 (вх. №12028 від 10.07.2019) із додатками до нього, яке додане до справи представником позивача (останнє) представник відповідача мав можливість ознайомитись, тим більше, що був присутній у судовому засіданні 10.07.2019.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Як вбачається із матеріалів справи як представником позивача так і представником відповідача подавався ряд доказів без підтвердження їх направлення іншим сторонам.
Судом на стадії підготовчого провадження позивача та відповідача було поставлено в однакові умови та були прийняті усі докази, подані як представником позивача, так і представником відповідача в порядку та строки, визначені нормами ГПК України.
Разом з тим, відповідач заперечуючи факт підписання директором товариства ОСОБА_3 (окрім Договору поставки) товарно-транспортних накладних , у Клопотанні №без номера від 03.06.2019 (вх.10409 від 12.06.2019) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 (в задоволенні якого суд відмовив в ухвалі від 10.07.2019) ставить під сумнів належність директору товариства підписів на товарно-транспортних накладних:
- № 2563248 від 14.08.2018 року,
- № 2660601 від 19.09.2018 року,
- № 2660602 від 19.09.2018 року,
- № 2669007 від 21.09.2018 року,
- № 2669188 від 21.09.2018 року,
- № 2669490 від 21.09.2018 року,
- № 2677286 від 25.09.2018 року,
- № 2691401 від 27.09.2018 року,
- № 2691407 від 27.09.2018 року,
- № 2774022 від 30.10.2018 року,
- № 2774023 від 30.10.2018 року,
- № 2774124 від 30.10.2018 року,
- № 2774125 від 30.10.2018 року,
- № 2774142 від 30.10.2018 року,
- № 2774150 від 30.10.2018 року,
- № 2774151 від 30.10.2018 року,
- № 2774188 від 30.10.2018 року,
- № 2774189 від 30.10.2018 року,
- № 2774190 від 30.10.2018 року,
- № 2774203 від 30.10.2018 року,
- № 2777320 від 31.10.2018 року,
- № 2777321 від 31.10.2018 року,
- № 2777322 від 31.10.2018 року,
- № 2777323 від 31.10.2018 року,
- № 2777324 від 31.10.2018 року,
- № 2777325 від 31.10.2018 року,
- № 2777326 від 31.10.2018 року,
- № 2777327 від 31.10.2018 року,
- № 2836364 від 20.11.2018 року,
- № 2836365 від 20.11.2018 року,
- № 2836424 від 20.11.2018 року,
- № 2836425 від 20.11.2018 року.
Однак, жодних заперечень щодо решти товарно-транспортних накладних доданих до позовної заяви відповідач не заявив.
Крім того, відповідач стверджує, що до позовної заяви долучено копії довіреностей від 01.08.2018, 01.09.2019, 01.11.2018, 01.12.2018 на отримання від ТОВ "Вента. ЛТД" товарно-матеріальних цінностей за накладними, які видано ОСОБА_4 , яка не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Медичний центр Борис ", та в довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей відсутні підписи директора та головного бухгалтера ТОВ "Медичний центр Борис ", а тому від імені товариства зазначені довіреності ОСОБА_4 на отримання товару не видавались.
В матеріалах справи знаходяться надані відповідачем Списки працівників ТОВ "Медичний центр Борис" за період з 01.08.2018 по 01.04.2019 (копії додані до Клопотання №без номера від 15.07.2019 (вх. №12345 від 15.07.2019) про долучення доказів у справі), який судом не приймається як належний письмовий доказ на підтвердження того, що ОСОБА_4 не перебуває з ТОВ "Медичний центр Борис " у трудових відносинах, оскільки не може вважатися офіційним документом, так як не містить необхідних реквізитів - підпису та ідентифікації особи, яка його склала та відбитку печатки товариства.
Також судом в ухвалах від 20.05.2019 та від 03.06.2019 було запропоновано відповідачу надати перелік довіреностей на отримання товару від позивача за товарно-транспортними накладними матеріально-відповідальною особою. Однак відповідачем ухвали суду залишились невиконані.
