Постанова

від 16.03.2010 по справі 8/177н-к

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 16 березня 2010 р.                                                                                    

№ 8/177н-к  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу ОСОБА_1

на                 постанову Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009р.

у справі      №8/177н-к

за позовом  ОСОБА_1

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Валді"

3-тя особа    ОСОБА_2

про                визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_3 –довіреність у справі,

від 3-тьої особи: ОСОБА_3 –довіреність у справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валді" і просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів товариства, прийняті 10.07.2009р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а саме ст.52 Закону України "Про господарські товариства", ст.144 ЦК України, п.5.4. Статуту товариства, внаслідок чого розмір статутного капіталу товариства зменшується до розміру, меншого, ніж встановлено чинним законодавством.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.10.2009р. (суддя Середа А.П) позов задоволено у повному обсязі: визнано недійсними усі рішення загальних зборів товариства відповідача, прийняті 10.07.2009р. та викладені у протоколі б/н від 10.07.2009р.

Вказане рішення ґрунтується на положеннях  ст.ст.202, 203, 208 ЦК України, ч.1 ст.52 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст.144, 147 ЦК України та мотивовано невідповідністю прийнятих 10.07.2009р. загальними зборами товариства рішень вимогам названих норм та положенням Статуту товариства при вирішенні питання відчуження частини частки, яка належала позивачу, безпосередньо товариству. За висновком суду, мала місце купівля товариством у свого учасника –позивача частини його частки без оформлення відповідної письмової угоди купівлі-продажу, що призвело до зменшення розміру статутного капіталу товариства, розмір якого стає меншим від визначеного законом мінімального розміру.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.11.2009р. (головуючий, суддя Іноземцева Л.В., судді Бородіна Л.І., Якушенко Р.Є.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорюваними рішеннями не порушуються права позивача як учасника товариства, оскільки на дату прийняття рішення загальних зборів  –10.07.2009р., позивач був єдиним учасником товариства, він же став ініціатором проведення цих зборів, які розглядали і вирішували питання порядку денного. За висновком суду апеляційної інстанції питання щодо зменшення частки позивача у статутному капіталі товариства вирішено не за рахунок зменшення статутного капіталу, а шляхом прийняття нового учасника і перерозподілу часток у статутному капіталі товариства між учасниками, що не суперечить статтям 144, 145, 147 ЦК України, ст.53 Закону України "Про господарські товариства" і відповідає волевиявленню позивача.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач  звернувся  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваного судового  акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Так, предметом розгляду у даній справі є законність прийнятих загальними зборами учасників ТОВ "Валді" рішень, оформлених протоколом від 10.07.2009р., а саме про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_2, з внесенням нею частки до статутного капіталу товариства грошовими коштами у розмірі 980000,0 грн.; зменшення частки учасника товариства ОСОБА_1 з 1000 000,0 грн. до 20 000,0 грн., з виплатою йому 980 000,0 грн., на які відповідно, зменшується його частка у статутному капіталі товариства; розподіл часток у статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_1 –20 000,0 грн., що становить 2% статутного капіталу товариства, ОСОБА_2 –980 000,0 грн., що становить 98% статутного капіталу товариства; зобов'язання ОСОБА_2 внести грошові кошти у розмірі 980 000,0 грн. протягом двох років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Як встановлено судами, ТОВ "Валді" зареєстроване 17.05.2001р. виконавчим комітетом Стахановської міської ради, реєстраційний номер №863.

Згідно Статуту товариства, у його редакції на 10.07.2009р. -  дату проведення загальних зборів, учасником товариства є громадянин України ОСОБА_1, якому належить 100% статутного капіталу товариства, розмір якого становить 1000 000,0 грн.

Підпунктом н) п.7.3. Статуту товариства встановлено, що до компетенції зборів учасників товариства належить вирішення питання про передачу частки учасника, яка придбана товариством.

