Рішення

від 09.08.2019 по справі 619/2444/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2444/17

провадження №2/619/48/19

Рішення

іменем України

01 серпня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Кононихіної Н.Ю.

за участю секретаря

судового засідання - Мєщан І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі

цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені яких малолітніх діє законний представник ОСОБА_9 про укладення договору найму житла та визнання право користування квартирою , де в третій особі є Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернулася позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка діє від свого імені,а також від імені малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про укладення договору найму житла та визнання право користування квартирою , де в третій особі є Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області. Із матеріалів позову вбачається, що 05 грудня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим ВРАЦС Дергачівського РУЮ Харківської області, актовий запис №213.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області позивачка ОСОБА_11 є донькою ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

На ім`я померлого ОСОБА_10 був укладений договір найму жилого приміщення - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . згідно довідки виконавчого комітету Проходівської сільської ради на ім`я ОСОБА_10 відкрито особовий рахунок, та він є відповідальним наймачем спірної квартири.

У вказаній квартирі позивачі та ОСОБА_10 проживали однією сім`єю з 2007 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, т.ін.

Окрім ОСОБА_10 в квартирі також були зареєстровані відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які фактично в квартирі не проживали з 2003 року, однак, реєстрацію місця проживання за цією адресою зберігали.

ОСОБА_10 - як основний наймач житла - неодноразово намагався зареєструвати місце проживання позивачів в спірній квартирі, однак не зміг цього зробити у встановленому порядку, оскільки не зміг отримати згоди відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не проживали у квартирі з 2003 року.

Відповідно до ст. 65 Житлового кодексу наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з інтими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

На час вселення до квартири позивачка ОСОБА_11 була неповнолітньою. Позивачі вселилися до спірної квартири як члени сім`ї наймача (дружина та донька).

Згідно ч. 1 ст. 106 ЖК України передбачено, що повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Відповідно до частини 2 ст. 64 ЖК Української PCP до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Таким чином, позивачі є членами сім`ї наймача померлого ОСОБА_10 , оскільки є його дружиною та донькою.

Оскільки відповідно до ст. 61 Житлового кодексу договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем, та враховуючи, що ОСОБА_1 не зареєстрована у спірній квартирі через відсутність згоди відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , поновлення прав позивачів можливе лише в судовому порядку.

Тому позивач ОСОБА_1 просила визнати її наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 , замість попереднього наймача - ОСОБА_10 ; позивач ОСОБА_11 просила визнати за нею право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області не надав до суду заперечення на позов, ухвалою Дергачівського райсуду Харківської області від 17.08.2017 йому були роз`яснені вимоги ЦПК України, а також надано строк для надання фактичних заперечень на позов із наданням відповідних доказів.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка діє від свого імені, а також від імені малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та їх представник надали судові заперечення проти позову, а також відзив на позов, де вказали що позовні вимоги не визнають у повному обсязі, просять у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області , будучи залученим до участі у справі ухвалою Дергачівського райсуду Харківськоїх області від 12.12.2017 - не надав заперечення на позов чи відзив на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дергачівського райсуду Харківської області від 17.08.2017 було відкрите провадження у справі з призначенням відкритого судового засідання для розгляду справи по суті на 02.11.2017, а також запропоновано у встановлений законом строк - подати до суду свої заперечення, в яких викласти свої пояснення, аргументи, міркування щодо наведених позивачем доводів із зазначенням доказів на підтвердження заперечень.

Ухвалою Дергачівського райсуду Харківської області від 12.12.2017 до участі у справі були залучені у якості відповідачів малолітні ОСОБА_6 , 2017 р.н., ОСОБА_7 , 2016 р.н., від імені яких діє законний представник ОСОБА_9 , їх мати, а також залучено у якості третьої особи Службу у справах дітей Дергачівської ДРА Харківської області.