Частиною 6 статті 75 ГПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Натомість у матеріалах господарської справи №921/245/19 відсутній вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили щодо факту вчинення кримінального правопорушення посадовими або іншими особами у зв`язку із підробленням документів, печаток, штампів та бланків, збуту чи використання підроблених документів, печаток, штампів. Також, відсутні докази звернення відповідачем до правоохоронних органів.
Оскільки юрисдикція господарського суду не поширюється на кримінально-правові відносини, суд не вправі давати оцінку твердженням відповідача (щодо того, що ОСОБА_4 не перебуває в трудових відносинах з ТОВ "Медичний центр Борис " і їй не видавались довіреності на отримання товару) та документам з точки зору кримінального закону. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про наявність обмежень ОСОБА_4 щодо такого представництва.
Судом враховується, що факт поставки товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.
Згідно висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові ВСУ від 29.04.2015р. у справі № 903/679/14, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.
Також, відсутність реквізитів довіреності (на підставі якої діяли уповноважені особи відповідача при прийнятті товару) в накладній також не є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки, їх відсутність за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару , не може заперечувати таку господарську операцію (такої позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17).
Крім того, застосування довіреності на право отримання матеріальних цінностей не є обов`язковим, оскільки згідно з наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014 №987 Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99, втратила чинність.
При цьому згідно змін та доповнень до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, у редакції на 26.05.2017 будь-які посилання на довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей у ньому відсутні.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом, при проведенні перерахунку суми боргу та за поставлений товар, взято до уваги період проведення поставок і оплат з 24.04.2018 до 14.08.2019 та за період з 14.08.2019 по 11.04.2019 (по розрахунку позивача доданого до Клопотання №без номера від 08.07.2019) із визначенням суми поставки товару в розмірі 30 605 970 грн. 81 коп. та суми часткової оплати в розмірі 26 260 459 грн. 98 коп., що в результаті різниці становить 4 345 510 грн. 83 коп. боргу .
Суд врахував надані позивачем до позовної заяви копії товарно-транспортних накладних на підтвердження поставки товару, банківські виписки (зазначені вище) та надані до справи відповідачем копії платіжних доручень (зазначені вище) про проведення часткових оплат за отриманий товар, які позивачем також зараховуються в розрахунок суми боргу в частині оплати вартості товару. Також суд врахував, що відповідач не заперечив суми поставки і суми оплат до 14.08.2018.
Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
При цьому, судом не беруться до уваги усні заперечення відповідача проти позову, оскільки такі не підтверджені жодними належними доказами.
Разом з тим, суд не бере до уваги поданий позивачем до справи Акт звірки з Медичний центр Борис ТОВ м. Тернопіль за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, оскільки в цьому акті зафіксовано лише частину відомостей щодо здійснених сторонами у справі господарських операцій та проведених розрахунків, тобто не відображено усього періоду строку, з якого між сторонами у справі виникли правовідносин на підставі зазначеного договору, а лише констатовано вихідний залишок станом на 01.01.2019 в сумі 5010785,94 грн.
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.
Позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.
Також, як вбачається з матеріалів справи відповідач під час розгляду справи заперечував факт підписання зазначеного Акту звірки та посилався на те, що цей Акт звірки був підписаний зі сторони відповідача неуповноваженою особою.
У зазначеному вище Клопотанні про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 № без номера від 03.06.2019 (вх. №10409 від 12.06.2019) відповідач просив суд на вирішення судової експертизи поставити питання щодо того, ким саме ОСОБА_3 , ОСОБА_5 чи іншими особами (з наслідуванням підпису чи без) виконано підпис в графі Главний бухгалтер Медичний центр Борис ТОВ м. Тернопіль Акта сверки с Медичний центр Борис ТОВ м. Тернопіль за період з 01.12.2018 по 31.12.2018.
Відповідач додає як додаток того ж Клопотання №без номера від 03.06.2019 (вх.10409 від 12.06.2019) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19 копію Наказу №36 від 12 квітня 2018 року про призначення ОСОБА_5 головним бухгалтером Товариства з дати 12.04.2018 на повну зайнятість без випробувального терміну.