10.07.2009р. ОСОБА_1 подав товариству нотаріально посвідчену заяву про зменшення належної йому частки у статутному капіталі товариства з 1000 000,0 грн. до 20 000,0 грн. шляхом виплати вартості цієї частки у сумі 980 000,0 грн. (а.с.94-95). Вказана заява була предметом розгляду на загальних зборів 10.07.2009р. за наслідками якого було прийнято відповідне рішення.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.145 ЦК України, до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить вирішення питання про придбання товариством частки учасника.

В силу ч.2 ст.147 ЦК України, у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до ст.144 ЦК України.

Частиною 5 ст.53 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що у разі   придбання   частки   (її   частини)  учасника  самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Із змісту оспорюваних рішень загальних зборів вбачається, про що вірно зазначено судами, що 10.07.2009р. товариство придбало у ОСОБА_1 його частку у статутному капіталі товариства у розмірі 98 відсотків, та у цей же день реалізувало придбану частку третій особі –ОСОБА_2 Тобто відповідачем дотримано вимоги названих правових норм щодо строку реалізації придбаної ним частки учасника товариства.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції про те, що первісним є прийняття загальними зборами відповідних рішень щодо придбання товариством частки учасника та її реалізації, оскільки без цих рішень  укладання у подальшому будь-яких угод з цих питань є  неможливим. Тому є помилковим  висновок суду першої інстанції про те, що за відсутності документально оформлених угод купівлі-продажу, прийняті загальними зборами рішення щодо реалізації частки позивача, є незаконними. Тим більше, що предметом розгляду у даній справі є законність саме прийнятих рішень загальних зборів, а не їх подальше виконання.

Погоджується колегія суддів й з висновком суду апеляційної інстанції про те, що розмір статутного капіталу товариства внаслідок прийняття 10.07.2009р. загальними зборами товариства рішень, не змінився, оскільки питання щодо зменшення частки позивача у статутному капіталі товариством було вирішено не за рахунок зменшення статутного капіталу, а шляхом прийняття нового учасника і перерозподілу часток у статутному капіталі товариства між учасниками. Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно рішень загальних зборів розмір статутного капіталу не змінився, як до, так і після проведення загальних зборів, статутний капітал товариства складає 1000 000,0 грн.  Тим більше, що доказів того, що товариство виплатило позивачу вартість придбаної частки у суму 980 000,0 грн. матеріали справи не містять. Наведене свідчить про те, що зменшення у фінансовому році чистих активів відповідача не відбулося.

Підставами для визнання недійсними  рішень загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник (акціонер) товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. При цьому, права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного,  зареєструватись для участі у загальних зборах тощо.  

Окрім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів вважає мотивованим та обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову з огляду на те, що як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, рішення загальних зборів товариства були  прийняті у відповідності до компетенції загальних зборів учасників товариства, а позивач був єдиним учасником товариств і сам ініціював проведення цих зборів та брав у них участь.

Одночасно колегія суддів враховує й те, що звертаючись до суду з даним позовом, позивач не вказує які саме його корпоративні права, як учасника товариства, порушують прийняті 10.07.2009р. загальними зборами товариства рішення. Враховуючи, що  корпоративними правами у розумінні ст.167 ГК України, ст.116 ЦК України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства", є участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах; участь у розподілі прибутку товариства та одержання його частки (дивіденди); вихід в установленому порядку з товариства; одержання інформації про діяльність товариства; здійснення відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, а також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Доводи касаційної скарги про несплату товариству (відповідачу) новим учасником ОСОБА_2 придбаної нею частки, не свідчать про порушення корпоративних права позивача, як учасника товариства, та не є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства. Ці питання мають вирішуватися в іншій спосіб, а саме за вимогою безпосередньо товариства до нового учасника щодо виконання рішення загальних зборів.

Враховуючи викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду  від 23.11.2009р. у справі №8/177н-к  - без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

          Суддя                                                                                В.М.Палій