Ухвалою Дергачівського райсуду Харківської області від 15.03.2019 до участі у справі був залучений у якості відповідача малолітній ОСОБА_8 , 2019р.н., від імені якого діє законний представник ОСОБА_9 , його мати, а також залучено у якості третьої особи Службу у справах дітей Дергачівської ДРА Харківської області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12 підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити у повному обсязі та наголосили, що для вирішення спору мають значення доведені у судовому засіданні факти: укладення шлюбу між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який не був розірваний на час смерті, що підтверджується свідоцтвом про шлюб; наявність родинного зв`язку між ОСОБА_11 та померлим ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження; смерть ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_12, що підтверджується свідоцтвом про смерть; наявність договору найму жилого приміщення на ім`я померлого ОСОБА_10 згідно довідки Проходівської сільської ради; вселення до спірної квартири позивачів як членів сім`ї наймача, ведення спільного господарства ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та померлим ОСОБА_10 з 2007 по 2016 рік згідно акту про встановлення фактів; реєстрація відповідачів у спірній квартирі за довідкою Проходівської сільської Ради; неможливість реєстрації місця проживання позивачів у спірній квартирі за життя ОСОБА_10 з причини відсутності згоди відповідачів, які не проживали у спірній квартирі з 2003 року (Акти про не проживання, Акт про встановлення фактів). Крім того, відповідачка ОСОБА_3 є колишньою дружиною померлого ОСОБА_10 , шлюб з яким розірвала в судовому порядку в 2003 році. В цьому ж році ОСОБА_3 виїхала разом з неповнолітніми на той час відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_3 та її дочки згодом створили нові сім`ї, та, відповідно, з ОСОБА_10 та його дружиною ОСОБА_1 та дочкою ОСОБА_11 - не проживали. Відповідачка ОСОБА_3 надає суду якісь квитанції про оплату комунальних послуг, де не зазначено навіть адреси, за яку сплачується, з метою створити у суду ІЛЮЗІЮ того, що після розлучення з ОСОБА_10 вона продовжувала мешкати в його квартирі разом з дітьми та його новою дружиною ОСОБА_1 , при цьому вийшла заміж, оскільки змінила прізвище, та мабуть мешкала з новим чоловіком в квартирі попереднього.

А також позивачка ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області з приводу того, що їй було незаконно обмежено доступ до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій вона мешкала з чоловіком. За даним фактом порушено і ведеться кримінальне провадження.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 - ОСОБА_12 підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області не з`явився, сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, просив суд розглядати справу у відсутності представника відповідача, тому суд розглядає справу у відсутності представника відповідача Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, на тих доказах, які надані до судового засідання.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка діє від свого імені, а також від імені малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також їх представник ОСОБА_13 , ОСОБА_14 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову та наголошували, що предметом доказування у справах про визнання права користування жилим приміщенням та у справах про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень є: укладення наймачем договору найму жилого приміщення; вселення позивача у спріне приміщення у встановленому законом порядку і фактичне проживання в ньому; коло осіб, які володіють самостійним правом користування спірним житловим приміщенням на момент вселення та їх згода на вселення; умови та порядок вселення позивача і користування спірним житловим приміщенням.

Однак, позивачами не було надано жодних доказів на підтвердження та пояснення наведених обставин. На підтвердження позовних вимог позивачі зазначають, що проживали з померлим ОСОБА_10 з 2007 року. Однак, не було надано жодних належних доказів на підтвердження даних обставин, а також вселення до зазначених приміщень в передбачений чинним законодавством спосіб.

В судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області не з`явився, сповіщений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, просив розглядати справу у відсутності представника третьої особи, тому суд розглядає справу у відсутності представника Служби у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області, на тих доказах, які надані до судового засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Спірна квартира АДРЕСА_2 перебуває на балансі і обслуговуванні КП Проходівське джерело , яке є комунальною власністю Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області, квартира не є приватизованою, що підтверджується відповіддю Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області від 26.02.2018 /а.с.16 т.2/.

У той же час КП Проходівське джерело являється обслуговуючою організацією спірного будинку АДРЕСА_3 , не являється власником спірної квартири, тому не має повноважень для укладання договорів найму або реєстрації проживання у даному житлі - згідно відповіді від 04.12.2017 /а.с.17 т.2/.

Згідно даних Книги по господарського обліку № 14, номер об`єкта ПГО 1268-1 - кв.2 в АДРЕСА_3 має загальну площу 43,8 м.кв., а житлову площу 32,10 м.кв., що підтверджується відповіддю Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області від 19.12.2017 /а.с.107 т.1/.

Згідно розпорядження Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області від 21.12.2015 перейменована вул. Радінська с. Великі проходи на вул. Іллінська с. Великі Проходи /а.с.60 т.1/.

На ім`я померлого ОСОБА_10 був укладений договір найму жилого приміщення - квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . згідно довідки виконавчого комітету Проходівської сільської ради від 19.12.2003 на ім`я ОСОБА_10 відкрито особовий рахунок, та він є відповідальним наймачем спірної квартири /а.с.10,14 т.1/.