Таким чином, ставлячи під сумнів належність тій чи іншій особі підпису, проставленого в Акті звірки взаємних розрахунків від імені головного бухгалтера ТОВ "Медичний центр Борис ", відповідач водночас надає суду докази на підтвердження виконання повноважень головного бухгалтера відповідною особою - ОСОБА_5 з дати 12.04.2018 та докази на підтвердження виконання повноважень головного бухгалтера на ОСОБА_3 (Наказ №2 від 02.01.2018 "Про призначення головного бухгалтера").
Тобто докази є взаємосуперечливими.
Статтями 99, 101 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис" як стороною господарської справи не надано суду висновку експерта, складеного на його замовлення.
Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів наявності зазначеного відповідачем факту щодо недійсності договору поставки №537 від 23.03.2018, як то, судового рішення чи вироку, які б підтверджували обставини фіктивності такого договору (надано лише ухвалу від 10.07.2019 про відкриття провадження у справі №921/350/19 Господарського суду Дніпропетровської області про визнання недійсним Договору поставки №537 від 23.03.2018).
В ухвалі від 10.07.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №921/245/19, з огляду на те, що предметом даного спору є вимога про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання зобов`язання за договором поставки, а не визнання договору поставки недійсним. Таким чином, встановлення відповідності підпису директора ТОВ "Медичний центр Борис" на Договорі поставки товару №537 від 23.03.2018 не входить до предмету доказування по даній справі і підстави для отримання такого доказу, як висновок експерта, відсутні.
Встановлення на товарно-транспортних накладних, перелік яких наведений у Клопотанні, належності підписів інших осіб виконаних від імені директора ТОВ "Медичний центр Борис " чи директором та встановлення належності підписів в Акті звірки з Медичний центр Борис ТзОВ м.Тернопіль за період с 01.12.2018 по 31.12.2018 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_5 чи іншими особами) не спростовує доказів, які наявні в матеріалах справи і судом може бути здійснено їх оцінку без призначення судової почеркознавчої експертизи.
Судом враховується, що товарно-транспортна накладна відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 являється єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
У даному разі, на товарно-транспортних накладних міститься підпис уповноваженої особи та відтиск печатки ТОВ "Медичний центр Борис ".
Водночас, згідно п. 9.2 Договору сторони дійшли згоди, що при підписанні цього Договору, додаткових угод/додаткових договорів до Договору, а також документів при виконанні цього Договору (накладні, довіреності тощо) застосування печаток Сторін є обов`язковим .
А також суд відхиляє доводи відповідача про невідповідність підписів посадової особи відповідача на товарно-транспортних накладних та акті звірки взаємних розрахунків, оскільки надані позивачем копії документів (договору поставки, товарно-транспортних накладних, акту звірки взаємних розрахунків) містять відбиток печатки юридичної особи відповідача. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про втрату або викрадення печатки або інше неправомірне використання, чи невідповідність її відбитку на цих документах.
Як вже зазначалось вище по тексту рішення до матеріалів справи від головного управління ДФС у Тернопільській області додано копії податкових декларацій з ПДВ за період з 14.08.2018 по 31.03.2019 з додатками №5 "Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" по контрагенту ТОВ "Вента. ЛТД" та компакт- диск з інформацією по операціях між ТОВ "Вета. ЛТД" та ТОВ "Медичний центр Борис " про реєстрацію податкових накладних.
Судом роздруковано з електронного носія ком пакт-диску, наданого до матеріалів справи ГУ ДФС у Тернопільській області згідно листа №2892/10/19-00-10-05-12/16442 від 27.06.2019 витяг з Єдиного реєстру податкових накладних , з якого вбачається реєстрація відповідачем податкових накладних, факт підписання яких директором ОСОБА_3 відповідач заперечує:
№ 2774022 від 30.10.2018 на суму 3282,82 грн,
№ 2774023 від 30.10.2018 на суму 3151,32 грн,
№ 2774124 від 30.10.2018 на суму 65939,05 грн,
№ 2774125 від 30.10.2018 на суму 2075,58 грн,
№ 2774142 від 30.10.2018 на суму 558,72 грн,
№ 2774150 від 30.10.2018 на суму 26007,22 грн,
№ 2774151 від 30.10.2018 на суму 641,76 грн,
№ 2774188 від 30.10.2018 на суму 63861,84 грн,
№ 2774189 від 30.10.2018 на суму 1772,34 грн,
№ 2774190 від 30.10.2018 на суму 731,3 грн,
№ 2774203 від 30.10.2018 на суму 65943,9 грн,
№ 2777320 від 31.10.2018 на суму 30151,86 грн,
№ 2777321 від 31.10.2018 на суму 914,94 грн,
№ 2777322 від 31.10.2018 на суму 31975,26 грн,
№ 2777323 від 31.10.2018 на суму 1655,82 грн,
№ 2777324 від 31.10.2018 на суму 12792,85 грн,
№ 2777325 від 31.10.2018 на суму 4970,69 грн,
№ 2777326 від 31.10.2018 на суму 37234,9 грн,
№ 2777327 від 31.10.2018 на суму 776,16 грн,
№ 2836364 від 20.11.2018 на суму 14232,18 грн,
№ 2836365 від 20.11.2018 на суму 200,7 грн,
№ 2836424 від 20.11.2018 на суму 1950,12 грн,
№ 2836425 від 20.11.2018 на суму 19879,43 грн.
Згідно з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних (роздрукованого судом) та реєстру видаткових накладних до зведених податкових накладних, доданих позивачем до справи із Клопотанням №821 від 27.06.2019, наявна реєстрація відповідачем податкових накладних :
№ 2563248 від 14.08.2018 на суму 622 грн. 10 коп. (зведена податкова накладна №8251788 від 20.08.2018),
№ 2660601 від 19.09.2018 на суму 2519 грн. 24 коп. (зведена податкова накладна №8259370 від 20.09.2018),
№ 2660602 від 19.09.2018 на суму 853 грн. 47 коп. (зведена податкова накладна №8259370 від 20.09.2018),
№ 2669007 від 21.09.2018 на суму 1987 грн. 88 коп. (зведена податкова накладна №8259573 від 30.09.2018),
№ 2669188 від 21.09.2018 на суму 3206 грн. 26 коп. (зведена податкова накладна №8259573 від 30.09.2018),
№ 2669490 від 21.09.2018 на суму 534 грн. 21 коп. (зведена податкова накладна №8259573 від 30.09.2018),
№ 2677286 від 25.09.2018 на суму 640 грн. 72 коп. (зведена податкова накладна №8259573 від 30.09.2018),
№ 2691401 від 27.09.2018 на суму 1061 грн. 29 коп. (зведена податкова накладна №8259573 від 30.09.2018),
№ 2691407 від 27.09.2018 на суму 756 грн. 28 коп. (зведена податкова накладна №8259573 від 30.09.2018).
Постановою КМУ від 26 квітня 2017р. №341 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Пунктами 8, 10, 11, 12, 13, 14 передбачено, що Податкова накладна складається та реєструється постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), зокрема, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обовязок щодо такої реєстрації, штрафу.
Отже, реєстрація податкових накладних додатково підтверджує реальність здійснення господарської операції між сторонами у справі та є доказом податкової звітності щодо поставки товару позивачем та отримання товару відповідачем за спірними товарно-транспортними накладними.
Позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати поставленого товару у вигляді сплати пені в сумі 336 561, 72 грн, штрафу в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару в розмірі 459 851,10 грн, а також інфляційні втрати в сумі 188 775,08 грн. та 10 % річних в сумі 93 489, 37 грн.
Відповідно до п. 5.1 Договору, за несвоєчасну оплату поставленого Товару покупець на вимогу Постачальника сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення , а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплачує Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплачує десять відсотків річних з простроченої суми . Якщо порушення строків триває більш ніж 30 календарних днів, Покупець додатково на вимогу Постачальника сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого Товару.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 336561 грн. 72 коп.
Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару, що становить 459 851 грн. 10 коп.
Стосовно вимог позивача про стягнення пені та штрафу, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
За приписами ч.ч. 4-6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Отже, з урахуванням приписів ст. 231 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що стосовно спірних правовідносин законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.
Враховуючи, що сторонами за взаємною згодою, шляхом свого волевиявлення, було передбачено у договорі поставки №537 від 23.03.2018 сплату пені та штрафу за порушення грошових зобов`язань, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з відповідними вимогами.