Згідно даних Книги по господарського обліку № 14, номер об`єкта ПГО 1268-1 та довідки про склад сім`ї і прописку - в кв. АДРЕСА_2 зареєстровані в якості членів сім`ї наймача: з 1989 року - ОСОБА_3 , 1973 р.н., колишня дружина ОСОБА_10 - шлюб розірвано; з 1990 року - ОСОБА_9 , 1990 р.н., дочка наймача, з 1991 року - ОСОБА_5 , 1991 р.н., дочка наймача, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук наймача, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , онука наймача, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , онук наймача, що підтверджується довідками Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області від 21.01.2019, від 31.08.2017, від 19.12.2017 /а.с.10, 45,46,87,107,229 т.1/, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 05.07.1991, свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , свідоцтвом про шлюб ОСОБА_4 серії НОМЕР_6 /а.с.61,62,63 т. 1/, свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_7 від 04.09.2015, свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_8 від 16.01.2017 /а.с.108,109 т.1/, свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_9 від 16.01.2019 /а.с.228 т.1/.

Згідно довідок Проходівскої сільради Дергачівського району Харківської області від 19.12.2003, від 19.01.2007 у квартирі АДРЕСА_2 - члени сім`ї наймача ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не проживали у період з червня 2003 року по січень 2007 року /а.с.14,15 т.1/.

Однак, згідно довідок КП Проходівське джерело Проходівскої сільради Дергачівського району Харківської області від 31.08.2017, квитанцій про сплату комунальних послуг, квитанцій прибуткового касового ордеру - ОСОБА_16 , ОСОБА_5 сплачували рахунки і комунальну заборгованість за користування холодною водою, каналізацією, квартирну плату, тверді побутові відходи з березня 2007 року по серпень 2017 року, комунальна заборгованість відсутня /а.с.47 -58/.

05 грудня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим ВРАЦС Дергачівського РУЮ Харківської області, актовий запис №213 /а.с.7 т.1/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області 26.05.2011 - позивачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_10 , яку він удочерив, що підтвердила позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні /а.с.8 т.1/.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,. зареєстровані в якості членів сім`ї по АДРЕСА_4 у квартирі їх матері та бабусі, що підтвердила позивач ОСОБА_17 в судовому засіданні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області /а.с.9 т.1/.

Згідно Договору аренди квартири від 24.08.2017 ОСОБА_11 орендувала квартиру з меблями та побутовою технікою у АДРЕСА_10 у період 24.08.2017-20.02.2018 /а.с.84 т.1/.

Згідно Акту про встановлення фактів від 03.09.2017, виданого депутатом Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області Шелеховою Н. Ю. та засвідченого Проходівською сільрадою - із своїм сином ОСОБА_10 проживала його мати ОСОБА_19 з 2015 року до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.44 т.1/.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні місцем проживання фізичної особи вважається адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Статтею 310 ЦК України визначено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

У спірній квартирі по АДРЕСА_1 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_20 тимчасово проживали з ОСОБА_10 , ураховуючи свободу пересування, хоча і були членами його сім`ї - постійно повертались для проживання за місцем адміністративної прописки у квартирі по АДРЕСА_4 , де позивачі зареєстровані у якості членів сім`ї наймача - їх матері та бабусі, господарство вели за місцем реєстрації - у тому числі у будинку матері вирощували в теплицях розсаду, користувалися земельною ділянкою, продавали розсаду і мали спільний бюджет, що підтвердили сторони та свідки у судовому засіданні. У судовому засіданні позивачі також не довели наявність спільного бюджету і доходів із ОСОБА_10 , придбання спільного майна за 10 років сумісного проживання, а також наявність майна позивачів у спірній квартирі, вони не отримували медичну допомогу у спірній квартирі, не отримували на адресу спірної квартири пошту, газети, кореспонденцію, не надали документів про проживання за спірною адресою при прийняття на роботу чи навчання; за заявами позивачів ОСОБА_11 з 11 років знаходилася на вихованні ОСОБА_10 , але з місця її начання нема документів, що дитина проживала в спірній квартирі, що її вихованням займався ОСОБА_10 . Крім того, наймач спірного житла ОСОБА_10 ніколи не звертався до Проходіської сільської ради Дергачівського району Харківської області із заявами про реєстрацію позивачів у якості членів сім`ї, інші його члені сім`ї не надавали згоди на вселення позивачів.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази у справі, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних мотивів.

Статтею 8 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Конституцією України також серед основних прав і свобод людини й громадянина проголошено право на житло.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В частині 1 ст.9 ЖК УРСР зазначено, що громади мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду.

Статтею 18 ЖК України передбачено, що управління житловим фондом здійснюється власником або уповноваженим ним органом у межах, визначених власником. Виходячи з роз`яснень, наданих в п.4 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року з наступними змінами Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України, в силу ст. 61 ЖК України житлово-експлуатаційна організація, а при її відсутності - підприємство, установа, організація як наймодавець можуть бути стороною в спорах, що виникають з договорів найму жилого приміщення. Вони вправі, зокрема, пред`являти позови про визнання наймача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розірвання договору найму жилого приміщення і виселення в зв`язку з систематичним порушенням правил співжиття, псуванням і руйнуванням жилих приміщень. Однак, у справах із питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування чи місцевої державної адміністрації, або з питань управління житловим фондом, віднесених його власником або уповноваженим ним органом до свого відання згідно ст. 18 ЖК України, належною стороною повинен бути відповідний орган чи власник житлового фонду. Отже, належним відповідачем по справі про зміну договору найму житлового приміщення є Проходівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, яка є власником житлового фонду до якого відноситься неприватизована квартира у АДРЕСА_1 , та до повноважень якої входить прийняття рішень щодо зміни договору найму.

За положеннями ч.ч.1,2 ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Відповідно до ст. 63 Житлового кодексу України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до вимог ст. 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Згідно ч.2 ст. 64 ЖК Укараїни до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Тобто за змістом вказаної норми закону будь-який член сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Виходячи з принципу рівності прав та обов`язків наймача та членів його сім`ї (ст. 64 ЖК), члени сім`ї заміщують наймача в договірних правовідносинах найму. Тому право вимагати зміни договору в цих випадках має будь-хто з членів сім`ї наймача, які залишились проживати у приміщенні. Судовому розгляду, зокрема, підлягають спори у випадку, якщо наймодавець або орган, який вирішує питання щодо внесення змін в договір найму, не визнає в якості члена сім`ї наймача особу, яка поставила питання про визнання її наймачем за договором, а також у випадку відмови інших членів сім`ї у згоді на зміну договору.

Згідно до вимог ст. 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 103 Житлового кодексу України договір найму жилого приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім`ї і наймодавця.

Відповідно до ч.1,2 ст. 106 Житлового кодексу України повнолітній члени сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України відсутність письмової згоди наймача та реєстрації за адресою спірної квартири не свідчить про те, що особа, яка вселилася, не набула права користування жилим приміщенням, оскільки фактичними обставинами безспірно встановлено, що ця особа вселилася зі згоди осіб, які проживають у даному приміщенні як член їх сім`ї.

Спірна квартира відповідно до статті 4 Житлового кодексу України, відноситься до державного житлового фонду.

Також, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 01 листопада 1996 року № 9 Про застосування Конституцї України при здійсненні правосуддя , наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім`ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Із матеріалів справи встановлено, що у судовому засіданні ОСОБА_1 , допитана у якості позивача - пояснила, що у якості члена сім`ї зареєстрована на теперішній час та проживала в квартирі своєї матері у АДРЕСА_4 , там же зареєстрована у якості члена сім`ї наймача квартири і проживала її дочка ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . 05 грудня 2009 року між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_10 було укладено шлюб. Так вона стала членом його сім`ї. Але вселилась вона у спірну квартиру за згоди наймача квартири приблизно у 2007 році, також в квартиру вселилась і неповнолітня дочка ОСОБА_1 , яку згодом у 2011 році удочерив ОСОБА_10 .. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим Липецькою сільською радою Харківського району Харківської області від 26 травня 2011 року - позивачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_10 .

При цьому ОСОБА_10 вигнав з житла свою колишню дружину ОСОБА_3 із дітьми, шлюб розірвав приблизно у 2003 році, та змінив замки на вхідній двері квартири так, що вони у будь-якому разі не змогли проникнути до квартири. Однак, ОСОБА_10 у судовому порядку не визнав відповідачів такими, що втратили право на житло у спірній квартирі, а самі відповідачі не відмовлялися від права на житло у квартирі, згоди на вселення в квартиру вони позивачам не надавали.

За таких обставин позивач із дочкою постійно проживали в спірній квартирі та вели там господарство. Разом вони придбали письмовий стіл, кровать, дві софи, пральну машину, шкаф для кухні, сплачували комунальні послуги. Також позивачі займалися обслуговуванням городу, теплиці. ОСОБА_22 отримував пенсію, його дохід складав 2700 грн, він не працював, подружжя мали спільний бюджет. Про свої доходи та вклад до сімейного бюджету позивач не пояснила в судовому засіданні.

Як пояснила позивач - ОСОБА_23 із ОСОБА_10 були мінливими, вони часто сварилися, т.я. ОСОБА_24 знаходився у дипресії і зловживав спиртними напоями, тому ОСОБА_1 разом із дочкою йшла жити до матері. Дочка ОСОБА_21 після закінчення школи постійно проживала у Харкові на арендованій квартирі, у гуртожитку навчального закладу місць не було, затим була переведена до навчального закладу у м. Львів, де і проживала постійно. А восени 2016 року ОСОБА_1 зовсім покинула сім`ю із ОСОБА_10 , пішла із квартири, забрала свої особисті речі із житла.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 помер, але ОСОБА_1 і ОСОБА_25 про це не знали, на поховання ОСОБА_10 не прийшли, участі у похованні не приймали.

Після смерті ОСОБА_10 у грудні 2017 року в спірну квартиру вселился відповідачі, відновивши своє право на житло, змінили замки, тому ОСОБА_1 змушена була звернутися до ВП ГУНП в Харківській області.

До суду про визнання право на житло позивачі звернулися тільки у серпні 2017 року.

Однак, у судовому засіданні свідки ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 пояснили, що близько знали ОСОБА_10 як сусіда та друга, часто бували у квартирі, знали ОСОБА_3 та їх дітей із ОСОБА_10 , яких він вигнав з спірної квартири у 2003 році та змінив замки в квартирі, але потім пускав дітей до спірної квартири та спілкувався з ними. Свідки знали ОСОБА_1 - як дружину ОСОБА_10 , з якою він уклав шлюб, але вона покинула його навесні, в травні - червні 2015 року, тому влітку 2015 року і восени 2015 року він проживав у квартирі сам, самотужки вів господарство, харчувався у матері, яка допомагала сину, ОСОБА_10 помер у квартирі матері. При цьому ОСОБА_1 добровільно покинула спірну квартиру, взяла із собою свої речі, 22000 грн грошей, тобто назавжди залишила чоловіка, пішла проживати за місцем реєстрації у квартирі своєї матері в АДРЕСА_4 , де проживає і зараз. Тому ОСОБА_10 жалівся на викрадення грошей друзям, більше не бажав бачити дружину на своїй житловій площі і змінив на вхідній двері замки, про які обставини і розповів свідку. ОСОБА_25 була дитиною, яку удочерив ОСОБА_10 у 2011 році, але в квартирі вона не проживала, а постійно проживала в квартирі бабусі в АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , де знаходились її речі, приходила в гості до матері в спірну квартиру, затим і зовсім покинула с. Великі Проходи і переїхала проживати до іншого міста. Акт про не проживання у квартирі відповідачів з 2003 року сам ОСОБА_10 складав у 2008 році, ОСОБА_26 його підписала, але акт у всякому разі складався без присутності представників житлової організації чи сільради. Після залишення ОСОБА_10 навесні 2015 року - ОСОБА_1 зійшляся для проживання із цивільним чоловіком ОСОБА_29 уже в жовтні 2015 року, вони сумісно проживали в квартирі матері позивачки в АДРЕСА_4 , на поховання померлого ОСОБА_10 ОСОБА_1 із дочкою не пішла, на чому настоює свідок ОСОБА_28 , яка є сусідкою позивачки та бачила обставини її життя, а також ці обставини їй розповів ОСОБА_10 за життя. Він же розповів свідку, що ОСОБА_1 кричала на його дітей, сперечалась, сварилась - аби діти ОСОБА_10 від першого шлюбу більше не приходили до спірної квартири, тому вони не мали можливості довгий час спілкуватися з батьком та користуватися квартирою, де зареєстровані. Свідок ОСОБА_28 підтвердила, що коли ОСОБА_1 добровільно покинула спірну квартиру та забрала свої речі, розійшовшись із ОСОБА_10 - його дочки знову стали приходити до батька, спілкувалися з ним, опікуватися ним, він помирився із першою сім`єю, передав їм ключі від квартири. Тому після його смерті ОСОБА_10 - ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та онуки померлого наймача квартири - знову відновили своє право на житло у спірній квартирі, вселившись до житла, яким користуються і на даний час.

Свідок ОСОБА_33 підтвердив, що був другом дитинства ОСОБА_10 , вони часто спілкувалися, вже восени 2016 року - коли він прийшов на спірну квартиру до друга - ОСОБА_1 не проживала у спірній квартирі.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснив, що є цивільним чоловіком ОСОБА_1 , остання пішла від ОСОБА_10 в травні 2015 року; свідок знає ці обставини із слів позивачки, т.я. вони спілкувались часто за міцем роботи на мельниці у с. Великі Проходи, а у період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року ОСОБА_1 і її цивільній чоловік ОСОБА_29 створили сім`ю та проживали сумісно в квартирі її матері за місцем її реєстрації АДРЕСА_4 , вели там сумісне господарство, займалися ремонтом квартири, підтримували сексуальні відносини як подружжя. При цьому дочка ОСОБА_25 також приїжджала у дану квартиру за місцем її реєстрації з місця навчання, щоб провідати матір і бабусю. Але ІНФОРМАЦІЯ_8 - на день народження сина свідка - ОСОБА_1 із-за підробіток свідка нецензурно сварилась на нього, тому ОСОБА_29 забрав свій інструмент та пішов від ОСОБА_1 , яка залишилася проживати за постійним місцем проживання в квартирі матері, він бачив - як вона йшла з квартири матері на роботу, з роботи, хотів поспілкуватися. ОСОБА_10 залишився проживати сам, ОСОБА_1 більше до нього не повернулася, помер він один в квартирі своєї матері.

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні показала, що знала ОСОБА_10 як однокласника. У шлюбі із ОСОБА_1 він ображав її, вона часто йшла від нього і проживала по 3-4 тижня за постійним міцем реєстрації у матері в квартирі АДРЕСА_4 на момент смерті ОСОБА_10 - ОСОБА_35 не проживала з ним. При цьому мати ОСОБА_1 не розказувала свідку, що ОСОБА_1 проживала у цивільному шлюбі із ОСОБА_29 у період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, хоча свідок два рази в неділю продавала матері позивачки молоко, а показання ОСОБА_29 неправдиві, т.я. ОСОБА_1 чимось його образила, але конкретно чим образила та чому - свідок показати не може. До останніх показань свідка суд відноситься критично, т.я. є протиричивими, надуманими, заснованими на помилкових висновках.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні показала, що знала подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_10 до весни 2016 року. У шлюбі ОСОБА_10 поводився агресивно, з 2015 року зловживав спиртними напоями, бив позивачку, сварився із ОСОБА_1 , яка часто поверталася для проживання у матері в квартирі по АДРЕСА_4 , де вела господарство, займалася теплицями та розведенням розсади на продаж. Останній раз навесні, у березні 2016 року ОСОБА_10 сильно побив позивчку до синців на обличчі, тому вона добровільно пішла від нього. Дочка позивачки ОСОБА_21 постійно проживала у своєї бабусі, з матір`ю на спірній квартирі не проживала, приходила до неї у гості. Свідок думає, що ОСОБА_29 не проживав із ОСОБА_1 у цивільному шлюбі, цього б не допустив ОСОБА_10 .. Свідок думає, що ОСОБА_10 повернув ОСОБА_1 , але не стверджує, що подружніх цивільних відносин між ОСОБА_29 і ОСОБА_1 не було. У даній частині - щодо цивільних подружніх відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_29 - суд критично відноситься до показань свідка, т.я. вони являються надуманими, свідок достаємно не знає обставин, не може послатися на кокретні факти, розповідає про свої думки та приватні висновки, що не може бути покладено в основу рішення по справі.

Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні пояснив, що його прохали сказати у судовому засіданні, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 жили сумісно 10 років, він часто бував у спірній квартирі, але не описав її. У той же час підтвердив, що ОСОБА_1 вела господарство у будинку матері, де вирощувала розсаду у тепліці. Жили разом ОСОБА_10 із ОСОБА_1 з 2006 року до моменту смерті ОСОБА_10 восени 2016 року. Суд критично відноситься до даних показань, т.я. вони протирічать матеріалам справи і обставинам, на які посилаються позивачі у судовому засіданні: а саме позивач ОСОБА_35 сказала, що стала проживати із ОСОБА_10 з 2007 року, в свідоцтві про смерть ОСОБА_10 вказана дата -21 грудня 2016 року. Чи проживала у квартирі ОСОБА_25 - свідок не знає, т.я. у останній рік і зовсім не ходив до спірної квартири. Затим свідок визнав, що зовсім не може підтвердити обставини по відношенню до проміжків часу та дат, не орієнтується в часі, але підтверджує, що ОСОБА_1 посварилась із ОСОБА_10 і покинула добровільно спріну квартиру до його смерті.

Свідок ОСОБА_38 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_10 давно зустрічався із ОСОБА_1 , коли давно - уточнити не зміг. Вони проживали сумісно, де - уточнити не зміг, у який період проживали сумісно - уточнити не зміг, мабуть з 2012 року ; намагався описати спірну квартиру і пояснив, що квартира складалась із 2 житлових кімнат (хоча документи підтверджують 3 кімнати). Свідок не зміг пояснити, коли помер ОСОБА_10 і заявив, що останній раз бачив ОСОБА_10 у 2013 році, а про перший шлюб ОСОБА_10 із ОСОБА_3 і зовсім нічого не знає. Тому суд критично відноситься до показань вказаного свідка, який не зміг у судовому засіданні підтвердити зовсім ніякі фактичні обставини, його показання протирічать встановленим у судовому засіданні фактам.

Вирішуючи спір про визнання наймачем спірной квартири та права користування квартирою - суд аналізував надані сторонами документи та прийшов до наступних висновків.

Суд ураховує показання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні, які стверджували, що не втратили право на житло у спірній квартирі, т.я. ОСОБА_10 у 2003 році вигнав їх із квартири, перешкоджав вселятися, що підтвердила навіть позивач ОСОБА_1 та свідки у судовому засіданні. Однак, суд вважає, що відповідачі не втратили право на житло у спірній квартирі, тому що їх майно залишилося в спірній квартирі, що підтверджує список поділу майна подружжя ОСОБА_39 , посвідчений Проходівською сільрадою /а.с.59 т.1/, вони сплачували у період 2003-20017 років комунальні послуги за квартиру /а.с. 49-58 т.1/, вселилися до спірної квартири, відновивши своє право на житло ще за життя ОСОБА_10 , що підтверджується заявами ОСОБА_1 до поліції /а.с.83,138 т.1/, показаннями свідків у судовому засіданні.

При цьому суд критично відноситься та не приймає до уваги акт про встановлення фактів від 18.07.2017 /а.с.12 т.1/, т.я. із змісту акту вбачається, що депутат і ОСОБА_40 був лише ознайомлений зі змістом даного акту, а не складав його. Зважаючи на це, даний акт є недійсним та не може підтверджувати жодних обставин. Крім того, позивач ОСОБА_1 та свідки в судовому засіданні оспорювали даний акт, пояснивши, що відповідачі саме вселилися та проживають у спірній квартирі ще до смерті ОСОБА_10 .. Тим більше, що з акту Проходівської сільради від 03.09.2017 вбачається, що з основним наймачем квартири з 2015 року проживала і його мати ОСОБА_41 /а.с.44/;

суд також не приймає до уваги довідку № 557 від 16.12.2013, що крім ОСОБА_10 у спірній квартирі нема інших зареєстрованих членгів сім`ї /а.с. 13 т.1/, т.я. дані обставини спростовані іншими матеріалами справи, показаннями свідків, показаннями сторін, які визнали, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані у спірній квартирі, є членами сім`ї наймача ОСОБА_10 ;

крім того, суд не приймає до уваги акти про не проживання відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у спірній квартирі від 08.10.2008 /а.с.16 т.1/, та від 28.12.2006 /а.с.17 т.1/, від 09.02.2007 /а.с.18 т.1/, т.я. дані документи складені не відповідаючими працівниками житлової організації чи сільради, не посвідчені посадовими особами сільради, складені без участі депутата;

суд також вважає недійсними заяви від імені ОСОБА_10 про реєстрацію дружини та дитини від 26.02.2013 /а.с.147 т.1/, та заяву про поділ особистих рахунків спірної квартири від 22.01.2010 /а.с.148/ т.1, відсутній штамп про прийняття заяви Проходівської сільради Дергачівського району Харківської області, відсутній підпис заявника, а там де підпис є - відсутнє прізвище заявника, взагалі в судовому засіданні не доведено, що дані заяви робив ОСОБА_10 та за яких обставин;

За вищевикладених обставин суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені яких малолітніх діє законний представник ОСОБА_9 про укладення договору найму житла та визнання право користування квартирою , де в третій особі є Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області, т.я.

відповідно до ст. 71 Житлового Кодексу при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Тобто, якщо особа проживала за іншою адресою, а потім повторно вселилась за згодою наймача до вказаної квартири, вона знову набуває права користування даною квартирою. Такий висновок узгоджується з положенням викладеним у п. 10 постанови Пленума ВСУ від 12.04.1985 № 2 Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу країни :"Коли відсутній повернувся на жилу площу за згодою членів сім`ї, його не можна вважати таким, що втратив право на жилу площу".

Тому суд вважає правомірними користувачами спірного жилового приміщення у квартирі по АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які вселилися в квартиру за згодою наймача ОСОБА_10 , у якості членів його сім', були в законном порядку зареєстровані і прописані в квартирі, довгий час з 2003 року не могли користуватися спірною житловою площею, т.я. ОСОБА_10 вигнав їх із квартири, однак, в квартирі залишалося їх майно, які ще за життя ОСОБА_10 помирилися з ним, вселился до квартири - відновивши право на житло за згодою основного наймача ОСОБА_10 , як підтвердили свідки в судовому засданні та вищевказані документи. На момент смерті ОСОБА_10 - відповідачі продовжували користуватися зазначеною квартирою. Такий висновок вбачається зі змісту акту встановлення фактів від 03.09.2017, довідки №516 від 31.08.2017. Більш того, відповідно до довідки з місця проживання про склад сім`ї №151 від 09.02.2016 ОСОБА_10 та ОСОБА_3 є співнаймачами зазначеної квартири.

За таких обставин виникає питання - чи набули позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_11 право на користування житлом у спірній квартирі.

Предметом доказування у справах про визнання права користування жилим приміщенням та у справах про зміну або розірвання договору найму жилих приміщень є: укладення наймачем договору найму жилого приміщення; вселення позивача в спірне жиле приміщення у встановленому порядку і фактичне проживання в ньому; коло осіб, які володіють самостійним правом користування спірним жилим приміщенням на момент вселення, їх згода на вселення; умови та порядок вселення позивача і користування ним спірним жилим приміщенням.

Однак, позивачами не було надано жодних доказів на підтвердження та пояснення наведених фактів.

На підтвердження позовних вимог позивачі зазначають, що проживали з померлим ОСОБА_10 з 2007 року. Однак, не було надано жодних належних доказів на підтвердження даних обставин, а також вселення до зазначених приміщень у передбачений чинним законодавством спосіб.

У позовній заяві позивачі вказують, що померлий ОСОБА_10 не зміг вписати свою доньку ОСОБА_11 у квартирі, у зв`язку з тим, що не отримав згоди від інших членів своєї родини. Однак, як зазначають позивачі у позовній заяві, згода на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьками не потрібна. Зважаючи на це, реєстрація місця проживання не відбулася через небажання наймача квартири.

Жодних інших доказів на користування зазначеною квартирою, вселення до неї згідно з передбаченим чинним законодавством порядком і ведення господарства в ній позивачами надано не було.

Отже, обставини, які слід з`ясувати для вирішення даної справи та на яких наголошено Верховним Судом України, не доведені жодними належними доказами.

Керуючись ст. 71,65,64 Житлового кодексу УРСР, співпозивачі не втратили право користування житловим приміщенням , т.я.не довели наявність такого права на житло на момент звернення до суду.

Щодо порушення прав малолітніх дітей на житло та недоторканність житла.

У відповіді Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 19.12.2017 №02-18/56 вказано, що згідно даних Книги погосподарського обліку №14, номер об`єкта ПГО 1268-1 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ), ОСОБА_45 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 )., ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), також, що загальна площа квартири складає 43, 8 кв. м., житлова - 32,1 кв. м.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

У відповідності до ст. 16 Конвенції про права дитини, схваленою від 20.11.1989 року Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.91) жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України Про охорону дитинства діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 Сімейного кодексу України батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Необхідно підкреслити, що існуюча норма житлової площі в Україні складає 13,65 кв.м. на одну особу (ст. 47 Житловий кодекс).

Відповідно до ст.48 Житлового кодексу житлове приміщення може бути надано із перевищенням норми жилої площі, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або призначене для осіб різної статі.

Ч. З ст. 64 Житлового кодексу УРСР передбачено, що якщо особи, зазначені вчастині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Таким чином, визнання права користування спірною квартирою за співпозивачами прямо порушує права дітей на житло, передбачені чиним міжнародним та національним законодавством.

Таким чином, позовні вимоги співпозивачів є необгрутованими та безпідставними.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,76-78,259 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Проходівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені яких малолітніх діє законний представник ОСОБА_9 про укладення договору найму житла та визнання право користування квартирою , де в третій особі є Служба у справах дітей Дергачівської РДА Харківської області - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне найменування (ім`я) сторін:

ОСОБА_1 , зареєстрована: АДРЕСА_7 ;

ОСОБА_2 зареєстрована: АДРЕСА_7 ;

Проходівська сільська рада Дергачівського району Харківської області, 62331, Харківська область, Дергачівський район, с. Малі Проходи, вул. Конєва, 52-А, код 04398873;

ОСОБА_3 зареєстрована: АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_5 , зареєстрована: АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_4 , зареєстрована: АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_9 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований: АДРЕСА_9 .

Суддя Н. Ю. Кононихіна