Судом в системі ЛІГА:ЗАКОН перевірено правильність нарахування заявленої до стягнення позивачем суми пені в розмірі 336 561 грн. 72 коп. за період з 04.10.2018 по 09.01.2019 та штрафу в розмірі 459 851 грн. 10 коп. за період з 14.08.2018 по 09.01.2019. Суд вважає, що позивачем арифметично вірно та у відповідності з умовами договору здійснено нарахування пені та штрафу. А тому, позов в частині стягнення з відповідача 336 561 грн. 72 коп. - пені та 459 851 грн. 10 коп. - штрафу підлягає до задоволення.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 10% річних в сумі 93 489 грн. 37 коп. за період з 14.08.2018 по 09.01.2019.
Сплата річних від простроченої суми не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов (п. 5.1 Договору), сплатити позивачу нараховану суму річних, яка обрахована за збільшеним розміром річних, ніж той, що встановлений законом.
Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем суми 10% річних в системі ЛІГА:ЗАКОН, дійшов до висновку, що позивачем арифметично вірно та у відповідності з умовами договору здійснено нарахування 93 489 грн. 37 коп. 10% річних за період з 14.08.2018 по 09.01.2019. А тому позов в частині стягнення з відповідача 93 489 грн. 37 коп. 10% річних підлягає до задоволення.
Також позивачем заявлено до стягнення 188 775 грн. 08 коп. інфляційних втрат за період з 04.10.2018 по 28.02.2019.
Під час перерахунку інфляційних втрат судом враховуються положення п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань". Так, згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекси інфляції розраховуються Міністерством статистики України починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються в пресі, зокрема, газеті "Урядовий кур`єр" в період з 5 по 10 число наступного за звітним місяця.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат згідно системи ЛІГА:ЗАКОН (перерахунок додано до матеріалів справи) судом встановлено, що позивачем при нарахуванні інфляційних втрат не враховано того, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць (та з врахуванням умовно дня початку періоду нарахування позивачем інфляційних втрат до 15 числа чи з 16 числа).
А тому позов в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 86 192 грн. 99 коп. підлягає до задоволення. В решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат - 102 582 грн. 09 коп. суд відмовляє як неправомірно заявлених.
Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Разом з тим позивачем в прохальній частині позовної заяви заявлено до стягнення суму основного боргу в розмірі 4 598 510 грн. 83 коп. станом на 28.02.2019 (19.04.2019 відкрито провадження у справі). Враховуючи проведення відповідачем часткових оплат на погашення заборгованості по договору поставки з 16.01.2019 по 11.04.2019, заборгованість станом на 28.06.2019 та на дату винесення судом рішення становить 4 345 510, 83 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі: 4345 510 грн. 83 коп. - основного боргу, 336 561 грн. 72 коп. - пені, 86 192 грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 93 489 грн 37 коп - 10% річних, 459 851 грн. 10 коп. - штрафу.
У частині позовних вимог щодо стягнення 253 000 грн. основного боргу та 102 582 грн 09 коп. інфляційних втрат в позові слід відмовити.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 85157 грн. 82 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2729 від 6 березня 2019 року (платіжне доручення додано до позовної заяви).
Суд вважає за необхідне з врахуванням ст.129 ГПК України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в повернення сплачених судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 79 824 грн. 09 коп.
Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр Борис", бул. Просвіти, буд.19, кв.181, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027, ідентифікаційний код 32220092 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД", Селянський узвіз, б. 3-а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ідентифікаційний код 21947206:
-4 345 510 грн. 83 коп. - основного боргу;
-336 561 грн. 72 коп. -пені,
-86 192 грн 99 коп - інфляційних втрат,
-93 489 грн 37 коп - 10% річних,
-459 851 грн 10 коп -штрафу,
-79 824 грн 09 коп - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.В частині позовних вимог щодо стягнення 253 000 грн. основного боргу та 102 582 грн 09 коп. інфляційних втрат в позові відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 12 серпня 2019 року.
Суддя С.О. Хома
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2019 |
Оприлюднено | 13.08.2019 |
Номер документу | 83566893 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні